Вибирайте сімейного лікаря

Медицина реформується

Його не можна купити, позичити, навіть украсти. Його можна лише вберегти, підтримати, зміцнити. Це – здоров’я людини. Щоб воно було в належному стані, про це слід постійно дбати, заручившись також поміччю лікаря. І тут вам її надасть сімейний лікар, якого ви маєте обрати.

Справді, все, що пов’язане з нашим здоров’ям, – то, що не кажіть, найголовніше в житті, бо допоки вам здоровиться, все добре, а як захворіли, виникають питання: куди йти, кому довіритись, з ким порадитися? Про актуальність проблеми в умовах медичної реформи свідчить те, що кожен з нас невдовзі має обрати собі того лікаря, котрий би все знав про нас, нашу сім’ю – спадкові хвороби, звички, про наш організм.

Як же його знайти, які підходи до лікування, що загалом таке – хороший лікар, яким порадам можна довіряти?.. Про це та інше – у розмові із завідувачкою амбулаторією райцентру первинної медико-санітарної допомоги Ларисою СОКОЛОВОЮ.

 

– Для початку – декілька цифр: 18 млн українців, як свідчить преса, щороку бувають у лікувальних установах. Так що реформа медицини – важлива й потрібна справа.

Головне, до чого нам слід звикнути (як пацієнтам, так і лікарям) – це до лікування за протоколами. Що то значить? Це коли для кожного випадку суворо розписано все: процедури, ліки, аналізи тощо. Адже досвід світової медицини свідчить: в переважній більшості випадків, чим менше самодіяльності, тим ліпше.

Медичний протокол корисний тим, що „слабкого” лікаря він підтягує до середнього рівня, заповнюючи можливі прогалини у знаннях. Погодьтеся: від свого лікаря людина жде постійного професіоналізму.

Отже, кожен варвинець може вибрати сімейного лікаря й підписати з ним декларацію. До речі, обрати він може будь-якого фахівця, незалежно від того, де проживає. Так що, озброївшись порадами, думайте і вибирайте лікаря не огульно, а усвідомлено. До речі, кампанія з такого вибору стартує у квітні ц.р. До цього часу підписання декларацій з лікарем первинної допомоги триває у пілотному режимі.

 

– Обираючи сімейного лікаря, людина орієнтується на різні фактори. Приміром, у нашому уявленні „правильний” лікар – це не занадто стара людина. Бо, мовляв, боятимемося, що надто літнього підведуть зір, слух. А ще, щоб і не вельми молодий, бо, мовляв, юність пов’язана з його недосвідченістю, легковажністю.

– З практики роботи скажу таке: сам по собі вік лікаря не є критерієм і мало про що говорить. Щодо молодості лікаря, то свідчить така статистика, зібрана американськими фахівцями: у молодих лікарів смертність з-поміж пацієнтів нижча, ніж у досвідчених. І це, до речі, найчастіше пов’язують з дотриманням отих медичних протоколів.

У старших досвіду більше, про­те вони не завжди сприймають нове. А тим часом медицина постійно розвивається. Отже, висновок: обираючи собі сімейного лікаря, дивіться на кожного фахівця окремо і оцінюйте не вік, а його професіоналізм.

До того ж і сама людина відповідальна за власне здоров’я. Вона повинна неухильно і ретельно виконувати всі поради лікаря, якому довірилася.

Іще одне. Беручи в аптеці ліки, будьте уважні: коли вам пропонують вельми дешеві аналоги дорогих препаратів, насторожіться. Довіряти їм небезпечно. Нині дешевих ліків не буває, то просто можлива підробка.

– Ларисо Василівно, з-поміж людей мусується чутка, ніби ті, хто збирається укласти декларації з лікарем, будуть закріплені за дільничними лікарями, які нині їх обслуговують. Чи відповідає це дійсності?

– Це, м’яко кажучи, чиясь фантазія. Кожен має право укласти договір з тим сімейним лікарем, з яким забажає: чи нехай той працює у Прилуках, чи у Варві, або Лохвиці, Києві… Але не слід упускати з поля зору такі фактори, як можливості дістатися до обраного лікаря вчасно і без проблем, зробити необхідні аналізи тощо. Адже гроші, виділені для цього лікаря, будуть спрямовані лише йому.

– Дещо про структуру районного центру ПМСД…

– Він має перетворитися в новий автономний комунальний некомерційний заклад. Лікарі цього закладу після укладання декларації з пацієнтами про лікування одержуватимуть з Національної служби здоров’я певні суми в рік на кожного хворого (нині це в середньому 370 грн, та, сподіваємося, далі буде більше), проте не однаково на кожного громадянина. Населення буде поділене на вікові групи, і на пацієнтів різних груп виділятимуться ті чи інші суми за розрахунковими коефіцієнтами. Приміром, для дітей віком до 5 років і дорослих старших за 65, визначено коефіцієнт 2 (тобто сума множиться на 2). Для дітей віком від 6 до 17 років і дорослих 40-65 – коефіцієнт 1,2, а для вікової категорії 17-40 років – 1. З цих коштів певні суми йтимуть на зарплатню медсестрам, обслуговуючому персоналу, на комунальні платежі.

Проведення ряду аналізів буде безоплатним, а решти – на вторинному рівні.

Зазначу, що пізніше Національна служба здоров’я почне фінансувати заклади охорони здоров’я – згідно з укладеними деклараціями. Триватиме й укладання договорів з тими, хто цього зробити не встиг.

Отож маю таке побажання для громадян: не створюйте напруженої ситуації у поліклініці з приводу укладання декларацій. Ніхто без лікаря і надання допомоги не залишиться – договори будуть укладені з усіма бажаючими це зробити. Тож не слід утворювати нездоровий ажіотаж з квітня чи й тепер, пов’язаний з укладанням декларації. Сподіваюся, що його проведемо у спокійній і виваженій обстановці.

Розмову підготував
до друку В. НАГОРНИЙ