Усім не догодиш. Вулиць у селищі більше дев`яноста, і всі дірчасті…

Із сесій селищної ради.

Тригодинна восьма чергова сесія від 17 травня із порядком денним  теж у три десятки питань розпочиналася оргметушнею на старті – кворум, регламент, порядок денний урізноманітнив власною позицією депутат М. Цопа. Оголосив, що участі у голосуванні протягом сесії не братиме. Щоправда, причин тому якось виразно не прозвучало, хіба окрім репліки: „Рада – щоб радитися…” Тож, мабуть, у вируючих напередодні комісіях думку депутата, який за кілька сесій скликання сформувався як опозиціонер, десь не врахували. У ході сесії він активно брав участь у обговоренні багатьох питань, але демонстративно не голосував.

Що ж розглядали цього разу представники селищної громади? У десятку земельних вирізнялася детальна інформація начальника відділу земельних відносин Є. Ігнатенка щодо перспектив наповнення бюджету від використання земель.  Серед майнових, бюджетних  та організаційних – приймали освітні заклади ДЮСШ і Леляківську школу (затверджено акти приймання-передачі) і селищну ЗОШ та МНВК; затвердили звіт про виконання бюджету за квартал, внесли зміни до річного бюджету тощо. А от найнапруженішим, як і щорічно, було  затвердження переліку вулиць на поточний ремонт. Випереджаючи виклад сесії, зазначу: спершу затвердили перелік з центральних вулиць, аби розблокувати старт ремонтного сезону, а больові точки округів кожного обранця відклали до наступної сесії.

У низці земельних питань окремим мешканцям інших громад (має право звернутися будь-який громадянин даржави) відтерміновано надання двогектарних наділів у Варві, адже землі сільгосппризначення залишалися не переданими ОТГ, а от тим варвинцям, хто виявив бажання узаконити ділянки під існуючими гаражами, – згоду дали. Доля спірних гаражів по Садовій, як вкотре звучало на сесії, – на аукціон. Збільшено орендну плату до максимальних 12-10% для НГВУ, РЕМ (приміром, енергетики сплачуватимуть 100 тис. грн на рік) та інших організацій. Підприємницькі договори, які потребували продовження дії, теж зазнали змін на збільшення оплати.

Як інформував Євгеній Ігнатенко, протягом року до селищної казни надійде 1,7 млн грн орендної плати та земельного податку від земель в межах населених пунктів та поза ними, розпорядниками яких є районна, обласна державні адміністрації та управління Держгеокадастру. У смт Варва в оренду юридичним і фізичним особам передано 26,3 га (надходження – 1,5 млн за рік). У жовтні 2016 року рішенням ради було збільшено орендні ставки, проте залишається 10 % договорів, за якими орендну плату буде змога збільшити після закінчення терміну дії договору.

З початку року укладено чотири договори і за вісьмома – переглянуто орендну плату, що дасть додаткові надходження близько 70 тис. на рік.

Нинішнє використання земель за межами населених пунктів і перпективи їх передачі громаді фахівець-земельник характеризував так:

– Частиною земель державної власності розпоряджається Чернігівська обласна державна адміністрація (РЕМ, ГПЗ, землі водного фонду). Орендна плата становить від 3 до 8%. Нами направлений лист до розпорядника даних земель Чернігівської  ОДА з проханням переглянути розмір орендної плати, але  це малоймовірно  до закінчення дії договорів.

Також на території нашої громади на підставі договорів, укладених із Варвинською РДА, в оренді в СТОВ «Дружба-Нова» перебуває близько 100 га невитребуваних паїв із відсотковою ставкою орендної плати 3-8 %.   Враховуючи те, що орендна плата за використання земель приватної власності на даний час вже складає 9%, нами направлений лист до РДА з проханням переглянути відсоткову ставку за такими  договорами.

Як відомо, ще в березні цього року Управління Держгеокадастру мало  передати  повноваження щодо розпорядження землями сільгосппризначення державної власності, розташованими за межами населених пунктів. Крім вільних земельних ділянок, нам буде надано право розпоряджатись землями, які на даний час передані в оренду сільгосптоваровиробникам (ТОВ «Воскресенське-Агро», СТОВ «Дружба-Нова», ФГ Крупський О.Б.). Таких земель на території нашої громади нараховується 606 га. Ставка орендної плати за даними договорами оренди – від 1 до 4%.  Після передачі цих земель в комунальну власність нами будуть вжиті заходи щодо перегляду розміру орендної плати.

      Стосовно решти земель, які нам будуть передані (близько 500 га) ситуація наступна.  Близько 300 га складають городи, із яких  третина взагалі не використовуються громадянами. Є земельні ділянки, які використовуються громадянами самовільно. На мою думку, доцільно, після прийняття цих земель в комунальну власність, провести їх інвентаризацію та розглянути питання щодо передачі їх в користування громадянам чи юридичним особами для ведення товарного сільгоспвиробництва чи городництва в оренду, що також дасть змогу збільшити наші надходження.

Решта земель, що нам буде передана, на даний час в обробітку не перебуває. Це кормові угіддя, багаторічні насадження (колишні сади та шовковиці),  зруйновані господарські двори  та рілля, яка тривалий час не оброблялась та заросла чагарниками.

Один із шляхів суттєво поповнити місцеву казну – оновлення нормативно-грошової  оцінки земель населених пунктів, зазначав Євгеній Олександрович. Робота така ведеться, і за оптимістичним прогнозом у 2019 році вона дала б плюс мільйон до бюджету селища. Проте держекспертиза технічної документації може виявитися довготривалою.

До проблемних питань доповідач зарахував і намагання окремих підприємців уникнути оплати за користування землею, тож ведеться претензійна робота, матеріали подаються до прокуратури і суду. Що характерно, ті ж прізвища звучать і коли йдеться  про бажаючих викупити землю. Виявляється,  на заваді – наша спільна сива давнина: чимало земель мають статус історичних і не можуть бути передані у приватну власність.

Сесією було затверджено акт приймання передачі приміщень і майна дитячої спортшколи і Леляківської ЗОШ, котрі прийнято у підпорядкування ОТГ, прийнято рішення про приймання селищної ЗОШ і МНВК (депутати-освітяни одразу порушили питання додаткових посад сторожів, адже досі їх утримувалося замало), затверджено положення та іншу документацію центру надання адмінпослуг, який теж ОТГ успадкувала від РДА. Як інформувала керівник центру Н.Бабенко, для зручності людей тут буде збільшено години прийому, сільчани  району обслуговуватимуться теж – на умовах угоди з РДА. Як з`ясувалося у ході обговорення, варвинців обурило те, що неузгодженим  виявився момент зміни підпорядкування ЦНАПу – якийсь час районний центр вже не працював, а селищний – не працював ще, тож люди ходили довкола зачинених дверей.

 Сесією внесено зміни і доповнення: до плану регуляторної діяльності (планується  процедура встановлення заборони продажу спиртного вночі), до програми соціально-економічного розвитку (уточнено, що ремонти доріг відбуватимуться не тільки у смт, а й у селах ОТГ),  до складу тендерного комітету тощо.

Насторожено зазвичай прислухаються депутати до винесених на розгляд питань, де звучить визначення „штатний розпис” – з утворенням громади на тлі хронічного браку бюджетних коштів формуються її підрозділи, кількісний склад. Проте цього разу нових посад не додалося – культпрацівників із сіл зараховано до штату відділу культури (в.о. старости Леляків Н. Бачиш принагідно пропонувала переглянути й мізерні зарплати сільчан),  відділи культури та освіти виокремлено з радівського розпису, у складі загону з благоустрою з`явиться посада інспектора, ліквідована минулим скликанням ради. До речі, депутати цікавилися, чи на ставку у 2,2 тис. грн. знайдуться охочі штрафувати земляків за негаразди у благоустрої, і жартували:  доведеться штрафами заробляти на преміювання. У мерії сподіваються, що на таку непросту роботу залучать колишнього правоохоронця.

На питаннях бюджетних, і тим паче – на переліку вулиць на ремонт, ідилія майже одноголосного голосування, закономірно, захиталася. Послухавши звіт про виконання бюджету за квартал начальника фінвідділу Л. Остах (детальніше опубліковано у мин. номері із засідання виконкому – майже 20-мільйонний бюджет активного проїдання, з ложками до столу – і свої, і  районні установи), інформацію про необхідні зміни до річного розпису, зокрема, на ремонт теп­лотраси ЗДО „Джерельце”, фінансування пришкільних таборів, видатки на ПКД перенесення проблемної ЛЕП і освітлення сіл,  зарплату в установах, енергоносії тощо,  депутати М. Цопа, І. Мелащенко виступили: а де ж водогони, чому перекидаємо видатки на те чи се, навіщо штампувати нові ПКД, які кошти йдуть на утримання апарату ради? Як пояснювала голова громади, для початку робіт на зарічанському водогоні коштів однак бракує (треба 1,5 млн), крім того, триває експертиза проекту. Виготовляти ПКД на об`єкти реконструкції потрібно хоча б тому, щоб була змога претендувати на державне фінансування – нагадали вже й колеги-депутати. А от на поточний ремонт садківської теплотраси запитувачі якраз навпаки зажадали проектно-кошторисну документацію. Апаратівці пояснювали, що з виготовленням проекту такий ремонт вже стане не поточним, а «золотим»…

Зрештою, після шуму-гаму дискусії, після запевнень, що за підсумками півріччя рада приступить до водогону, виділення коштів на нинішні поточні потреби підтримано 15-ма  «за». Видихнувши «хух», депутати вибули на перерву – перед розглядом переліку вулиць на ремонт вона була якраз доречною.

Отож, перелік перший – на 1,2 млн гривень. Обговорений, вистражданий в комісіях, але однак початковий – йдеться про поточний ремонт центральних вулиць з найінтенсивнішим рухом, котрі, хоч – не хоч, робити доведеться. Це вул. Шевченка: проїзна частина по всій протяжності, зупинка транспорту на площі, відновлення пошкоджених тротуарів біля райаптеки і на місці будівництва водогону по Шевченка; Миру: проїзна частина, під`їзд до гімназії, проїзд і тротуар поруч „Маркету”,  тротуари біля „Нашого дому”, від гімназії до буд №56; Зарічна, Польова, Ломоносова – проїзна частина; Пилипенка – проїзна частина по всій протяжності і перехрестя з вул. Лютневого повстання; вул. Удайська у с. Леляки та вул. Шевченка в Калиновиці.

Коли депутати або вже висловилися за необхідність включити ту чи іншу вулицю до планів на ремонт (І. Матухно, В. Гармаш, Т. Пальоха, В. І. Небрат, А. Костін, М. Цопа та ін., як на голках сидів на сесії парламентер Трудової О. І. Нагнойний і виступив теж), або набрали повітря для виступу, коли розпалилася голосна дискусія, до колег звернулися голова комісії соціально-економічного розвитку Б. Макух, голова громади В.Саверська-Лихошва.  Хоч процес формування такого списку, визначення пріоритетності вулиць  завжди непростий,  бо кожна вулиця селища (їх більше 90) чекає ремонту, проте рішення треба ухвалити і розпочинати хоча б з центральних, аби не згаяти літню пору. Отож голосування склалося так: „за” – всі присутні, окрім неголосуючого М.Цопи.

Також того дня внесено зміни до регламенту – надалі збиратися  на сесії не вранці, а з 14-ої години. М. Цопа пропонував з 17-ої і далі, нагадав, що нині час депутатської праці із селищного бюджету не оплачується, працюючих треба викликати з виробництв, проте більшість колег на ідею вечірніх засідань не пристала.

Секретар ради мусила поінформувати загал про хід службового розслідування за поданням прокуратури – серед депутатів не всі вчасно і достовірно задекларували доходи. Судячи із численних жартів і шуму, мабуть, «штрафників» в залі виявилося  немало.

У „Різному” депутат І.Матухно висловив низку слушних міркувань довкола проблеми ринку у селищі. Зокрема, він запитував, чому ми віддаємо комусь тисяч 200 у рік ринкового збору  зі своєї ж вул. Ломоносова (не ринкової території) і не можемо самостійно організуватися на збір цих коштів, лишень прибираємо вулицю. Чому б не доручити КП таку діяльність, запитували інші депутати, отож під завісу сесії розгорнулася нова непроста дискусія. Як інформували радівці, нині на території ринку кошти не збираються, триває спір із райСТ щодо земельної ділянки, вивчаються перспективи створення нового комунального підприємства для організації роботи ринку.

Із питань до депутатського вивчення заступником селищного голови Т.Дейнекою було озвучено й перспективу створення соціального центру об`єднаної громади. Витрати на співфінансування районних установ соцзахисту протягом року складуть більше 2 млн грн, власний центр потребував би на майже 700 тис. менше. Селищу соцслужби доводять інформацію про 630 осіб з ОТГ на обслуговуванні у них, громада ж має свій підрахунок – лише 180 осіб.

Позачергова 9-та сесія (21.05.) – 5 питань – вдалася порівняно нетривалою, але теж дискусійною, адже, окрім іншого, на неї було винесено другий список вулиць на цьогорічний поточний ремонт (додатково на 1,4 млн). Отож адреналін депутатського обговорення підскочив знову. У обговоренні взяли участь В.Г. Небрат, який наразі у списку не побачив щебеню для вул. Київська – одна з тих вулиць, яка не має взагалі твердого покриття, В.І. Небрат, В. Чаленко та інші.

Як пояснював С. Бейкун, представник відділу економічного розвитку, запропонований список стосується здебільшого тих вулиць, де латковий ремонт виконуватиметься асфальтом, а на найближчих сесіях розглядатиметься й придбання щебеню та інших матеріалів для грунтівок.

Відтак 17-ма голосами (утрималися і проти – Василь і Володимир Небрати, М.Цопа) другий додатковий перелік затверджено у такому вигляді: вул. Підгірна (вирівнюючий шар щебеню), ямковий ремонт – вул. Лютневого повстання (аварійна ділянка поруч Пилипенка), Галицька, Кошового, Гайова, Трудова (до Сухого яру), Б. Хмельницького, Нова. Детальніше ознайомитися з переліками вулиць на ремонт можна на сайті ради http://sr.varva.org у рубриках „Документи”, рішення 8-ої, 9-ої сесій.

Хоч на сесіях особливо не акцентувалася увага на тому, чи всі затверджені вулиці будуть поремонтовані цьогоріч, але з сумного досвіду попередніх років зазначу – на весь список може забрактути і грошей, і часу для виконання.

Також рішенням позачергової сесії через нагальну потребу надано додаткові кошти на поточний ремонт системи водопостачання у с. Калиновиця (у складчину зі СТОВ „Дружба-Нова”), збільшено видатки на преміювання обдарованої молоді і їх наставників.
У зв`язку з підвищенням оплати праці у органах місцевого самоврядування (за урядовою постановою) затверджено новий посадовий оклад селищного голови – підвищення з 5,1 тис. грн до 7,5, та оновлено штатний розпис апарату ради. На сесії проголосували майже одностайно (проти – Цопа, не голосувала Саверська-Лихошва). Проте у інтернетвідлунні сесії останнє питання, особливо мерська зарплата, не могло не збурити місцевий „клуб необраних” на черговий виток боротьби за вселенську справедливість…

Колись подібне вже писала, але повторюся знову: певно, на думку декого, голова громади має бути сірою і убогою, пересуватися пішим строєм, перепорати все назагад, про що депутат чи громадський вискочень ще тільки подумав.

Але!.. Це, мабуть, тільки тоді, коли голова – не та людина, котру вони воліли б бачити головою.

Є. Зима, фото автора