Із засідання виконкому селищної ради

Два лютневі засідання виконкому під головуванням очільниці громади В. Савер­ської-Лихошви розглянули низку питань поточної діяльності СТГ, і зокрема було підведено фінансовий підсумок року минулого. Звіт про виконання селищного бюджету у 2022-ому році представила начальник фінансового відділу М. Кузьмич. І був він не просто зведенням фінансових показників, а об’єктивним відображенням життя громади, аналізом її проблем.

Більше 200 млн грн було торік акумульовано у селищній скарбниці, з них 152,8 – власні надходження і 41,9 – державні трансферти, 6,7 – спецфонд (кошти, зароблені бюджетними закладами). Хоч рік був важким, в умовах воєнного стану, проте бюджет виконано на 110 %, у 2023-ій рік громада увійшла із таким собі запасом міцності на 32,4 млн.

Щодо нього доповідачка одразу спростувала поширювані маніпуляції: витрачати торік ці кошти не можна було, адже це – переважно невилучений “реверс” до держбюджету та кошти, використання яких було обмежене урядовою постановою щодо казначейських операцій у воєнний час. Спрямовувати їх на нагальні потреби громади можна тільки після завершення фінансового року, що нині і робиться, проте з певною ощадливістю, адже у ц.р. не всі очікувані надходження виконуються. Фактично ж, аби не війна, даного залишку минулорічного бюджету взагалі б не було.

Бюджетоутворюючими підприємствами громади залишаються сільгосптовариства “Дружба-Нова” і “Журавка”, промислові – ГПЗ та НГВУ. Втратив бюджет певні резерви через невиконання акцизного збору на пальне, єдиного податку, припинення діяльності у громаді міграційної служби та держнотаріуса.

Як підкреслила фінансист, селищна рада постійно працює над залученням до бюджету додаткових надходжень. Так, за ініціативи першого заступника голови В. Гармаша землі під промисловими об’єктами переведено із сільгосппризначення на землі промисловості, відтак у 2024-ому році це дасть свій позитивний результат. А здане в оренду приміщення друкарні принесе свій дохід – більше 100 тис. грн, вже цього року.

Видаткова частина бюджету – 66% зарплата і нарахування, 7% – енергоносії, решта – харчування, придбання, послуги. Зокрема, лише на облаштування укриттів довелося витратити 5 млн грн.

Більше половини бюджету йде на утримання галузі освіти – понад 100 млн грн, 13,2 млн – медицина (найбільше серед громад області), 12,9 – соціальний захист (в т.ч. допомоги – 1,3 млн), культура – 10,5 млн, більше 9 млн – на ЖКГ.

Хоч воєнний час суттєво впливає на почерговість видатків – оборонні, зарплата – першочергові, проте торік надавалася підтримка комунальним підприємствам Варви і сіл, забезпечувався благоустрій території громади, виконано ремонт водяних свердловин у Дащенках та Калиновиці, у співфінансуванні з іноземними донорами встановлено системи очищення води у навчальних закладах Варви і Журавки, виконано ремонт спортзалу і харчоблоку Журавської школи, придбали деяке медичне обладнання, глибоководні насоси для КП “Журавка”, виконали поточний ремонт доріг тощо. На 1,5 млн грн профінансовано оборонні видатки (пальне, спорядження, медикаменти, бронежилети і шоломи). Допомога надавалася поліції, ДСНС.

Найпроблемнішою галуззю залишається медицина, котра дофінсовується громадою на рівні, найвищому в області – 9 млн на лікарню і майже 4 – на ЦПМСД.

Як засвідчив аналіз залучення коштів за пакетами від НСЗУ, наша лікарня серед подібних за кількістю населення (Срібне, Талалаївка, Сосниця, Семенівка, Куликівка, Короп), на жаль, є аутсайдером. У нас залучено торік 18,3 млн при штаті 19 лікарів, у сусідньому Срібному – 20,2 (17 лікарів), а приміром, у Куликівці – 42,6 (15 лікарів). Договір НСЗУ на 2023 рік для нашої лікарні передбачає ще менше коштів – 12,3 млн (менше на 6 млн грн). Знову антирекорд серед подібних лікарень.

Зі зростанням послуг спрацювало лише стоматологічне відділення (удвічі), стабільну роботу показує амбулаторний пакет, а от значні проблеми щодо стаціонарної допомоги, ліжка заповнені на рівні менше половини.

Відтак дофінансування галузі в інших громадах – в середньому 2-3 млн, а у Варві – 9 млн. Показовий приклад – через те, що протягом року за пакетом паліативної допомоги (догляд тяжкохворих у стаціонарі і на виїзді) не зафіксовано жодного пролікованого випадку, довелося ще й повертати кошти. Відтак наразі закладу не вистачає коштів на зарплату навіть по тарифній сітці, не говорячи вже про рівень 20 тис. грн лікарям, 13,5 – медсестрам. Дефіцит за підвищеними зарплатами на рік – 10 млн грн.

Дофінансовувалася і первинна ланка медицини – 3,8 млн грн на фельдшерські пункти, медикаменти, придбання ( в т.ч. генератор), енергоносії, пільгові ліки тощо.

Що ж не так у медичній галузі громади? Чому такий разючий контраст з найближчими сусідами? Ці запитання обговорювалися за участі адміністрації закладу і лікарів на засіданні бюджетної комісії ради та на черговій сесії, які відбуваються цього тижня. Про них – у наступному номері газети.

Випереджаючи виклад заходів, зазначу: схоже, прийшов час місцевим медикам активніше включатися у копітку роботу із залучення державного фінансування (вивчення особливостей обліку послуг, боротьба за вигідніші пакети і пацієнтів, створення умов, аби вони отримували допомогу у своїй громаді, а не в інших закладах). Адже легший шлях – витребувати кошти до потреби із бюджету громади, вже невдовзі просто перестане працювати. Їх у критичний момент може й не бути.

Записала Є. Зима