ЩО МИ МАЄМО?..

ДІАЛОГ: ВЛАДА – ГРОМАДА

Дискусії навколо об’єднання території Варвинського району останнім часом мають місце в більшості кулуарно. Існуючі в районі десятки громадських організацій мали б проявити в цьому активність з самого початку реформ, і не тільки стосовно об’єднавчого процесу, але й з інших важливих проблем нашої території. Звичайно, хотілося б, щоб ці дискусії велись як через офіційні ЗМІ, так і через так звані електронні ресурси, де вони повинні бути викладені в коректній, толерантній формі, без переходу на особистості, без приниження людської гідності, без образ – всіма дописувачами без виключення. Бо така форма спілкування є неприпустимою.

Повертаючись до 2015 року, ми добре пам’ятаємо, що не було єдиної думки між робочою групою і Асоціацією органів місцевого самоврядування Варвинського району щодо кількості громад. Що й заклало міну в переговорчому процесі. І внесені пропозиції робочої групи до перспективного плану області також не були запроваджені в життя. Об’єдналися як об’єдналися. Для чого це я кажу? А для того, щоб ми усвідомлювали, що наші сусіди – срібняни, та й інші райони, мали також розбіжності в кількості громад, але у переговорному процесі найшли між собою консенсус щодо утворення єдиної громади.

Беззаперечно, необхідно сказате і те, що Варвинська ОТГ отримала в порівняні з минулим значне фінансування, але це не означає, що необхідно йти на непродумані і навіть амбіційні кроки до цілей, які не є корисними для Варвинщини та її жителів, наперед передбачаючи наслідки.

А вони настали. Ось два приклади. На інфраструктуру Варвинська ОТГ отримала тільки 700 тис. грн, а можна було отримати набагато більше при більшому сільському населенні. Наступний приклад – це реверсна дотація. При населенні громади в 15 тис., можна було б щороку віддавати державі коштів значно менше.

Щодо децентралізації. Так, вона необхідна, і її справді треба проводити. Тільки не будемо називати цією реформою те, що зроблено в даний час. Це не децентралізація, це була “доцентралізація”, яка призвела до хаосу на місцевому рівні з точки зору ефективності роботи органів місцевого самоврядування. Головним мало б бути те, щоб у пориві реформування не нашкодити процесу як такому взагалі, щоб ефективними були новостворені самоврядні структури. І тут, вважаю, в першу чергу необхідно було ліквідувати районну державну адміністрацію, повернувши делеговані повноваження районній раді, при цьому наділивши її новостворений виконавчий комітет фінансовими, економічними та кадровими можливостями, наприклад такими, як в ОТГ. Явно, що на підставі прийнятих чи діючих законодавчих документів. А далі провести місцеві вибори. Це б, в першу чергу, не зачепило одного з найболючіших питань для працюючих – вивільнення.

Після такого підходу до цих перетворень дійсно повинно було б статися так, щоб через саме життя, через напрацьовані позитивні приклади такого об’єднання люди б зрозуміли, що немає іншого шляху, як брати на себе повну відповідальність, в тому числі, в головному питанні – кого саме вони обирають до місцевої влади.

Але сталося так, як сталося. На прикладі Варвинського району можна зробити висновок, що попередня влада країни зробила все для того, щоб на місцях люди чубилися, щоб відбувалася колотнеча. Але життя не закінчилось самим об’єднанням.

Наступний процес – це зміни адміністративно-територіального устрою. Ознайомившись з проектом змін до Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою, виникають питання для нас, варвинців: навіщо ми сперечалилися навколо кількості громад на Варвинщині, якщо у проекті змін, зокрема, прописано скасування районного поділу в країні. Наприклад, замість 25 районів нашої області будемо мати 4 округи. Але від зміни назви нічого не міняється. Округ в повному розумінні – той же район, тільки у збільшеному вигляді. Ми мали в районі 15 сільських рад, а тепер округ матиме 10-12 громад. Основним ризиком для нашої громади є те, що вже зараз все “висмоктується” з нашого району і буде все більше і більше “відходити” вже у новоспечений округ. Ми й далі будемо втрачати.

Сьогодні майже всі установи райцентру отримали статус відділень з підпорядкуванням до Прилуцького району, що спонукало до масових скорочень працівників. Нікого не цікавить, чи можуть такі відділення як, наприклад, поліція в повній мірі забезпечити належним чином територію району чи ОТГ тими обов’зками, які покладені на них. Або взяти місцевий Пенсійний фонд, який налічував у 2019 році 10 співробітників, а нині – 7. Можна називати й інші установи. Ми постійно спостерігаємо зростання безробіття. А це вказує не тільки на втрату коштів.

Проте головним негативним фактом є те, що для вирішення простих, елементарних життєвих питань людині необхідно їхати до майбутнього округу. Ось один з яскравих прикладів: коли при варвинському телекомі була посадова особа, яка вирішувала питання щодо інтернету чи телефонних послуг. Тепер ця посада скорочена, і жителям району для вирішення своїх питань необхідно їхати в Прилуки.

А тепер ще на відстані 35-55 км будемо мати окружну раду, її виконком та префектуру. Щодо префектури – тут можна в чомусь погодитись, хоча і з цього приводу є питання. А от щодо створення окружної ради та її виконкому взагалі виникає багато питань, відповіді на які ми не маємо. Ось деякі з них. Які права і обов’язки округу? Яка роль і вплив цього округу на громади? Але головним є те, що на своє утримання округ вимагатиме неабияких фінансових вливань. І це на фоні нестачі фінансування, наприклад, для медичних установ. Можна й по-іншому поставити питання: а навіщо нам взагалі окружна рада з її виконкомом?..

Звідси можна зробити висновок, що ОТГ будуть повністю адміністративно підпорядковані округу, за виключенням прямих бюджетних відносин. А тому варто було б не поспішати в цьому питанні, не продумавши, не прорахувавши, не обговоривши та не оцінивши всі ризики для життя населення, яке повинне пережити всі ці тривоги на місцевому рівні, незалежно від назви того регіону, в якому ми проживаємо. Тому жителі Варвинської ОТГ нещодавно й звернулися з відповідними пропозиціями до керівниц­тва держави.

О. ДАВИДЕНКО, уповноважена особа ГО «Рада старійшин Варвинського району»

Відкрите звернення

Президенту України
Володимиру Олександровичу Зеленському,
Голові Верховної Ради України
Дмитру Олександровичу Разумкову,
Прем’єр-міністру України
Олексію Валерійовичу Гончаруку,
депутату Верховної Ради України
Валерію Олексійовичу Зубу

Вельмишановні добродії!

До вас звертаються мешканці Варвинської ОТГ Чернігівської області. Ми підтримуємо реформу децентралізації, проте маємо намір висловити декілька ініціатив, які б сприяли вдосконаленню даної реформи і дали можливість у майбутньому зберегти громади.

Суть пропозицій така:

1. На нашу думку, якщо ОТГ є самостійним суб’єктом, то, крім медичних та освітянських установ, у ній мають бути територіальні заклади, такі як поліція, ДСНС, Пенсійний фонд, пошта, «Укртелеком», РЕМ та інші підприємства, установи та організації, які переводяться чи вже перевелися до майбунього укрупненого району чи округу.

Якщо детально проаналізувати ситуацію, то можна зробити висновок, що ми створювали повноцінну ОТГ і всі ці підприємства, установи та організації мали б бути в ній, адже всі районні підрозділи (від лікарні до правоохоронних органів) є необхідними для населення. До прикладу, нехай залишиться невеликий, але свій, підпорядкований громаді, відділ поліції.

Що ж це буде за самостійний орган – ОТГ, якщо він не буде мати всіх цих установ, підприємств, організацій, а тому є необхідність внесення змін до ст. 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині їх збереження.

Проблемою є неузгодженість та відставання галузевих міністерств від поточних тепмів децентралізації та їх реагування на виклики, які постають перед новоствореними громадами. Часто очільники громад просто не в змозі відповісти на запитання мешканців громад: що буде з медичним обслуговуванням, освітою, соціальною допомогою, бо не отримують від міністерств чіткого бачення, а тим більше алгоритмів, стандартів чи механізмів реалізації секторальних реформ.

2. Ми вважаємо, що недоречним буде створення районів чи округів з їх управлінськими структурами (районна чи окружна рада та їх виконкоми), на утримання яких необхідно буде виділяти кошти.

3. Чи буде доречним той факт, що майбутні префекти не тільки зможуть відсторонювати голів ОТГ за прийняті ними рішення, але й видавати акти, обов’язкові до виконання, звертатися до суду аж до відсторонення. При таких повноваженнях стає неможливим не тільки повноцінне функціонування громад, а й ставиться під сумнів увесь процес децентралізації.

4. Необхідно залишити термін повноваження голів ОТГ та депутатів місцевих рад до 5-ти років, щоб не було порушення рівності форм народовладдя.

5. Також викликає занепокоєння законопроект №2598 “Про внесення змін до Конституції України” (щодо децентралізації), який визначає «громаду» суб’єктом місцевого самоврядування, надаючи їх статус юридичної особи, але при цьому не визначає «громаду» ні як територію, ні як населення. Адже громада має бути з певною територією і населенням. Лише за цих умов вона здійснюватиме юрисдикцію над відповідною територіальною одиницею. Якщо цього не буде, то буде відсутня повсюдність місцевого самоврядування. Тоді поняття «громада» буде стосуватися юрисдикції винятково території населеного пункту. Отже з юрисдикції «випадають» землі навколо населеного пункту.

Щиро дякуємо за розуміння порушених проблем.

З повагою та найщирішими побажаннями мешканці Варвинської ОТГ Чернігівської обл.: О.М. Давиденко, В.В. Саверська-Ли­хошва, О.І. Кисляк, І.І. Олійник, В.М. Гиленко, М.М. Остах  (всього 23 підписи).