Шанс зберегти місцевий “дорожний”. Мабуть, останній шанс…

Увага! Є проблема

Минулої середи, 16 січня, го­лова селищної громади В. Са­верська-Лихошва провела робочу зустріч з керівництвом і колективом місцевого райавтодору. Наразі варвинські шляховики звертаються до селищної ради за допомогою у реформуванні підприємства. У структурі облавтодору воно фак­тично ледве жевріє – без необхідних обігових коштів і замовлень на роботи, без можливості вчасно ремонтувати техніку і виплачувати зароблене працівникам, навіть без пального, аби виїздити на роз­чищання зимових шляхів. Пода­льша ж перспектива ще плачевніша – нинішні районні шляхові служби рано чи пізно укрупняться вслід за неминучим укрупненням районів. І тоді техніка, котра ще залишається нині у Варві і котрої так бракує громаді для обслуговування доріг, поїде звідси безповоротно.

Змінити ситуацію – зберегти на Варвинщині власну ремонтно-шляхову службу – таку можливість дає нині й сам облавтодор, згоджуючись передати в оренду своє майно, якщо колектив вар­винських шляховиків зва­жи­ться господарювати са­мос­тійно, повідомив колегам і пред­став­никам мерії керівник філії Андрій Авраменко. У стані тех­ніч­н­о-ре­сур­сного занепаду, з «ну­ля­ми» на рахунку й водночас – із зо­бо­в`я­занням сплачувати орен­д­ну плату за матеріальну базу – на­вряд чи вийде попрацювати без надійного партнера з боку місцевої влади, апелювали до голови громади працівники райавтодору.

Валентина Саверська-Лихош­ва висловила шляховикам своє прагнення підтримати їх, аби збе­регти підприємство і робо­чі міс­ця, змогу для громади корис­ту­ва­тися технікою і послугами ав­тодору. Разом з А. Авраменком ар­гументуватимуть необхідність та­кої взаємодії для депутатського кор­пусу ОТГ, за яким – ухвалення пот­рібних рішень, вирішуватимуть організаційні питання з керівництвом облавтодору.

У обговоренні способів ефек­тив­ної взаємодії громади й шля­хо­виків звучав найреальніший до виконання варіант – невелика фі­нансова поміч з бюджету ОТГ за програмою підтримки галузі, аби під­приємство підремонтувало існу­ючу техніку і залучило працівників на неї, а далі – співпраця за до­говорами на виконання робіт з ре­монту і обслуговування доріг. На­віть взимку, коли ремонтні роботи на шляхах призупиняються, без важкої техніки автодору вкрай важко оперативно і якісно розчищати вулиці від снігу.

Щоб підприємство ожило і за­працювало на користь громаді, від місцевої влади потрібна готовність сприяти у його роботі, а від шляховиків – прагнення швидко і якісно виконувати замовлення, шукати додатковий заро­біток й за межами громади, бу­­ти готовими до роботи на кон­ку­рентних засадах за нині існуючим законодавством у бюджетній сфері.

Лише зві­ль­нившись від «опіки» області – це коли кошти на ремонт обл­ав­тодорові за­мовник пере­ра­ховує на початку будівельного періоду, а місцеві шляховики отри­мують матеріал для роботи аж під завісу сезону й далі ще довго «відгрібають» невдоволення за якість робіт – райавтодор зміг би працювати з такою ж оперативністю, як приватні структури.

Якщо громада не візьме «під крило» місцевий автодор, та­кої потрібної служби у нас, на міс­цевому рівні, невдовзі прос­то не залишиться. Зараз все за­лежить від рішучості колективу на старт у «самостійне плавання» і від готовності депутатів селища підтримати їх у тому старті.

This slideshow requires JavaScript.

Є. Зима, фото автора.