ПРО СВЯТО В ОСІННІХ ТОНАХ…

3 жовтня – День працівників соціальної сфери

Фахівці районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які працюють у Варвинській ОТГ: Аліна Ященко, Людмила Небрат, Тетяна Шемет і Наталія Петльова.

Є добра традиція, яка склалася у районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Кожного року, у день свого професійного свята робити фото на пам’ять. Ось ми в прекрасну осінню пору під золотавими деревами парку, декілька фото – в кабінетній робочій обстановці, а це ми в день привітання з головою райдержадміністрації… Міняється фон, але залишаються люди, які назавжди вплелися в канву життя центру, з якими пережили не одне випробування і успіх, і які стали вже майже рідними.

Я пам’ятаю кожного з них, адже приймала їх на роботу, вчилася разом з ними, спільно переживали різні етапи становлення та розвитку центру. За деяким виключенням, люди приходили і залишалися в колективі надовго. Це моя особлива тема і гордість, адже кадрові невдачі – це особисті невдачі керівника, а вдалі поповнення – це здорова, родинна атмосфера в колективі.

Говорячи про роботу в соціальній сфері, дуже часто доводиться чути: благородна, за покликом душі, щоденна, не завжди помітна, але важлива. Може, тому й недооцінена державою, як в частині важливості розвитку соціальної сфери загалом, так і професійної діяльності її працівників.

Двотисячні роки зробили “соціалку” модною темою. А з нею – й проблеми дітей, кризових сімей. Тоді з екранів телевізорів і зі шпальт газет мало не щодня говорили про права дитини та необхідність реформування системи опіки і піклування; з’явилися соціальні ток-шоу, з яких народ і черпає своє розуміння соціальної роботи.

Є деякі теми, в яких кожен вважає себе фахівцем. Наша – одна з них. Багатьом здається, що досить бути батьками, аби побудувати політику стосовно дітей, сімей, застосування важелів впливу на батьків. Насправді, це така ж професійна і складна тема, як, наприклад, банківська, економічна або медична. У ній так само є те, чого робити не можна ніколи, за жодних обставин; і є речі, роблячи які, треба, як у реанімаційній палаті, постійно перевіряти пульс галузі.

Тому говорити про своїх колег – фахівців районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сьогодні буду саме з цієї позиції – оцінення їх, як професіоналів, які володіють необхідними знаннями, досвідом, і безумовно, тими особистісними якостями, які потрібні для роботи з людьми. Почну з колег, які працюють у селах району.

Що робити, коли пішов на заслужений пільговий відпочинок, а життєвої енергії, особистісної емпатії і досвіду достатньо, щоб бути потрібною людям, відчувати свою затребуваність? Можна продовжити свою професійну діяльність фахівцем із соціальної роботи та працювати в рідному селі. Так і вийшло у шанованих і досвідчених педагогів – Лідії Василівни Роговської та Ольги Іванівни Хозін. Мені доводилося часто спілкуватися з людьми, які в школі вчилися у моїх теперішніх колег. «Вона така добрячка!» – говорять про Лідію Василівну вихідці з Антонівки. «Я б не довірив свою проблему комусь, якби не знав Ольгу Іванівну ще зі школи…» – це вислів про фахівця із Журавки. Коли журавський фахівець на своєму скутері робить об’їзд сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, можна бути впевненими – вона нічого не проґавить, допомога буде вчасною та оперативною.

Слід додати, що Лідія Василівна Роговська взяла на себе непросту соціальну місію – бути помічником патронатного вихователя, адже у сім’ї Роговських знаходить тимчасову домівку та родинне тепло малеча району, що за різними непростими та несприятливими обставинами втратила свою сім’ю. Тому і віддача та результативність від роботи фахівців у селах Антонівка, Макіївка, Журавка, Кулишівка відчутна для всього центру, і дедалі більше категорій клієнтів, від молодих – до похилого віку, звертаються до них з нагальними проблемами.

Аліна Ященко прийшла працювати у центр у 2012 році. Саме тоді центр поповнили відразу вісім нових працівників – фахівців із соціальної роботи. Мініатюрна, але серйозна, зосереджена, вона була наймолодшою з усіх. Вже працюючи у центрі, здобула кваліфікацію магістра з психології, та останні роки виконує непросту і затребувану у центрі роботу практичного психолога. Приємно спостерігати, як за короткий час Аліна стала потрібною для багатьох наших клієнтів. Наслідки пост­травматичного синдрому, психологічного та фізичного насильства, проблеми емоційно-вольової сфери у дітей – це лише незначний перелік проблем, з якими допомагає впоратися клієнтам ця спокійна та тиха дівчина. Консультаціями у Варві її робота не обмежується. Аліна не залишає поза своєю увагою та надає соціальні послуги жителям сіл Світличне, Дащенки, Богдани.

Далі мова піде про моїх колег, які працюють на базі районного центру та надають послуги членам Варвинської ОТГ.

Добрим помічником, уважною та терплячою до проблем прийомних сімей району стала з перших своїх років роботи у центрі Наталія Петльова. А це вже добрих 14 років. За освітою вона також психолог, але, працюючи за своїм напрямком роботи, вона стала і юристом, і вихователем, і консультантом, та просто довіреною особою усіх прийомних сімей, адже саме вона здійснює їх соціальне супроводження.

А ще Наталію Олексіївну добре знають молоді мами, які відвідували школу для вагітних «Лелека» на базі центру. Вона і зараз опікується вагітними жінками, які з тих чи інших причин опинилися у складній життєвій ситуації. Я точно знаю, у нас у центрі ніколи не скажуть комусь з жінок «не народжуй», а підтримають у розпачі та розгубленості, як багатодітну маму, так і неповнолітню дівчинку з невизначеним майбутнім.

З появою у колективі фахівця із соціальної роботи Тетяни Шемет, я впевнилася: є люди – комунікатори від Бога. При видимій легкості та компромісності, вона методично та поступово, ніби «без напруги», досягає результату у роботі з людьми. Можна бути впевненою, зворотній зв’язок буде налагоджений навіть із самим закритим та недовірливим клієнтом. До речі, нашим отримувачам послуг дуже імпонує, що ними опікується саме Тетяна Миколаївна. Адже спілкування зі стильною, красивою, мудрою жінкою надихає на вирішення власних проблем, мотивує до успіху.

Кожен керівник зацікавлений, щоб його «права рука» – людина, яка є його заступником, була надійною, відповідальною, а якості її роботи можна було б довіряти без застереження. Саме такою є Людмила Небрат. Прийшовши на роботу ще вчорашньою випускницею педуні­верситету, за 13 років вона професійно зросла у нашому центрі. За весь цей час вона виконувала різні функції: від координатора роботи із сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, соціального супроводження прийомних сімей – до начальника відділу соціальної роботи центру. Протягом методичного дня у центрі, коли з’їжджаються усі фахівці, немає більш затребуваної людини у колективі. Вона головний консультант та експерт у їх роботі. Спокійно, виважено, з величезним терпінням надаються методичні поради, перевіряються облікові документи, плануються заходи супроводу. Але зробити щось неякісно під пильним оком Людмили Миколаївни у фахівців просто немає шансів.

Це ще не весь перелік людей, які причетні до діяльності районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, яких хотілось би згадати, цінуючи спільні роки роботи в ньому, і яких хочеться привітати у переддень професійного свята. Людмила Івкіна, Світлана Михайленко, Світлана Лозицька, Наталія Мар­ченко, Оксана Микитченко, Альона Мовлян, Вікторія Носенко, Надія Лісовська, На­талія Колісник, Яна Курченко, шановні наші колеги, ми вітаємо вас та бажаємо вам міцного здоров’я, добробуту, тепла та достатку у ваших родинах і невичерпної життєвої енергії.

Передаємо також наші вітання нашим колегам по територіальному центру соціального обслуговування громадян, спеціалістам управління соціального захисту населення райдержадміністрації, фахівцям районного центру зайнятості, колегам зі служб у справах дітей, району і громади, які також виконують непросту соціальну складову. Хай ваша компетентність, працьовитість, душевне тепло і надалі служать людям, а свято принесе слова подяки від тих, про кого ви постійно турбуєтеся.

Тетяна Козлова, директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Фото Є. Зими