Пам’яті Миколи Миколайовича Дядика

Кожна людина неповторна. Та найголовніше те, що вона лишає після себе у цім світі, на цій землі. Добрі справи живуть безкінечно довго у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав людину, котра пішла за межу вічності, і ми вдячні долі, що вона була з нами, пам’ятаємо радість спілкування, тому й змиритися не можемо, що все пішло в минуле.

Звістка про раптову смерть Миколи Дядика була болючою й сумною, вона – то грім з ясного неба. Хоча всі ми й усвідомлюємо, що люди у свій час ідуть із швидкоплинного світу, але все одно важко сприйняти цей невимовно гіркий факт.

Минулого понеділка холодна зимова варвинська земля прийняла у своє лоно талановитого керівника, чудового організатора, патріота Варвинщини, гарну людину, колишнього директора Гнідинцівського ГПЗ Миколу Миколайовича Дядика.

Прожив він на Варвинщині більшу частину життя, хоча й народився на Полтавщині, в краю так схожому на наш. Молодому подружжю Дядиків прийшлося до душі наше селище, тож і пустило воно тут родинне коріння. Випускника Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту Миколу Дядика радо прийняла дружна заводська сім’я. Отож заводчани його знають більше 40 літ.

Спершу молодий спеціаліст трудився оператором технологічних установок, командиром взводу газорятувального підрозділу, очолював виробничо-технологічний відділ, далі став начальником установки АГФУ. Після двох десятків літ плідної праці на заводі став головним інженером, а 2004 року він очолив колектив одного з найпотужніших нафтогазових підприємств України і тримав його кермо до вересня 2017 року.

Люди тягнулися до свого очільника, мов до вогнища, і Микола Миколайович знаходив для кожного потрібні слова, був готовий допомогти всім, хто потребував помочі. Його поважали за чуйність, професійність, компетентність, уміння працювати з людьми. Багато уваги приділяв не тільки виробничим питанням, а й відпочинку, оздоровленню заводчан, їх дітей, підтримував ветеранів підприємства. Неодноразово обирався депутатом райради, був членом колегії РДА.

Майже до останніх днів М.М. Дядик був на вістрі подій, мав неабиякий авторитет в усіх, хто його знав, з ним спілкувався, працював.

На високій ноті обірвалася 8 грудня ц.р. життєва струна цієї чудової людини. І скільки б не минуло часу, завжди будемо пам’ятати Миколу Миколайовича, він буде з нами у добрих споминах, завжди врівноважений, енергійний, непримиримий до неправди і лукавства.
Печаль і смуток огортають наші серця. Тож у ці скорботні дні пом’янімо щирою молитвою Миколу Миколайовича Дядика, добрим спогадом, тихим словом. Царство йому Небесне, низький уклін цій щирій, добрій, сонячній людині.

Адміністрація і профком, трудовий колектив і рада ветеранів Гнідинцівського ГПЗ глибоко сумують з приводу непоправної втрати – передчасної смерті колишнього директора підприємства Миколи Миколайовича ДЯДИКА і висловлюють щирі співчуття дружині Ірині Михайлівні – ветерану заводу, рідним і близьким покійного.

У глибокій зажурі схиляємо голови. Царство Небесне і легкий спочинок його душі.