„Ось вам хрест – звалища у Мостищі не плануємо…”

Зі сходу селища.

Певно, така вже закономірність – чим більший населений пункт, тим менше його мешканців гуртується на громадських заходах. Як і в попередні роки, цьогорічний схід мешканців селища скликався неодноразово. Так, і 12 травня, вже з другої спроби, на його початок організатори нарахували 40 осіб, далі зійшлися хіба ще десяток-два з усього нашого восьмитисячника. І кілька оголошень у ЗМІ, і суботній день опісля базарування, і навіть не городня погода не мобілізували варвинців на обговорення поточних проблем селища і спілкування із керівництвом мерії. Проте більшість присутніх зголосилася на проведення сходу без нових переносів, пожалівши один одного і полишивши сподівання на кращу явку земляків. Не було чути й звичних голосних активістів, котрі чомусь більше полюбляють якраз не громадські зібрання, а сесійні зали.

Із двогодинного заходу левова частка часу припала на звіт голови громади В.Саверської-Лихошви. Виступ, як завжди насичений зробленим і планами, вона вже традиційно розпочала і завершувала вдячністю варвинцям за небайдужість, ініціативність, підтримку, щоправда, те дещо дисонувало із майже порожньою залою. Запевнила, що команда мерії робить все від неї залежне, аби розвивати Варву та Варвинщину, закликала всіх земляків до єдності і співпраці у цьому.

Характеризуючи рік минулий для селища, зазначила: бюджет -2017 становив 17,5 млн. грн, після будівництва гілки водогону по вул. Шевченка, поточних ремонтних робіт на вулицях та підтримання благоустрою він мав залишок 2,9 млн. гривень, котрими є змога закривати нагальні питання року поточного. Але в усі попередні роки зі статусу бюджету „проїдання” місцева спільна скарбниця майже не виходила, адже першочергові видатки, й за Бюджетним кодексом зокрема, – заробітна плата, енергоносії в підпорядкованих установах.

Так, торік видатки на утримання ради склали 16 %, дитсадків – 49, на підтримання благоустрою (утримання загону благоустрою, виконання робіт, транспортні послуги, вуличне освітлення тощо) – 18 відсотків видатків селища. На утримання і ремонт доріг було витрачено 1,7 млн грн, 1,2 – на нову гілку водогону, більше 220 тис. витрачено на заміну водонапірної вежі і 157 – на насосне обладнання для КП, 164 тис. – на оплату користування надрами (вода).

На 2018-ий бюджет ОТГ затверджено у сумі 72,2 млн. грн. (власні надходження громади – 52 млн, 83% – податок з доходів фізосіб).

Контраст з попередніми роками разючий, проте з утриманням всіх установ на території громади, співфінансуванням районних знову бюджету розвитку майже не лишається. Близько 9 відсотків заплановано на розвиток органу самоврядування, 21% – освітня і медична субвенції з держбюджету, на заклади культури – 2,7%, на розвиток ЖКГ – 4,5, дорожнього господарства – 0,6, а ще соцзахист, фізкультура і спорт, мистецькі заходи тощо. На реконструкцію водогону по Зарічній – планується 1,5 млн, співфінансування даху гімназії – 1,6 млн, співфінансування футбольного мініполя зі штучним покриттям – 700 тис.

Буде повернуто реверсом у державу 9 млн – 12,6 %., як надмірний дохід на душу населення. 17,5%, тобто 12 млн ОТГ передасть до райбюджету на співфінансування медицини, центрів соцслужб – для одиноких пристарілих і для сім`ї, дітей та молоді, бібліотечної системи та ін. районних установ. У район буде передано й 15 млн. держсубвенцій на освітні й медичні заклади за січень-червень (20,7 %). Відтак заледве не половина такого, здавалося б, завидного бюджету ОТГ повернеться у районний та державний бюджети.

Далі у звіті голови послідував перелік зробленого торік: вже згадуваний відрізок водогону по Шевченка (812 м), ремонт водогону по 40 р. Перемоги – перший підсилив тиск у мережі в мікрорайонах „Руда”, т. з. «Царське село», другий – на «Аеродромному». Державним коштом зведено КНС до двоповерхівок біля райбібліотеки, що дасть змогу під`єднати до централізованого водовідведення дві двоповерхівки по Шевченка. З місцевого бюджету профінансовано заміну водонапірної вежі на території ринку (кращим має бути тиск у водомережі центральної частини селища), для КП придбано піскорозкидач, для загону благоустрою – мотоблок. За сприяння нардепа О.Кодоли встановлено два дитячі ігрові майданчики – по вул. Шевченка на місці демонтованої двоповерхівки та на території колишнього ДТСААФу.

Крім поточного ремонту низки вулиць селища, облаштовано автостоянку біля дитсадка „Казка”. Хоч використання системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг вартість їх здешевлює, проте і складнощів додає: процедура копітка і тривала, її переможець не завжди забезпечує належну якість товару чи робіт. Так, неякісним виявився ремонт вул. Онопрійка та Пилипенка, Героїв Крут, де підрядник згоджується усунути недоліки, зазначила голова, а по вул. Трудовій, де теж ремонт невдалий, 53% робіт залишаються неприйнятими селищем, а відтак – і не оплачуються.

Триває виготовлення ПКД на важливі інфраструктурні об`єкти селища, адже без них неможлива участь ні у державних програмах фінансування, ні роботи за власний кошт. Це подальша реконструкція водогонів, очисних споруд, вуличного освітлення селища і сіл ОТГ тощо. Господарським способом поновлено освітлення м-ну „Сад”, вул. І.Франка, частково – м-н „Нафтовик”.

Пріоритетним для будь-якого населеного пункту В.Саверська-Лихошва вважає питання благоустрою. Хоч нині загін благоустрою і налічує 20 осіб, проте робочих рук на прибирання, озеленення тощо вкрай бракує, адже у його складі й майстер, електрики, працевлаштовані працівники у селах. Та й попри це торік розчищався сніг, скошувалася трава, вивозилося сміття й гілля, випилювався сухостій дерев, проведено відлов і стерилізацію безпритульних собак (робота продовжуватиметься), доглядалися парки, поремонтовано основу обеліска Слави і стелу, встановлено кілька дитячих ігрових конструкцій і лавочок, при в`їзді у селище з боку Прилук влаштовано ландшафтну клумбу. У найближчих планах – упорядкування пляжної зони у „Сосні” за фінансового сприяння депутата облради, голови облорганізації аграріїв С.Гайдая, роботи із розчищання частини русла р.Удай у цій зоні відпочинку, встановлення пам`ятника Т.Шевченку у центрі селища.

У культурній сфері голова громади виокремила також започаткування фестивалю народної творчості ім. Осипа Бодянського, проведення заходів до державних свят і співпрацю з чернігівським земляцтвом.

Озвучила голова громади і низку проблем до вирішення: намірам продати право оренди ринкової землі з аукціону нині на заваді чотири судові процеси за ініціативою колишнього орендаря – споживспілки, аби відновити роботу ринку, розглядаються перспективи створення комунального підприємства; у КП „Господар” бракує спецтехніки (тракторів, бульдозера, автопідіймача тощо) для обслуговування потреб громади; стан очисних споруд і перевантаженість сміттєзвалища; рух великоваговиків вулицями селища, котрі руйнують і дороги, і оселі; стан дахів у багатоповерхівках і несприйняття людьми необхідності створення ОСББ; пошук інвесторів для розбудови громади і започаткування нових виробництв тощо.

Охарактеризувала перші місяці діяльності створеної ОТГ: формується її структура і штат, приймаються у підпорядкування заклади культури й освіти на території громади, здійснюється співфінансування районних установ. Але ті перші кроки доволі складні.

Звіт про діяльність комунального підприємства озвучила його гол. економіст В.Доля. Зокрема, в інформації звучало, що торік „Господарем” водопостачання здійснено на 2,1 млн грн, водовідведення – на 1,6, послуги благоустрою – 1,3, – майже по 600 тис. грн нараховано за утримання житла та вивезення ТПВ. Заборгованість споживачів склала майже 800 тис. грн, з яких половина – за утримання будинків. Відтак збитки підприємства склали понад 300 тис. грн. Попри це, за підтримки засновника КП – селищної ради, крім забезпечення безперебійного надання компослуг, виконано низку ремонтних робіт на водогонах і каналізаційних мережах, велася ревізія і заміна обладнання, вживалися заходи для підвищення тиску у водомережах, виконувалися ремонти м`якої покрівлі багатоповерхівок, перевірялися димовентканали, ремонтувалася техніка КП тощо.

Ось такими, тезово, були звіти голови громади і КП, а далі варвинці, дарма, що їх у залі було небагато, повели мову про те, що їх турбує. Мешканці мікрорайону „Аеродромний” чекають допомоги у визначенні меж вулиць, в облаштуванні твердого покриття, хоча б „боєм” чи щебенем, вкрай потрібен тротуар по вул. Космонавтів, бо і дорослі, і діти мусять рухатися цією дорогою з інтенсивним транспортним потоком просто під колесами автівок. Жителі інших кутків і п`ятиповерхівок спонукали „Господар” до збільшення спектру послуг – щоб можна було винайняти слюсаря чи косаря, нарікали на невідрегульований тиск води у мережі (колишня Комарова – не набираєтся тиск на сучасних котлах). У планах нової ОТГ наразі не видно суттєвих проектів розвитку – доріг, водогонів тощо.

Вихідці з с. Воскресенське і його мешканці просять навести лад на сільському кладовищі, зарослому аварійними деревами. На „джунглі” на кладовищах селища скаржаться і варвинці.

Болісні питання – зняття з балансу КП багатоповерхівок і їх подальше обслуговування, прибирання прибудинкових територій. Зокрема, останні обслуговує загін благоустрою коштом селища, хоча, як і у приватній забудові, це мали б робити мешканці.

Потрібен дієвий контроль і за спалюванням листя у міжсезоння.

А найбільшою і рішуче налаштованою була група тих варвинців, хто мешкає у різних кутках гнідинцівської околиці. Це вже третій щорічний схід громади вони мусять висловлювати свою незгоду із намірами мерії започаткувати у глиняному кар`єрі Мостища ще один комунальний смітник. Хоч голова громади, наразившись на людський спротив, кращого вирішення проблеми, аніж упорядкування старого звалища наразі не знаходить, однак цьогоріч на березневому засіданні комісій селищної ради відновилося обговорення, де ж таки бути новому сміттєзвалищу.

Окремі апаратівці і депутати згадували про „вигоди” Мостища – є заглиблення, глиняна подушка, близькість маршруту, а головне – земельну ділянку тут вже відведено. Лунала ідея – опитати людей і заручитися письмовим підтвердженням їх думки.

Наслідком того обговорення став черговий колективний лист мешканців гнідинцівської околиці (публікувався у газеті, з того часу зібрано 692 підписи варвинців), а на сході виступив В.І.Ворона. Висловивши рішучу незгоду людей з посяганнями на Мостище, навіть до фізичного спротиву, він, чи не вперше з часів резонансу довкола цієї теми, пропонував цілком реальні, практичні і здійсненні дії, аби Варва вийшла зі сміттєвого колапсу: слід розпочати копітку роботу із реального впровадження роздільного збирання сміття, обладнати діючий полігон сортувальними майданчиками, картами за видами відходів, проваджувати систему заохочень і штрафів, а не відкривати будь-де новий неупорядкований смітник. Метал, скло, пластик можна було б реалізовувати, а будівельний „бій”, відходи деревини використовувати на мощення вулиць, потреби опалення тощо.

Виявляється, ці ідеї він озвучував очільниці громади ще сім років тому, скуштувавши гіркого хліба керівника КП. Відтоді на діючому звалищі нічого з тих пропозицій так і не реалізовано, а ситуація дедалі погіршується. Тим скептикам, хто і у залі нетерпляче слухав виступаючого, мовляв, втілити це неможливо, Володимир Іванович емоційно, але твердо відповів: можливо, було б бажання, тверда воля і спільна робота керівництва громади і кожного її мешканця, аби ми хоча б наших нащадків не прирекли на життя на суцільному смітнику.

Володимир Іванович торкнувся і теми взаємодії управлінського апарату із громадою, тобто людьми, яких вона об`єднує, бо в умовах ОТГ ми всі – у спільному човні, і колишні методи керівництва мають видозмінюватися. Ті, кому ми делегували повноваження адмініструвати наше повсякденне життя, мають чути голос громади, говорив він, а зібрання стишено слухало.

Далі послідувала відповідь голови селища. Якщо опустити її емоційну складову, запевнення у власній відданості обраній справі і патріотизмі, цього разу із скрутної ситуації й напруженого діалогу вона виходила так: наразі проблема існує не для підписантів листа, а для мешканців довкола Холодниці; ділянка у Мостищі, дійсно, відведена два роки тому під сміттєзвалище, але зараз на порі зовсім інші вимоги до облаштування полігонів ТПВ. Почувши людський спротив на публічних зібраннях, говорила вона, я перехрестилася і більше мови за перенесення не веду, проти волі людей не йтиму, бо дружу з головою і хочу працювати…

Чи шукали ще які варіанти для розміщення сміттєзвалища або наразі полігону? – Так, шукали, пояснювала далі. Кожен з них – або далеко, або за екологічними нормами не відповідає, і повсюдно обурюються мешканці. У обговорення включився депутат-аг­рарій В.Гармаш, зазначивши: хай це буде і далеко, і дорожче в облаштуванні, але все ж таки поодаль від людей. Шукатимемо ще, заокруглила тему голова.

Відтак, порадівши хоча б новим обіцянкам, не забуваймо: обурені рудяни виграли тільки черговий позиційний бій, а не стратегічну битву – доки голова головуватиме або не зречеться власних слів, документацію на мостищанську ділянку ніхто із мерського сейфа не діставатиме. А далі що?

Якщо за цей час не почнемо модернізувати існуючий полігон, як пропонує варвинець В.Ворона, або „обживати” іншу віднайдену місцину, сміттєва загроза Мостищу і людям повернеться.

Є.Зима