НАРОДИТИСЯ І НАРОДЖУВАТИ ДОБРЕ У ГНІДИНЦЯХ

З Днем Незалежності України!

Це красиве, затишне і благоустроєне село неподалік райцентру найкращим вважають не тільки його мешканці, які тут з діда-прадіда чи прикипіли душею, оселившись колись. Нині, у часи, коли внаслідок економічної кризи в країні посилився людський перетік із малих сіл, ще більше вабить воно новоселів-сусідів. Жодної вільної оселі, аби прикупити, наразі тут не знайдеш, прибувають здебільшого молоді сім`ї, бо Гнідинці знані не тільки міцною сільрадою із самодостатнім бюджетом, ключовими установами освіти й медицини, забезпеченими усім необхідним, а й сільгоспвиробництвом, де сучасні технології вміло поєднують з традиційним хліборобським укладом: вирощують зернові, технічні, кормові культури, зберігають тваринництво, впроваджують переробку, допомагають у придбанні житла своїм працівникам.

У їх незалежності від владних експериментів та інших потрясінь у нашій державі за останні пострадянські десятиліття Гнідинцям пощастило двічі. Місцевим керівникам вистачило мудрості й витримки зберегти колишнє сільгоспвиробництво, встояти під натиском «латифундистів» – перевага перша. А по-друге, ще півтора десятки літ тому сільрада отримала таку собі «реформу самоврядування» у тому вигляді, як би вона дійсно мала працювати на село. Тоді зі ще донедавна промисловим велетом-сусідом – Гнідинцівським ГПЗ, було укладено угоду оренди землі, котра й наповнює щорічно сільську казну. Ось вони – реальні «гроші на місця», котрі працюють на людину – про це так багато і солодко говорилося різнорівневими реформаторами, а сталося на прикладі одного села поза їх волею.

– Всі ці роки ми прагнули «нафтовицькі» кошти обернути на користь нашим мешканцям, – розповідає голова села Наталія Міщенко. – Щороку виконували значні обсяги робіт на сільських дорогах, вкладаючи у це по кілька мільйонів, відтак нині можемо констатувати: заасфальтовано всі ключові шляхи. Цього року відремонтовано вул. В. Вовка, Миру, Горького, заасфальтовано територію СБК, доріжки у ДНЗ, під`їзди до установ. До завершення цьогорічного будівельного сезону сподіваємося відремонтувати найпроблемнішу ділянку нашої центральної дороги, котра перебуває на балансі області.

Багато у Гнідинцях зроблено для розвитку матеріальної бази сільських установ, хоч більшість з них і мали б фінансуватися з районного чи державного бюджету. Проте тут керуються простим принципом – бюджети різні, а люди – всі наші. У попередні роки коштом села перекрито металочерепицею дахи основного корпусу школи, СБК, ДНЗ, замінено вікна й двері, виконано низку інших важливих робіт, придбано обладнання та інвентар, забезпечено вимоги пожежної безпеки, а щойно перекрито і дах початкової школи. Постійно оновлюється будівля дитсадка, наразі тут планують заміну каналізації і шукають виконавця робіт, встановлюватимуть передавач показників споживання газу.

Завдяки допомозі сільради у сільському пункті здоров`я трудяться три фахівці-медики. Щорічно чималі суми сільська рада передбачає на програми підтримки своїх мешканців – на лікування, у скрутних життєвих обставинах тощо. Надається певна допомога районним гуманітарним установам, де обслуговуються мешканці села.

Окремого рядка заслуговує благоустрій села – такого ретельно обкошеного, прибраного, підфарбованого населеного пункту на Варвинщині не знайдеш. Залучають охочих сільчан до робіт як за співфінансування зі службою зайнятості, так і самостійно, укладаючи відповідні угоди.

Новація 2019-го у Гнідинцях і гарна ініціатива депутатів сільської ради – фінансова програма стимулювання народжуваності у селі, виплатам за якою позаздрили б навіть містяни. Сільський бюджет надає допомогу при народженні дитини у сумі 20 тис. грн, умова єдина – постійне проживання батьків саме у селі. Захоче іногородній зареєструватися і отримати ці кошти – то ввічливо відмовлять.

У 2019-ому допомогою молодим батькам вже скористалися Тетяна та Євгеній Колпаки (між іншим, молода жінка після навчання поповнила агрономічну службу місцевого господарства), а також Ольга Несходовська і Сніжана Корка та Сергій Пуць. У цих родинах народилися хлопчики.

До речі, 5-6 малят з`являється на світ у Гнідинцях щороку, близько 30 дошкільників відвідують дитсадок, 88 – учні школи (навіть більше, ніж торік), всього ж населення села впродовж останніх років тримається на рівні тисячі.

Сільчани трудяться і в «Прогресі», і у нафтовицьких підрозділах району, немало й підприємливих гнідинчан. У селі діє чотири приватні магазини, виїзна торгівля – тричі на тиждень, ринок – щочетверга, курсує виїзне поштове відділення і маршрутки до райцентру і міст, спільно із господарством та селищним КП «Господар» налагоджено вивезення сміття.

…Спілкуємося із очільницею цієї справжньої сільської громади напередодні Дня незалежності держави, 2020-ий очікується як переломний у реформі децентралізації, коли завершуватиметься формування ОТГ і доля таких невеликих сілець, хоч нині й цілком платоспроможних, вже визначена – поведуть, як мовиться, на налигачі до більшого гурту. Тож цікавлюся її баченням такої перспективи.

– Не можемо їй радіти, – стримано відповідає співрозмовниця зі стажем у самоврядуванні майже 50 літ, на непростому посту голови – майже 25, тож знає, про що говорить. – Чотири райони і сорок чотири ОТГ на область – це «зачистка» села… Я завжди обстоювала думку: якщо вже й зменшується сільське населення, села втрачають свою самодостатність, тоді варто йти на певне укрупнення, еволюційним шляхом менших приєднувати до більших сусідів. Але я проти того, аби ламати через коліно тих, хто цілком життєздатний. Із загального бюджетного пирога в укрупненій громаді чи матимемо свій шматок? Це питання риторичне…

Вистояти під вітрами чергових реформ, зберегти село і його кращі надбання, зберегтися сільчанам у ньому – певне, найдоречніше побажання гнідинчанам. На 2019-ому році літочислення, на 28-ому – незалежності нашої багатостраждальної України, на 15-ому – певної фінансової незалежності Гнідинців від держави. Витримки всім землякам, згуртованості, оптимізму.

Євгенія Зима,
фото автора

На світлині: дітвора Гнідинцівського дитсадка. У рідних «Теремку» і Гнідинцях – найкраще!