МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ – СЕСІЙНА ЗАЛА МЕРІЇ

Із перших вуст


Так склалося, що минулій черговій сесії селищної ради, котра працювала 24 жовтня, передувала така собі година спілкування з гостями, котрих тут бачать, як мовиться, не щодня. Під час роботи в окрузі Варвинщину вкотре відвідав народний депутат України Валерій Зуб, зокрема, знайшов можливість поспілкуватися з депутатами Варвинської ОТГ. За запрошенням голови громади з депкорпусом також вели діалог заступник директора СТОВ «Дружба-Нова» із соціальних питань Олег Власенко і начальник місцевого відділення поліції Олександр Логвиненко. Відтак депутати селищної громади мали гарну нагоду не тільки отримати з перших вуст інформацію з різних тем, у чомусь «інсайдерську», а й порушити перед гостями низку важливих питань існування громади, залучити їх до активнішої співпраці.

БЛИЗЬКО місяця тому зустріч із новообраним нардепом у стінах селищної мерії вже відбувалася, щоправда, у вужчому колі. Вже тоді земляки-варвинці, окрім іншого, шукали підтримки Валерія Зуба у вирішенні проблеми подальшого наповнення бюджету громади, адже наступного року він матиме вагомий «мінус» – 6 млн грн податку з доходів фізичних осіб за працівників нафтовидобувних підрозділів, які трудяться і проживають на території Варвинщини, піде до прилуцького бюджету. Як інформував народний депутат, він звернувся до голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцева, пояснив ситуацію і передав звернення. Як звучало в обговоренні, невдовзі відповідні законодавчі зміни врегулюють це питання, проте і Варва може недорахуватися частини платежів від сільгоспвиробника, працівники якого мешкають на території новоствореної Озерянської ОТГ.

Голова бюджетної комісії селищної ради Віктор Гармаш акцентував увагу нардепа, що його мала батьківщина втратить і надходження від акцизного збору з реалізації пального на місцевих АЗС, а це теж мільйонів зо два. Кошти підуть до держбюджету, а проблеми з дорогами і навантаження транспорту на них – залишаються нам, говорив Віктор Іванович. У відповідь на це Валерій Олексійович зазначив лише те, що держава має намір максимально акумулювати кошти на ремонт доріг і раціонально витрачати їх на такі роботи. Депутати-мажоритарники, яким є і він, матимуть змогу вносити пропозиції щодо найпроблемніших шляхів округу.

Про планомірний відтік податків і робочих місць з периферії говорив і депутат, член бюджетної комісії Василь Небрат. В останні роки чи не всі державні установи, господарюючі суб`єкти переформатовані на рівень Прилук чи Чернігова (пошта, Пенсійний, РЕМ, газова служба та чимало інших).

Залучення державних коштів на оновлення водогону у селищі – у цьому питанні В. Гармаш теж просив сприяння народного обранця. Як звучало від нардепа, зі зміною керівництва держави і області всі інфраструктурні об`єкти, проанонсовані до виконання раніше, переглядатимуться, тож є шанси поборотися за громадівські проекти. Зокрема, селище наразі має проектно-кошторисну документацію на реконструкцію водогону по вул. Зарічна (2,5 млн грн), зазначила голова громади Валентина Саверська-Лихошва.

Інша варвинська “больова точка” – подальша доля Гнідинцівського ГПЗ. В останні роки через сировинний «голод», закономірний чи «штучний», завод показує неспинне згортання виробництва, більш ніж тисячний штат зменшився вдвічі. Змалювати ситуацію і її наслідки для громади та району В. Зуб мав змогу Міністрові енергетики та захисту довкілля України О. Оржелю, передав звернення і домовився про подальші зустрічі. Зберегти підприємство просив депутат нового міністра, проте зазначає: при вивченні потенціалу ГПЗ вирішальну роль гратимуть рентабельність виробництва, можливості його розвитку і запровадження інновацій тощо.

Новообраний директор КП «Господар» теж взяв слово. Проте запитував таке: чи можливе розміщення у Варві торгової точки мережі супермаркетів АТБ? Як відомо, О. Щербатюк є власником приміщення, реконструйованого під такі цілі. Спробує вивчити питання – такою була відповідь народного депутата.

Йшлося на зустрічі з нардепом і про перетурбації, що лихоманять нині всю державу: завершення реформи децентралізації влади і місцеві вибори у майбутні «перекроєні» громади; доцільність запровадження ринку землі тощо. Щодо завершення формування первинної ланки майбутнього адміністративного устрою держави – громад, В. Зуб називає Рубікон – весна 2020. Проте, висловив припущення, не все може статися так швидко, адже нині є такі області, де ОТГ не охоплюють і 20 відсотків території.

Щодо «турборежиму» у відкритті ринку землі теж висловлювався з обережністю: триває обговорення у владних колах та серед аграріїв, і наразі більше думок звучить «проти», аніж «за». Треба спільно узгодити «червоні прапорці», за які не має вийти така вирішальна реформа: не продавати іноземцям чи великі площі – в одні руки тощо, провести належне інформування громадян, зазначив нардеп.

Як акцентував увагу народного обранця і колег по раді голова фракції аграріїв Микола Гайдай, поспішність наразі призведе до концентрації земель у власності кількох крупних агрохолдингів. Спершу слід упорядкувати геокадастр, створити земельний банк, продумати розумні кредити для фермерів, малого і середнього бізнесу, аби не втратити найцінніший ресурс для розвитку держави.

З усіх обговорених питань Валерій Зуб закликав представників рідної йому громади до подальшої взаємодії.

ДРУГИМ на депутатський «брейн-ринг» вийшов новий очільник місцевої поліції. Прилучанин О. Логвиненко змалював селищним обранцям плачевну картину у місцевому відділенні: гостро бракує кадрів – по штату має бути більше 40 осіб, а фактично працює хіба третина, відтак слабує слідча робота, охорона громадського порядку, ситуація на дорогах тощо. Олександр Володимирович, як і його попередники на посаді, вкотре повів мову про необхідність встановлення камер відеоспостереження, навівши недавній приклад. Біля одного з варвинських магазинів обікрали автівку постачальників товарів. Завдяки камерам у інших районах зафіксовано, як ймовірні зловмисники «вели» те авто, а от у Варві – єдиному райцентрі області без відеоспостереження, цей ланцюжок втрачено…

Для придбання хоча б трьох-чотирьох камер на ключові виїзди із Варви та іншого обладнання потрібно близько 100 тис. грн. Таки передбачити їх у бюджеті наступного року і зробити громаду безпечнішою для її мешканців і гостей просить мерію місцева поліція.

Раціонально і продумано використовувати бюджетні кошти закликав колег В. Гармаш, навівши у приклад камери, вже придбані для спостереження за порядком на центральному майдані селища, проте використовуватися правоохоронцями, як звучало у обговоренні, вони не можуть.

І НАСАМКІНЕЦЬ «гостьового» блоку того зібрання у стінах мерії – інформація представника СТОВ «Дружба-Нова» щодо використання коштів т. з. соціальної угоди, за якою сільгоспвиробник надає певну матеріальну підтримку громадам, на чиїх землях господарює. Передумови до неї – дискусії у раді, хто має вирішувати, куди спрямовувати таку допомогу: голова «гасити» нагальні питання чи депкорпус колегіально?

Як поінформував Олег Власенко, на території Варвинської ОТГ підприємство обробляє 4,7 тис. гектарів. Через благодійний фонд «Разом з Кернел» надає громаді допомогу у розрахунку 70 грн на гектар, цьогоріч сума складе 332,6 тис. грн, з них близько 125 тис. вже вибрано.


Як витратити соціальні кошти – громада вирішує сама, зазначив Олег Дмитрович, проте кожна послуга від «дружбян» – оренда техніки, снігоприбирання, транспортні перевезення тощо, теж надаються у рахунок угоди. Відтак саме на такі потреби спрямовано більше 113 тис., також із зазначеної суми профінансовано подарунки школярам, витрати на святкові заходи у селищі, кошти на поїздку хорового колективу до Польщі, на лікування окремим варвинцям, виготовлення книжкової продукції для представництва громади (у спільному фоліанті були відведені сторінки Варвинській ОТГ).

Схоже, подібна представницька друкована атрибутика і стала причиною до гострої розмови депутатів із головою громади щодо доцільності таких витрат, адже на сторінках іншого буклету, виготовленого, певно, до селищних урочистостей, знайшлося місце для розповіді про вихідця із Калиновиці, а нині, виявляється, спортсмена з «допінговою» репутацією і партійного функціонера держави-агресорки. Хоч допущену необачність голова визнала, проте прізвища ініціатора вшанування такої людини вона не озвучує, аби убезпечити від негативу й осуду земляків.

У спілкуванні депкорпусу із представником агрокомпанії йшлося про спонсорський ремонт доріг. Останнім часом СТОВ почало приділяти цьому увагу, йшлося у виступі О. Власенка, адже його транспорт теж рухається розбитими шляхами, збирають і людське невдоволення через власні і орендовані фури-великоваговики. Тому долучилися до ремонту доріг від Варви до Нової Греблі та до межі зі Срібнянщиною, у напрямку Дігтярів, планують придбати власне ремонтне обладнання. Кошти на ці цілі витрачають понад соцугоду, тобто додатково до озвученої суми.

Заступник селищного голови І.Чаленко привернула увагу гостя до проблеми ремонту «підгорянського» мосту, секретар ради Л. Лущик – руху перевантажених автівок-«супертяжів». Більшість транспорту найнято компанією, опонував представникам мерії О.Власенко, коли держава подбає належним чином про ваговий контроль на дорогах – проблему буде вирішено. Нагадав і про те, що аграрії вміють сіяти кукурудзу, а не ремонтувати мости. Підприємство справно сплачує податки, визначені державою, котра й має дбати про інфраструктуру.

Однак запевнив, що у питаннях, посильних сільгоспвиробникам, вони і надалі готові сприяти громадам.

Таким був старт жовтневої сесії селищної ради, і вона сама вдалася не менш напруженою – бурхливо обговорювалися проблеми початку опалювального сезону в освітніх закладах громади, діяльності КП і підпорядкованого йому нині ринкового майданчика, резонансні земельні питання тощо, тож докладніше про її хід – у наступному номері газети.

Євгенія Зима, фото автора