„КАЗКАРЯМ” ЗНОВУ ДАВАЛИ ЗЕМЛЮ. АЛЕ НЕ ВСІМ

або Заявник має право на пай, а депутат має право …не голосувати

Із сесій селищної ради

Чільне місце у розгляді 15-ої вересневої сесії селищної ради (20.09) – чисельні земельні питання. І не лишень тому, що зазвичай розглядаються вони першими, а тому, що з передачею земель за межами населених пунктів із держвласності до ОТГ посипалися заяви від тих, хто має право попідбирати рештки землі у власність, а надто – має обізнаність, вміння оббивати пороги владних кабінетів.

Тенденції тут такі. Землі вільної обмаль, і це вкотре звучало на сесії. Такої, котру, приватизувавши, можна здати в оренду сільгоспвиробникам, – ще менше. Проте кожен громадянин України, незалежно від місця проживання, має право вказати перстом на вільну ділянку на онлайн-мапі Держгеокадастру, і таку заяву у місячний термін мусить розглянути рада.

Беззаперечна перевага – учасникам АТО, для них мають приберігати певний резерв. Економічно привабливі ділянки було б добре вигідно здати в оренду на конкурсних засадах і поповнювати бюджет. Громадяни ж, охочі безкоштовно набути власності, готують свої аргументи на земельну комісію – переконують, як власноруч „розпахають”, засадять черешнею, іншими плодовими, а на 15-ту – говорили й про ліктрави, лаванду, гречку бджолам… Тільки дайте. І добре б – хоча б на межі із працюючими латифундистами.

Щоправда, депутати підмітили: надавши пай у власність, спитати, а де ж та черешня чи лаванда, вже не зможуть. Отож, на сесії голосували далеко не за кожне рішення про надання у власність землі, обурювалися апетитами іногородніх, наполягали на „атовському” резерві.

Для прикладу, серед тих, хто звернувся за паєм і отримав його, – учасник АТО, генерал з варвинським корінням Ю. Остах, калиновицьке подружжя Міщуків (заявник прибув на сесію і запевнив, що родина поступово власноруч розкорчує чагарники і саджатиме сад). Набралися голоси для заявників І.Ткач (наділ під табором „Веселка”, біля майбутнього „черешневого масиву” киян Міньків, яким надано два паї минулої сесії), В. Довженка, гнідинчанина В.Тарасенка, котрий відсудив пай колишньої „України”.

 

This slideshow requires JavaScript.

А от громадянам Д.Сидоруку, С.Сидорук (ліктрави й лаванда), леляківській родині Чижів (під гречку на місці останнього сільського пасовища), Ю. Василенку, Т. Марченко, І. Яцковій, депутату селищної ради М. Цопі (запланував «гарну туристичну стежину» біля ставка „Україна”) і його дружині (ділянка в обробітку СТОВ у одному з хуторів) наразі паїв не надано. Оскільки колишній Леляківській сільраді з чотирьох спроб так і не вдалося оформити громадське пасовище, тепер зробити це береться об`єднана громада.

Серед інших земельних питань вирізнялися такі. На заяву підприємиці Т.Обидіної щодо зменшення орендної плати за ділянку під цехом напівфабрикатів (колишня бійня) вкотре відмовили, аргументуючи тим, що пільги має лише об`єкт будівництва чи реконструкції. Підприємець А. Однолько звернувся за зміною призначення ділянки, зазначеного у договорі оренди (37 га в урочищі Сага, взято в оренду через аукціон) – із товарного сільгоспвиробництва на фермерське, що, як звучало в обговоренні, може дати змогу ініціювати передачу у приватну власність. Оскільки про приватизацію ще не йдеться, зміну призначення погодили.

Хоч і „зі скрипом”, але згодилися продовжити на 10 років термін дії договору оренди землі для „Воскресенського-Агро” (близько 400 га, ТОВ згодилося збільшити орендну плату з 3% до 7). Лунали підрахунки, як за персонажем Карцева: що більше – під 3% до 2029 року (діючий договір) чи під 7 – до 2039. Навіть пленарні засідання показують, яка то нелегка ноша – раціонально скористатися ресурсом, що раптом передано громаді. Аргумент: щороку втрачатимемо по півмільйона гривень, допоміг у голосуванні „за”.

Серед тих заяв, розгляд яких відтерміновано до детальнішого вивчення, – група „двогектарників” із 17 осіб – здебільшого претендують на землі городів побіля населених пунктів. Окрім таких, хто просить пай «задурно», на мостищанські, рудянські та інші городи претендує і група заявників – певно, майбутніх фермерів (Д. Гарбар, А. Шокодько, А. Первун та інші), просять у оренду по 1-2 ділянці площею від 6 до 20 га – теж відтерміновано на довивчення: чи оформлені офіційно городи і чи обробляються за призначенням. Якщо буде вирішено привабливі ділянки передати в оренду, майбутніх “фермерів-городників” чекатиме аукціон за право оренди.

До речі, того дня на аукціон (принцип – хто дасть більше) таки спрямували 14 спірних ділянок під гаражі по Садовій. Із коментарем: подивимося, чи заробимо, чи втратимо.

Ще дещиця відмов 15-ої сесії. Не надано у постійне користування місцевій релігійній громаді ділянку 0,1 га край парку і кладовища, біля діючого Храму Різдва Пресвятої Богородиці – під зведення трапезної. Як аргументував настоятель Г. Луценко, тут планували звести каркасне утеплене приміщення і розмістити недільну школу для дітей, на свята збирати гостей. Проте депутатських голосів на підтримку рішення забракло.

Депутат М. Цопа у обговоренні запитував отця Георгія, чому не будується каплиця біля кінотеатру (колишньої історичної Перекопівської церкви, де раніше надано ділянку – прим. автора), чому б там не звести трапезну, чи й взагалі не відмовитися від землі? Священик пояснив, що тим намірам стали на заваді вимоги археологічної служби – перш ніж будувати, треба було сплатити півмільйона гривень на археологічні розкопки. Проте громада задуму не полишає, проект каплички переробили під дерев`яну споруду і сподіваються на підтримку меценатів. Ходити ж через усе селище від храму у парку Слави на Перекопівку у трапезну і дітям, і літнім вірянам було б складно.

Як пояснював вже після напруженого голосування депутат і представник землевпорядної організації А. Андрієнко, надання землі у парковій зоні однак не пройде погодження Держгеокадастру, як, зокрема, вже кілька разів не пройшла його ділянка 0,20 га під будівництво нового храму іншого патріархату – теж у парку, біля ЦРЛ. А чом би не сказати про такі обставини до голосування? – збурилися колеги, яким довелося щойно визначатися перед очі прохача. «Нічого, все добре, спасибі, » – звернувся до них …православний священик.

Також того дня земельними рішеннями рада дала старт інвентаризації ділянки під діючим холодницьким сміттєзвалищем, внесено генплан Варви до відповідного електронного реєстру, погодили прагнення багатьох власників городів приватизувати їх.
Серед земельних затесалося й питання надання дозволу для райагролісництва на використання природних ресурсів (схоже, що з передачею держ­земель до ОТГ будь-яку рубку погоджуватиме громада). Цього разу мова йшла про вибіркову та санітарну рубку на площі 9,8 га гідрологічного заказника «Полівщина» обсягом 317 м. куб. Хоч сумніви й звучали, але, переконавшись, що погодження обласних управлінь лісівники мають, дозвіл надали.

Затяжна і втомлююча «земельна» частина тригодинної сесії промайнула. Дехто із депутатів залишив залу, і вже лунали припущення: ну все, рішень більше не буде. Проте дарма, надалі ухвалено, хоч із суперечками, рішення щодо введення двох додаткових посад реєстраторів, створено службу у справах дітей. Затверджено положення про офіційний веб-сайт ради, за зверненням нардепа О.Кодоли перейменовано вул. Озерну (у новому мікрорайоні під забудову воїнів АТО) на ім. Л.Лук`яненка. Оновлено штатні розписи навчальних закладів, де за потребами додано посади сторожа, прибиральниці, кочегара, внесено необхідні зміни до бюджету селища – поточні придбання і оплата послуг, дофінансування зарплати тощо.

Сито голосування не пройшов оновлений штат центру дитячо-юна­цької творчості (колишній будинок школярів), як вказували депутати, на кількість дітей і гуртків в установі забагато адмінперсоналу. Щоб заохотити творчого працівника, слід застосовувати преміювання, а не введення адмінпосад, наголошувалося у обговоренні.

Завернули на доопрацювання зміни до правил благоустрою. Зокрема, ініціатива обмеження використання штучних квітів у місцях загального користування не знайшла підтримки, бо похопилися: а хто ж контролюватиме й штрафуватиме порушників. Критики зазнав і той пункт правил, яким заборонявся в`їзд стороннього транспорту на територію лікувальних закладів. Зокрема, депутати-автомобілісти обурювалися, що до «нічної» аптеки доведеться ходити пішки лікарняним подвір`ям, а от резоннішим було зауваження, що частенько хворих у лікарню доводиться транспортувати самостійно.

Рішеннями чергової 15-ої започатковано процедуру змін до нещодавно ухвалених ставок земельного податку (процедура регуляторного акту) – за ініціативи підприємців селища, та продовжено роботу із залучення співфінансування центру адмінпослуг громади. Центр кілька місяців надає послуги жителям ОТГ і сільчанам району, а фінансується громадою. Тож готуються угоди про співробітництво із селами.

Опісля майже півсотні основних питань порядку денного послухали ще й інформаційно насичене «Різне». Зокрема, для участі варвинських очисних споруд у відборі об`єктів на фінансування державним коштом доведеться визначатися із часткою власного співфінансування робіт – чим більша вона, тим вищі шанси потрапити у держпрограми (загальна вартість проекту 9,5 млн).

КП звернулося до ради з клопотанням профінансувати заміну загальнобудинкових електролічильників у багатоповерхівках. Інакше мешканцям доведеться купувати їх у складчину або залишитися без освітлення сходових клітин.

Фракція «Батьківщини» ініціювала звернення до керівництва держави і «Укрпошти» з приводу знищення сільської поштової мережі.

Звучала інформація, що є перс­пектива зведення у селищі дитячого будинку сімейного типу. Кошти державні, земельна ділянка – громади.

Депутат А. Костін вкотре висловив “стурбованість” любителів спорту ходом будівництва футбольного міні-поля зі штучним покриттям, упорядкування навколишньої території.

Говорили традиційно й про дороги, і про негаразди у благоустрої тощо, і щоразу звучало запитання, де брати кошти на всі потреби. «Ми цього року віддали районові 7,5 млн гривень, – зазначила голова громади. – Із спілкування з представниками інших ОТГ знаю: ніхто цього не робить, співфінансують придбання чи соціальні програми, а зарплату кожен виплачує сам».

У сесії брали участь охочі громадські активісти: виступали, коментували, ініціювали те чи інше голосніше за депутатів. Щоправда, опісля у інтернет-мережі за толерантність дякували, як завжди, своєрідно: людоньки, та гіршого скликання у раді ще не було!..

Я ж вкотре зазначу: це намагання маніпулювати громадською думкою, сіяти конфронтацію у раді, бо будь-яке скликання для таких стане гарним тоді, коли там будуть… вони.

 

Коротка – значить, голосна

Вже за кілька днів після чергової, 26 вересня, скликалася й 16-та позачергова. Адже залишався незатвердженим штатний розпис центру творчості, тоді як час платити зарплату працівникам. Як показало обговорення, хоч минув тиждень, а розбіжності лишилися ті ж самі. Отримавши у спадок установу із адмінперсоналом понад норматив, селище постало перед непопулярним питанням – «приведення у відповідність». Повели мову депутати про те, що установа обслуговувала район, нині – ОТГ, а штат зберігають у повному складі. Керівники центру Н. Павлова та селищного відділу освіти Н. Редька апелювали до типових штатних нормативів, повідомили, що скорочується посада одного з двох методистів, наголошували на важливості збереження рівня оплати праці тих керівників гуртків, котрі працюють з високою самовіддачею, хоча б і введенням посад заввідділів.

 

This slideshow requires JavaScript.

Хоч після голосного і напруженого обговорення зрештою штат центру схвалили, проте звучали проблеми установи: бракує технічних та інших гуртків, які б зацікавили хлопчиків, для утримання тварин зоонатуралістичного гуртка потрібні належні умови тощо. За півроку планують проаналізувати роботу центру і його гуртків, вивчити відвідуваність.

На позачерговій ухвалили й необхідну для ЦНАПу програму, аби була змога відкрити його співфінансування із сіл (150 тис. грн).

Оскільки певних уточнень (місце, ліміт рубок, термін дії дозволу) потребувало рішення попередньої сесії щодо дозволу на спеціальне використання природних ресурсів для «Райагролісництва», цього разу допитали «з пристрастю» його представника В. Ревуцького: де план рубок, чи не поляже уся «Полівщина»? Він запевнив, що всі необхідні погодження на санітарні рубки, акти, котрі засвідчують ушкодження дерев, підприємство має, рубки обмежено лімітом на 300 «кубометрів», тож і цього разу після дискусії рішення ухвалено. Між тим, як депутатам проконтролювати свій дозвіл? – хіба у рейди лісами.

Є. Зима, фото автора