Гнідинцівське питання

Офіційна позиція

Газета “Платформа”, корпоративне видання  ПАТ “Укрнафта”,

№22, червень 2018.

У середині травня у засобах масової інформації активно обговорювалася доля Гнідинцівського газопереробного заводу (ГПЗ). Це один з трьох газопереробних заводів нашої компанії, на якому працює майже 800 співробітників, а проектна потужність підприємства надає можливість щоденно переробляти до 1,39 млн м3 газу та 5,71 тис. т нафти. Чому ж раптом порушилося питання закриття підприємства і де в інформаційному потоці істина? Спробуємо розібратись.


Гнідинцівський ГПЗ здійснює підготовку вуглеводневої сировини з 1974 року. Завод готує нафту і газ до транспортування, а також виробляє скраплений вуглеводневий газ (СВГ).

У цьому році цех з переробки газу щомісячно приймає на підготовку близько 11 млн м3 газу, що фактично в чотири рази менше за його проектну потужність. Тож цей цех натепер працює з виключно низьким завантаженням, близько 360 тис. м3/день. Проте, щоб підтримувати і такий рівень завантаженості, приблизно 75% цього газу на Гнідинцівський ГПЗ поставляється через Артюхівську компресорну станцію з віддалених родовищ.

До критичного недозавантаження установок з підготовки газу призвело падіння видобутку газу на родовищах після їх вимушеної зупинки через блокування продовження спецдозволів «Укрнафти» Державною службою геології і надр у липні-жовтні 2017 року. Недозавантаженість установок та використання застарілого обладнання в свою чергу позначилося на виробничих результатах: 34% газу, що надходить на підприємство як сировина, використовується як паливо для виробничих процесів, у той час як на інших газопереробних заводах «Укрнафти» цей показник складає: 11 % – для Качанівського ГПЗ, 16% – для Долинського ГПЗ. В результаті собівартість кінцевого продукту Гнідинцівського ГПЗ є неконкурентною, а виробництво товарного газу та СВГ відверто невигідним.

Покращити ситуацію підприємства могло б збільшення видобутку газу на прилеглих до заводу нафтогазових родовищах, але це можливо лише за умови буріння нових свердловин, що в свою чергу вимагає інвестицій. Однак інвестиційні можливості «Укрнафти» суттєво обмежені невирішеним питанням протермінованого податкового боргу. Ускладнює ситуацію з бурінням нових свердловин і недоопрацьований механізм отримання висновків оцінювання впливу на довкілля (ОВД), необхідних для бурильних робіт.

Тож після тривалого вивчення та аналізу поточного стану підприємства керівництво «Укрнафти» нині розглядає можливість консервування застарілої установки з підготовки газу на Гнідинцівському ГПЗ, а не закриття всього заводу. Такий сценарій передбачає підбір типу резервного компресора на Артюхівському родовищі та заміну компресорного обладнання на самому Гнідинцівському ГПЗ. Це дозволить, зупинивши процеси підготовки газу та виробництво СВГ на Гнідинцівському ГПЗ, перенаправити сировину на переробку за реверсною схемою на сучасніший Качанівський ГПЗ. За розрахунками компанії, реверс дозволить отримати додаткові обсяги товарного газу в розмірі близько 3 млн м3 на місяць і СВГ 200 тонн на місяць та скоротити операційні витрати. Водночас про зміни в роботі цеху підготовки і стабілізації нафти не йдеться.

Звичайно, сценарій закриття цеху переробки газу на Гнідинцівському ГПЗ вплине на долю частини співробітників заводу. Їм будуть запропоновані альтернативні варіанти працевлаштування в межах компанії, професійна перепідготовка або компенсація в межах програми добровільного звільнення.

Однак, враховуючи ціну питання, і цей сценарій сьогодні не є остаточним. Натепер відбувається детальне вивчення всіх можливих наслідків закриття цеху. Остаточно його доля буде вирішена лише після технічних випробувань реверсної лінії, які пройдуть у липні-серпні поточного року.