ДВІ ЛИПНЕВІ – МІТИНГОВІ…

Із сесій селищної ради

Як відомо, 13-та сесія Варвин­ської селищної ради від 14 липня розпочиналася у супроводі мітингу проти припинення діяльності кількох малокомплектних сільських початкових шкіл та проти можливих змін у структурі місцевої лікарні у зв`язку з недостатнім наповненням селищного бюджету, про що газета повідомляла у попередніх номерах. Питання шкіл з її порядку денного було знято на доопрацювання ще до мітингу, розглядати зміни по лікарні сесія не планувала, тож, коли мітингові пристрасті вщухли, зібрання у стінах селищної ради було розпочато, адже низка рішень потребувала невідкладного ухвалення. Зокрема, щодо вчасного фінансування закладів освіти, медицини, соц­захисту, пільгових ліків для вразливих категорій населення, процедури закупівлі і ремонту шкільних автобусів тощо.

А відкривалася сесія депутатським зверненням до Генпрокуратури і МВС України (озвучив депутат Анатолій Борсук) щодо дій чи бездіяльності колишнього Озерянського сільського голови, а нині депутата селищної ради Сергія Дмитренка. Зокрема, у зверненні зазначається, що, залишаючи посаду сільського голови, він вилучив документи про діяльність сільради. Відтак селищна рада була позбавлена можливості відповідно до чинного законодавства здійснити реорганізацію Озерянської сільської ради, а також завершити вирішення питань місцевого самоврядування, розпочатих за час Озерянської ОТГ. При цьому правоохоронні органи, йдеться у зверненні, з повним текстом якого можна ознайомитися на сайті селищної ради, не реагують на такі скарги, як і на заяви мешканців села щодо розподілу землі, незаконного випилювання дерев, конфліктів і бійок тощо.

На озвучене депутат С. Дмитренко, який прибув на сесію чи не вперше за останні пів року, відповів запитанням: чи мають нові колеги по раді докази наведеної інформації? Свою оцінку подіям повинні дати правоохоронні органи, нагадала голова громади В.Саверська-Лихошва, звернення було підтримане селищними обранцями за винятком кількох неголосуючих.

Депутатами було взято до відома звіт про виконання програми соціально-економічного розвитку Варвинської громади за І півріччя ц.р. (друкуємо у поточному номері газети), а також затверджено ставки місцевого оподаткування: для земельного податку залишено їх на рівні попереднього року; на нерухоме майно – підняли сплату для юридичних осіб (нафтовицькі підприємства, сільгоспвиробники та ін., додатково очікується бл. 800 тис грн. надходжень до бюджету); транспортний податок визначено за нормами Податкового кодексу; єдиний встановлено на рівні, що діяв на території району, – однаковий для всіх населених пунктів (рішення, які слід було ухвалити саме того дня після погодження державними інстанціями, оприлюднені у минулому номері газети та на сайті ради).

У земельному блоці сесії прийнято рішення щодо приватизації ділянок під особистими будинками, поділу (О.М. Бутенко – для зменшення орендної плати) чи об`єднання підприємницьких ділянок (Олександр і Наталія Щербатюки, свого часу їм надавалися селищною радою безкоштовні ділянки під гаражі біля «Маркет-опту»), продовження договорів оренди, затверджено нормативно-грошову оцінку земель окремих сіл тощо.

Для тих рішень, що стосуються безоплатної передачі у власність громадянам нових ділянок – двогектарних паїв, під забудову, гаражі та ін., за законодавчими новаціями відтепер потрібно дві третини голосів депутатів (від складу ради – це 18), відтак рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок та передачу їх у власність для 85 осіб, які раніше розпочали процедуру, прийняте не було – лише 16 «за».

Натомість для більш ніж 130 заявників щодо двогектарних паїв чи менших ділянок було надано дозволи на початок виготовлення відповідної документації (норма про 2/3 голосів не поширюється). Відмов тієї сесії було 9, відтерміновано розгляд 65 заяв.

Одним з рішень продовжено термін дії договору оренди двогектарної ділянки у рекреаційній зоні Варви для місцевого жителя М.О. Обернієнка (на 5 років під максимальні 12%) і дозволено її передачу в суборенду. Як повідомлялося раніше, на селищній «Перекопівці», понад Удаєм, є охочі розбудовувати нову зону відпочинку. Іншим рішенням продовжено оренду 3 «соток» по Вишневій для місцевого підприємця С. Панченка (5 років під 6%).

За пільгою у сплаті земельного податку зверталася Нацполіція, проте механізму комусь вибірково зменшувати податок не існує, отож їй відмовлено. Як і для обленерго – щодо зменшення орендної плата за ділянки підстанцій. А чим тоді наповнюватимемо казну, звучало в залі.

Були ухвалені рішення і щодо подальшої оренди комунального майна (приміщень) – зокрема, кабінет політпартії «Батьківщина» у колишній друкарні, комерційні об`єкти, приміщення для держслужб та ін. Як нагадала начальник відділу економіки О. Нечай, для продовження оренди чи укладення нового договору знадобиться експертна оцінка приміщення, процедура передачі – через аукціон.

Одним з наступних рішень «Про забезпечення участі на отримання грантової допомоги уряду Японії (програма «КУСАНОНЕ») селищна рада гарантувала своє співфінансування проектів розвитку, поданих до програми – заміна даху на ліцеї №2 (колишня гімназія) та придбання реанімобіля для місцевої лікарні. Практичну допомогу у залученні гранту надають нардепи-чернігівці В. Зуб, В. Дубіль та благодійний фонд «Європа».

Змінами до програми соціально-еко­номічного розвитку громади збільшено місцеве співфінансування нової черги реконструкції Журавської школи (1,4 млн грн, державні – більше 10 млн) та кошти, виділені на ремонт інфекційного відділення лікарні (було до 200 тис. грн, нині – бл. 300), до програми ЖКГ – видатки на розроблення тарифів на ТПВ.

Сесією було припинено діяльність Калиновицького дитсадка «Барвінок». Це рішення не супроводжувалося ні особливим опозиційним піаром, ні мітингами під вікнами, адже батьки більшості вихованців віддали перевагу закладам дошкілля селища.

Зміни до бюджету, ухвалені першою липневою сесією, стосувалися спрямування коштів перевиконання бюджету за півріччя – бл. 12 млн грн, на зарплату у бюджетних установах і закладах, на енергоносії, інші нагальні видатки. 100 тис надано на ремонт будівлі музшколи, 400 – на капремонт шкільного автобуса, 200 тис. – на харчування у школах, 100 – на виплати до Дня захисника України, 1,9 млн – на придбання нового сучасного шкільного автобуса для Озерянської школи.

Друга липнева сесія – 14-та від 29.07., на яку, все ж таки, виносилися допрацьовані проекти рішень щодо подальшої долі малокомплектних шкіл Брагинців, Кухарки, Богданів і Леляків, відбулася у великій залі селищного будинку культури, аби кожен охочий взяв участь. Із врахуванням пропозиції, озвученої на слуханнях у селах старостою с. Леляки Віталієм Неліпою, проекти рішень зазнали таких змін: замість «припинити діяльність» прописали «призупинити» – для того, аби майно наразі зберігалося у закладах. За таким формулюванням залишається можливість поновити їх роботу, якщо якимось дивом у селі набереться більша кількість школярів.

Сесія відкривалася під шум і крики із зали представників сіл та заперечення опозиційних депутатів щодо винесення непопулярних питань на сесію, процедури її проведення тощо. Зі своїми зверненнями виступили депутати – опоненти за часів діяльності району, Сергій Дмитренко із РПЛ і Любов Доля з «ЄС». Окрім зняття з порядку денного призупинення діяльності малих шкіл, було озвучено вимогу підписантів листа щодо неприпустимості закриття місцевої лікарні (зі слів виступаючих, 3 тис. підписів).

Як наголосила голова громади Валентина Саверська-Лихошва, таких питань – закриття лікарні чи її відділень, скорочення штату медпідприємства сесія розглядати й не планувала. А депутати коаліції попросили виступаючих колег-опозиціонерів поінформувати: у період їх діяльності на керівних посадах які школи закривалися і чому, які скорочення чи звільнення відбувалися в установах? Також просили не спекулювати на проблемах і негараздах громади, не розпалювати людей, аби набрати певних політичних балів.

За інформацією селищної ради, станом на 26 липня фінансова незабезпеченість всіх бюджетних галузей новоствореної укрупненої громади становила близько 15 млн грн – з урахуванням тих непопулярних заходів економії, яких нині доводиться вживати у всіх бюджетних установах і закладах.

У одній з найзатратніших галузей – освіті, дефіцит фінансування близько 10 мільйонів. Вимушеними заходами економії – зменшення надбавок, доплат, скорочення кількості груп продовженого дня і годин гурткової роботи, скорочення посад у відділі освіти, МНВК, ДЮСШ тощо, буде заощаджено 2,9 млн грн. Призупинення роботи малих шкіл у Брагинцях, Кухарці, Богданах і Леляках дасть економію більше мільйона з вересня до кінця року і близько 2,8 млн протягом року.

Подібні вимушені кроки робилися і за часів існування району, не застосовуючи їх, наголошували представники селищної ради у ході тривалого і голосного обговорення, не тільки освіта, а й вся бюджетна сфера громади наприкінці бюджетного року постане на межі фінансового колапсу, коли без зарплати та інших першочергових виплат залишаться всі бюджетні заклади, заборгованість зростатиме і в новому році. На це й зважила депутатська більшість, ухваливши непрості й непопулярні рішення щодо шкіл, чим викликала на себе шквал критики і образ від представників сіл і опозиційних депутатів.

Начальник відділу освіти Володимир Кутовий вкотре спростовував твердження, що школярі, які довозитимуться до інших шкіл, вставатимуть ні світ, ні зоря і наприкінці дня будуть залишені без нагляду – приміром, у Кухарку автобус прибуватиме на 8:15 і заняття в Озерянах для цих діток починатимуться о 9-ій, після уроків вони перебуватимуть у групі продовженого дня, будуть нагодовані. Вивільненим педагогам запропоновано працевлаштування: директору Богданівської школи – у першому селищному ліцеї, ще один богданівський педагог – на підвозі школярів, директору Брагинцівської, педагогу Кухарської – у Озерянській школі.

Нікому із управлінців не доставляє задоволення закривати заклади і збирати людський негатив на себе, наголошував В. Кутовий, проте іншого шляху, як оптимізувати бюджетну мережу під наявні у громаді кошти наразі немає. Дитсадки у селах функціонуватимуть, вони можуть бути припиненими у випадку відсутності вихованців, наголошував керівник освітньої галузі.

Цим рішенням передувало зат­вердження структури і штату апарату селищної ради – теж скороченої з метою економії коштів: у них – «мінус» 11 посад, окремі відділи з`єднано і перетворено на сектори, відтак загальна чисельність посад у раді і сільських старостатах наразі складає 81. У загоні благоустрою скорочено 12 штатних одиниць, таких робітників за потреби надалі прийматимуть за договорами на певні види робіт. Опозиційні депутати наполягали на включенні загону до штату ради, щоб потім, як коментували інші обранці, вкотре вказати – штат «роздутий».

За пропозицією депутата від «ЄС» С. Смаглюка голова громади відмовилася від власної 25-відсоткової доплати за інтенсивність праці. Автор ініціативи – депутат-підприємець нагадав, що «познімати» волів би й «оздоровчі» та інші додаткові виплати. Із зали лунали вигуки: «на мінімалку», «відмовтеся від зарплати» – від тих, хто й сам не працював на благодійних засадах. Це принизливе змагання, хто краще зекономить саме на очільниці громади, припинили своїм голосуванням більшість депутатів – рішення про зміни в оплаті праці голови не підтримали. До речі, чомусь опозиційні обранці здебільшого не голосували за пропоновану ними ж економію на радівських видатках. Цього разу кожен, доки зала була наповненіша і велися трансляції для інтернетпубліки, виступив із сесійної трибуни…

Також того сесійного дня було оновлено статут КНП «Варвинська лікарня». Як зазначив директор підприємства Юрій Полонець, у ньому йдеться, що чисельність і штатний розпис підприємства затверджується його директором та погоджується органом управління – виконкомом. На репліки, що депутатів ради усунуто від управління лікарнею, заступник селищного голови О. Філоненко нагадав: рада може скасувати будь-які незаконні рішення виконкому. Наразі статути обох місцевих медичних ланок – первинної і вторинної, прописано однаково.

Зміни до бюджету, що ухвалювалися на згаданій сесії: прийнято більше 1 млн грн держсубвенції на розвиток інтернет-мережі у селах, більше 300 тис. – на облаштування приміщення служби підтримки постраждалих від домашнього насильства, що створюється при центрі соцслужб, бл. 270 тис. – на інсуліни для діабетиків, бл. 370 – на подальше впровадження «Нової української школи». А також було знято 600 тис. грн із зарплати селищної ради і спрямовано на лікарню.

Щодо важкої фінансової ситуації у громаді було ухвалено звернення до вищих владних органів і народного депутата від округу – текст публікувався у минулому номері газети. Зокрема, у ньому йдеться про перегляд освітньої субвенції, повернення у громаду податків від платників, зареєстрованих за її межами тощо.

Начальник фінансового відділу Марина Кузьмич запропонувала ще один реальний шлях всім разом, мешканцям громади, які не лишень на словах вболівають за збереження її медичної та освітньої інфраструктури, спробувати повпливати на наповнення місцевого бюджету. Працівники підрозділів, особливо нафтовицьких, їх керівники можуть звернутися з особистими чи колективними заявами до своїх підприємств, аби відрахування ПДФО з їх зарплати здійснювалися за місцем діяльності і проживання – у Варвинську громаду. Фінвідділ готовий допомогти у складанні таких заяв, де кожен працівник може аргументувати, що, мешкаючи у громаді, він користується послугами її медичних і освітніх закладів і зацікавлений у їх збереженні.

Депутати більшості, зазвичай помірковані у висловлюваннях і діях, пропонували «допомогти» таким підрозділам зважитися на подібні дії щодо збереження громади, застосувавши законні акції протесту, як то блокування руху технологічного транспорту шляхами громади. Це краще, говорили вони, аніж мовчки спостерігати, як податки, робочі місця, а відтак і життя, йдуть із ще донедавна розвинутої нафтовицької Варвинщини.

Є. Зима, фото автора