Місячні архіви: Серпень 2024

“Говерла” допомагає ефективно господарювати

За сприяння грантодавців

Наразі подрібнювачі ще в заводському пакуванні, але невдовзі шаткуватимуть доволі габаритне гілля, розповідають В. Гармаш і О. Нечай.

Більше року триває співпраця Варвинської громади з Проєктом USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»), який діє в Україні для підтримки і розвитку органів місцевого самоврядування. Його фахівці не тільки надають всебічну консультаційну допомогу з юридичних, земельних, економічних питань, проводять навчання і тренінги, а й залучають на потреби громади грантові кошти, розповідає перший заступник селищного голови і куратор соціально-економічного розвитку громади Віктор ГАРМАШ. Громада щиро вдячна грантодавцям за таку дієву допомогу, зазначає він.

Читати далі →

Із перших днів російсько-української війни його роль змінилася…

Пишаємося ними

Якою має бути підтримка Збройних Сил України, – особистим прикладом показує Микола Іванович Бойко, очільник сільськогосподарських то­ва­риств «Прогрес» та «Гнідинці-Агро», депутат Варвинської селищної ради, відомий на всю округу меценат і благодійник.

Із перших днів російсько-україн­ської війни його ро­ль змінилась… Життя Миколи Івановича вмить під­порядкувалось девізу Другої світової: «Все – для фронту! Все – для Перемоги над ворогом!..»

Тож, моя розмова з Миколою БОЙКОМ:

-Миколо Івановичу, якими були для Вас перші дні російсько-української війни?… Що Ви робили?… Якою була діяльність сільськогосподарських то­­варист «Прогрес» та «Гнідинці-Аг­ро»?…

-Особисто мене, як і переважну біль­шість українського суспільства, ро­сійсько-українська війна застала зненацька. Всі ми не могли повірити в те, що розпочалась війна, що Росія напала на незалежну Україну, але це –трапилось…

Тож переді мною, як перед керівником, постало багато нових завдань. Одним із перших було забезпечити мешканців сіл Гнідинці та Остапівка продуктами харчування, адже в перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022-го, ще повноцінно працювали магазини, а вже з наступного – виникли проблеми…

Я зі своєю командою почав думати, що робити і як діяти…

Читати далі →

“Ніхто не чекає Перемоги так, як чекають її ці діти…”

 Юні волонтерята

Немає різниці між великим і маленьким донатом, коли країна воює, кожен – важливий для збереження життів захисників і є внеском у спільну справу. Про це згадуєш, коли бачиш приклади дитячого волонтерства, такого щирого і сповненого непохитної віри у Перемогу.

Ось така імпровізована благодійна крамничка запрацювала цими днями на одній із вулиць Варви – І. Кондратця. Дівчатка із родини Устенків – восьмирічна Вікторія і старша на пару років Христина, організували для сусідів і перехожих торгівлю власними поробками і нехитрими дитячими скарбами – заколочками, кан­целярськими дрібничками, малюночками тощо. Виручка – на ЗСУ! До задумки приєдналися друзі-однолітки Софія Рябушко і Денис Гмиря.

Що цікаво, до комерції дітвора підійшла творчо і навіть з елементами маркетингу. По дворах кутка рознесли люб’язні запрошення до своєї крамнички, потім завітали й з особистим “контрольним” запрошенням, мовляв, ну чому ж ви не йдете, ми ж чекаємо…

Читати далі →

50 РОКІВ У НАДСКЛАДНІЙ ПРОФЕСІЇ…

З професійним ювілеєм!

Минулого четверга Озерянську амбу­латорію відвідала делегація грома­дів­ського центру первинної ме­дико-санітарної допомоги з приємною місією – вшанувати аксакала сільської медицини Володимира Євгенійовича Ткачова, який саме 1 серпня 1974 року розпочав свій довгий і тернистий шлях лікаря.

З теплими привітаннями до ювіляра звернулися директор центру Любов Доля, колега-лікарка Валентина Сердюк, голова профспілкової організаці закладу Алла Дмитрієва, котрі вручили шанованому колезі почесну грамоту за відданість медицині, пам’ятний пода­рунок.

Народився Володимир Євгенійович в Озерянах у 1951-ому році. Освіту здобув у Вінницькому медінституті ім. Пирогова. Інтернатуру за напрямком хірургія проходив у Могилів-Подільській райлікарні. У Чечельницькому районі на Вінничині після армійської служби працював районним акушером-гінекологом, наймолодшим на той час. Прикрий випадок у операційній, коли лікарю обробили головний інструмент хірурга – руки, не тим препаратом, на жаль, змусив змінити фах.

Читати далі →

“Дівчата Казенщини” за приклад дорослим!

Нещодавно у нашій газеті прозвучала інформація, що у Світличному, на будівлі школи, було встановлено меморіальні дошки загиблим світличненцям-захисникам О. Ляху та О. Шакуненку, і до цієї справи долучився місцевий волонтерський осередок “Дівчата Казенщини”. А виявляється, саме дівчатка ініціювали вшанування, зібрали кошти і замовили виготовлення дошок. Тож, і є добра нагода докладніше розповісти про цей патріотичний дівочий гурт із мальовничого і бойового села неподалік Варви.

Знайомтеся, юні волонтерки Вероніка Власенко, Вероніка Лях, Настя Приліпко, Аня і Ангеліна Давиденки, Каріна Кальбус.

Місце нашої зустрічі – школа. Доки очікую юних волонтерок, шукаю очима педагога, котрий, як думалося спершу, гуртує вихованок на цю справу… Але ж ні! Це виключно дитяча ініціатива, розповідають місцеві вчителі. І про їх волонтерські справи педагоги в основ-ному довідуються вже опісля зробленого.

У гурті від кнопочок – третьокласниці й четвертокласниці, до дівчат-юнок з восьмого. З того, як розповідають, що встигли зробити, відчувається, що горять бажа­нням допомагати нашим захисникам, і справа ця для них – не разова акція.

Читати далі →