Місячні архіви: Березень 2024

У Варвинському ліцеї №2 відкрито клас безпеки

У освіті громади

На презентації нової навчальної локації у закладі, котра відбулася 27 березня, самі ж юні вихованці першими розповіли, що ж це за кабінет і чому так важливо вивчати ази безпечного перебування у середовищі. У цікавій музично-поетичній презентації дітвора нагадала, що кожному необхідно знати правила безпечного поводження на вулиці, з вогнем і на воді, визначати мінно-вибухову небезпеку, озброїтися елементарними навичками першої домедичної допомоги, а ще – вміти оперативно комунікувати з екстреними службами. “Це не жарти і не сміх, бо життя одне у всіх!” – вкотре нагадали вони й дорослим.

Клас безпеки – перший у освітніх закладах Варвинської громади, колектив ліцею облаштував за сприяння громадської організації “Істок” в рамках проєкту “Розширення можливостей для стійкого майбутнього: забезпечення молоді, що постраждала від конфлікту, життєвоважливими навичками і безпечним простором”. Його оснащено інтерактивним обладнанням та інтернетом, тематичною наочністю, меблями, він має сім розвивальних зон. Однією з умов проєкту була наявність комфортного приміщення, із сучасним ремонтом. Педагоги закладу пройшли навчання з першої домедичної допомоги і мінної безпеки.

Читати далі

Великі серця малої Кухарки…

  На добру справу

Написати про цей волонтерський гурт – односельці їх називають “кухарськими бджолами” – давно була така задумка, та до втілення все ніяк не доходило. Там, де починається адміністратор газети – коли маєш організувати випуск видання від кожної гривні на друк і до останньої вичитаної літери – на жаль, журналіст помирає… Але ось нагодилося шановане в народі жіноче свято, і сам Бог велів розповісти про таких жіночок – мам, дружин, бабусь, у яких вистачає сил і душевного тепла не тільки на власні родини, а й на тих синів, котрі нині боронять від ворожої навали нашу державу і кожного з нас.

Племзаводівська слава Кухарки – далеко в минулому. Нині це невеличке сільце на периферії громади, де більшість мешканців – пенсіонери, а поодинока молодь, здебільшого, не маючи роботи, від’їжджає. Жи­вуть кухарчани зі скромних пенсій, городів та господарства, де кожна копійчина – така трудна. Проте, як бачимо з багатьох прикладів воєнного волонтерства, щедрість душі аж ніяк не залежить від товщини гаманця.

У селі склався справжній діяльний волонтерський осередок, який забезпечує передачі домашніх смаколиків на фронт не вряди-годи, а кожні два тижні. Жінки, котрих організувала на цю копітку справу Любов Віталіївна Коновал, готують смачні і свіжі домашні страви, а їх доставку захисникам забезпечує ГО “Волонтерський щит 4.5.0”.

Як налагодила роботу “фронтової кухні” і кому завдячує у допомозі, розпитую цю доб­росерду, тендітну жінку, котра, до речі, на спільній світлині якраз скромно ховається за колежанками-“бджолами” – пані Любов.

Читати далі