ЗВЕРНУЛИСЯ ЗІ СВОЇМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ. Дуже голосно звернулися, але від того 20 мільйонів з неба не впадуть…

Резонанс

Минулого понеділка, 12 липня, у селищній раді своє засідання провела одна з місцевих громадських організацій «Рада Старійшин Варвинщини». На зібранні її члени мали змогу отримати інформацію від керівництва громадою щодо нинішньої фінансової ситуації у бюджетній сфері і висловити свої міркування. Участь у заході, який вів уповноважена особа ГО О. Давиденко, взяли селищний голова В. Саверська-Лихошва, перший заступник голови В. Гармаш, заступник із гуманітарної сфери О. Філоненко, директор лікарні Ю. Полонець, начальник відділу освіти В. Кутовий та інші представники управлінських структур.

Нинішні джерела наповнення місцевого бюджету і видатки з нього, негативні тенденції у фінансовому стані громади детально і фахово охарактеризувала для учасників зібрання начальник фінансового відділу селищної ради Марина Кузьмич. Зокрема, останнім часом став відчутним відтік податків за межі громади. Йдеться про нафтовицькі підрозділи, частково ГПЗ, телеком, РЕМ та інші організації, а з укрупненням району – і державні структури: поліція, прокуратура та ін. Значні кошти вилучаються «реверсом» до державного бюджету, натомість видатки на утримання бюджетної сфери зростають. Так, минулого року діяльність місцевої лікарні слід було дофінансовувати з місцевих бюджетів на 6,4 млн грн, цього року потреба вдвічі більша, адже пакети медичних гарантій, що фінансуються НСЗУ, не передбачають утримання підприємства у нинішніх обсягах. Торік бюджет закладу склав 21,7 млн грн, цього року – орієнтовно 27,2 млн, що на 5,5 млн більше. Від НСЗУ надійде 13,3 млн, тож бракує майже 14 млн грн на рік, 6,1 – селищною радою вже надано за півріччя. Зокрема, з них 1,7 млн – додаткові виплати 300% зарплати тим працівникам, хто обслуговував хворих на коронавірус. Більше 300 тис грн виділялося на ремонти терапевтичного та інфекційного відділень, 140 – на придбання кисневого обладнання.

Фінансування первинної медицини – сімейні лікарі, педіатри, здійснюється державою за деклараціями з пацієнтами, а утримання сільських амбулаторій, ФП бере на себе селищна громада, як і енергоносії, потрібні придбання для закладів «первинки» – засоби індивідуального захисту, медикаменти, в тому числі пільгові ліки, медичні програми – підвезення хворих на гемодіаліз, придбання інсулінів, лікування воїнів АТО/ООС тощо.

Значними є і місцеві видатки на освіту, адже державна субвенція надходить тільки на оплату праці педагогів шкіл і не покриває в повній мірі навіть таку потребу. Утримання непедагогічного персоналу, всі інші поточні видатки – енергоносії, харчування, транспорт тощо, як і забезпечення дитсадків, закладів культури, соціальних служб повністю покладається на селищний бюджет.

Як показали перші пів року діяльності громади в укрупненому форматі, балансувати доходи і витрати – як би це болісно не було всім, хто задіяний у бюджетній сфері – доведеться шляхом жорсткої економії і пошуку резервів наповнення спільної селищної скарбниці.

Як доповнив інформацію щодо забезпечення лікарні її директор Ю. Полонець, наразі нова структура і штат розроблені адміністрацією лікарні відповідно до тих коштів, які надаються НСЗУ. Це загально-терапевтичне, приймально-діагностичне і поліклінічне відділення.

Депутатська коаліція у складі ради за зверненнями мешканців громади ініціює збереження дитячого та інфекційного відділень, наголосив перший заступник селищного голови Віктор Гармаш.

Для збільшення доходної частини бюджету вживаються заходи у земельній сфері, також інформував він, переукладаються договори оренди на вищі відсотки, відбувається інвентаризація земель, аби виявити неплатників земельного податку, тощо. Не всі нарікання щодо роботи з підприємцями реально виконати, зазначав він, адже, приміром, з колишньої податкової служби (90 працівників) після реформування лишилося кілька осіб.

У зібранні взяли участь працівники лікарні, які занепокоєні перс­пективою скорочення штату на цьому підприємстві, та представники сіл, де під питанням подальша діяльність малокомплектних шкіл. Вислухавши і конструктивні запитання та думки, і обурення на кшталт «скорочуйте себе чи когось, а не нас», їх запевнили, що оптимізація торкнеться всіх сфер і установ, в тому числі й апарату селищної ради. Нині тут працює 92 варвинці (разом із старостатами, органами управління освіти і культури), після скорочення залишатиметься 80. Найбільша зарплата, попри поширювані чутки, – бл. 17 тис. грн у голови громади, преміювання працівникам за такої фінансової скрути не виплачується.

Щодо перспектив місцевої освіти інформував Володимир Кутовий. Дефіцит коштів по галузі – більше 13 млн грн. І така ситуація, говорив він, по всій Україні. Один зі свіжих прикладів – у Корюківській громаді закрито дві школи по 30 учнів, у нас під такою загрозою школи на 6-9 учнів. Надалі реформування освіти передбачає поділ закладів на профільні ліцеї та гімназії, тож ще немало змін очікує на освітянський загал.

У ході голосного емоційного обговорення на зібранні члени ГО наголошували представникам влади на необхідності посилення роботи з підприємцями, які усіляко мінімізують своє оподаткування; слід порушувати на всіх владних рівнях питання зменшення «реверсу» із селищного бюджету до державного і повернення до громади податків від тих підрозділів, які здійснюють фактичну діяльність на її території і працівники користуються освітніми, медичними та іншими послугами саме тут; залучати на розвиток медицини благодійну допомогу сільгоспвиробників, які працюють в громаді; активніше вести пошук і заохочення молодих спеціалістів; виходячи з досвіду попередніх хвиль коронавірусу, організувати первинний прийом пацієнтів і їх подальше лікування в межах громади.

Учасники зібрання наголошували, що місцева влада має шукати вихід із ситуації і зберегти потрібну мешканцям інфраструктуру, що знайшло відображення у рішенні ГО, котре публікується поряд.

У вирішенні багатьох злободенних питань, апелювали до загалу посадовці, на жаль, прагнення працювати замало – реформи в державі, болісні і не завжди вдалі, недосконале законодавство теж даються взнаки.

Не тільки вимагати від влади «не знаю як, але зробіть…», але громада, кожен колектив установи має працювати нині на виживання, апелювали до зібрання представники мерії. Маючи торік 4 пакети НСЗУ, а нині 10 – лікарня отримає менше державних коштів. На те є і об`єктивні, і суб`єктивні причини – заборона планового лікування у період карантину, але є і проблеми з обліком навіть наданих пацієнтам послуг, йшлося у інформації Олександра Філоненка.

Непопулярні рішення щодо оптимізації бюджетної сфери укрупнена громада відкладала в надії відшукати резерви фінансування, у ході напруженого спілкування зазначила голова громади Валентина Саверська-Лихошва, проте, на жаль, розрив між доходами бюджету і потребами значний. Від крику, колотнечі, перестановки персон на посадах у базовій ланці – децентралізованій громаді, загальна ситуація в державі однак не зміниться…

Підготувала Є. Зима,
фото Я. Богоденка