З мрією про Україну – РОДИННИЙ САД…

Адреси досвіду

Зізнаюся, журавчанин Роман Потапов – організатор першого на Варвинщині садового центру «Родинний сад», зі спілкування з яким народилася чергова розповідь про новий осередок місцевого садівництва, здивував мене двічі. Ніби недавно, але й більше десятка літ тому, писала про нього як про чемпіона престижних міжнародних змагань з боротьби, і ось тобі маєш – молодий чоловік серйозно, з науковим і маркетинговим підходом, займається …агровиробництвом, та ще й у рідному селі.
А вдруге здивував, коли розговорилися. Очікувала послухати, які культури і сорти вирощує, як їх реалізує, адже на порі – сезон весняного висаджування дерев і ягідників, а він натомість більше розповідав, що мріє залучити до такої собі аграрної кооперації односельців, земляків з Варвинщини, навчити їх вирощувати і вигідно реалізувати фрукти, овочі, ягоди, квіти. Бо, каже, боляче дивитися, як українські села згасають, як їх назавжди залишає молодь…

– Романе Олеговичу, то як відбулася особиста трансформація – від спортивних вершин до агровиробництва? Це ж такі різні заняття!..

– Просто не хочу виїжджати з нашого села, з України, не хочу принципово. Щоб потім на тому світі дідам не говорити, що я згаяв Богом дані кожному українцю можливості – нашу землю, працьовитість, винахідливість і оптимізм. А тому почав шукати можливості заробляти на селі. Аналізував, сам пробував, теорію агровиробництва дещо розумів, бо виріс у селі, родина завжди трудилася на землі, і освіту маю фахову – Бобровицький технікум, Сумський аграрний університет (свого часу така була умова від мами – освіта агронома, аби міг займатися спортом, усміхається співрозмовник –прим. автора). Багато виставок і семінарів відвідав, за кордоном зокрема. Вивчаю не тільки технологію вирощування, а й ринки, куди можна потім вигідно збувати продукцію.

Познайомився з багатьма спеціалістами цієї галузі і запевняю: є гарні можливості для реалізації вирощеного. Приміром, будь-яку ягоду може забирати Ніжинський морозильний комбінат – потужності зберігання на 400 тонн, я, наприклад, побудував сушарню.

Поволі і держава повертається обличчям до садівників – у попередні роки надавалися суттєві відшкодування вартості садивного матеріалу тим, хто ризикнув зайнятися садівництвом.

Тож нині можу з впевненістю говорити: в українському селі заробляти можна – розумом, руками, застосовуючи сучасні технології і кращі традиції наших предків. А ще – об`єднуючись, тоді ми – справжня сила.

До речі, у Європі більше 60% сільгоспземель займають плодово-ягідні культури, тож зацікавився, почав рахувати ту економіку і зрозумів, що це на порядок ефективніше, аніж традиційні для України культури – зернові, овочеві. Дійсно, для старту потрібні вкладення, задіяно копітку ручну працю, проте у підсумку воно того варте. Раз посадив сад – доглядай його і довгі роки збирай урожай та гідний дохід.

Багато років спостерігаю, як наші села від безвиході полишає молодь, а ми ж могли б кожне село перетворити на квітучий родинний сад.

– Мабуть, такий сенс вклали й у назву Вашого господарства?..

– Так, це не просто садовий центр, де реалізуються рослини, це новий місцевий стартап не тільки для моєї родини чи однодумців. До нього запрошую всіх земляків, хто потерпає від сучасної економічної ситуації – не має роботи (а із введенням протиепідемічного карантину, на жаль, таких побільшає), але хотіли б працювати навіть на власній присадибній ділянці від 10 «соток» до паю у 2-4 га і забезпечити достойний рівень життя собі і своїй родині.

Скептикам наводжу у приклад свого ніжинського товариша, котрий з 10 «соток», маючи, між іншим, інвалідність, вирощує за сезон огірків на більш як 100 тис. грн. Проте дуже важливо правильно застосувати агротехніку, ставку слід робити на певні сорти і насіння високої якості.

Дуже вигідна справа – вирощування квітів на зріз у теплицях. Ми маємо близько 60 тис. тюльпанів 27 голландських сортів на 5-и «сотках» (250-350 рослин на метрі квадратному). Українським закупівельникам цікаво брати нашу свіжу й порівняно недорогу продукцію, аніж експортувати такий ніжний товар з-за кордону.

Всіх бажаючих зайнятися такою справою ми безкоштовно проконсультуємо – з нами працює агроном, сплануємо посадки, полив, забезпечимо правильним посадковим матеріалом (маємо якісну полуницю, малину, ожину, горіхи тощо, які рентабельніші за овочі), хоч і під виплати з майбутнього урожаю. Поділимося досвідом зведення економічних теплиць. І гарантуємо такій людині подальшу реалізацію вирощеного. Якби вдалося у районі заохотити до садівництва 10-20 господарів, то, впевнений, нашу якісну, екологічно чисту продукцію ми могли б пропонувати й за кордон.

Навіть коли з часом такі садівники захочуть самостійно продовжити цей бізнес – нічого, хай і так. Хочеться, аби наша Варвинщина розвивалася… Словом, мета «Родинного саду» – об’єднати людей, котрі не хочуть полишати у пошуках заробітку свої села, свої родини. Ми можемо зробити Україну іншою!

– Романе, хай щастить у цих амбітних планах. Але повернімося до справ гарячого садівничого сезону. Нині, і через карантин зокрема, місцеві любителі садівництва постали перед проблемою, де придбати давно омріяний саджанець, коли проведення таких ярмарків обмежено. Що пропонує «Родинний сад», вирощуєте власні саджанці чи реалізує їх від інших садівників?

– Два в одному – і самі вирощуємо чимало культур і сортів (тві третини пропонованого, зокрема, плодово-ягідні), і реалізуємо якісний, багатоманітний садивний матеріал (зокрема, декоративні рослини), який вдається віднайти на теренах України. Пропонуємо більше двохсот видів рослин. Це дерева, кущі, квіти – від традиційних яблунь і груш, кісточкових до декоративної верби Мацудана. Є чимало цікавинок – дерево-сад (кілька сортів на одному стовбурі), яблука з червоним м`якушем, ягоди-гіганти тощо. З 12 квітня спрямуємо у продаж розсаду квітів-однорічників.

На цьому не зупиняємося, добираємо надійних постачальників, які пропонують якісні саджанці – розвинуті, сформовані, не вражені хворобами. Коли, проїхавши не одну сотню кілометрів, агроном запримітить хворобу саджанця, розвертаємося і їдемо ні з чим, аби не оселити на нашій землі такі важкі у подоланні хвороби як рак та інші. Перспективний напрямок – саджанці in vitro, тобто вирощені лабораторно і позбавлені хвороб. Якщо вкладати кошти у промислове вирощування – це саме те, що треба.

До речі, пропагуємо наші, райо­новані сорти – приміром, яблуні – від традиційних «Слави переможцям», «Білого наливу», «Ренета Си­ми­ренка» до улюблениці дітей «Фло­ріни». Смачні і витривалі у нашому кліматі.

Ретельно організовуємо й зберігання саджанців – у низовому торфі або в землі, забезпечуємо полив, живлення, обробки системним препаратом коріння – від хвороб, для стимуляції росту, і зрізів – садовим варом. Пакуємо для доставки. Словом, повний комплекс до посадки.

Не втомлюємося інструктувати, як далі зберегти молоде деревце – надаємо роздруковані пам`ятки щодо посадки, догляду, формування крони тощо. Дуже важливий полив, адже цього року весна доволі посушлива (зазвичай вологість повітря десь 60 %, а цього року – 20).

– А який ціновий діапазон?

– Приміром, яблуні – від 60 до 160 грн, залежно від сорту, віку тощо. Екзоти коштують дорожче, але однак це значно дешевше, ніж у інтернет-магазинах, і що головне – надійніше. Перш ніж придбати, покупець огляне, буде впевнений, що культура районована, саджанець не хворий і живий.

Треба з обережністю ставитися і до численних відеоблогів в інтернеті, де аматори радять, як доглядати сад. Такі поради має давати фахівець.

Крім нашого садового центру, у нашому районі вирощують і реалізують якісні саджанці варвинське подружжя Носенків. До таких людей ставлюся з повагою, як до колег, а не до конкурентів, радітиму, коли довкола буде більше таких – це регулює цінову політику і стимулює садівника до розвитку.

– Романе, розповідаєте заманливо, відчувається, що зі знанням справи. А де шукати Ваш центр?

– Центральна вулиця у Журавці – Незалежності, 129, поряд магазини «Дарина», «Світлана», «Ніна». Не проминути садовий центр допоможе наш великий барвистий банер. У період карантину дотримуємося його застережень.

– Романе, живучи поряд з людиною, захопленою такою справою, Ваша сім`я теж задіяна до агробізнесу? «Родинний сад» Потапових – це…

– …дружина Юлія, донечки Анна і Анастасія, мама, теща, бабуся, племінниця, всі задіяні в процесі. – Всміхається господар центру. – А також і залучені працівники. На жаль, батька, щоб похвалитися зробленим, вже не маю. Але багато чого роблю саме з думкою, яким залишимо рідне село, державу своїм дітям і онукам.

– Ну і насамкінець розмови, що порадив би землякам, хто вагається, закладати чи ні сад?

– Вагатися і зволікати тут не варто. Як відомо, зводити дім, народжувати дітей і саджати сад треба змолоду. А ще – ретельно аналізувати, на що витрачаєте сили і час. Якщо, приміром, бульба не дає великого економічного ефекту – треба не боятися змінювати культуру на своїй ділянці. Тоді кожна сім`я забезпечить себе, і не треба буде їхати до Польщі, Чехії та ще деінде. І обов`язково треба гуртуватися з однодумцями, разом, у кооперації ми зможемо більше.

Записала Євгенія Зима, фото з архіву центру.

На світлинах задоволені клієнти “Родинного саду” і його продукція.

This slideshow requires JavaScript.