ТАКОЮ ОЧІКУЄТЬСЯ МАЙБУТНЯ АДМІНІСТРАТИВНА КАРТА ГРОМАДИ

Із сесії селищної ради

 

Вереснева, 16-та сесія селищної ради відбувалася у два засідання. Не всі із питань порядку денного були готові до голосування 23 вересня, як зокрема новий перелік старостинських округів – тривали консультації із представниками сіл, проте і наступного засідання – 30 вересня, й для нових, суттєво укрупнених старостатів, і для низки земельних питань голосів забракло. Депутатській більшості доводиться схвалювати рішення, необхідні для стабільного функціонування громади, часто-густо непопулярні, а от радівській опозиції на голосуванні, де, приміром, потрібно дві третини голосів від складу ради, – саме зручна нагода демонструвати «принципову» позицію.

Зокрема, у блоці земельних питань «прин­ципові» опозиціонери, немало з яких за цю нетривалу поточну каденцію реа­лізували право на безкоштовний пай – і своє, і вже неповнолітнім дітям (щоразу голосувала постійно критикована ними більшість), натомість своїх голосів у таких випадках часто-густо не дають. Так, через подібне голосування не вдається завершити розпаювання земель, орендованих фермерським господарством «Брагинцівське», отримання у власність ділянок за заявами від громадян, котрі вже оплатили виготовлення документації, тощо. Не голосували опозиційні депутати й за питання ФГ «Пролісок Л» (Світличне) і «Левада» (Озеряни) – поділ земель на паї членам господарства, зменшення орендної плати для релігійної організації Журавки тощо. Один вічний опозиціонер на згаданій сесії не голосував навіть за приватизацію паю колишнім колгоспником, який ще не реалізував свій сертифікат.

Споглядаючи поряд у сесійній залі подібне голосування, цього разу до «принципово» неголосуючих звернувся гнідинцівський депутат-аграрій від “Рідного дому” Микола Бойко, зауваживши, що принциповість треба було б виявляти не вибірково – мовляв, всі рівні, а хтось – рівніший, а ще на початку каденції, визначивши: землю не надаємо нікому, будемо наповнювати бюджет… Сказане однак подіяло не на всіх, голосування паю згаданого колгоспника було якраз опісля (всі «за», Павленко Д.В – «не голосую»).

Цієї сесії був помітний й інший нюанс – у її ході в опозиційній групі лунали розмови поміж собою вголос, сміх і репліки – одночасно з виступаючими. Це, як на мене, теж принципова неповага до присутніх у залі.

У блоці земельних ухвалено відповідні рішення щодо аукціонів (0,20 га у Кухарці – під підприємництво, 5 га – сільгоспугіддя в Гнідинцях), поділу і зміни призначення підприємницьких ділянок, приватизації землі під забудовою чи городами тощо.

Внесено поточні зміни: до селищного бюджету (зокрема, надійшли кошти за держпрограмою «Спроможна школа для кращих результатів» на продовження реконструкції Журавського ЗЗСО – близько 11 млн грн, 1,1 млн – селищне співфінансування; а також додаткова державна дотація на обслуговуючий персонал шкіл – близько мільйона тощо); до програми соціально-економічного розвитку громади (виконано давно плановану заміну опалення у терцентрі соцобслуговування). Прийнято від держави майно (медичне обладнання) для новозбудованої амбулаторії у Журавці, передано – свердловину у КП «Журавка», аби була змога виконувати її ремонт, придбані за бюджетні кошти сміттєві контейнери – для КП «Господар».

Додатково надано 76 тис. грн лікарні на придбання кисневого концентратора на 20 л (для отримання від НСЗУ фінансування пакету стаціонарної допомоги на 2022 рік), здійснено поточне фінансування видатків для музшколи, МНВК та ін закладів, передбачено 360 тис. грн на виплати воїнам АТО/ООС до Дня захисника України (по 2 тис. грн кожному). Також затверджено прогноз бюджету майбутнього року, складений за пропозиціями головних розпорядників коштів, аналізуючи селищні програми та інші фінансові показники.

Як звучало на сесії, Національна служба здоров`я до кінця року надасть Варвинській лікарні додатково 3 млн грн (переглянуто виплати за пакетом стаціонарної допомоги), тож незабезпеченість закладу зменшується – 1,9 млн грн.

Низка оргрішень стосувалася розміщення віддалених робочих місць діловодів у селах (Кухарка, Мармизівка, Брагинці) у будівлях фельдшерських пунктів – задля економії на опаленні; офіційно розширено спектр послуг КП «Озеряни» – торгівля деревиною, електромонтажні, водопровідні роботи тощо. Як виявляється, за існування сільської ОТГ підприємство не мало права на таку діяльність.

Вересневою сесією припинено діяльність тих сільських малокомплектних шкіл, робота яких початково призупинялася. Як інформував начальник відділу освіти, на 1 вересня всі учні (6 – Брагинці, 7 – Леляки, 7- Богдани, 9 – Кухарка) приступили до навчання у базових школах Озерян, Світличного, Варви, питання працевлаштування педагогів вирішено у більшості випадків, налагоджено зручний підвіз і перебування дітей у групах продовженого дня. Чому, все ж таки, заклади ліквідовано, В. Кутовий пояснив так: при призупиненні працівники перебували “на простої” (сплачувалися 2/3 зарплати) – навчальний процес не вівся, а кошти витрачалися, відтак про формування ефективної освітньої мережі говорити не доводилося.

У ході обговорення звучало, що для завершення фінансового року освітній галузі громади ще бракує більше 6 млн грн. Надії покладають на перевиконання селищного бюджету, щоб була змога дофінансувати ці потреби.

Найрезонанснішим питанням другого засідання сесії була нова конфігурація старостатів громади. Після законодавчих змін щодо кількості населення, яка має бути у них, довелося виходити на таку: Антонівський (+ Макіївка) і Журавський (+Кулишівка) залишаються у попередньому складі, бо мають більше 500 осіб населення, укрупнюються Гнідинцівський (Гнідинці, Остапівка, Дащенки, Мудре, Богдани, Сіриків) і Озерянський (Озеряни, Берізка, Тонка, Брагинці, Кухарка, Боханів, Хортиця, Мармизівка, Макушиха). Леляки, Калиновиця і Світличне матимуть селищне підпорядкування. У селах працюватимуть спеціалісти, які надаватимуть населенню необхідні адмінпослуги.

Така інформація звучала у сесійній залі і на комісіях у ході узгодження пропозицій, проте рішення, як ліквідація закладів чи будь-які кроки оптимізації витрат громади – із категорії непопулярних. Отож після тривалого обговорення, що повторилося після численних дискусій у комісіях, голосів однак забракло – хтось намагався зберегти обличчя перед сільчанами, хтось – перед партіями, котрі представляють у раді. Проте, як зазначила голова, до проекту рішення доведеться повертатися знову і знову, на подальших сесіях, як у попередніх буремних каденціях.

До речі, як йдеться у наведеній депутатам інформації, станом на 1 січня ц. р. населені пункти громади мали таку кількість мешканців: Варва – 7801, Воскресенське – 59, Калиновиця – 276, Григорівщина – 24, Сіряківщина – 0, Булавівщина – 3, Леляки – 293, Саверське – 14, Гнідинці – 787, Остапівка – 470, Журавка – 2847, Кулишівка – 114, Антонівка – 413, Макіївка – 165, Озеряни – 1093, Тонка – 3, Берізка – 5, Мармизівка – 120, Макушиха – 165, Кухарка – 271, Боханів – 0, Хортиця – 9, Брагинці – 180, Світличне – 436, Ященків – 14, Рубанів – 4, Богдани – 225, Сіриків – 0, Дащенки – 234, Мудре – 2. Всього – більше 16 тис. Це ще не 15-ть – психологічний і не тільки бар`єр, але вже й не 20 тисяч, як у ще відносно недалекі 80-ті роки. Старіння, зубожіння, урбанізація, як і повсюдно в українських селах, роблять свою недобру справу.

Сесія схвалила звернення до голови ОДА щодо відсутності належного обслуговування споживачів газу безпосередньо у Варві – скорочені тут посади додалися у Прилуках, а з ними – і черги з колишніх районів, щодо розбіжностей у обліку газу і нарахуваннях оплати тощо. Текст звернення друкуємо.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.

Голові Чернігівської обласної
державної адміністрації
Чаусу В’ячеславу Анатолійовичу

Звернення депутатів Варвинської селищної ради

У 2020 році відповідно до Постанови Верховної Ради України було ліквідовано Варвинський район Чернігівської області і Варвинська територіальна громада увійшла до складу новоутвореного Прилуцького району.

Останнім часом у Варвинській громаді зростає соціальна напруга щодо непродуманих дій керівництва ПАТ «Чернігівгаз» стосовно надання послуг через центри обслуговування клієнтів лише в новостворених районних центрах. В результаті громадяни змушені їздити для вирішення будь-яких елементарних питань щодо газопостачання за 60 і більше кілометрів. Одночасно з цим така концентрація громадян з різних населених пунктів 5 колишніх районів призводить до виникнення величезних черг безпосередньо в самому центрі обслуговування клієнтів Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз». Контактні телефони, зазначені на сайті ПАТ «Чернігівгаз», не відповідають.

Іншим проблемним питанням є те, що, незважаючи на зняття і передачу споживачами показань лічильників газу, їм щомісяця виставляються рахунки не за переданими показниками, а по розрахункових показниках, які є заниженими. Провести звірку щодо показників лічильника чи наявності заборгованості абонентам на території громади не має ніякої можливості, і працівники Варвинської газової дільниці Прилуцького відділення спрямовують громадян до центру обслуговування клієнтів Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз» в м. Прилуки. Неодноразові звернення до керівництва ПАТ «Чернігівгаз» результатів не дали. Такими діями керівництво ПАТ «Чернігівгаз» дискредитує основну ідею децентралізації щодо наближення послуг до мешканців населених пунктів, оскільки послуги не тільки віддалилися, а й отримати їх стало майже неможливо.

Є нагальна потреба проводити обслуговування споживачів безпосередньо в смт Варва, щоб уповноважений відповідальний працівник ПАТ «Чернігівгаз» проводив звірки показників лічильників, приймав заяви споживачів, переоформляв документи, допомагав вирішувати інші питання, що виникають у абонентів.

Просимо Вас посприяти у вирішенні вищезгаданих проблемних питань.

Підтримано депутатами Варвинської селищної ради
на 16-ій сесії 30.09.2021 року