Прикінцеві сесії минаючої каденції: всезагальна й натхненна «еквілібристика»…

Із сесій селищної ради

Якщо абстрагуватися від змісту питань порядку денного 40-ої позачергової від 14.12 (за десяток днів до виборів нового складу селищної ради), їх нетривале, але напружене обговорення розгорнулося переважно поміж членами єдиної передвиборчої команди. Принципові дискусії аграріїв – кандидатів у нову раду В.Саверської-Лихошви, Д.Павленка, А. Хотіна, О. Кудринецького, С. Садового (щоправда, цього разу речником останнього виступав здебільшого юрист підприємства О.Кальний) довкола питань порядку денного і взагалі селищних питань «на слуху» урізноманітнював хіба що завжди активний самовисуванець В.Остапець. Як-то кажуть, дискутуй …свій свояка, щоб чужі боялися, або повний плюралізм «бульдога з носорогом» у молодій (себто, недавно зрощеній) команді.

А дискутували того разу колеги, схоже, просто із природньої принциповості і, як на мене, щодо рутинних житейських питань, не вартих аж такої уваги. Приміром: як і хто мав би доплатити місяць (!) і мабуть що мінімальної зарплати майстру з благоустрою – „вельмишановні” чи КП; чи слід розсилати заявникам у придбаних радою конвертах рішення ради, та ще й з роздруківкою поіменного голосування, виявляється, краще було б оголошувати необхідне у газеті (ту, що „не читають і не виписують” чомусь на прикінцевій сесії обізвали навіть „нашою рідною”). Або ось таке: з`ясовували, яким макаром краще б транспортувати із іншого міста новопридбаний піскорозкидач – найнятим авто, „Новою поштою” (?!) чи взагалі волоком, доки й не розсипався – теж би б. Як слід би формулювати – «внести зміни» до такого-то рішення чи те таке-то «викласти у новій редакції» – предмет зацікавленої дискусії поміж двома найзатятімиши вивчальниками – старшим В.Остапцем і молодшою «зміною» Д.Павленком…

Все те обговорення голова ради – нинішня й згодом новообрана, нестомно пояснювала, роз`яснювала, вгамовувала, на що, певно, й прозвучала репліка одного з активістів: мовляв, годі вже оцієї еквілібристики*…

Але… Як показав вже опіслявиборчий розклад, найближчі два роки «бибкати» тими мовними частками зачинателям звичних дискусій вже поза деп­корпусом. Коль знесло „аффтара” на лірику, одразу утну позаплановий „пис-пис”: мабуть би свого часу треба було більше довіряти довколишнім людям, тоді б, дивись, і вони довірили б…

А затверджували того дня (що зі змінами, а що – у новій редакції, варвинцям же – хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо) оновлені програми матеріального резерву на випадок надзвичайних ситуацій, підтримки учасників АТО, соцзахисту окремих категорій варвинців тощо, зміни до бюджету.

Як анонсувала у попередній серії „селищеади”, на 40-ій сесії ухвалили дофінансування потреб на благоустій – 15 „за”. У залі були присутні жінки з вул. Шевченка, котрі через газету дорікали депутатам невивезеним сміттям на узбіччях вулиць. Хоч „контрольне” голосування сталося, однак, схоже, не без цікавості послухати лишилися й до кінця сесії.
Оновлювали програму розвитку ДНЗ під якісь дрібні придбання для котельного обладнання. Під кінець каденції навіть один з активістів здивувався: невже під такі поточні витрати потрібні програми?

Далі ламали списи на вже згадуваній зарплаті майстра з благоустрою. Оскільки коштів на такі видатки „Господарю” своєчасно не додали, постало питання введення посади у штат ради… Не буду переповідати принципове обговорення – вже просто не хочу. Рішення заледве прийняли – 14 прохідних голосів.

У ”Різному” були лиха доля автостанції, перипетії з дозволом на спецводокористування… Тож знову хором і з окремими солістами вивчали.

Сесія 41-ша чергова 26.12. – вже опісля виборів до ОТГ. Хоч у новий депутатський склад із охочих попередників втрапили одиниці, засідала ще «стара» каденція. Із почутого – ніби й ніяких виборів напередодні не було, вголос і не скорбіли, й не раділи, а вивчали питання майже так натхненно, як і завше.

Прощальну сесію прикрасив своєю присутністю народний депутат О.Кодола, котрий того дня перебував у районі. Це за його сприяння й у селищі з`явилися два нових дитячих майданчики. Де поставити один з них, у мерії перед виборами навіть розгорнулася певна суперечка – зрештою, зірвали асфальт на колишньому ДТСААФі і водрузили.

Депутат розповів про зроблене і плани, обіцяв тримати на контролі питання роботи ГПЗ.
Серед цікавинок у розгляді – а йдеться здебільшого про земельні питання – таки з надцятої спроби зменшили орендну плату за землю власниці майбутньої піцерії „над яром” – з 12-ти до 3%. Виявляється, і піцайоло теж вміють вивчати не гірше депутатів – вичитали десь у положеннях з-під пера самих же вельмишановних, що на час будівництва є така суттєва пільга. Мерія проголосувала і мало не вибачилася.

А взагалі, у нашу раду щось зачастили ті, хто вміє читати, і навіть фахові юристи. Так, знову були представники райспоживспілки і два заявники на одну спірну земельну ділянку під ще більш спірним гаражем – всі з адвокатами, котрі виступали на сесії так гарно, аргументовано, ніби в суді. Проте і у першому випадку, а „райповці” хочуть відіграти назад ситуацію із територією ринку, право оренди на яку втратили, і у другому – в суперечці за гараж, адвокати виступали-виступали, але бажаного для клієнтів так і не досягли. І голосуванням, і словесно каденція „уходяща” воліє передати особливо заплутані справи колегам новообраним.

І ще дещо хотіли передати. Як тепер несміло звучало із депутатських вуст: а може, наш викричаний, але недороблений перелік вулиць на ремонт наступники візьмуться довиконати…

Голова громади у відповідь на це вже й повітря набрала у груди: „А згадайте, як ви прийшли…” Але щось її відволікло, щоб нагадати, як свого часу одним махом вельмишановні відсікли чужі напрацювання, обіцянки людям тощо, щоб почати „змінювати Варву” з чистого листа…

Наразі ж і для них так щемливо звучить: «До свідання, наш ласковий Міша…»

Є.Зима

*ЕКВІЛІБРИ́СТИКА – за одинадцятитомним тлумачним «Словником української мови» жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при нестійких положеннях тіла…