Неголосуюча опозиція – “колєгам все, а опонентам – СЕО…”

Із сесії селищної ради

Минула  сесія селищної ради (9.12.) була тривалою, голосною і напруженою. Резонансними темами депутатських дебатів стали земельні питання, зокрема, продовження врегулювання ситуації у Журавці, та програма соціально-економічного розвитку громади на 2022 рік, де планувалося прописати кошти на ПКД багатомільйонної реконструкції колишнього пологового відділення під потреби центру первинної медико-санітарної допомоги, очолюваного Л. Долею. Чимало ж депутатів, натомість, висловилися за раціональне використання вже наявних медичних будівель лікарняного комплексу. З року в рік обсяги меддопомоги на рівні сільських громад згортаються, говорили вони, і лікують не приміщення, а фахівці і сучасне обладнання, котрих гостро бракує.

Голосну сесію “відкривала” група журавчан, на чиї городи та ін. ділянки цьогоріч знайшлися інші власники. Оскільки ділянки залишалися не приватизованими, їх почали передавати у власність новим заявникам, попередні ж користувачі забили на сполох. Як вкотре пояснював ситуацію начальник відділу земельних ресурсів Є. Ігнатенко, рада зупинила приватизацію спірних наділів і вживає заходів, аби повернути реальним городникам їх землю, котру проектанти-прилучани, у порушення процедури, “засвітили” у Держгеокадастрі з новими власниками. Одне з рішень сесії 9 грудня і ухвалювалося з такою метою. У тих же випадках, де це вже неможливо, журавчанам – городникам і власникам корів пропонують ділянки взамін. У селі залишено 5 пасовищ площею близько 60 га.

Серед постраждалих, як вкотре йшлося на сесії, – і городники на кілька “десятин”, але і ті, хто самозахопленням засівали гектари кукурудзи. Отож, задовольнити всі скарги навряд чи вдасться. Спілкуючись із сільчанами, перший заступник голови В. Гармаш нагадав, що цьогорічної весни спільно з податковою інспекцією рада збирала таких “фермерів” і пропонувала їм легалізувати діяльність. Дослухалися одиниці.

До скаржників-журавчан приєдналися й кілька леляківців, хто утримує корів. За судовим рішенням одній заявниці селищна рада мусила передати у власність пай на громадському пасовищі, проте на прохання людей того дня скасувала таке рішення. Також збільшили площу, відведену для прогону корів. У селі залишається 30 га пасовищ.

Як наголошував у обговоренні депутат Микола Бойко, рада повинна ретельніше вивчати кожне рішення і зберегти ті землі, які потрібні сільчанам-власникам корів, бо скоро молока-натурпродукту у селах просто не буде. Він вкотре нагадав, що не слід роздавати ділянки впритул до населених пунктів, пасовища і луки, заліснені площі. Агресивне землеробство нині має значний згубний вплив і на людей, і на довкілля.

Основний порядок денний (майже на три десятки питань) відкривала вже згадана дискусійна програма соціально-економічного і культурного розвитку громади на прийдешній рік. Напружене обговорення викликав перелік об`єктів на ремонт і реконструкцію, і зокрема – виготовлення проектної документації на реконструкцію колишнього пологового відділення лікарні під розміщення селищної амбулаторії центру первинної медико-санітарної допомоги. Залучити бл. 10 млн коштів Державного фонду регіонального розвитку на таку реконструкцію планує народний депутат В. Зуб.

Проте депутати, при всій повазі до нардепа-онколога, нагадали, що і вони, і інші мешканці громади є платниками податків, тож мають право визначатися, куди доцільніше спрямувати державні кошти. Вже виготовлено ПКД на реконструкцію поліклінічного відділення, тож чому б не модернізувати його під потреби амбулаторії. Громаді потрібні не нові пам’ятники-будівлі, а фахівці-лікарі й сучасне обладнання, ефективна мобільна меддопомога за прикладом запрошених нардепом офтальмологів, які виїздили у села, говорили виступаючі.

Не побачили вони у переліку на ремонт кричущої потреби – заміни даху ліцею № 2, інших об`єктів освіти, культури, соціального захисту, спортивної інфраструктури, доріг, що вже мають ПКД, об`єктів у селах і дедалі голосніше порушують питання пропорційності у фінансуванні всіх бюджетних галузей. Адже нині, щоб дофінансовувати медицину, котра має й державне фінансування, громада обмежує видатки іншим установам, аби заощадити кошти.

Такі думки озвучили М. Бойко, В. Небрат, Л. Лущик, В. Левадний, Ю. Булава, (фракції «Рідного дому», «Слуга народу»), їм опонували депутати з «Європейської солідарності» Л. Долі, нині очільниці «первинки», котра також зачитала перелік вимог до функціонування такого закладу.Він, до речі, свого часу створювався без власного приміщення ще за часів підпорядкування РДА і тоді не звучало, що це завадить акредитації закладу.

Коли обговорення затягнулося, голова громади В. Саверська-Лихошва пропонувала компроміс – затвердити програму, не зазначаючи конкретної будівлі під селищну амбулаторію, а далі, вивчивши всі за і проти, комісійно визначатися, де розташувати такий заклад. Але зрештою всю програму, у якій депутати не побачили відображення важливих для громади об`єктів, було знято на доопрацювання до наступного зібрання.

Залучати державні кошти для громади вкрай важливо, звучало на сесії, адже власний бюджет йде переважно на утримання бюджетних установ і закладів, і медичних в тому числі, проте державна допомога цьогоріч стала “яблуком розбрату”. Доки визначався у тендері і судових оскарженнях виконавець на ремонт (внутрішні роботи) Журавської школи, левову частку коштів забрали назад, як і обіцяні два мільйони на ремонт інфекційного відділення – вилучені просто у ході тендеру, хоча вони, ймовірно, могли б бути перехідними у рік новий і покращити стан будівлі відділення. Виконання вимог пожбезпеки у Озерянському стаціонарі терцентру стартувало з допомогою народного депутата, доробляти довелося коштом депутата селищного – керівника агропідприємства М. Бойка. Така інформація звучала на зібранні, і депутати – представники громади, сподіваються, що нардеп чутиме і їх думку.

Сесія 9 грудня, відмітингувавши години дві на першому питанні й проблемах землі, подальший порядок денний – майнові, фінансові й організаційні рішення, пройшла дещо швидше, але теж важко. Серед низки програм, котрі ухвалювалися, – програма охорони навколишнього природного середовища. У числі її заходів – розробка документації під заліснення малопродуктивних земель. Зокрема, за ініціативи і за кошти гнідинцівського аграрія Миколи Бойка засаджуватимуться такі площі деревами. Здавалось би, радіти всім, сприяти або хоча б не заважати…

…І тут: агов, товариство, яка програма, а де СЕО на неї?.. – своє слово вставив депутат – “речник” опозиційної групи. Той, що чимало говорить, пише, оскаржує і при цьому зазвичай …не голосує. Не говорячи вже про десь докласти рук особисто, нагадали йому присутні. СЕО – стратегічна екологічна оцінка – додатковий томик документації до програм чи проектів, який виготовляється місяців зо три за щонайменше 50 тис. бюджетних грн. Так, законодавство прописує такі норми, проте уникати зайвих витрат із кишень платників податків можна доти, доки якийсь патологічний кляузник не почне оскаржувати це в усі інстанції… За логікою депутата-дописувача в ті усі інстанції – це ж чи не до кожної програми, і на «освоєння роддома» в тому числі, треба б тепер виготовляти СЕО, запитували його поміркованіші колеги.

Цю програму без «благословіння» і голосів оскаржувачів, все ж таки, ухвалили. Щоб не зазирати з надією їм у вічі, аби, бува, не оскаржили його липки, аграрій-меценат із більшості, який постійно латає “дірки” в громаді, буде тепер оплачувати ще і СЕО… Що характерно, опозиціонери (ті, що на словах “за людей”) зазвичай не голосують, утримуються чи виходять із зали й на інших важливих рішеннях. Зокрема, показовим є поіменне голосування за повернення землі журавським городникам та пасовища – леляківцям, яке можна переглянути на сайті ради. Отож, девіз всія варвинської опозиції: “Ви працюйте, а ми будемо критикувать”, діє.

Й інші рішення грудневої сесії ухвалювалися в атмосфері роздратування та конфліктів. Зокрема, стосовно комунальної сфери: продовжено на квартал програму відшкодування різниці тарифів на вивезення ТПВ для КП “Господар” (фінансовий тягар для громади внаслідок їх оскарження), ухвалено програми благоустрою та розвитку ЖКГ. Рада купуватиме піскорозкидач для зимових вулиць, адже філія автодору, яка допомагала такою технікою, невдовзі, все ж таки, остаточно закривається; за обласного співфінансування будуватимуться дві водяні свердловини у селах громади; у планах пункт розливу очищеної питної води на свердловині по вул. Ломоносова тощо.

Серед рішень сесії з доброю перспективою – нормативно-грошова оцінка земель під промисловими об`єктам, що дасть змогу справляти до бюджету значно більшу плату за землю з нафтовицьких об`єктів.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.