Із сесії селищної ради та зустрічі з народним депутатом
Проблеми варвинської медицини – у об’єктиві ЗМІ Прилуцького району. Того району, який у ході реформ в країні неминуче “укрупнює” на себе всі ключові служби колишніх районів…
Вереснева, 30-а, сесія селищної ради, окрім низки традиційних питань, вкотре вивчала ситуацію у КНП “Варвинська лікарня”. Через недостатність фінансування потреб закладу у лікарні планується об’єднання відділень, а відтак – і неминуче скорочення персоналу. Йдеться про хірургічне і неврологічне відділення, котрі не забезпечені відповідними пакетами медичних послуг від Національної служби здоров’я України, коли ті оплачуються державою за кожного пролікованого пацієнта.
Щодо стану справ у закладі на сесії інформували його директор Ю. Полонець, заступник селищного голови О. Філоненко, начальник фінансового відділу М. Кузьмич, свої міркування висловили представники відділень, депутати, мешканці громади.
Випереджаючи виклад зібрання, куди зі зверненням прибули працівники відділень та окремі мешканці селища, зазначу: НСЗУ цьогоріч виділяє лікарні за пакетами медичних послуг близько 14 млн грн (1,2 млн грн на місяць за інформацією Ю.Полонця), селищним бюджетом було передбачено на допомогу медикам більше 6 млн грн, проте після задекларованого державою підвищення зарплатні медикам: лікарям – від 20 тис. грн та середнього персоналу – від 13,5 тис., вже за пів року у лікарні знову почалася заборгованість.
Наявний фінансовий ресурс, як інформував загал директор КНП Юрій Полонець, передбачає утримання 94 медпрацівників (на два десятки лікарів), нині ж у штаті 137 осіб. Для ефективної роботи медзакладу на кожного лікаря має припадати 3-4 інші працівники, тоді як у Варві – 7-8.
Такого рівня зарплат медиків і кількості штату не витримає жодна із ОТГ (вже нині дофінансування Варвинської СТГ – найвище в області), відтак державою встановлено додатковий пакет – на збереження кадрового потенціалу. Це коли з держбюджету дофінансовується заборгованість по заробітній платі.
Розпочали його отримувати і у Варвинській лікарні, проте таких коштів недостатнього на всі поточні видатки, пакет наразі діє до листопада ц.р. і чи буде продовжений наступного року – достеменно невідомо. Одна з умов отримання таких коштів – фінансовий аудит закладу. Відтак проблема недофінансування лікарні перейде і в наступний рік, тому її адміністрацією, все ж таки, вживаються заходи оптимізації штату – болючі і непопулярні, бо працевлаштуватися вивільненим працівникам у Варві майже неможливо. Лише трьох осіб з двох десятків вивільнених медиків лікарня матиме змогу запросити на інші посади.
Вимога прибулих на сесію працівників лікарні до адміністрації закладу і керівництва громади – будь-що знайти кошти, яких бракує: переспрямувати їх з інших видатків і галузей, приміром, заощаджені кошти на “простоях” в освіті, доплати до мінімальної зарплати в управлінській сфері тощо, збільшити кількість профільних лікарів, скорочувати інші відділення або встановити всім працівникам лікарні часткову оплату.
Як інформували їх виступаючі, освіті теж бракує фінансування (близько 3 млн грн) і за її рахунок утримуватися інша галузь не може, у селищній раді так званими доплатами за інтенсивність підтягується рівень зарплатні спеціалістів, які нині, на відміну від медиків, мають мінімальну. При створенні громади штат управлінців зменшено щонайменше вдвічі. Для залучення лікарів з бюджету місцева влада купує квартири, надає кошти на навчання, лікарня пропонує гідну оплату праці, проте умови сільського закладу – невелика кількість, приміром, оперативних втручань, не дають професійного розвитку вузькопрофільним спеціалістам і ті зрештою їдуть до міських медзакладів. Відтак для пакету хірургії немає ні двох хірургів, ні анестезіолога та ін. спеціалістів. З початку цього року у відділенні зроблено лише кілька нескладних оперативних втручань, надання інших послуг не документувалося.
Ю. Полонець: від об’єднання відділень якість послуг для пацієнтів не стане гіршою, аніж дотепер, – відповідні палати розгорнуть у терапії, а от невиплата зарплати – кримінал для будь-якого керівника.
Розмова на сесії була важкою і тривалою, бо вимушена оптимізація галузей і не може відбуватися безболісно. Як зазначав директор лікарні, в попередні роки відбувалися закриття пологового, інших відділень, проте інші заклади, куди відтоді спрямовувалися породіллі забезпечують їм належну допомогу, у разі термінових пологів приймають і у місцевій лікарні.
Допомога населенню після подальшого об`єднання відділень фактично не погіршиться проти нинішнього рівня, говорив Юрій Миколайович, вона забезпечуватиметься на базі палат у терапевтичному відділенні, працюватимуть перев’язувальний і гінекологічний кабінети у стаціонарі, які нині користуються найбільшим попитом пацієнтів. Хворим неврологічного профілю забезпечать лікування теж у терапії (складні випадки – інсульти тощо, і так спрямовують до Прилуцької лікарні та ін. закладів). Два лікарі оптимізованих віддлень працюватимуть і надалі у місцевій лікарні.
За рахунок кращого матеріального становища (надходження до бюджету від нафтовицької діяльності у минулі роки) Варвинщина довше за інші невеликі райони (сусіди мають по 2-3 відділення, у нас – 5) протрималася без таких кроків оптимізації медзакладів, зазначав О.Філоненко, проте наразі ситуація, як відомо, інша. Вимушеної оптимізації зазнають усі галузі бюджетної сфери. Значним навантаженням на цьогорічний бюджет стали видатки, пов’язані з оборонною роботою і облаштуванням укриттів для закладів освіти, бо без них ті б не відкрилися.
Якою взагалі буде надалі сільська медицина – теж питання, адже державне фінансування забезпечуватиметься кластерним (Прилуки, можливо, багаточисельна Ічня), надкластерним (високотехнологічним обласним, столичним) закладам, інші ж громади утримуватимуть лише ту інфраструктуру, на яку будуть спроможні.
Сесію вів секретар ради Микола Гайдай (голова громади перебувала у відрядженні), а справа ця в умовах емоційного обговорення проблем сільської медицини була непростою. Він надав можливість всім висловитися і запросив представників колективу медиків, депутатів вносити конструктивні пропозиції щодо подальшої організації меддопомоги у громаді.
Серед низки рішень сесії – майнових, організаційних, земельних тощо, вирізнялися такі. Припинено діяльність Богданівського ЗДО «Ялинка», де, на жаль, залишилося двоє вихованців і перспективи поповнення дошкільнят в найближчі роки теж немає. Не має садок і укриття – обов`язкової умови функціонування освітніх закладів.
А от пілот з фінансової автономізації двох більш-менш самодостатніх шкіл – Журавського ЗЗСО і Варвинського ліцею №2, достатньої кількості голосів не набрав. Депутати-освітяни якраз його і не підтримали, бо вважають, що воєнний час – не найкращий для таких експериментів. Як зазначав начальник відділу освіти Володимир Кутовий, закон однак передбачає автономізацію (фінансову та організаційну самостійність) всіх закладів до 2027 року.
Тема подальшої долі лікарні вже за кілька днів продовжилалася на зустрічі з депутатом Верховної Ради від округу В.О. Зубом. Торік за його наполягання громада спрямувала всі можливі ресурси соціально-економічного розвитку на підтримку лікарні у тій структурі, котра не відповідає пакетам НСЗУ. Проте на вирішення інших інфраструктурних питань Варвинщини державних коштів так і не надійшло.
За кілька днів після сесії дискусія продовжилася на зустрічі із нардепом В.О. Зубом. Торік за його участі селищна рада спрямувала додатково на лікарню кошти місцевого бюджету розвитку, проте навзамін допомогу для СТГ від держави залучити так і не вдалося. Патова ситуація із фінансуванням закладу повторилася цьогоріч.
Цього разу народний депутат, вкотре вислухавши емоційну дискусію довкола просто відтермінованої проблеми, закликав всі сторони докласти максимум зусиль, аби модернізувати лікарню, щоб вона могла якомога більше коштів заробляти потрібними людям послугами, розвиватися. Зокрема, залишається незадіяним фіброгастроскопічне обладнання, придбане за державні кошти. Вважає, що Варва могла б успішно впроваджувати лапароскопічні оперативні втручання, придбати цифровий томограф, надавати послуги іншим районам тощо.
Ось таку інформацію було озвучено на сесії і зустрічі з депутатом. На жаль, від напруги у залі, багатогодинних дискусій кошти, яких бракує на всі потреби Варвинщини, якимось дивом не з’являться. Як би не розподілявся місцевий ресурс за таких умов – ті чи інші недофінансовані галузі або колективи будуть невдоволені.
Є. Зима, фото автора