Із засідання бюджетної комісії селищної ради
У ході підготовки чергової, лютневої, сесії селищної ради постійна депутатська комісія з питань фінансів, бюджету, інвестицій та міжнародного співробітництва вивчала фінансовий стан КНП “Варвинська лікарня” за підсумками 2022 року і його перспективу на 2023-ій рік, адже підприємство має неабиякі фінансові проблеми. На засідання було запрошено лікарів закладу, бо і від адміністрації лікарні, і від кожного з них залежить її подальша доля.
Зокрема, вже у січні цього року КНП не змогло виплатити задекларовані державою підвищені зарплати медикам. За урядовою постановою 20 тис. грн лікарю і 13,5 – медсестрі можна виплачувати за умови, що фонд оплати праці не перевищує 85% надходжень за послуги. У нашій лікарні він близько 1,8 млн грн на місяць, тоді як заробляє вона послугами лише 800 тис. Відтак вже у січні зарплату було нараховано на рівні тарифних окладів (не менше мінімальної) навіть тим лікарям, хто спрацював у наданні послуг зі зростанням, як, приміром, стоматологічне відділення – найвищий показник в області.
Пояснювати поточну ситуацію і звітувати за рік попередній мусила нова очільниця закладу Ірина Косенко-Ткач, котра очолила його лише у грудні і одразу ж поринула у вир задавнених проблем і невдоволення колег та пацієнтів станом справ у місцевій медицині.
Критично мала кількість лікарів, “непрацюючі” пакети послуг, як ось паліативний (підтримуюче лікування тяжкохворих), за яким торік не зафіксовано жодного пролікованого випадку, низька наповнюваність ліжко-днів у всіх відділеннях – в середньому менше половини (від 63% у неврологічному, до 41% – у дитячому, 20% – у хірургії, де залишався один хірург, не було анестезіолога), з її слів, спричинили зменшення надходжень порівняно з 2021 роком на 7 млн грн. За рік лікарня отримала від послуг бл. 18 млн, тоді як тільки на зарплату з нарахуваннями потрібно 24. У ц.р. взагалі очікується , що за результатами минулого року НСЗУ надасть лише 12 млн. Перегляд цієї суми можливий тоді, коли лікарня спрацює зі збільшенням послуг.
Щоб вийти з фінансового піке, нова адміністрація закладу вже вжила деяких заходів: перепрофілювала незаконтрактоване НСЗУ інфекційне відділення на паліативне (вартість послуг, до речі, найвища), впроваджує таку допомогу як мобільну – на дому; запросила з Прилук за сумісництвом лікаря-ендоскопіста, аби запровадити додаткові послуги і задіяти придбане раніше обладнання.
Щороку сума дофінансування потреб лікарні із селищного бюджету є найвищою серед громад області, зазначала начальник фінансового відділу Марина Кузьмич. Мусила констатувати і те, що сумне антилідерство серед подібних закладів Варвинська лікарня має і за наданими послугами. Зокрема, за даними НСЗУ торік у Варві від послуг отримано, як вже зазначалося, бл. 18 млн, Талалаївка, де менше і населення, і лікарів – бл. 19,5, Срібне – 22, Сосниця – майже 26, Куликівка – 31, Короп – більше 35. Жодна лікарня, крім нашої, не дофінсовується на зарплату. У найближчих сусідів – Срібному і Талалаївці лише паліативною допомогою зароблено до десятка млн грн.
На запитання депутатів, чому ж такий разючий контраст із сусідами, медики наводили свої аргументи. Зокрема, вважають, що колеги практикують “приписки” у звітності, тож неохоче відгукуються на вивчення їх досвіду.
Не зустріла ентузіазму медиків і думка, що у виплаті заробітної плати слід застосовувати диференційований підхід – відійти від “зрівнялівки” і більше платити тому, хто показує позитивну динаміку, аби стимулювати до розвитку.
На тлі жвавої дискусії профільний заступник селищного голови Олександр Філоненко закликав, все ж таки, виробити певну стратегію на 2023-ій рік: громада, безперечно, допомагатиме фінасово лікарні, ніхто не ставить за мету закривати відділення чи заклад, але його колектив має докладати зусилля, аби заробити кошти за пакетами. В оплаті праці має застосовуватися диференційований підхід – той, хто обслуговує більше пацієнтів, має й більше заробляти.
Свої міркування, проблеми в обліку послуг, оплаті праці, окрім директора КНП, висловили лікарі Валентина Михайленко, Єлизавета Рейка, Олександра Андрущенко, Яна Хілобок, Ірина Полонець, Володимир Кащенко та інші.
Депутати наполягають на стимулюванні молодих лікарів, адекватній оплаті послуг запрошених лікарів-сумісників, здійсненні доплат лікарям за щомісячним звітом щодо надання послуг, вивченні досвіду інших лікарень, а також чекають від медиків конструктивних пропозицій, що саме можна спільно зробити для покращення обслуговування пацієнтів, їх залучення. А це і буде рівень пролікованих випадків, що оплачуються державою.
Депутати Юрій Булава (очільник установи соцзахисту) та Любов Лущик (дошкілля) висловилися за паритет всіх бюджетних галузей – персонал всіх закладів бюджетної сфери громади має фінасуватися на одному рівні, а не лишень медицина ціною жорсткої економії в інших сферах.
Відтак у проекті рішення щодо фінансового стану лікарні знайшли відображення озвучені пропозиції. Зокрема, щодо диференційованого підходу до оплати праці медиків за щомісячним аналізом наданих послуг. Виходячи з цих розрахунків, громада надаватиме своє співфінансування.
Записала Є. Зима