А по розсаду овочів – до Прудяків на “Перекопівку”

Адреси досвіду

Ця стресова весна – з природними примхами і карантином в державі, зі спалахом захворюваності на коронавірус безпосередньо в районі, й наше тихе зелене містечко вибила зі звичного ритму життя. Багато хто через карантинні обмеження постав перед проблемами, на перший погляд дрібними і водночас такими, що додають дискомфорту у щоденному побуті.

Так, «гаряча» сільська пора починалася обмеженнями у реалізації навіть насіння та інших агротоварів, щоправда, держава те вчасно підкоригувала. А от відсутність традиційних щотижневих ринків змусила варвинців питати один в одного, де ж тепер купити саджанець чи овочеву розсаду?

Газета розповідала про перевірені адреси садівницького досвіду і, звісно ж, гарних, якісних саджанців – «Родинний сад» Р. Потапова у Журавці та домашній розсадник родини Носенків у Варві, а цього разу впевнено радимо: якщо шукаєте розсаду овочевих – то вам до Прудяків на варвинську “Перекопівку”.

Вже з десяток літ ця гарна, працьовита сім`я – Микола Прудяк і його батьки-пенсіонери Володимир Іванович та Галина Іванівна, напрацьовують власний практичний досвід, вирощуючи міцну, загартовану розсаду помідорів, перцю, баклажанів і капусти. А як відомо, що посадиш – чи якісне, підготовлене – то таке згодом і «пожнеш».

Моя екскурсія у «город-сад» цих перекопівських трудівників припала на дощовий ранок, та дарма – саме гарний час саджати розсаду. Дві просторі плівкові теплиці на городі з видом на приудайські луки устеляє живий оксамитовий килим. А подивитися ближче оком людини, яка трішки знає толк у сільських справах – то помітно: рослинки гарні, одна в одну, міцні, не перерощені і вже загартовані сонцем і вітром – укриття теплиць зібране і розсада приймає сонячні ванни. Господар підкопує добре зволожений чубатий корінь з грудкою землі, тож після пересадки рослина хворіти не буде, одразу піде в ріст.

Головний «мічурін» у сім`ї Микола Володимирович не просто любить цю справу, він навчався на аграрному факультеті Чернігівського державного університету економіки і управління, а нині своєму зеленому конвеєру надав статус підприємництва. Читає фахову літературу, відвідує виставки, а от наштампованим нині численним відеоблогам в інтернеті особливо не довіряє – переконаний, консультувати мають спеціалісти. Захоплюється молодий чоловік й садівництвом – саджає плодові дерева, самих яблунь зібрав більше 20 сортів, щепить персики, нектарини і з азартом очікує результатів.

Трудиться ж у теплицях з батьками, бо ручної роботи на розсаді ще більше, аніж би на товарному овочівництві – сіяти, пікірувати, полоти треба навколішки і мало не з пінцетом. Наскільки то непроста й копітка робота, залежна від примх погоди і від невтомності господарів – ці скромні й небагатослівні люди особливо не розповідають. Хіба Галина Іванівна трішки обмовилася: з березня із сином майже не спали, у морозні ночі «буржуйками» підтримували у теплицях аварійний обігрів… Не все у цьому важкому «бізнесі» гладко, трохи втрат і їм завдали настирливі цьогорічні заморозки. Зате тепер, коли ті турботи позаду – радісно дивитися і пропонувати людям гарну розсаду.

Вирощують Прудяки більше півтора десятка перевірених сортів помідорів, переважно ранніх і середньо-ранніх, з десяток – перцю, а також баклажани, ранню й пізню, цвітну капусту.

Родина добре відома у селищі своєю якісною продукцією, а через карантин тепер знатимемо й де мешкають. Бо реалізують вирощене цьогоріч переважно вдома, з дотриманням застережних заходів – маски, дистанція. Але і у цьому можна знайти свої переваги – заскочити за покупкою можна, коли зручно і є час, й бути впевненим, що накопають свіжих саджанців, адже грядка поруч.

Вартість того добра у Прудяків демократична – як по наших кишенях, а не за реальною вартістю вкладеного труда. На додачу не поскупляться й на добру пораду. Ось, щодо перцю Микола радить застосовувати крапельний полив, бо яким би гарним не був сорт, а щоб перчина набрала м`ясистості – потрібне грамотне зволоження. І перець, і решта овочів, говорить він, крім того, полюбляють тепло і дбайливий догляд – прополоти, якщо треба – пасинкувати, підв`язати, посадки не загущувати.

Середина – кінець травня – саме час закладати овочеві грядки, тож справжні майстри вирощування розсади запрошують всіх охочих до себе, на Шевченка, 49 у Варві (провулок вниз за кінотеатром). Домовитися про відвідини можна за телефонами: 099-45-84-143, 066-976-74-75.

Походити вузенькими стежками теплиць, поміж тої зеленої краси, вам, скоріше за все, не вдасться – ото б вже гості все затоптали, а от мені на слово і фотокамері – на око, можете повірити: з розсадою від Прудяків будете з урожаєм.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.