ПЛЮСИ І МІНУСИ ВАРВИНСЬКОЇ СТГ

Триває розробка стратегії розвитку громади

Днями у стінах селищної ради відбулася чергова зустріч робочої групи з розробки стратегії розвитку Варвинської громади на подальші роки. Захід провели Максим Корявець, керівник Поліського фонду міжрегіональних досліджень, та Жанна Дерій, науковий співробітник Чернігівської політехніки, експертка фонду, котрі беруть участь у розробці такої дорожньої карти планування розвитку Варвинщини. Вони представили першу версію соціально-економічного аналізу громади і запросили учасників-варвинців до обговорення, доповнення інформації, спільного визначення сильних і слабких сторін розвитку нашої території, адже її розбудова повинна базуватися на чіткому розумінні, що маємо у своєму активі, на які ресурси можемо розраховувати.

Стратегія розвитку громади як якісно виписаний документ надалі має стати важливою складовою участі у грантових інфраструктурних проектах з місцевим, державним і донорським фінансуванням, тож розпочинати цю копітку роботу мусить кожна ОТГ.

У спілкуванні з чернігівськими науковцями брали участь селищний голова Валентина Саверська-Лихошва, секретар ради Микола Гайдай, профільні заступники і спеціалісти ради, старости сіл, депутати цього самоврядного органу.

Як відзначав Максим Корявець, після змін, які привнесли у життя громад процеси реформування державної влади, адміністративно-територіального устрою, систематизувати відомості про громаду доволі непросто, проте попередній аналіз базується на інформації від статистичних органів, податкової служби, відділу економічного розвитку селищної ради та інших джерел.

Загальна інформація: громада невелика, населені пункти – селище Варва і 29 сіл, площа 588,3 кв. км (близько 2% території області), населення 15,003 чол., що становить майже 9% населення Прилуцького району і 1,5 – Чернігівської області. Протяжність всіх транспортних шляхів від місцевих до державного значенння – близько 200 км, проте тверде покриття потребує ремонту, відбувається рух великовагового транспорту, Варвинщина дещо віддалена від основних транспортних комунікацій, в тому числі залізничних, сполучення між громадами і областями мало розвинуте.

Щорічно кількість населення, за аналізом робочої групи, зменшується на відсоток – смертність перевищує народжуваність (приміром, 2020-ий рік – 79 народжених на 329 померлих), посилюється трудова міграція (у міста України, за кордон). Ці процеси найвідчутніші в селах.

Дітей віком до 14 років – 14 % від загальної кількості, працездатних осіб – 57, старші 60 років – майже третина. Останні належать до вразливих категорій населення, як і люди з особливими потребами, певними захворюваннями, самотні батьки та ін.

Чернігівці відзначали непогані показники зайнятості і доходів – на тлі області: зайнятість працездатного населення – 70 %, безробітніх – 6%, середня зарплата – більше 13 тис. грн (по області – 11 тис.) Найбільше варвинців трудиться у сільському господарстві – майже 60 %, і лише 12 – у промисловості, які й показують вищі заробітки, решта – бюджетна сфера, підприємництво тощо. У освіті і медицині середня зарплатня – близько 10 тис. грн.

Високий рівень освіченості дорослого населення теж відзначався у презентації: майже половина мають базову і повну вищу освіту.

До 80 відсотків земель Варвинщини – сільськогосподарські, менше 12 % – під лісами. Маємо три родовища вуглеводнів, котрі використовуються НГВУ «Чернігвнафтогаз» та планує приступити до видобутку ТОВ «Варва нафта».

Більше 500 суб`єктів господарювання громади працюють у сфері торгівлі, до двох десятків – у сільському господарстві, до 40 – транспорт і з`язок, в промисловості, будівництві, фінансовій сфері – одиниці.

Найбільші роботодавці і платники податків – сільгосппідприємства «Дружба-Нова», «Журавка», «Прогрес», «Іст Агро Сервіс», промислові – Гнідинцівський ГПЗ, НГВУ, а також «Тозіналі». Проте в силу об`єктивних причин доходи бюджету зменшуються (107 млн грн – 2019 р., 93 – торік), бракує інвестицій у розвиток економіки й інфраструктури.

Гуманітарна сфера громади характеризується тим, що реальна кількість учнів і дошкільнят менша проектної; розвинута мережа медичних, культурних, спортивних закладів – наша перевага перед іншими громадами, проте вона потребує значного фінансового утримання.

Екологічні проблеми: утилізація сміття, особливо у селах громади, агрохолдинги і промислові підприємства здійснюють вплив на довкілля.

SWOT-аналіз громади виокремив такі «плюси» і «мінуси» для майбутнього розвитку. Природна родючість грунтів, рекреаційні зони, розвинута сфера послуг, розвиток мобільного зв’язку та інтернету – переваги Варвинщини, зменшення населення і робочих місць, невигідне економіко-географічне положення, нерозвинута туристична інфраструктура, низька інвестиційна привабливість і бюджет «проїдання» на першочергові видатки установ і закладів – те, що спрацьовує як негатив.

Жанна Дерій зосередила увагу учасників зустрічі на важливості такої складової розробки стратегії розвитку громади як її стратегічна екологічна оцінка, навівши у приклад інші громади, де за видимими вигодами від того чи іншого проекту можна було б упустити той негативний вплив на навколишнє середовище, якого вони могли спричинили, запрацювавши. Тому на етапі планування важливо зважувати всі фактори, залучивши до обговорення проектів фахівців і громадськість. Тим паче, що відповідно до законодавства всі документи державного планування підлягають СЕО.

Соціально-економічний аналіз – це перший етап у процесі формування стратегії розвитку громади, зазначали представники групи науковців-розробників, наступними будуть вироблення операційних, стратегічних цілей і завдань, розробка можливих до реалізації проектів.

Євгенія ЗИМА,
фото автора