Кінець пандемії: людству випало адаптуватися до ковіду, а йому – до нас

Кінець пандемії: людству випало адаптуватися до ковіду, а йому – до насВідслідковувати рівень захворюваності уже немає сенсу, а смертність від ковіду – різко знизилася. Нам у цьому «допомогла» війна, світові – час  

Зараз в Україні і у нас всіх, і у лікарів – у тому числі – зовсім інші нагальні проблеми. Достатньо сказати, що з тих приблизно п’ятнадцяти медиків, до яких ми регулярно зверталися по коментарі ще три місяці тому, один пішов добровольцем на фронт, інший – у Теробороні, а хтось – просто не працює, бо вимушений був через ворожі обстріли покинути з дітьми рідні міста.

Ще донедавна так звані «ковідні койки» у лікарнях зайняті пораненими – цивільними, передусім, бо військових приймають спеціалізовані шпиталі.

Пандемія коронавірусу, яка більше двох років тримала в напрузі весь світ, завдавши колосальних збитків економіці, перестала бути «першошпальтовою».  Чому? Через те, що справдилися прогнози епідеміологів?  Чи, скоріше, через нашу війну, а не тому, що всюди, насправді, спостерігається спад цієї зарази? Мабуть, відіграли роль обидва ці фактори і ми не будемо нині займатися «зважуванням», який з них відіграв більшу роль.

Втім, ковід нікуди не подівся і не подінеться, стверджують фахівці. Хоча зараз ним і хворіє набагато менше людей, і наслідки захворювання вже не такі жахливі, як у попередні два роки. Але вони є, і тим, хто може захворіти, треба знати, як себе поводити.

Отже, ми запитали спеціалістів, чи справді коронавірус відступив? Чого можна очікувати далі? І що робити, аби «легкий» омікрон не перетворився на велику проблему.

Якщо все ж таки «упіймаєте» ковід, слідкуйте за собою хоча б півтора тижні

Відомий лікар Світлана Гук, керівник Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія» каже, що останнім часом не надто цікавиться статистикою – вона не може бути адекватною,  бо тестів у країні, зі зрозумілих причин, робиться мало.

– Не скажу, що таких людей багато, але на COVID-19 продовжують хворіти, – розповідає лікарка. – Навіть вакциновані, тому що вакцини, нагадаю, не гарантують від зараження коронавірусом, а полегшують перебіг захворювання.  От вам свіжий приклад: лише сьогодні моя співробітниця, у якої вже три дні хворіють батьки, отримала позитивний ПЛР-тест. Поради залишаються ті ж самі: якщо ви відчуваєте симптоми вірусного простудного захворювання, поставтеся до цього серйозно. Адже в умовах війни люди ще більше схильні не звертати уваги на простуду. Отже, якщо у вас температура, нежить, біль у горлі, перші три дні ви можете самостійно лікуватися вдома, приймаючи жарознижувальні препарати. Але якщо ситуація протягом 3-5 днів не покращується або хоча б не стабілізується,  обов’язково звертайтеся до лікаря, тому що можуть початися процеси, які потім зупинити буде вже дуже важко. Навіть, якщо після п’ятого дня захворювання стан покращився, ще десь днів 10-11 потрібно спостерігати за собою. Якщо через тиждень-півтора після виникнення захворювання знову підвищилася температура, це не є доброю ознакою.

Світлана Гук наголошує і на тому, що не можна розслаблятися, не звертати уваги на хворобу через те, що це, мовляв, омікрон, який вважається легшим за попередні штами ковіду.

– Я мала справу в стаціонарі саме з важкими пацієнтами. Омікрон не є надлегкий і дуже по різному протікає, бо ми – дуже різні. І  маємо різні супутні захворювання, на які «лягає» ковід. І навіть рівень стресу, в якому заходиться людина, буде впливати на перебіг захворювання, – підкреслює медик.

У лікарні в Феофанії, де працює пані Світлана, зараз немає ковідного відділення. Немає його і в 17-й лікарні, де вона працювала раніше, і де одним із основних напрямків є допомога пацієнтам з патологіями органів дихання. Це означає, що пацієнтів, які потребують стаціонарної допомоги, стало набагато менше.

– Спостерігаючи за інформацією, яка надходить зі Сполучених Штатів, можна зробити висновок, що хвиля COVID-19 там теж спала майже до мінімуму, хоча зараз, наприклад, там відбувається невеликий, але все ж підойм захворюваності, – продовжує Світлана Гук. – Та сподіваюся, що ця «пандемічна історія» все ж закінчиться, і  COVID-19 стане звичайним вірусним захворюванням.

Нам доведеться адаптуватися до ковіду, а йому –  до нас.

Знову хворіють діти – хоча і небагато

Про те, скільки дітей зараз хворіє на коронавірус, Укрінформу розповіла Катерина Савінова, генеральний директор Київської обласної дитячої лікарні у Боярці.

– Наприкінці січня і в лютому в лікарні було дуже багато дітей з коронавірусом – більше, ніж за всі попередні місяці пандемії COVID-19, – каже медик. – У більшості – це були діти молодшої вікової групи або діти з супутніми хронічними захворюваннями. Вистачало і важких випадків –  госпіталізація сама по собі вже означає важкий або середньо важкий стан хворого. Чимало дітей потребувало кисню, але, дякувати Богові, на апаратах штучної вентиляції легень не було нікого.

Потім, коли почалася війна, кількість госпіталізованих різко зменшилася, продовжує Катерина Савінова –  багато родин евакуювалися з Київської області. Але в кінці березня – на початку квітня до лікарні знову стали потрапляти діти, хоча й одиниці. Зараз на стаціонарному лікуванні – троє дітей хворих на «корону».

Чи пішла епідемія на спад? Лікар не може це сказати з повною впевненістю:

– Зараз статистика дуже приблизна – далеко не всі звертаються по медичну допомогу.  Частина Київської області була окупована, не працювали школи й дитячі садки, це теж вплинуло на ситуацію. Коронавірус може стати сезонним захворюванням, але наскільки важким – покаже час.

«Спортивної» молоді з COVID-19, як рік тому, зараз у лікарнях немає

А яка ситуація на більш-менш спокійному донедавна заході України? Про це ми запитали епідеміолога, директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталію Іванченко-Тімко.

– Якщо порівнювати з аналогічним періодом попереднього року, ситуація обнадійлива: на Львівщині останнім часом щодня реєструється лише від 10 до 60 хворих на COVID-19, – ділиться медик. – Близько ста чоловік в області перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу коронавірусу. В реанімації чи на апаратах ШВЛ наразі немає нікого. Лікарі вже знають, як впоратися з цією недугою, єдине, дуже важливо – це вчасно її виявляти. Тобто принцип залишається той же самий: будь-яке вірусне захворювання є підставою для обстеження на коронавірус.

Фахівець розповіла, що молодих людей із міцним здоров’ям – як це було під час попередніх штамів COVID-19 – зараз у лікарнях немає. Переважно в стаціонар потрапляють люди похилого або середнього віку з хронічними захворюваннями – тобто з так званих груп ризику.

І навіть за відсутності повноцінного тестування можна сказати, що епідемія коронавірусу йде на спад. А як розвиватимуться події далі, зі стовідсотковою гарантією ніхто не скаже.  Можливо, він залишиться нашим сезонним захворюванням, як грип. Водночас  не виключено, що може виникнути нова хвиля COVID-19,  чого, звісно, дуже не хочеться.

– Тому можу порадити таки ввести собі бустерну дозу для того, щоб підтримувати необхідний рівень антитіл, – підсумувала пані Наталія.

У всьому світі спостерігається зниження летальності від коронавірусу

Наш постійний коментатор, експерт УМЕС (Української медичної експертної спільноти) Анатолій Анчишкін підтверджує, що  і у нас, і у всьому світі спостерігається зниження рівня захворюваності на COVID-19. І що дуже важливо – смертності від нього. Втім, залишаються групи ризику, для яких небезпека для життя від ковіду зберігається. Наприклад, у Китаї кілька тижнів тому відбувався сплеск захворюваності на коронавірус – саме за рахунок людей старшого віку, які були недостатньо охоплені вакцинацією. Наразі й там пішов спад – десь тисяча захворювань на добу, що в принципі зовсім небагато для Китаю. З іншого боку, перед цим сплеском там взагалі фіксувалося щодня лише два-три випадки.

– Взагалі ж багато експертів у галузі охорони здоров’я висловлюють думку, що зараз вже немає сенсу слідкувати за кількістю захворілих – адже багато людей або взагалі не звертаються за медичною допомогою, або роблять тести самостійно. Тому пропонується відслідковувати лише тяжкі випадки, тобто госпіталізації та смерті, – говорить експерт. – А летальність у світі, як я вже говорив, різко знизилася.

Втім, попри прогнози, що буде завтра – невідомо. Тож одна із головних задач нині – спостереження за вірусом, за перебігом хвороби, щоби вчасно виявити новий штам і вчасно розробити актуальну вакцину.

– Коронавірус все одно залишається серед нас, – підкреслює пан Анатолій. – І особисто я у громадських місцях надягаю маску. А чи багато людей у масках бачите ви? Так, у нас зараз війна. Але ж і правил ніхто не відміняв.

Якщо чесно, автор недавно сама здивувалась, коли побачила в супермаркеті жінку у масці. Ну, такі ми люди. Але ж, принаймні,  уже нічому не дивуватися – хіба ж ми не навчені?

Лариса Гаврилова, Київ

https://www.ukrinform.ua/

Матеріал розміщено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ)