Увага! Є проблема

Мертві бджоли не гудуть,
або хто винен: екстремальна весна, оленка волохата
чи все ж таки «Дружба»?

Під склепінням зали засідань районної влади минулого четверга було голосно і гаряче – на діалог до обурених пасічників голова райради П.Бакуменко і перший заступник голови РДА В. Левадний запросили представників найбільшого агровиробника району СТОВ „Дружба-Нова” – заступників директора: із соціальних питань – Олега Власенка, та з виробничих – Валерія Пищиду (очолює агрономічну службу). Також на зустрічі були присутні прокурор Варвинського відділу прокуратури С. Шевченко і начальник сектору превенції відділення поліції О. Бойко.

Як розповідали пасічники і у ході зібрання, і до його початку, значний падіж бджіл вже кілька тижнів спостерігається саме на тих територіях, де господарює згадане підприємство. Люди пов`язують це явище не тільки із обприскуванням посівів, зокрема ріпаку, засобами захисту рослин, що нині ведуть аграрії. На їх думку, відлік втрат розпочався з часу цьогорічного посіву кукурудзи, яка заполонила варвинські землі. Вважають, що то – дія протруювача, яким оброблено зерно. Відтак більше трьох десятків пасічників переважно озерянського куща і Варви згуртувалися, аби разом ставити питання про відшкодування збитків.

На зібранні варвинцями-пасічниками вказувалося і на те, що потребують чіткого дотримання норми законодавства, якими визначено відстань до населених пунктів, час доби, дозволений на обробіток посівів „хімією”, заходи інформування населення про застосування засобів захисту рослин, їх безпечного транспортування, завантаження в агрегати, безпеку праці самих же сівачів. Адже йдеться не тільки про збитки пасічників, а й про вплив у випадках „агресивного” господарювання на здоров`я людини, екосистему в цілому.

У свою чергу представники підприємства запевняли сільчан, що використовують у рільництві сертифіковані, малотоксичні препарати, котрі мають бути безпечними і для Божої комахи, і для людини. При їх внесенні обприскувачі витримують відстань від землі не більше метра, говорив О.Власенко, тож бджолі ще треба постаратися, аби втрапити у поле дії отрути. Причиною загибелі пасік, як він припустив, може бути значне поширення у садах такого шкідника, як оленка волохата, і застосування садівниками хімпрепаратів у боротьбі з нею.

Проте пасічники у приклад навели ситуацію у х. Хортиця – лишень четверо мешканців, ні садів, ані садівників, а бджоли вимирають, відколи побіля хутора з`явилася техніка, споряджена протруєним зерном.

Випаровуванню з грунту протруювача, яким оброблено посівний матеріал, сприяли спекотна погода і сильні вітри кінця квітня-початку травня, наполягав варвинський пасічник С. Кучковський. Вимирають навіть трутні, котрі не вилітають з вулика, бо парами інсектицидів, віднесеними вітром, нині оповиті населені пункти – аргументував свої висновки він.

В. Пищида висловив повну впевненість у безпечності застосованих ЗЗР і готовність надати документацію, зразки на вивчення. Він переконував людей, що протягом останнього десятиріччя наукою не винайдено якихось нових діючих речовин, що всі аграрії користуються тими ж засобами.

Коли дискусія поміж пасічниками і аграріями дійшла піку, варвинський пасічник П. Попенко закликав землекористувачів відшкодувати втрати пасічників – чи коштами, чи придбавши бджолосім`ї, інакше вони будуть змушені блокувати роботу підприємства на полях власними автівками, надати конфлікту широкого резонансу у ЗМІ та шукати способи передати орендовані паї іншим орендарям.

Тривала і принципова дискусія завершилася згодою представників товариства надати на експертизу зразки засобів захисту рослин, відібрані хоч і на полях, з агрегатів, сприяти у роботі комісії, яка зафіксує факт загибелі бджіл, і у проведенні їх експертизи у відповідних установах. Саме у випадку, коли документально буде підтверджено, що втрати пасічників – на совісті „дружбян”, компенсацію буде здійснено, підтвердили вони.

Обурені ситуацією люди мусили згодитися з таким алгоритмом дій, проте особливих надій на експертизу не покладають. Звучала у залі орієнтов­на сума за подібні дослідження бджіл – тисяч зо 20 гривень. Чи зможуть пасічники самостійно замовити їх у котрійсь з небагатьох наукових установ, аби бути впевненими у об`єктивності висновків? Чи буде знайдено інший вихід із ситуації? Наразі ці запитання залишаються без відповідей.

А тим часом у Варві, Озерянах, Брагинцях, Дащенках і інших селах пасічники біля вуликів змітають віниками свої і цьогорічні заробітки, і перспективу найближчих років.

Є.Зима,
фото автора