ДЕРЕВАМ БОЛЯЧЕ, АЛЕ ВОНИ ПОМИРАЮТЬ СТОЯЧИ

Увага! Є проблема

Для кожного з нас ліс – уособлення краси, благодаті, насолоди. І уявляємо його, як правило, зеленочубим парубійком, налитим пташиним гомоном, мелодією листяного шуму, наповненим якоюсь невловимою чарівністю звуків. Тут кожен з нас знайде прихисток і в радісні години, і в час душевного смутку.

Одначе все це можливо за умови, коли ліс здоровий. Хворість підточує дерева так же, як і людей. Хвороби лісу, його шкідники здатні поширюватися, перекидаючись з одного дерева на інше. В цьому ми переконалися зайвий раз, побувавши в одному з райцентрівських лісових угідь.

Цей древній сосновий бір біля Удаю звуть Сосна або Піски. Головним зеленим кварталам вже сотня літ. Але поряд виросли й порівняно молодші соснові насадження. Зокрема, цьому, де побували, десь 65 років. Ще декілька літ тому ніщо не віщувало біди. Та ось останнім часом жук – верхівковий короїд, активно атакував хвойну площу угіддя. І, до речі, не тільки у Варві, а й у Журавці, Макіївці, тобто скрізь, де є хвойні дерева. Працівники районного лісництва не могли не помітити цього. Проте були безсилі чимось допомогти зеленому другові. Щодо верхівкового короїда (так зветься затятий ворог дерев), на жаль, у нас поки що немає ефективної протидії як хімічним, так і іншими методами.

Тож яким чином жук нищить сосну цікавлюся у лісничого Варвинського лісництва Романа Пшеничного, з яким того дня побували в угідді.

– Жук нищить тканину дерев попід його корою, роблячи численні ходи, – розповідає він. – Починає з крони живої сосни, окуповуючи її гілочки. Відтак верхівкова частина всихає, жовтіє, відмирає, а значить, гине й стовбур. До речі, верхівковий короїд відкладає яйця на найвищому з розвинутою кроною дереві, аби туди був доступ тепла сонячних променів. З часом з’являються личинки, які розселяються по дереву, роблячи ходи під корою, руйнуючи провідні тканини дерева. Починає жук окупувати, як правило ослаблені дерева, далі переходить на сильніші. Чому з ослаблених? Бо ті менше або й зовсім не виділяють живиці, таким чином не борються зі шкідником.

– Десь чотири місяці тому, Романе Анатолійовичу, ми з вами оглядали угіддя і такого не помічалося.

– Було це в червні. А пару місяців тому з’явився жук. Хворі дерева вже десь на протязі місяця або й двох-трьох тижнів перетворюються із зелених на руді.

Довідка. „За інформацією обл­управління лісового та мисливського господарства, площа уражених основних насаджень у підвідомчих управлінню підприємствах сягнула 10 тис. га. Окрім нашої держави, стрімке розмноження шкідника зафіксували в Польщі, Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Румунії…

Проблема поширення всихання сосни на Чернігівщині набуває загрозливих масштабів. Вона потребує дієвих засобів для негайного вирішення, розробки можливих способів ліквідації діючих і попередження виникнення нових осередків…” Інтернет.

Зазначимо, що згідно інформації лісівників жуком-верхівковим короїдом пущено за вітром величезні площі хвойних порід у багатьох районах області, а в Білорусі це стало бідою. Сунеться вона і на наші угіддя. Отож слід активно протидіяти нашестю шкідника, щоб урятувати хвойні зелені насадження, не постати перед фактом, коли вони перетворяться в пустку. Який для цього обрати шлях, аби він був якомога ефективнішим, повинні визначити фахівці. А вони пропонують: своєчасно очищати лісосіки, проводити рубки головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження та формування рубок догляду деревостанів мішаного складу, своєчасно й терміново вилучати свіжозаселені стовбуровими шкідниками дерева, заселяти угіддя окліматизованими екзотами – модриною європейською, сосною жовтою, горіхом чорним, кленом, явором тощо, обробляти дерева інсектицидами, ставити феромонні пастки, принаджувати в ліси корисних птахів.

Зрізання хворого дерева вчасно – це два вбиті зайці: не тільки нищення самого жука, а й отримання не дров’яної, а ще частково ділової деревини.

– На жаль, рубати уражені дерева, – констатує Роман Анатолійович, – поки що єдиний метод, яким ми здатні боротися зі всиханням соснових насаджень. Щоправда, приміром, у Туреччині до цього вдаються рідко, бо там застосовують біологічний метод. І на ведення лісогосподарства турки з держбюджету виділяють більше 60 млн. дол. США. Вони почали виводити комах, які поїдають шкідників лісу. Наприклад, виростили в лабораторних умовах мурахожука, котрий бореться з численною армією верхівкового короїда. Отож нині в Туреччині всихання лісу суттєво зменшилося.

Довідка. „Коли хвора деревина забирається вчасно, нижня частина дерева ще не уражена. Отже пеньок лишається живим і певний час смолоточить. Саме тому в людей, які ідуть лісом, складається враження, що забрали живе дерево, що лісівники ріжуть усе підряд. Хоча насправді дерево було вже мертве…”. Інтернет.

Лісництво запрошувало фахівця для огляду згаданої ділянки лісу, враженої верхівковим короїдом. Зупинити нашестя жука на інші дерева цієї площі, на жаль, не можна. Тому доводиться чекати, допоки буде охоплено таку частину, коли дозволять суцільну санітарну рубку дерев. Якщо ж з цим заходом не запізнитися, то дерева можна використати як ділову деревину, а не пускати на дрова.

З часом на місці видаленої сосни будуть висаджені молоді дерева. Сподіваємося, що варвинці зрозуміють працівників лісу, котрі змушені видаляти вражені дерева, аби врятувати ситуацію. Так було і так буде, що поряд із знаряддям для саджання і вирощування лісокультур у руках лісівників буде пилка й сокира.

Нині, судячи з розповіді Романа Пшеничного, в урочищі Сосна зафіксовано декілька вогнищ пошкоджених дерев. Зокрема, почав свою чорну справу жук на території табору „Веселка”, близько 20 „соток” знищено сосну неподалік пляжу, є вражені дерева збоку „дружбівської” ферми, а також пожовкли окремі сосни вздовж Удаю.

Ситуація, котра склалася, змушує вдаватися до санітарної рубки, яку лісництво розпочне з нового року. Поки що це буде вибіркове випилювання вражених дерев. Але ніхто не гарантує, що верхівковий короїд не оселився і на інших деревах. Так що не виключено й таке: з часом доведеться випилювати всю ушкоджену ділянку, аби тут висадити молоду сосну. Бо, згідно технології посадки, вона проводиться тільки на чималих вивільнених площах.

Згідно інформації у ЗМІ, керівництво Чернігівського облуправління лісового та мисливського господарства видало наказ „Щодо масового всихання насаджень”, яким передбачені обстеження масивів лісу із залученням літального апарату. Сформовані пропозиції будуть передані до Держагенства лісоресурсів України.

В. НАГОРНИЙ
Фото Н. ПАЛЯНИЦІ