«Схід зустрів рясним снігом, Трудівське переплутали із Трудовим, на колесах – 24 години, але …поїздка вдалася!» –

This slideshow requires JavaScript.

радіє новому вдалому рейсу у зону АТО відома варвинська волонтерка, нині депутат селищної ради Яна Борщ. Хоч труднощів зі зборами та у дорозі не бракує завжди, проте результат того вартий, розповідає вона землякам через газету. 23 лютого побували у Волноваському районі Донеччини, у розташуванні підрозділів 93-ої бригади, відвідали варвинців-військовиків Олександра Шпадарука (с. Трудівське), Олександра Бутенка і Анатолія Телевного (Новотроїцьке) та їх побратимів з різних куточків України.

Цього разу волонтерський екіпаж був таким: за кермом Олексій Балаба власним «бусом» і Андрій Назарський, поряд Яна – невтомна організаторка збору допомоги і модератор волонтерського спілкування з бійцями. Їх надійного поводира і порадника Віктора Борсука тими лютневими днями підкосила застуда, тож довго не роздумуючи, А. Назарський приєднався до групи, а О. Балаба, теж колишній «атовець» заради поїздки навіть «пришвидшив» власне оздоровлення у госпіталі.

– Саша Шпадарук, як-то кажуть, з новобранців, – розповідає Яна. – З вересня минулого року на службі, із цьогорічного січня – в зоні АТО. Хлопці зустріли нас радо, теж пригощали, як гостей, щиро спілкувалися, а проводжали навіть зі своїми нехитрими гостинчиками.

Підрозділ «квартирує» на покинутій фермі, тому облаштувалися відносно непогано. Ми навіть доставили пральну машину-автомат, котру передали Олександру рідні, тож вона стане чоловікам неабиякою підмогою у побуті. А наступного разу, на Паску, – обережно анонсує волонтерка, – сподіваємося доправити туди й холодильник. Теплою була зустріч і з Анатолієм Телевним та Олександром Бутенком та їх колегами. Зауважила гарну, доброзичливу атмосферу у їх колективі – тут і рядовий, і старші по службі ніби на одній хвилі, все роблять дружно, злагоджено. Ці бійці оселилися у стареньких сільських оселях з пічками й грубками, однак теж налагодили необхідні умови для перепочинку.

Якось так склалося спілкування, що в обох чоловічих гуртах говорили не тільки про їх щоденне життя, новини з дому, а й про ситуацію в країні, коли ж тій війні кінець настане. Хтось, певно, з оптимістів, відгукується, що скоро, поінформовані ж оптимісти більше сумніваються. Для наших воїнів межа між патріотичним поривом і необхідністю нести службу, як щоденну важку роботу, нівелюється, ці мотивуючі чинники поєднуються.

Хоч наша армія й зміцніла – досвідом, упорядкованістю, матеріальним забезпеченням (вже не стоять у шльопанцях і шортах наперевіс із автоматом, як у перші дні, – всміхається оповідачка), проте увага, дружня підтримка й допомога мирного тилу завжди потрібні. А от на розмови земляків з числа «диванної сотні» про те, що контрактники отримують за службу гроші, Яна реагує емоційно. В таких випадках відповідає: а спробуйте ви тих заробітків – під кулями, у небезпеці, у вологих, продимлених бліндажах тримати кордон… Є у неї і простий спосіб тамувати власний біль, втому, зневіру: згадаймо, каже, як зараз воїнам у походних умовах, яких мук зазнають поранені… Тож що нам, здоровим, у теплих ліжках вдома жалітися на життя…

Як найдорожчий скарб, приймають воїни дитячі обереги й малюнки, по-дитячому радіють звісткам з дому й простому спілкуванню, домашнім стравам, які попри далеку дорогу, однак зберігають тепло маминих рук. У такі моменти волонтери, попри втому в путі, безгрошів`я і власні буденні клопоти, усвідомлюють, що невдовзі зазбираються у новий рейс…

А буде він для варвинської волонтерської групи, найімовірніше, на Великдень. Він цьогоріч, між іншим, рано – 8 квітня, тож вже зараз плануймо святкові кошики і собі, і нашим захисникам. Контакти волонтерів незмінні: 095-47-84-790 (Яна Борщ), 066-37-93-804 (Віктор Борсук), 095-86-52-297 (Олексій Балаба). Доки поряд війна, допомога кожного і згуртованість громади потрібна, втім, як і людяність в мирному житті.

Волонтерська Дошка пошани

This slideshow requires JavaScript.

«Знатиму, що вніс свою часточку у спільну справу…» – з такою простою мотивацією чимало свідомих мешканців Варвинщини підтримує армійців і волонтерів. Лютневий заїзд збирали:

Пальне і гроші

Іван Матухно, Віталій Неліпа, Анд­рій Костін (селищні депутати-батьківщинівці, котрі, як і інші колеги Я.Борщ, відгукуються на перший клич), Іван Зеленський, Оксана Бурлака, Микола Зеленський, Олексій Лях, сім`я Замули.

Продукти, солодощі, випічка, домашні страви:

Колективи Варвинської селищної ради і райвійськкомату, жителі сіл Озеряни (організував сільський голова С.Дмитренко) і Кухарка (небайдужих односельців гуртує Любов Коновал), мешканці селищних вул. Аеродромна – А.Шевченко, Р.Крипченко, Л. Козлова, В.Хижняк, В.Тупіка, вул. Дробілка – М.Коваленко, О.Заборовець, Н.Телевна, Н. Дяченко, пров. Попудренка – Н.Семічева, О. Коняєва, Н. Приліпко, К. Бойко, Г. Дрюк, Л.Оніщенко, родини Легкобитів, Костенків, Цопів, Гарбарів, мешканці інших куточків Варви: Г.Бойко, Л.Степурко, Г.Матузова, О. Попенко, В.Балаба, В.Гундир, сім`ї Устенків (теплий одяг), Шоломів, Зубів, Бірюкових, Вільхових та інші.

Підприємницький внесок – продуктові набори

зібрали Сергій Смаглюк, Стас Че­пурко, родина Скакунів.

Особлива подяка від Я.Борщ

зарічанській волонтерці Оксані Лукавенко – не тільки для бійців невтомно пече, готує, шаткує і пакує передачі, організовує на добрі справи сусідів, а й волонтерів у далеку дорогу без «тормозка» не випустить. І спробуй-но відмовитись! ☺

безстрашним і невтомним водіям О. Балабі, В. Борсуку, А. Назарському! ☺

дітворі із Варвинської ЗОШ на чолі з педагогами Т. Коваленко і Н. Кудринецькою, котрі готували найціннішу передачу – малюночки й обереги! ☺

 

До друку підготувала Є.Зима,
фото із волонтерського архіву