СВІТЛІ АНГЕЛИКИ НАШИХ ДІТОК

12 травня – День медичної сестри

Сьогодні, у День медичної сестри, добра нагода мовити тепле, вдячне слово тим, хто обрав цю непросту і таку важливу професію. Медсестра – це руки і очі лікаря, його перша помічниця, а у дитячому відділенні, як у Варвинській лікарні,  – ще й тимчасова мама для маленьких пацієнтів, змучених хворобою і наляканих необхідністю побути у  стінах медзакладу. На цій світлині у момент сьогоднішньої  “перезмінки” – працівниці відділення Світлана Миколаївна Луценко, Світлана Миколаївна Бобошко,  Алла Володимирівна Коваль  та Леся Іванівна Почеп разом зі своєю очільницею – досвідченим лікарем-педіатром Іриною Полонець.

Колектив у нас дружний,  життєрадісний, легкий на підйом, працьовитий і відповідальний,  енергія  молоді  поєднується з досвідом і  мудрістю  старших, дівчата  завжди усміхнені і привітні, відгукується про колег Ірина Володимирівна. На кожну із сестричок, а так лікарка називає всіх без градації за посадами працівниць відділення, покладається, як на себе. Всього ж тут трудяться десять медпрацівників, за рік через їх турботливі руки проходять до трьохсот маленьких пацієнтів.

Хоч сучасна фармакологія і медицина не стоять на місці, матусі стараються на ранніх стадіях хвороби, зокрема, застуди і ГРВІ,  застосовувати ефективні препарати, найпростішу медтехніку, приміром,  небулайзери, проте без фахового ведення хворого лікарем  краще не легковажити. Дитячий стаціонар  має  завжди бути напоготові. Лікують респіраторні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, з роками додається більше патологій новонароджених, під час пандемії ковіду – вели маленьких пацієнтів.

У відділенні  є все необхідне обладнання (інгалятори, кувези для новонароджених, електрокардіограф тощо),  а силами сестричок забезпечуються не тільки необхідні маніпуляції, а й комфорт і затишок, атмосферу, все ж таки,  дитячого лікувального закладу.

Свої корективи у роботу варвинського дитячого відділення вносить  час – тут нерідко знаходять тимчасовий прихисток мами з дітками, хто опинився у складних життєвих обставинах, як приміром Альона Радченко із синочком Васильком на світлині, а на час воєнного стану у приміщенні обладнали кабінет, де за потреби можна було б приймати пологи.

Родина Радченків з Кухарки вже прижилася у місцевій лікарні – на жаль, тато після травми прикутий до ліжка і перебуває в хірургічному стаціонарі, ближче до нього розташувалася і дружина з немовлятком. Ніби у сім`ю, прийняли її добросерді сестрички дитячого, відгукується Альона і дякує у цей святковий день їм за добро і піклування вже понад три місяці.

Зберігати такі підрозділи місцевої медицини, розвивати у комплексі всі види меддопомоги у громаді – первинну і вторинну, сільські пункти тощо, дуже важливо, нагадує Ірина Полонець. Не кожен має змогу поїхати на лікування за межі Варвинщини, та й це – втрата часу, сил, ресурсів, незручність для людей.

А у цей святковий день зичить очільниця дитячого відділення своїм колежанкам, які по-праву вважаються світлими янголами малечі,  і всім, хто трудиться у професії медичної сестри, міцного здоров’я, добробуту і злагоди в родинах.

Достатку і миру –  країні…

Є. Зима, фото автора

 

Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ).