Наш другий фронт

Міць України на фронті великою мірою визначається її стійкістю у тилу. Щоб держава не втрачала економічної і військової потуги і міцно стримувала ворожу навалу, й за таких ектремальних умов має чітко, як годинник, працювати її економіка, а населення – забезпечуватися базовими послугами.

Енергетична система зазнає удару за ударом, всі галузі виробництва, сфери послуг, інфраструктури і гуманітарні заклади напряму залежні від електропостачання, тож у такий скрутний час мусимо перебудовувати свою діяльність відповідно до нових реалій, щоб не зупиняти виробничі процеси.

Свою непросту місію на другому фронті війни виконують і варвинські комунальники. Енергетичні блекаути їх не збили з ніг, навіть змусили мобілізуватися, і весь цей непростий період війни ми, споживачі основ­ної послуги – водопостачання, ще жодного дня, не рахуючи окремих аварійних ситуацій, не залишалися без води.

Як це вдається за тривалих відключень електроенергії, розповідає директор підприємства Олександр ЛОМАКА. Олександр Євгенович – технічно грамотний інженер, має досвід роботи в обленерго, часто виступає експертом у переоснащенні установ і закладів громади під реалії нестабільного електропостачання, тож “Господар” у цьому плані в надійних руках.

– Олександре Євгеновичу, на щастя, наша місцевість не у зоні бойових дій, проте всі ми відчуваємо негативний вплив ситуації в країні. Як війна позначилася на Вашому підприємстві?

– Перш за все, відчутним стало зростання цін на електроенергію, пальне, матеріали. Підприємство у місяць споживає електрики десь на 200 тис. грн – підйом води, відкачування стоків, тож здорожчання на третину – для нас неабияка проблема. Тим більше, що на коригування тарифів за процедурою йде 2-3 місяці, і змінити постачальника за тендерами теж не так просто і швидко. Тож, у особливо важкі перші місяці виживали, як могли, – запроваджували скорочений робочий день, вишуковували резерви від надання інших послуг, як от заготівля і реалізація паливної деревини.

І що характерно, протриматися і не припинити постачання життєво важливих послуг нам дуже допомагають самі ж споживачі, свідомо і вчасно сплачуючи за них (рівень оплати навіть зріс). Люди розуміють, що це таке, у важкий воєнний час залишитися без світла, без тепла, ще й без води. Тож, ми вдячні варвинцям за згуртованість і підтримку.

Селищній раді теж завдячуємо суттєвою допомогою. Хоч вона й не бере на себе всіх витрат підприємства, проте компенсує різницю тарифів до економічно обгрунтованих, дбає про оновлення техніки.

Війна позначилася й кадровому і технічному забезпеченні: 7 наших працівників мобілізовано, переважно робітничих спеціальностей – зварювальник, слюсар, екскаваторник та інші, тому змушені шукати заміну, перенавчати наявних працівників; нещодавно на потреби ЗСУ вилучено екскаватор, а це у комунальному господарстві ключова одиниця техніки, тому з допомогою селищної ради доведеться купувати новий.

– Мабуть, найвідчутніший удар – все ж таки, довготривалі відключення електроенергії.

– Так. Тим більше, без чітких графіків і офіційних повідомлень. Без води важко у побуті. Її відсутність згубна й для роботи водовідведення. Система не має постійного потоку, самоплинні колектори просто забиваються.

Нестабільне живлення спричиняє і збільшення поривів водомережі. Особливо критичний стан мереж у густонаселеному мікрорайоні “Нафтовик”, адже прийшов час не просто латати пориви, а виконувати заміну комунікацій. І тут потрібна комплексна селищна програма фінансування хоча б почергово на 3-5 років, бо інакше ризикуємо залишитися без водопостачання. Також нам потрібне обладнання для прочищання труб – каналопромивальна машина.

Коли така ситуація з відключеннями виникла, спершу мали позичений у ТОВ “Прогрес” генератор, але селищна рада оперативно виділила кошти й на власний. Сподівалися на суму до 400 тис. грн придбати потужний 50-кіловатний, проте ажіотажний попит зробив свою справу – маємо на 35 кВт.

Селище подбало про ще одну одиницю – виділено 650 тис. грн з бюджету, маємо свої резерви, тож генератор вже замовлено.

До речі, водопостачання у Варві має певні особливості: сектор приватної забудови забезпечується від свердловин з водонапірними вежами, тож від відключень потерпає менше, а от у багатоповерхівки треба подавати воду напряму із свердловин, через частотні перетворювачі. Тому є необхідність у мікрорайоні встановити стаціонарний генератор. Маючи лише один потужний, ми змушені перевозити його від об`єкта до об`єкта. Підкачуємо воду, коли відключення затягується більше 6 годин, або триває знеструмлення у вечірні години, коли люди більше перебувають вдома.

І тут розраховуємо на розуміння варвинців – постійно подавати воду від генератора неможливо, бо занадто дорого. Це резервне живлення на найкритичніші моменти.

Також ми створили резерв пального на випадки блекаутів, для працівників закупили рації, бо під час відключень світла часто зникає і мобільний зв`язок. У приміщенні підприємства забезпечено автономне енергопостачання теж від генератора і опалення – дров’яне, адже зупинятися не повинен жоден процес.

– Олександре Євгеновичу, у комунальній сфері працювати в усі часи було непросто, а нині – й поготів. Зараз період виживання чи, все ж таки, прораховуєте і подальший розвиток?

– Хоч воєнний рік був непростим, але ми збільшили парк техніки, відремонтували наявну. У планах придбання автопідіймача і каналопромивальної машини, які допоможуть обслуговувати не тільки місцеві комунікації, а й надавати послуги громадам-сусідам.

Оскільки запрацювала садово-паркова дільниця, у перспективі хотілось би налагодити деревообробку і навіть виробництво паливних матеріалів.

Команда спеціалістів на підприємстві, а це великою мірою молодь, працює чітко і злагоджено, сприймає всі новації, сучасні технології, за що я вдячний всім колегам. Кожен знає свою роботу і зацікавлений у результаті.

Безперечно, рівень послуг далекий від ідеалу, і знадобиться немало зусиль для оновлення мереж, покращення якості водопостачання і водовідведення, налагодження чіткого обліку послуг, проте ми намагаємося робити все можливе у тих умовах, котрі маємо.

Користуючись нагодою, дякую мешканцям селища за розуміння ситуації і сподіваюся, що спільно ми всі гідно пройдемо важкі воєнні часи, згуртуємося на виживання і подальший розвиток нашої громади.

Записала Є. Зима, фото автора

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».