Програми оновили, звіт голови райадміністрації послухали, бюджет „із засіків” підскребли

Із засідання комісій і сесії районної ради

Черговій, 15-ій сесії райради теж від 15 березня передувало спільне засідання постійних депутатських комісій – за два дні до сесії, де за вже усталеною формою роботи у цьому районному самоврядному органі детально розібрали питання, винесені на березневу сесію. Відкриваючи роботу комісій, голова райради Петро Бакуменко поінформував колег про ротації у складі ради: Василь Небрат, нині депутат селищної ОТГ, із райради вибув, а до повноважень депутата приступає Віталій Клименко – теж від БПП наступний за списком. Вже на сесії Віталію Івановичу вручили депутатське посвідчення із побажанням попрацювати на благо Варвинщини. Гуманітарну комісію райради надалі очолюватиме Василь Скоромець.

Низку звернень до райради від установ і громадян було озвучено на старті засідання комісій. Зокрема, від місцевої спільноти чорнобильців – щодо виділення коштів і ухвалення районної програми соцзахисту цієї категорії жителів району. Таких громадян, йшлося в обговоренні, в районі близько півтори сотні. Чорнобильці першої категорії щомісячно на харчування отримують доплату від держави близько 400 грн, другої – вдвічі менше. Отож звертаються за додатковою підтримкою з місцевого бюджету. Після утворення ОТГ фінансовий ресурс району залишився значно урізаним, зазначив П.Бакуменко, тому рекомендуємо кожній громаді – селищу і селам, де мешкають чорнобильці, надати таку підтримку.

Допомоги просили і ті заклади, котрі й самі покликані допомагати: управління соцзахисту – на ремонт будівлі терцентру (наразі передбачено 40 тис. на ПКД), райлікарня – на придбання санітарного автомобіля (у співфінансуванні з держбюджетом), що на сесії знайшло відображення у фінансових рішеннях.

Блок таких на комісіях і на сесії представила начальник райфін­управління Оксана Гмиря. Зокрема, ознайомила зі змістом спільних розпоряджень голів ради і РДА, ухвалених у міжсесійний період (щодо спрямування держкоштів на обладнання для шкіл і ЦПМСД, співфінансування авто для ЦРЛ і субвенцій із сільських бюджетів – на капремонт покрівлі Гнідинцівської школи, необхідні придбання для ФАПів Гнідинців і Озерян; близько 10,7 млн грн із бюджету ОТГ прийнято на фінансування бюджетних установ тощо). Внесено необхідні зміни до районного бюджету на 2017 та 2018 роки, затверджено звіт  про виконання минулорічного райбюджету, котрий сягнув 179 млн грн (проти попереднього року більше на 54 млн). Власні надходження району складали 57 млн (збільшення на 13 млн). Всі необхідні видатки було здійснено вчасно, наголосила доповідачка, і при цьому залишком у бюджет 2018-го перейшли майже 10 млн грн.

Відтак зміни до бюджету цього року стосувалися й розподілу вільних залишків року минулого, й прийнятих субвенцій з інших бюджетів. Зокрема, на дофінансування заробітної плати й енергоносіїв у бюджетних установах, інші нагальні потреби: діяльність пришкільних таборів, підвіз вчителів, обслуговування обладнання, медикаменти тощо. Світличненська сільська рада на 252 тис. профінансувала сільський ФАП, придбання для школи і потреби центру соц­служб для сім`ї, дітей і молоді, терцентру соцобслуговування на утримання працівників, які обслуговують село.

Завершуючи інформацію, Оксана Гми­ря акцентувала увагу депутатів, що опісля необхідних змін до райбюджету вільних залишків він наразі має близько 340 тис. Натомість на видатки бюджетної сфери району цьогоріч ще знадобиться майже 7 млн гривень.

Про виконання минулорічної програми соціально-економічного розвитку району інформував перший заступник голови РДА Володимир Левадний, зазначивши тезово: середня зарплата у районі – 7,5 тис. грн (найвищий показник в області), заборгованості із зарплати торік не було, обсяг промислового виробництва склав більше 500 млн грн, капінвестицій – 427,4 млн (здебільшого, СТОВ „Дружба-Нова”), діє 55 малих і середніх підприємств, 460 ФОПів. Пільгового кредитування на житлове будівництво для мешканців району торік залучено на півмільйона гривень, багатодітній сім`ї зі Світличного за кошти облбюджету придбано майбутню „молочницю”, більше 4,5 тис. домогосподарств користувалися субсидією на ЖКП і майже 750 осіб – різними видами допомог. За місцевою програмою ремонту доріг (шляхи загального користування місцевого значення, тобто між населеними пунктами району) у співфінансуванні сіл, району й області було освоєно 3,4 млн грн.

Але не всі показники програми оптимістичні: невпинно зменшуються обсяги виробництва на ГПЗ – знову 80% обсягів попереднього року, на 7% меншим був торік „вал” зернових у сільгоспвиробництві (до речі, у цій галузі середня зарплата – до 5 тис.), населення району нині 15,8 тис. осіб (з 2010 року зменшення майже на 2 тис., щороку на сотню новонароджених припадає три сотні померлих), здано в експлуатацію близько 400 м кв. житла, що теж менше попередніх років. Гостро потребують ремонту державні дороги в напрямку Макіївки і Срібного, де торік необхідних робіт не було.

Щодо впровадження енергозбереження та реконструкції об`єктів бюджетної сфери із залученням державного фінансування і грантових коштів напрацювання є – виконано ремонти у Варвинській і Озерянській ЗОШ, райгімназії, державним коштом збудовано КНС для двоповерхівок у Варві, селищним – нову гілку водогону до т.з. „Царського села”.

У ході обговорення депутат Микола Капко порушив тему недостатнього обслуговування зимових доріг, їх ремонту, браку шляхової техніки, незадовільного стану „об`їзної” вул. Космонавтів у селищі.

На проблемі ремонту доріг акцентував увагу колег і керівників району й голова комісії соцекономрозвитку і комунального майна Олексій Луданий, котрий звітував про роботу комісії. У ході сесії продемонстрував відео, яке засвідчує вкрай низьку якість робіт, і вимагав жорсткого контролю за цим.

Депутат Ярослав Целеп теж запитував, чи планується виправляти недоліки центральної дороги у Гнідинцях, котра опісля ремонту за сільські кошти має вигляд пральної дошки.

Численні претензії до якості ремонтних робіт на сесії мусив приймати новий керівник філії райавтодору Андрій Авраменко. А от проблеми у цій організації незмінні – бракує коштів і техніки, водночас першочергово мають обслуговувати ділянку дороги держзначення. Щодо нагальності ремонту шляхів макіївського і срібнянського напрямків П. Бакуменко запропонував колегам спрямувати до керівників області відповідне звернення.

На засіданні комісій і на сесії розглянуто хід виконання низки районних програм, оновлено ті, котрі цього потребували. Зокрема, програми ремонту доріг; пожбезпеки (на обладнання для рятувальної служби і заходи пожбезпеки торік з райбюджету було виділено 360 тис. грн); передачі нетелів багатодітним сім`ям; надання безоплатної правової допомоги (бюро знаходиться у приміщенні центральної аптеки, за два роки його послугами скористалося більше 600 громадян, в т.ч. більше 30 – на представництво у суді); нагородження районними відзнаками; інформатизації (на оновлення комп`ютерної техніки і програмного забезпечення установ, зокрема, управління соцзахисту РДА та ін., передбачено більше півмільйона на 3 роки); продуктивної зайнятості; підтримки сім`ї і гендерної рівності; „Молодь Варвинщини”; оздоровлення та відпочинку дітей; розвитку фізкультури і спорту; харчування дітей у школах (нині безкоштовний обід початківців і дітей пільгових категорій – 10 грн); розвитку позашкільної освіти і підтримки обдарованої молоді; національно-патріотичного виховання; „Цукровий діабет”; протидії туберкульозу; функціонування районного трудового архіву.

При розгляді сум фінансування кожної з програм голова ради розробникам вказав на неохідність чіткого розмежування видатків на програми між районом і діючою ОТГ. До речі, у низці з них зміни вносилися саме у зв`язку з тим, що на території громади діятимуть відповідні селищні програми фінансування.

На сесії свій публічний звіт озвучила голова РДА Любов Доля. Його виклад було подано на сайті адміністрації і зі шпальт газети, тож звітуюча акцентувала увагу депутатів і громадськості на тому, що вважає найсуттєвішим. Зокрема, зазначила, що у взаємодії з іншими органами місцевої влади забезпечено прогнозовану та стабільну ситуацію в економіці, бюджетній і соціальній сферах. За обласним моніторингом соціально-еко­номічного розвитку Варвинський район посів І місце, в т. ч. за економічною ефективністю – ІІ, інвестиційним та інфраструктурним розвитком –ІІІ, фінансовою самодостатністю –ІІ, ефективністю ринку праці – V. Третє місце район показує за обсягами виробленої продукції на одного мешканця (у сільгоспвиробництві – перше у розрахунку на одного мешканця) і також ІІІ – за темпом зростання надходжень до бюджетів від малого підприємництва, лідер і за обсягами інвестування.

Зведений бюджет району (тобто районний і сільські) сягнув торік 223 млн гривень (більше на 66 млн до 2016 року), власні надходження – 90 млн, що на 22 більше, решта – субвенції від держави. Фонд оплати праці у бюджетній сфері протягом року зріс на 61% і становив 86,6 млн, 11 – енергоносії. Більш як на 15 мільйонів на додаток до держсубвенцій район дофінансував освітні й медичні заклади, зміцнювалася матеріальна база бюджетних установ, залучено кошти з держбюджету на ремонт і реконструкцію об`єктів.

В обговоренні звіту йшлося про гостру потребу заміни даху не тільки райгімназії і Гнідинцівської школи, де виготовлено ПКД, а й Журавської одинадцятирічки (звернення депутата Л. Ляшенко). Часткові ремонти м`якої покрівлі бажаного результату не дають, потрібен шатровий дах. Як зазначила голова РДА, це перспектива наступного року, цьогоріч тут планується виготовлення ПКД на дах і заміна вікон на металопластик. В планах – й будівництво теплого санвузла в Остапівській школі.

У низці управлінських рішень сесією затверджено передавальний акт щодо майна закладів культури, котрі перейшли у підпорядкування селищної ОТГ (крім бібліотечної системи). Рішенням райради обумовлена можливість безкоштовного користування приміщеннями для проведення районних заходів. Ухвалено звернення до Кабміну щодо фінансування заходів з вшанування пам`яті видатного журавчанина – математика зі світовим ім`ям Г. Ф. Вороного, до обласних ради й адміністрації, служби автодоріг – щодо ремонту згаданих найпроблемніших шляхів.

Також того дня зафіксовано рішенням ради певні напрацювання у добудові 30-квартирного будинку-довгобуду, який свого часу нафтовики передали у власність району. Нині вирішено звернутися до Міжнародної професійної спілки офіцерів армії і поліції IUFA&PP, міжнародного виконавчого комітету (ІСЕ) з пропозицією щодо добудови і уповноважити голову райради на підписання угоди про співробітництво в сфері житлового будівництва.

На засіданні комісій і на сесії райради у низці проблемних питань обговорювали перспективу використання приміщення колишньої друкарні під залу очікування транспорту навзамін закритій автостанції. Судячи з обговорення, перспектива та примарна. Хоч селище й звернулося з ініціативою орендувати залу, однак вона потребує ремонту – тисяч на 150, як зазначив голова ради. Депутати ж висловлювали думки, що цю історичну будівлю, одну з небагатьох вцілілих у селищі, мають відновлювати орендарі, котрі нею користуються.

Хотілось депутатам (О. Дробілко, М.Бойко) почути перспективу існування гуманітарних установ в ОТГ, в районі. Чи не вийде так, говорили вони, що сьогодні спрямовуємо у заклад бюджетні кошти на матеріальну базу, а завтра – закриватимемо його. Схоже, ці запитання залишаються без чітких відповідей. Олександр Дробілко звернувся до представника селища з проханням поновити у Варві дорожні знаки і встановити такі з підсвіткою на пішохідних переходах.

Наприкінці сесії слово взяв Озерянський сільський голова Сергій Дмитренко, який подякував за підтримку тим, хто сприяв у створенні нової ОТГ у складі Озерян, Кухарки, Мармизівки й Брагинців – жителям і головам сіл, представникам райради. Після тривалих дискусій громада нині має погодження фінансових розрахунків від ОДА і очікує оголошення перших виборів. Окрім цього вкотре акцентував увагу районних органів і колег-сільчан на проблемах, котрі постали перед ДНЗ Озерян і Журавки, котрі опинилися перед загрозою закриття через недоліки у організації пожбезпеки закладів. Чи вжито тих заходів, чим дорікають бюджетним установам, і у самих перевіряючих, чому під прицілом перевірок опинилися саме ці села, запитував він представників рятувальної служби. Йому ж нагадали, що до закладів перебування дітей вимоги й мають бути підвищеними.

Районним керівникам сільський голова нагадав, що ситуація у школах, котрі невдовзі передаватимуться районом громаді Озерян, – не краща, тож недоліки слід усунути до передачі. Депутати підтримали його в тому, що не судитися слід з установами, а провести необхідні ремонтні роботи.

Протягом двогодинної сесії на столі секретаріату знаходився білий хлібний буханець-«кирпичик». Із усього багатоманіття хлібобулочної продукції у місцевих крамницях такий вигляд має хіба журавський хліб. Саме про нього голова ради нагадав у відповідь тим, хто нині запитує, де поділися місцеві виробництва хліба, молока, ковбас тощо. ТОВ «Журавка» може нарощувати виробництво, говорив він, але за єдиної, найвагомішої умови – попит на продукцію, тож підтримуймо місцевого виробника.

Є.Зима, фото автора