ПЕРШОКВАРТАЛЬНИЙ КОМПРОМІС СТАВСЯ. А тим часом підприємницькі «стежини» поведуть до «України»

Із сесії селищної ради       …та довкола неї

Тривалій, інформаційно перенасиченій, місцями конфліктній 26-ій сесії селищної ради від 21 лютого – у порядку денному більше півсотні питань: численні кревно-земельні, виконання програми благоустрою, звіт директора КП, програма поводження з побутовими відходами тощо, передували події теж доволі непрості. Дискусія поміж районом і ОТГ, хто і як має фінансувати установи районного підпорядкування, у нормальну, конструктивну взаємодію ніяк не трасформується вже другий рік: об`єднання на базі всього району початково не сталося, передачі до ОТГ всіх установ, розташованих принаймні у Варві, – теж, відтак кожна управлінська гілка декларує заручникам ситуації – колективам установ, щось на кшталт: «дєнєг нєт, но ви дєржитєсь», ідіть, мовляв, по гроші туди чи отуди…

Те, що мали б вирішувати у особистій взаємодії керівники всіх рівнів, нині збурює простих людей, які працюють чи обслуговуються в установах. 19 лютого внаслідок їх зустрічі з керівництвом ОТГ у залі мерії – зустрічі голосної, емоційної, і згодом після вивчення ситуації у бюджетній комісії ради, очолює котру В. Гармаш, деяких змін зазнало рішення щодо бюджету, винесене на сесію.

Хоч учасники зустрічі прощалися під вигуки: «Ганьба! Ганьба!», і кожна зі сторін наполягала на своїх попередніх позиціях, однак зрештою крок до працівників райустанов, яких поставлено перед фактом відсутності фінансування і неминучих скорочень, мерія ОТГ зробила: окрім видатків, запланованих раніше радою на дофінасування установ на балансі ОТГ, додаткові кошти було спрямовано й на співфінансування закладів районних. До суми, запитуваної районом з казни ОТГ на річні видатки, ще доволі далеко, але проблему фінансування у першому кварталі знято.

Певно, пошукати прикріше шляхи до того рішення раді довелося і після розмови з людьми, і після роз`яснення департаменту фінансів області (теж від 19.02., друкуємо на 2-й стор. поточного номера газети), де йдеться про особливості співфінансування установ у випадку поділу існуючої території на ОТГ і решту району. Крім того, як на мене, представники області дають усім нам чіткий меседж – додаткових вливань на потреби району годі й очікувати, свої проблеми маємо вирішувати самостійно.

Керівники установ, яким вже на старті року бракує державного і районного фінансування, на згадану зустріч мобілізували працівників та підопічних своїх закладів. Очолити людське збурення спробували місцеві голосні активісти. На аргументи селищного голови В. Саверської-Лихошви, що громада не має достатніх ресурсів, водночас залишаються невирішеними питання ремонту й реконструкції очисних споруд, доріг, водогонів, освітніх закладів (колишня гімназія, де тече дах, опалення садків) тощо, представники районних установ запитували, а що ж робити їм, коли немає коштів на зарплату, розпочинається скорочення робочих місць.

Далі мірялися бюджетами – хто і скільки ресурсу має, якщо відкинути реверс державі, її ж субвенції на освіту й медицину, якими повинні бути пропорції співфінансування з двох бюджетів, обмінювалися «люб`язностями» щодо передачі громаді установ і майна, котру на прикладі дитячого табору «Сонечко» безконфліктною не назвеш. «Сонечко» зрештою приймається, зазначали радівці, – після відновлення товарно-матеріальних цінностей, закріплених за ним. Є проблеми зі співфінансуванням МНВК, де вчаться сільські учні і район має брати участь в утриманні закладу. Прикладом відсутності співпраці двох владних суб`єктів став дащенківський випадок – на підвіз сільських дітей і педагогів кожен посилає свій автобус…

Заступник голови РДА В. Пилипченко нагадав, що законодавчо визначено всім учасникам бюджетного процесу забезпечувати першочергові видатки – на зарплатню, енергоносії, а вже потім – на дороги, придбання тощо. Говорилося і про те, що управлінський апарат, а це, певно що, мали б бути в рівній мірі чиновники всіх гілок і рівнів, не повинен отримувати стимулюючих виплат, якщо бюджетні галузі не забезпечені на всі місяці року. Вже за рік-півтора, як планує уряд, об`єднання громад буде завершено, тож створювати в ОТГ нові служби-дублери не варто. Представник району закликав громаду цей період, що лишився, дофінансовувати районні установи.

У ході дискусії прозвучала й така, не вельми оптимістична інформація: бюджет ОТГ невдовзі зазнає певних втрат – 120 працівників вже скорочено у СТОВ «Дружба-Нова», нафтовицькі підрозділи на території району, які працюють у структурі Прилуцького НГВУ, сплачуватимуть податки до бюджету Прилук, а це – суттєвий «мінус» у майбутній варвинській скарбниці.

Хоч до сесії за два підготовчі дні бюджетне рішення зазнало трансформацій, проте напруга згаданої зустрічі перейшла у сесійну залу. Її, окрім звичних прохачів землі, наповнили громадські активісти і представники установ навіть із-за меж громади, знаходилися «гості» й у коридорах ради. Селищні депутати одразу закликали утриматися від піару, подальших спекуляцій на проблемі бажаючих попрацювати на камери.

У роботі сесії взяли участь голова РДА Л. Доля, керівники районних установ. В загальному нервовому очікуванні рішень щодо співфінансування установ розглядалися зо три десятки земельних, інші поточні питання діяльності ОТГ.

Так, серед земельних вирізнялися ті, якими надавалися безкоштовно у власність двогектарні паї. Беззаперечно голосувалися ділянки воїнам АТО (О. Балаба), чорнобильцям (М.Дочак, М.Стоян, О.В`юницький), багатодітній родині Онищенків з Калиновиці. Батько чотирьох дітей, звертаючись до депутатів, одразу зазначив: розповідати про «черешнево-лавандові» плани не буду, для початку розкорчовану шовковицю використовуватиму на опалення у грубах, бо живеться родині скрутно…

Услід за пільговиками й малозабезпеченими цього разу депутати підтримали голосуванням виділення безкоштовних паїв наполегливому колезі-депутату М. Цопі та його дружині. На запитання, що планує на 4-ьох га біля ставка «Україна», поділився намірами розвивати «зелений» туризм, як говорив раніше, планує там гарну туристську стежину.

А от іншим, теж наполегливим претендентам на землю Т. Лісовській (один пай жінці вже надано, аби синові-агроному було де «практикуватися», звертається по нові наділи), колишній очільниці місцевого Пенсійного фонду Г. Деревко, яка правом на пай ще не скористалася і нині пильно вивчає законодавство, діяльність ради у земельній сфері, цього разу не пощастило – розгляд їх заяв відтерміновано до ретельнішого вивчення ділянок, адже нині на них, обпахані вони чи ні, але формально значаться людські «мостищенські» городи.

Як принагідно нагадав начальник земельної служби ради Є. Ігнатенко, варвинцям, котрі мають городи довкола селища і сіл, слід їх або приватизувати, або взяти в оренду, або ж офіційно відмовитися від землі. Тоді буде змога передавати вивільнені землі тим, хто ще не скористався своїм правом на безкоштовні 2 га.

Як на мене, просто права для того наразі замало, втім, як було і з початку надання державою тієї безкоштовної землі. У поміч прохачам завжди були обізнаність і неабияка настирливість. А депутатам, котрі наразі так і не наполягли залишити рештки земель на роздачу хіба пільговикам, доведеться знову і знову терзатися сумнівами на голосуванні.

З повторної спроби цього разу надано близько гектара рудянських ярків обабіч дороги на Озеряни заявнику О.В. Науменку, тож, певно, невдовзі тут не тільки випасатимуться гуси біля води, а й ростимуть хазяйські горіхи. 20 метрів до будь-якої водойми, чи то річка, чи ставок, за законом мають лишатися у вільному доступі, попри приватну власність поруч – нагадав фахівець-земельник.

Рішеннями лютневої сесії таки стартують земельні торги на спірні ділянки по Садовій (14 ділянок під гаражі) та 8,5 га ріллі у «Мостищі», за які боролися місцеві «городники». Хто придбає гаражі у власність чи право оренди ріллі – невдовзі побачимо.

Триває малозрозуміла широкому загалу діяльність довкола території ринку. Тепер кооператори відмовилися від намірів там господарювати, своє приміщення продають, відтак селище земельну документацію теж приводить до відповідності, аби була змога організувати новий аукціон.

У низці фінансових і організаційних питань затверджено звіт про виконання селищного бюджету (детальна викладка подана у газеті), програму підвищення рівня безпеки на шляхах (видатки на встановлення відеоспостереження, знаки і розмітку, ремонт доріг тощо), акт приймання-передачі багатостраждального «Сонечка», звіт про виконання програми благоустрою (до заступника голови І. Чаленко нарікання висловили М.Цопа, колишній депутат В.Остапець), звіт директора КП «Господар» про підсумки роботи у 2018 році.

Зокрема, як інформував директор КП Р.Ніязов, підприємством торік виконано низку робіт з ремонту і заміни обладнання свердловин і мереж, ремонту каналізаційних колодязів, ліквідовано більше двох десятків поривів, 1,2 тис метрів квадратних покрівель відремонтовано житлово-експлуатаційною дільницею, за необхідності ремонтувалися внутрішньо-будинкові мережі і електрообладнання, за заявами мешканців ліквідовано більше півтори сотні засмічень будинкових каналізацій тощо. Наголосив, що торік завдяки оперативному встановленню тарифів на послуги КП вдалося стабілізувати його роботу, зупинити зростання збитковості. 33 будинки заключили з КП договори на управління, така робота триває. Здійснюється упорядкування сміттєзвалища, але невдовзі споживачів очікує тариф не тільки на вивезення сміття, а й на його знешкодження.

У бліц-запитаннях від голосної громадськості повідомив низку цікавих фактів: варвинська вода, за свідченням експертів (дослідження проводяться щоквартально), на диво якісна – бо артезіанська, і ми всі маємо цінувати її і раціонально використовувати; є певні зрушення у виявленні необлікованих втрат води у мережі, довкола яких у ході затвердження тарифів зазвичай точиться чимало дискусій. Виявляється, будинкові лічильники, встановлені у деяких багатоповерхівках, і зокрема у будинку голови ГО «За права споживачів» В.Остапця, засвідчили: спожиті обсяги по будинках не співпадають із показаннями лічильників з квартир. «Крадуть…» – загула зала.

Голосно супроводжувався активістом-споживачем і розгляд програми поводження з побутовими відходами у селищі: планується придбання контейнерів для роздільного збирання сміття, упорядкування майданчиків видалення відходів, вживатимуться заходи для упорядкування сміттєзвалища, розроблятимуться нормативні документи (схема санітарної очистки, норми надання послуг) тощо, проте депутати припинили подальшу дискусію – у переважній більшості проголосували «за».

І ось, наприкінці сесії, на п`ятому десятку питань порядку денного і четвертій годині роботи, затвердили зміни до бюджету-2019 із врахуванням предмету загального напруження. Зокрема, близько 400 тис. додатково спрямовано на терцентр соцобслуговання та ЦБС районного підпорядкування, дофінансовано потреби селищних і сільських установ тощо.

У ході обговорення із селищної трибуни виступила голова РДА, закликавши колег з ОТГ до подальшої конструктивної співпраці для утримання установ, які надають послуги жителям громади і району. Співфінансувати, приміром, заклади медицини, як вважає Любов Доля, слід пропорційно до отримуваної держсубвенції на галузь: 45% – район і 55 – ОТГ. Бібліотечна система і соціальні центри взагалі державного фінансування не мають. Наголосила виступаюча на тому, що у бюджетному законодавстві не передбачено ніяких додаткових державних субвенцій на зарплату за зверненнями до області, тому утримувати місцеві установи доведеться спільно.

Подальші ж репліки від окремих активістів щодо фаховості керівників різних гілок влади, що пролунали після виступу, критичні виступи деяких керівників райустанов, вкотре збурили загал. Схоже, у налагодженні декларованої всіма співпраці вони навряд чи сприятимуть. Це, певно, той період, коли принципова і запекла змагальність, хто компетентніший, досвідченіший, поінформованіший, – не на користь у пошуку порозуміння. Суперечки чутимемо ще не раз, принаймні щокварталу до Рубікону остаточного об`єднання громад.

This slideshow requires JavaScript.

Деякі думки опісля…

• За півтора року, як на коні, в`ї­ха­ти у нову раду на людському невдоволенні, схоже, планують громадські активісти – колишні «законотворці», немало з них – активні, підприємливі люди. Охоче і голосно беруть участь у згаданих зустрічах і засіданнях, надто, коли питання співфінансування районних установ вже вирішено й без них. Охоче і голосно обговорюють компетентність і порядність селищних апартівців і депутатів опісля, а принагідно реалізують власне «маю право», зокрема й на землю. От тільки ні в сесійній залі, ні за її межами покищо ніхто у них не запитав: а що ви зробили у період депутатства і громадської діяльності, скільки ви, підприємливі наші, сплатили у селищний бюджет податків, чи оформлені офіційно ваші працівники у магазинах і барах, чи кинув хто з крамарів хоча б біля власної «лавки» метр асфальту?..

• Звідки пішло гуляти громадою висловлювання «ви – не наші, ви – районні»? На зустрічі з колективами селищний голова, виклавши свої аргументи, хотіла надати слово іншим працівникам ради, аби вони доповнили фінансову картину. Її випередив у прагненні виступити керівник терцентру, котрому у запалі дискусії й сказала щось на кшталт: підождіть, хай наші скажуть, а тоді, мовляв, і ви… Подальших пояснень, звісно, ніхто вже не чув, на темі «наші – не наші», розтиражованій у соцмережах, спекуляцій почуємо ще чимало.

• Розбрат, посіяний поміж українців ініціаторами децентралізації влади саме у такому, спотвореному, вигляді, можуть припинити хіба ті ж сіячі – чітким, безальтернативним законодавчим рішення держави щодо завершення такої реформи. Місцева влада у кожній окремо визначеній адмінодиниці має бути одна-єдина і виборна. Ганебну традицію, коли на одну булаву – три гетьмани, і при цьому у випадку проблем – жодного крайнього, давно слід припиняти…

Є. ЗИМА,  фото автора