Охочих до багатогектарного “городництва” завернули на поіменне голосування

Із сесії селищної ради

Чи могла бути чергова (17-та від 18 жовтня) сесія селищної ради швидкою і безконфліктною? – навряд чи, навіть з огляду на зібрання до її початку: у залі – прохачі землі у власність чи в оренду, представники районних організацій, кому потрібне селищне співфінансування, громадські шукачі „смаженого”, на розгляд – порядок денний із чотирьох десятків питань, більша частина з яких – земельні. Отож у напрузі і з двома кількахвилинними перервами промайнули три години сесії, а головна інтрига засідання – питання передачі групі заявників в оренду ділянок під колишніми городами на околицях селища, опинилося аж під останнім, 40-овим, номером у порядку денному, оскільки розглядалося земельною комісією безпосередньо перед початком сесії. Своє обурення поспішним внесенням питання на сесію, без вивчення всіма депутатами, окремі з них і висловили. Василь Небрат запитував, чому по 2 гектара тим, хто ще не отримав паю, немає, а по 20 у оренду – є? Детальніша мотивація звучала згодом у виступах і фахівців ради, і претендентів на ділянки, а голова селища В.Саверська-Лихошва зазначила, що розглядати заяви – чи у оренду, чи щодо початку процедури аукціону, однак треба невідкладно, це питання наповнення бюджету селища.

А відкривався земельний блок безконфліктною рутиною: затвердили відмови від городів 22 осіб, хто не має наміру обробляти їх далі – всього близько 4 га, межі ділянок під існуючими житловими спорудами, котрі приватизуються. Надано дозвіл на приватизацію городів у обробітку тим, хто вирішив скористатися таким правом – цього разу 15 осіб, та ділянок під вже зведеними у попередні роки гаражами – 4. Що характерно, цей процес нині пожвавився, адже селище прагне упорядкувати користування землями, отримати додатковий дохід у бюджет, а громадяни, хто має право на ділянку,- зберегти її за собою на законних підставах.

Одним з рішень передано у власність дві ділянки під особисте селянське господарство у Леляках (1-2 га, М. Козленко з Варви, І.Парахненко – Ладан), погодження на які надано ще Держгеокадастром до передачі земель громадам. Леляківський депутат В. Неліпа висловив пропозицію залишки сільської шовковиці перевести у пасовища. Проте радівці пояснили: якщо громадяни вже вклали кошти у розроблення документації, то судового оскарження відмов раді не уникнути. Для сільчан-власників корів залишили дві ділянки – для прогону худоби і випасання біля кар`єрів.

У низці підприємницьких питань – поновлення договору оренди землі під магазинами „Скорбота” В. Каленіченка і автозапчастин І. Теницького по вул. Миру; відведено в оренду близько 0,06 га по Зарічній під об`єкт торгівлі М. Деревку, 0,11 га – О. Мітлі, теж по Зарічній. Такі договори передбачають орендну плату на максимальні 12%. Затверджено й договори оренди, рішення щодо яких ухвалювалися раніше (12 протягом 3 міс.). Як зазначив начальник відділу земельних відносин Є. Ігнатенко, за ними додаткові надходження складуть близько 100 тис. грн на рік.

На аукціон планується інвестиційно приваблива ділянка 8,5 га для ведення фермерського господарства у районі „Мостища”, відтак рішенням сесії до його проведення залучено відповідну землевпорядну організацію. Щодо низки ділянок – близько 100 га, нинішній орендар ФГ „Крупський” ініціював зміни до діючих договорів, зареєструвавши фермерське господарство. Розпочато виготовлення техдокументації на ділянку під полігоном ТПВ на „Холодниці”.

Того дня створено земельний резерв для воїнів АТО (5 ділянок загальною площею близько 10 га) – за пропозицією депутата В. Гармаша до надання паїв військовим слід укласти короткотермінові договори з орендарями, аби такі землі не використовувалися самозахопленням. Певні заперечення щодо резерву звучали від депутата М. Цопи, котрий вважає, що воїнам слід надати якісно кращі землі. Судячи з виступу, на одну з цих ділянок претендував і він для своєї діяльності, тож вивчив ці „кущі з бур`янами”. Як запевнив представник земельного відділу, переважна більшість резервної землі перебуває в обробітку, відтак є придатною для цього.

Прохачам двогектарних паїв у „Мостищі”, де мають оброблені городи, Л. Ситник, М.Гмирі, М.Чеберді ділянки надано у власність, але у межах їх городів – від 30 до 80 „сотих”. По 2 га, мабуть, із другої спроби, отримали Юрій і Людмила Кочерги з Варви – із аргументацією: під шовковицею, інших перетендентів не було. На запитання депутатів, чи існує черга, за яким принципом визначається послідовність, головний радівський земельник відповідав так: на ділянки, крім інвестиційно привабливих і „атовського” резерву, розглядається заява того, хто подав першим.

1 га під власним городом надано Л. Денисенко у Калиновиці, а от щодо 2 га у Сіряківщині М. Денисенку – рішення не пройшло (землі привабливі на аукціон).

Із відмов 17-ої сесії: ПП „Сєвєр” – щодо зменшення орендної плати за 1,5 га під цегельним заводом, який наразі не діє; відтерміновано розгляд заяви калиновичанки М. Замули на 2 га господарських дворів у Булавівщині; на нові вільні двогектарні паї претендували родина Сидоруків (на попередніх сесіях звучало – під лаванду і ліктрави), проте і цього разу депутатських голосів їм забракло. Відмови підготовлено 11-ом претендентам на безкоштовні паї на територіях городів у Мостищі, на Руді тощо, де ділянки є змога передати у платне користування.

А от щодо такого платного користування – передачі ділянок в оренду під городництво, розгорнулася добряча дискусія під завісу сесії. Земельна комісія запропонувала на розсуд депутатів два варіанти використання земель колишніх городів (близько 60 га) – в оренду через аукціон під товарне сільгоспвиробництво і за заявами від громадян – під городництво. У проекті рішення передачі в оренду під городництво найбільші ділянки (від 3 до 15 га) значилися за прізвищами А. Первуна, А. Шокодька, А. Булди, Д. Гарбара, О. Бабенка та інших. Безпосередньо у сесійній залі до депутатів звернулися А. Булда та С. Гарбар, котрі переконували, що з аукціону землю заберуть крупні сільгоспвиробники, натомість вони планують вирощувати овочі і задіяти на роботи місцевих жителів, нагадали про обіцяну всіма підтримку місцевого малого бізнесу. Натомість депутати, пильно поглянувши на список, зауважили, що далеко не всі у ньому займаються городництвом, є ті, хто просто передасть бажану ділянку у обробіток сільгосптовариствам. Відтак після тривалих дискусій, невдалого голосування за проведення аукціону, перерви на нове засідання земельної комісії, знову невдале голосування за городництво завернули питання на доопрацювання – при наступному розгляді голосуватимуть за кожне прізвище і ділянку окремо…

Також того дня ухвалено низку організаційних та фінансових рішень. Зокрема, оновлено програму підтримки воїнів АТО (збільшено видатки на матеріальне заохочення до Дня захисника України – по 1 тис. грн кожному), затверджено порядок розробки селищних програм, правила благоустрою, внесено зміни до штату селищної ради без збільшення кількості одиниць (зокрема, відділу економічного розвитку додано повноваження у сфері архітектури і містобудування, аби мешканці громади отримували належне обслуговування без звернення в РДА).

Ухвалено програму розвитку закладів освіти, за якою буде здійснюватися співфінансування роботи МНВК, де навчаються школярі інших сіл району (з Варви – 47, із сіл – 59), тренера спортшколи і керівника гуртка, котрі теж задіяні у селах.

На сесії заслухано звіт про виконання бюджету селища за 9 міс. і ухвалено необхідні поточні фінансові зміни. Зокрема, районові передано державну медичну субвенцію, передбачено співфінансування районних терцентру, ЦБС, трудового архіву на жовтень, видатки на ремонтні роботи і придбання, енергоносії, заходи пожбезпеки для закладів освіти і дошкілля ОТГ, заходи благоустрою тощо.

Обговорювалися проблеми фінансування спортивних заходів. Заявки на нього слід подавати від федерацій, наголосила Т.Дейнека, відповідна селищна програма діє і кошти, передбачені нею, не використані вповні.

Теж дискусійним і голосним став розгляд питання про створення селищного центру соціальної підтримки – альтернатива районному терцентру, який селище співфінансує і єдиного бачення про обсяги видатків з районом та вказаною установою не знаходить. Представляючи проект рішення, заступник селищного голови Т. Дейнека зазначила, що власна соціальна установа дала б змогу зекономити близько мільйона бюджетних гривень, осучаснити форми роботи, визначити реальну кількість громадян, потребуючих соціальних послуг, залучити клієнтів на платній основі.

Присутні у залі працівники районного терцентру виступили з власними аргументами: економії не буде, бо штат має відповідати нормативним документам у цій сфері, доведеться дублювати матеріальну базу, під загрозою вивільнення опиняться працівники районного центру. Відтак селищні депутати, хоч і втомилися від постійних суперечок, кому і скільки ОТГ винна співфінансування, однак голосувати за створення власної установи виявилися готові не всі – рішення не прийнято.

А от про створення власного трудового архіву подумають – теж щоб надалі ні з ким не сперечатися.

Є. Зима, фото автора

 

This slideshow requires JavaScript.