Особистості

ЖИВЕ ІНТЕРЕСАМИ ЛЮДЕЙ

Як джерело, котре пробивається через земну товщу, корені й каміння, непримітне з першого погляду, така життєва сила, яка напоказ не виставляється, таїться і в цій жінці. Від зустрічі, бесіди з нею життя стає світлішим.

Наталія Міщенко живе в Гнідинцях, селі відомім не лише добрими справами місцевого господарства, а й людьми, хто творить достаток, дбає про добробут хліборобів, нафтовиків, пенсіонерів, їх статки. Найпомітнішою з-поміж таких є Наталія Іванівна – очільниця сільської громади, особистість непересічна, жінка, яка десятки літ віддала рідному селу, своїм землякам, району.

Якщо нині озирнутися назад, подумки пройтися стежинами її життя, то мимоволі спаде на думку, що всі перепони Н.І. Міщенко долала ніби-то і легко, будучи за характером сильною, як правило, омріяного досягала. Але це – на перший погляд. Насправді, вчитуючись у сторінки її життя, повільно їх перегортаючи, виразно бачиш, як непросто, сходинка за сходинкою долала труднощі.

Життя її – то чесна і безкорислива праця на теренах рідного села. З дитячих літ прикипіла до своєї малої батьківщини серцем і душею. Ніколи не мислила себе окремо від сільчан, їх долі, їх прагнень. Для села зробила багато – так скаже чи не кожен її земляк. Але ніколи не хизується власною діловитістю і господарністю, бо знає: коли хвалитимешся цим, не буде ані діловитості, ані господарності.

Може, й повторимося сказавши, що цю науку Наталія Міщенко із вдячністю перейняла від своєї першої учительки життєвих наук, щирої і мудрої наставниці, в минулому очільниці місцевої сільгоспартілі, кавалера низки бойових і трудових нагород Наталії Ушакової. Однак це правда.

Та рекомендувала дівчину сільській молоді, як комсомольського ватажка. Прислухалися й не помилилися. В той же час Наталія Федорівна завжди опікувалася молодою колегою, підтримувала її. Як набралася досвіду, порадила дівчину на роботу секретарем сільради.
Земляки помічали позитивні якості молодої працівниці, до речі, фахового юриста, довірилися їй і з часом обрали Наталію Міщенко очільницею територіальної громади. Відтак у сфері місцевого самоврядування вона ось уже 45 літ, з яких 22 головує.

За ті роки в житті Гнідинців багато чого змінилося на краще. Головисі не байдужі клопоти односельців, а особливо стареньких сільчан. Крок за кроком очільниця громади окреслювала нові координати буття рідного села. У постійному полі зору – місцевий ДНЗ, сільські БК, ФАП, бібліотека, школа, турботи і радощі кожного односельця.

Маючи самодостатній бюджет і сприючись на підтримку сільських депутатів, громади, всі його ресурси Наталія Іванівна спрямовувала на користь людям. У Гнідинцях всі сільські установи мають матеріальну базу – на заздрість близьким і далеким сусідам, село ошатне і доглянуте, оперезане стрічками нових асфальтівок. Жити тут престижно і комфортно, відтак не знайдеш вільної оселі у продажу.

І торік тривала робота з розбудови села – перекрито дахи на спорудах ДНЗ, будинку культури, сільради, встановлено нові огорожу кладовища і в`їзний знак у село. Виконано поточний ремонт десятка вулиць і території сільради, капітальний – вул. Пушкіна, тож на шляхові роботи спрямовано більше трьох мільйонів гривень.

Значними були витрати не тільки на потреби тих установ, які перебувають на фінансуванні сільради, на допомогу сільчанам за різних життєвих потреб, на благоустрій села, а й на дофінансування сільської школи, потрібних людям райцентрівських установ.

Без сумніву, працювати, не маючи помочі активу села, керівництва сільгосптовариства, у збереженні котрого є і заслуга очільниці сільської громади, було б просто не можливо. Але Наталія Іванівна вміє переконувати людей, зробити багатьох однодумцями, доводячи слушність тієї чи іншої задумки, говорить небагато, зате влучно і доречно.

Всі знають, що їх очільниця ніколи не відмежовується від людей, не шукає для цього причини, а навпаки, за необхідності готова підставити своє плече тим, хто цього потребує. І люди вірять своїй головисі, ідуть за нею.

На її жіночих плечах лежить неабияка ноша – відповідальність за сільчан, уміння бачити перспективу. Це толерантна людина, має великі організаторські здібності. Хоча Наталія Іванівна і не ділить своє життя на особисте і професійне, одначе будучи берегинею своєї родини, знаходить час, тепле слово для доньки, її сім`ї, а надто онуків Євгенія й Ангеліни. Любить квіти – на подвір`ї і на полотні, адже є справжньою майстринею вишивки, в радість їй турботи довкола домашнього птаства, щирим теплом і домашнім затишком стрічає гостей у своїй оселі. А вони у затишному будиночку на околиці села, над тихим ставком, не вибувають, бо до доброї людини тягнуться ті, хто і сам щирий серцем.

19 квітня Н.І. Міщенко відзначила свій життєвий ювілей. Не просто бути на „капітанськім” містку такої громади, як Гнідинцівська. Це посильно лише особистостям, подібним до Наталії Іванівни. Радіє за неї і колектив райгазети, бо підтрумує вона зв’язок з районкою майже півстоліття, будучи її читачем, а потім і дописувачем, людиною, котра разом з депутатами сільради дбає про видання.

Здоров’я Вам щонайміцнішого, незрадливої людської вдячності, долі щасливої, повсякчас Божого благословіння. Хай ладиться скрізь – на роботі, в родині, щоб радісний настрій у серці не гас, все світле та гарне, що треба людині, хай завжди і скрізь супроводжує Вас. Нехай доля Вам дарує довгі літа, а в щирій душі живе доброта.

З повагою колектив  районної газети.