Наприкінці каденції зібрання конфліктніші…

Із засідання комісій і сесії районної ради

Рік прийдешній для місцевої районної управлінської ланки з високою вірогідністю може стати завершальним. Очікується фініш реформи децентралізації – вже не добровільне дооб`єднання громад, а фактично примусове. Орієнтовно устрій матимемо такий: об`єднані громади і регіон (область). Чи існуватимуть укрупнені райони – 4 на всю Чернігівщину – це ще питання доцільності такого рівня, та і в будь-якому разі центр подібного мегарайону буде вже не у нас. Виборча кампанія до ОТГ стартує десь у липні, а у жовтні матимемо оновлені як устрій, так і склад місцевих самоврядних органів.

Таку перспективу у ході засідань комісій райради за тиждень до чергової сесії, та й під час сесії 12 грудня, нагадав колегам голова районної ради Петро Бакуменко. Цей самоврядний орган розглянув його щорічний звіт, а також інформацію представника прокуратури, програму соціально-економічного розвитку Варвинщини на 2020 рік, оновив низку галузевих програм, ухвалив фінансові і майнові рішення, зокрема, пов`язані зі створенням Озерянської ОТГ.

Хоч народна мудрість говорить: насамкінець не надихаєшся, але ближче до завіси останнього скликання Варвинської районної ради у її залі стає дедалі гарячіше і конфліктніше, що і засвідчили два згадані зібрання.

НА КОМІСІЯХ розібрали ключові питання сесії. Зокрема, програму соцекономрозвитку-2020 представив перший заступник голови РДА В. Левадний. Хоч рік і обіцяє бути укороченим для районної гілки влади, проте до «програми намірів» включили продовження реконструкції Журавської школи (8,6 млн грн, щонайменше 800 тис. – співфінансування районного бюджету), реконструкції: будівлі поліклініки (9,8 млн, близько мільйона районного співфінансування), системи опалення ЦРЛ (планують близько 900 тис. із районного бюджету), будівлі і опалення приміщення соцзахисту (більше мільйона – теж з районного). Не скида­ють із планів і добудову 30-квартирного довгобуду у Варві (треба 20 млн інвестицій), ініціюють капремонт журавського об`їзного мосту (близько 3 млн з держбюджету), завершення ремонту вул. Вороного у цьому ж селі (2 млн) і дороги від Богданів на Вишневе Полтавської області (бл. 5 км, 18 млн грн). Дороги сподіваються ремонтувати за кошти держбюджету.

Також планується подальше придбання житла для медиків (500 тис. з місцевих скарбниць на 2020 рік). До речі, ц.р. придбано квартиру у складчину із сільськими бюджетами (123 тис. – районний, 275 – сільські), проте молодого лікаря вона ще очікує.

Начальник фінансового управління О. Гмиря інформувала про виконання райбюджету за 9 міс. поточного року: до загального фонду районного бюджету з урахуванням трансфертів надійшло близько 80 млн грн (96,9% до уточнених планових призначень), з них власних надходжень – близько 21 млн.

До кінця року на забезпечення потреб бюджетної сфери не вистачатиме близько 1,5 млн – затримується розрахунок за оренду паїв від «Дружби-Нової», коштів бракує для медицини, терцентру та ін.

Зміни до бюджету стосувалися довиділення вільних залишків на виплату зарплати у бюджетній сфері, співфінансування селами потреб фельдшерських пунктів на їх території.

СЕСІЯ відкривалася повідомленням про набуття повноважень новим депутатом ради. У зв’язку з передчасною смертю голови комісії соціально-економічного розвитку, інвестиційної діяльності та управління майном О. Луданого (його пам`ять колеги вшанували хвилиною мовчання) до складу ради приєдналася Олена Карета, теж від «Укропу», а комісію очолив Ігор Рябоконь. До речі, з нагоди Дня працівників сільського господарства Ігорю Миколайовичу було вручено почесну грамоту облради, а також депутатів Віктора Свинара і Павла Сліпченка відзначено грамотами з нагоди Дня волонтера.

Про спільну роботу ради і деп­корпусу, інших управлінських структур звітував на сесії очільник ради Петро Бакуменко. Із жалем констатував реалії нашого часу: демографічна криза, відтік робочої сили за кордон, зникають сільські школи (ц.р. закрито Антонівську), погіршується економічна ситуація. Стабілізувати її має держава в цілому, слід розвивати дрібне фермерство, переробку сільгоспсировини. Проблеми Варвинщини – подальше утримання існуючої інфраструктури, поліпшення матеріальної бази і кадрового забезпечення медицини та чимало іншого.

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури І. Михайленко поінформував про результати діяльності на території Варвинщини за 11 міс. року. А цифр, хоч служба на перший погляд і непомітна, прозвучало немало: за процесуального керівництва прокуратури було завершено 187 кримінальних проваджень, з них 31 – направлено до суду з обвинувальним актом, 327 справ перебувають у роботі. З числа завершених – 3 щодо земельних відносин, по 1 – шахрайство із соцдопомогою і вимагання хабаря, 4 – корупційного характеру. Засуджено 28 осіб (позбавлення волі, штрафи тощо).

Рішеннями сесії не тільки схвалено програму соцекономрозвитку, звіт про виконання райбюджету за 9 міс., поточні зміни до нього, а й оновлено низку програм: соціального захисту населення, «Цукровий діабет», функціонування трудового архіву (їх співфінансування відтепер покладається «на трьох» – район, Варвинська, Озерянська ОТГ), заслухано виконання програми підтримки сім`ї, гендерної рівності і протидії торгівлі людьми.

Серед низки програм грудневої сесії окремого інформування варта програма фінансової підтримки ЦРЛ. Як розповідав про реалії медичної реформи її директор Ю. Полонець, лікарні перетворюються на підприємства (одна з версій такого кроку – за Конституцією медзаклади не можна закривати, а підприємства регулюються Господарським кодексом), з квітня наступного року на зміну гарантованіЙ медичній субвенції від держави прийде розрахунок від НСЗ за надані медзакладом послуги, котрі залежать від рівня оснащеності лікарні і забезпечення фахівцями. Із 20 млн нинішнього бюджету ЦРЛ на рік, надалі залучити від держави і заробити самотужки лікарня зможе хіба орієнтовно 9 млн. Щоб утримувати заклад у попередніх обсягах, зберегти колектив і всі види меддопомоги – хірургічну, стоматологічну тощо, потрібно дофінансовувати його з місцевих бюджетів – району, двох ОТГ і сільських. Якщо цього не зробити у ЦРЛ залишиться тільки поліклініка і терапія.

Треба було наповнювати заклад обладнанням, а не «розмазувати» бюджетні кошти на менш значимі напрямки – зазначив у обговоренні депутат М. Бойко. Давайте вкотре апелювати до вищих державних органів – пропонував П.Бакуменко, зачитавши листування з НСЗ і звернення від медичної профспілки. Наразі ж ухваленою районою «програмою намірів» передбачене фінансування ЦРЛ на 8 млн плюс ще до двох мільйонів на співфінансування ремонтів у закладі. Яке ж фактичне відображення вона матиме у бюджеті району– покаже наступна «бюджетна» сесія.

Якщо всі названі програми мали одностайну підтримку районних обранців, то програма фінансового забезпечення делегованих повноважень райдержадміністрації (доплати службовцям із райбюджету), певно, на тлі нестачі коштів і загрози скорочень працівників у медицині, потреби у постійному співфінансуванні району від ОТГ, викликала запитання депутатів і навіть кілька відчайдухів не підтримали її.

Як інформував на комісіях і на сесії керівник апарату РДА О. Філоненко, держава не тільки зменшує штат адміністрацій, а й фінансування на тих, хто лишається. Тож за пропонованою програмою з районного бюджету працівникам РДА (50 осіб) дофінансовуватимуть надбавку 50% окладу за інтенсивність праці.

На сесії на запитання депутатів було озвучено суму 200 тис. на місяць, у програмі значиться 4,5 млн на рік видатків на оплату праці з нарахуванням (2,9 млн – РДА, близько 1 млн. – управління соцзахисту, 550 тис. – фінуправління).

Хоч ініціатори переконували, що такі виплати здійснюватимуться їм з перевиконання бюджету і при умові, що буде забезпечено інші його галузі, проте, коли депутати пропонували відтермінувати рішення до формування районного бюджету-2020, прозвучав аргумент: люди ж не отримають надбавок у січні.

Голосували двічі (до зали повернувся відсутній депутат), не підтримали надбавок для РДА з райбюджету депутати Світлана Сокол, Людмила Ляшенко і Вікторія Полянна, але програму було прийнято. Голова райради на комісіях прокоментував її дипломатично – такі видатки слід здійснювати за можливості і за принципом: як усім іншим, в однакових умовах.

Серед низки майнових рішень – безоплатна передача майна від району Озерянській ОТГ. Йдеться про бібліотеки озерянського куща, стаціонарне відділення для одиноких непрацездатних громадян у с. Озеряни, де на умовах співфінансування і надалі утримуватимуться пожильці з усієї Варвинщини. На «посаг» до стаціонару Озерянський сільський голова С. Дмитренко попросив не тільки велосипеди для соцпрацівників, засоби реабілітації для підопічних, а й автомобіль «Ланос» районного територіального центру, аргументувавши прохання тим, що у стаціонарі мешкатимуть підопічні всього району і їм слід забезпечити належні умови проживання. Коли представники соцслужб району горою стали за транспорт для потреб своїх служб, озерянський очільник дорікнув, що «Ланос» використовується головою РДА. Любов Доля відповіла, що на роботу ходить пішки, підвозять колеги, а якщо і є необхідність бувати у Чернігові чи інших містах транспортом соцслужб, то вирішує питання залучення державних коштів у район. Відтак далі комісій звернення озерянського голови не пішло.

До речі, у запалі дискусії щодо виїздів у села спірної автівки С. Дмитренко повідомив про можливість створення Гнідинцівської громади (?!) і у підпорядкуванні району, зазначив, лишиться тільки Журавка, Макіївка та Антонівка, якщо ті і собі не об`єднаються. Озвученого у залі ніхто не підтвердив, але й не заперечив. На скептичні репліки озерянець відповів: а хто вірив у нашу ОТГ, але ж є…

Ще з майнових питань грудневої районної сесії: надано згоду на прийняття у власність району нового автомобіля для Журавської амбулаторії, продано з аукціону одне з підсобних приміщень колишньої друкарні (за 26 тис. грн придбала Я. Грицина), передаються від району на села їх фельдшерські пункти, адже виникли проблеми з обладнанням їх котелень передавачами показників лічильників газу.

Подбати про дороговартісні передавачі для шкіл озерянського куща доведеться і Озерянській ОТГ, район виготовив тільки ПКД – на запитання депутата С. Сокол відповідав В. Левадний.

У обговоренні депутати та представники громадськості порушували питання впливу на довкілля і здоров`я людей діяльності сільгоспвиробників (М. Капко), доцільності вкладання бюджетних коштів у заклади, які за рік-два зникатимуть через демографію (М. Бойко), переускладненої нині процедури фіксування факту смерті людини (О. Давиденко) тощо.

Наприкінці сесії несподівано вигулькнув ще один кут, гострий для «виконавця делегованих повноважень». За наслідками проведення конкурсу на посаду керівника центру первинної медико-санітарної допомоги (з двох претендентів – діючого В. Панченка і нового Р. Колодежного, обрано останнього, у комісії по три представники РДА і центру з переважним правом голосу голови комісії В. Левадного від РДА) до районної влади із зверненням щодо неправомірності конкурсу і його результатів звернулися члени комісії від центру – два статисти і молодша сестра. У сесійній залі В.І. Панченко нагадав про зусилля у розбудові мережі первинної медицини у районі і заявив про упередженість комісії: конкурс назвав «побиттям немовляти у постелі» і «замовним убивством» його як керівника закладу, мовляв, голова РДА пропонувала йому «піти красиво».

Голова конкурсної комісії В.Левадний парирував так: процедура проведена без порушень, центр не розвивається, захряс у чварах і корупції у час реформування медицини, і треба йти далі шляхом зміни керівника. Тривала голосна дискусія, зокрема за участі громадського активіста В. Остапця, донька якого – серед підписантів згаданого звернення-скарги до ради, завершилася так: результати конкурсу, проведеного РДА, оскаржуються хіба до облдержадміністрації або в судовому порядку. Отуди скаржникам і дорога…

Ось такою була чергова груднева сесія райради. Позачергова, мабуть, у передноворіччі, збере районних обранців для ухвалення районного бюджету-2020. Як то воно буде – читайте зі шпальт районки вже у новому році.

Євгенія Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.