Із засідання комісій і сесії районної ради

Молодці, сказали чітко, вийшли – хутко,
або ВCІХ ПОМИРИТЬ ОБ`ЄДНАННЯ

Публічний розгляд питань, винесених на чергову сесію районної ради, розпочинався на спільному засіданні комісій. І початок той, завдяки парламентерам із селища, помітно збадьорив звичний плин районних зібрань, адже згоди тут зазвичай доходять у міжсесійний період, без шоу на камери.

Наразі ж камінь спотикання між селищем і районом – фінансування дитячих садків. На минулій сесії селищної ради її депутати постановили на перспективу 2017 року чітко сказати районові: будьте ласкаві, самі фінансуйте ДНЗ вповні до потреби, без „складчини” із селищного бюджету. Відповідне звернення і голову з тим „ультиматумом” (щоправда, як персонажа Віцина на трасі, за руки не тримали) на засідання комісій супроводжували голова бюджетної комісії селища С. Старенченко і його заступник Д. Павленко.

Аргументи парламентерів: садки, не залежно від того, хто є балансоутримувачем, має фінансувати район; „тигру м`яса не додали” ще торік – заклали трасферт із районного бюджету, на мільйон менший, аніж витрати попереднього року, і 2016-го, кажуть, дофінансували свої заклади вже на 2,1 млн. понад районні кошти, що не дає змоги вирішувати інші нагальні проблеми – ремонтувати дороги, водогони тощо.

Вказували й на те, що район, маючи перевиконання бюджету, не поділився тими коштами із селищем. Певно, забуваючи, що „зона відповідальності” району – куди ширша, адже треба або всіма можливими способами утримувати наявну мережу освіти, медицини, культури і ін., або по-живому згортати її.

Представники селища сказали чітко, а от вийшли – хутко, та, певно, ультиматуми так і мають озвучуватися. Зокрема, голова селища поспішала на семінар, який невдовзі розпочинався у стінах мерії, потім полишив залу і очільник бюджетної комісії, а от обговорення звернення в повному обсязі послухав хіба що його заступник.

На авторитетну заяву В.Савер­ської-Лихошви, що фінансування має здійснюватися з райбюджету і що більшість подібних населених пунктів області передали такі установи районам, не менш авторитетно відповіла начальник райфінуправління О.Гмиря: жоден ДНЗ не передано і повсюдно фінансування відбувається за формулою, визначеною органом місцевого самоврядування, із дофінансуванням з місцевих бюджетів. Яким буде механізм утримання садків у наступному році, покаже, перш за все, держбюджет-2017, тож і над районним робота ще триває.

Голова райради П.Бакуменко висловився теж не менш авторитетно і навіть несподівано для гостей: в цілому ситуація в державі назріває така, що на часі об`єднання громад, тож чом би районній раді не очолити на Варвинщині цей процес, коли немає порозуміння в окремих територіальних громадах?

– І тоді ми, – говорив очільник району чи з іронією, чи всерйоз, – будемо фінансувати і садки, і решту потрібної людям інфраструктури. Ми виступаємо: нехай до районної ради приєднуються всі сільські ради із їхніми турботами, їх недостатнім фінансуванням, і ми з вами разом вирішимо всі проблеми – і водопостачання у Варві також. Розпочали б ви зрештою роботи, то і район би приєднався…

Шановні, – звертався він далі до колег із селища, – не може бути так, що усі управлінські рішення по садках приймає селищна рада, а фінансує – районна. Якщо так, то подивимося затрати і ухвалимо рішення. Приєднаємо і садки, і „Господар”, створивши спільне для всіх комунальне підприємство, і дороги, бо знаємо, як цим процесом керувати. Тільки от потім постане питання: а що будете робити ви?..

Про те, що подібну думку підтримують більшість районних обранців, свідчили стримані оплески час від часу – таке тут звучить у виняткових випадках. Головний фінансист району підкріпила гострий діалог, до якого долучилися й районні обранці (В. Небрат: депутати селища – молодці, вимагають своє, а ми – своє…; О.Луданий: щоби грати у шахи, треба вивчити фігури; О. Дробілко: заберемо і ДНЗ, і кошти на їх утримання; О. Ященко: „добровільно-примусове” об`єднання, яке гряде в 2017 році, всіх помирить…) й такими аргументами до селищних представників:

– На садки ви виділили додатково тільки 1,7 млн., на ремонт доріг використали лише 613 тис., на капітальні видатки – 101 тис., за підсумками 9 міс. у вас на рахунку лежали 3 мільйони, на сьогоднішній день (засідання комісії від 30.11. –прим. автора) – 2,7 млн… Хто вам не дає використовувати кошти, які знецінюються внаслідок інфляції?.. Чому ви нічого не робите, а від нас вимагаєте: давайте нам гроші?..

…Ось такий епізод із взаємин різнорівневих самоврядних органів, котрі селищні активісти давно охрестили непростими. А, між тим, все не так і складно: просто треба говорити один з одним не мовою конфронтації, а шукати порозуміння, не ділячи людей і відповідальність на „свої” і „чужі”, спільно „перти плуга”, коль впряглися.

За необхідності і, звісно ж, за можливостей район готовий брати на себе необхідні людям видатки, залучати кошти на реконструкцію важливих об`єктів, підвів риску у розгляді звернення Петро Бакуменко. Відтак представники району цього разу відповіли колегам із селища у властивій їм же манері: будемо вивчати.

Свою думку щодо необхідності ініціювати об`єднання громад вкотре висловила і голова райдержадміністрації Любов Доля, зазначивши, що в області цей процес помітно пожвавився: 5 громад вже діє, в цьому році їх кількість зросте ще на 5-6, погоджено й висновки й щодо 22 громад. 2017-й у цьому плані стане переломним, наголосила вона, якщо зволікатимемо – об`єднання станеться без додаткових коштів (з державного бюджету, міжнародна допомога) на розвиток громади. „Або ми, або нас…” – коментували неминучість змін і районні обранці.

У низці фінансових питань, що виносилися на затвердження сесії, комісії розглянули спільні розпорядження голів ради і адміністрації, зміни до цьогорічного бюджету району, звіт про його виконання за 9 міс., а от розгляд бюджету Варвинщини на 2017-й рік, як і програму соціально-економічного розвитку району, інші, міцно пов`язані з ним, відтермінували до ухвалення державного й обласного бюджетів.

Зокрема, депутати схвалили додаткове виділення коштів учасникам АТО і сім`ям загиблих – 30 тис. З держ­бюджету надійшло більше 1,4 млн. (1,1 млн. – реконструкція водогону у Калиновиці, 300 тис. – на придбання медобладнання для лікувальних установ району), з обласного бюджету – 30 тис. на придбання майбутньої молочниці для багатодітних родин, з кухарського сільського – 20 тис. на поточний ремонт системи газопостачання місцевого ФАПу, з озерянського – майже 232 тис. для реконструкції фасаду сільської школи, з антонівського – 34 на вікна для школи і ремонт їдальні. З райбюджету теж дофінансовано необхідні придбання і послуги для закладів медицини на 141 тис. (оргтехніка, меблі, інструменти, лампа для роботи офтальмолога тощо).Оплачено підключення до Інтернету Антонівської ЗОШ, обох варвинських загальноосвітніх закладів, утеплення стіни гімназії після демонтажу недобудови (басейну), ремонт системи газопостачання Світличанської ЗОШ тощо.

Із коштів, зекономлених на інших видатках, придбано посуд для шкільних їдалень, для варвинських – ще й деяке електрообладнання (плити і сковороди), дошки для окремих класів, акустичний центр, радіомікрофони й ноутбук для дитячо-юнацького клубу „Ритм”, меблі – для будинку школярів, оргтехніку й меблі для відділу освіти, вікна – для Богданівської школи, харчоблоку лікарні, комп`ютери – для терцентру соцобслуговування тощо.

Також дофінансовано придбання туберкуліну, техніки і меблів для тубкабінету, пального для потреб медзакладів, стільців у палати ЦРЛ, масажного ліжка, ремонт обладнання штучної вентиляції легенів, миючі засоби для стоматології, матеріальну допомогу на лікування тяжкохворим варвинцям.

Виділено кошти на придбання мотопомпи для користування пожежно-рятувальної служби, а от більш вартісне придбання – гідравлічні інструменти (на випадок ДТП), розглядатимуть у перспективі.

Всього ж за 9 місяців загальний фонд райбюджету склав 83 млн., з них власних доходів – 29,5 млн., решта – субвенції з держбюджету, зокрема, більше 26 – на пільги та субсидії. Майже 2,9 млн. передано „реверсом” до державної скарбниці, більше 5,1 млн. надано бюджетам сільським – на ДНЗ і заклади культури.

Хід виконання районних програм протидії туберкульозу, „Варвинщина для дітей” і ухвалення нових – забезпечення житлом сиріт, попередження дитячої безпритульності, теж вивчали на засіданні комісії. Зокрема, як зазначила начальник служби у справах дітей Л. Гиленко, хоча державний пріоритет – збереження сімейних форм виховання дітей, однак протягом року службою проведено 5 вилучень дітей із сімей пияків, повернуто ж після заходів „оздоровлення” таких родин. Депутати вказували на те, що бездоглядність дітей у проблемних сім`ях потребує нових, ефективніших методів впливу.
На придбання житла для осіб із числа дітей-сиріт програмою на 2017-20 роки передбачається 165 тис. грн з райбюджету, 50- залучені кошти і лише 16 тис. – з обласного. На обліку перебуває 12 юнаків і дівчат віком 18-25 років, котрі нині влаштувалися за межами району, для однієї особи, котра після навчання може повернутися на Варвинщину, заплановано придбання оселі.

Щодо дієвості програми протидії туберкульозу головлікар ЦРЛ навів таку статистику: за останні роки відсоток охоплення дітей туберкулінодіагностикою (проба Манту) зріс із 47 до 90, відтак вже три роки не реєструються випадки захворювання дітей. А от з ізоляцією дорослих хворих із відкритою формою (один такий мешкає в селищі, відвідує громадські місця) є певні проблеми, адже на державному рівні не передбачено примусового лікування.

Відповідні програми вивчено на засіданні комісій, а от звіт голови районної ради, інформації очільників відділів прокуратури і поліції слухали й обговорювали вже на сесії, котра відбулася 6 грудня. Напередодні Дня місцевого самоврядування Петро Бакуменко вручив колегам низку відзнак, зокрема, почесні грамоти облради із нагрудним знаком депутатам райради О.Луданому і В.Полянній, районної ради – О. Дробілку, О.Шульженку, І. Рябоконю, а також спеціалісту селищної ради Л.Дзень, секретарю Антонівської сільради С.Ярошенко, котра мусила й поголовувати, доки голова села ніс службу в зоні АТО. Від варвинської громади подяки за співпрацю висловив народному депутату України О.Кодолі, депутатам нинішнього і попереднього скликань облради С.Гайдаю, В. Кульбако і В.Зубу, директору ГПЗ М. Дядику. А Любов Доля грамоти РДА вручила Кухарському сільському голові М. Колоту, Остапівському – М. Хижняку, подяку – юрисконсульту селищної ради Я.Біляєвій.

Характеризуючи діяльність ради протягом поточного року, першого у сьомому скликанні, голова ради зазначив, що будувалася вона на спільній роботі депутатського корпусу, взаємодії з органами виконавчої влади, депутатами всіх рівнів, сільськими громадами. Хоч у раді представлені сім політсил, проте їх представники вирізняються виваженою позицією, готовністю до порозуміння у вирішенні проблем, спільних для громади району. Відбулося сім сесій, розглянуто більше сотні питань, забезпечено відкритість їх розгляду (діє сайт райради http://www.varva-rrada.gov.ua), ефективною була робота постійних комісій і президії райради.

П. Бакуменко назвав звітний рік одним з найвдаліших за останні роки у плані наповнення бюджету, тож бюджетну сферу район утримував без боргів і оптимізації, мав змогу виконувати галузеві програми розвитку, залучати додаткові кошти на реконструкцію інфраструктурних об`єктів.

Вдалося знайти прийнятне вирішення для демонтажу недобудови-басейну у райгімназії, де навесні планують влаштувати спортивний майданчик, є напрацювання і щодо довгобуду – 30-квартирного будинку у селищі, котрий має перспективу потрапити у поле зору шведських донорів з метою будівництва житла. Висловився очільник райради і за спільну із селищем роботу по поліпшенню водопостачання у Варві, адже це не тільки комфорт, а й здоров`я людей.

Не просто дається освоєння коштів державних фондів на реконструкцію об`єктів, адже за вже негарною традицією надходять вони наприкінці року, коли на освоєння їх немає ні часу, ні погодних умов. Свіжі приклади – такий потрібний людям водогін у Калиновиці, розпочатий напередодні зими, або ж реконструкція Варвинської ЗОШ, де прагнення втримати кошти для розвитку району, а не повертати їх до держбюджету, коштувало відповідальним особам кримінальної справи. Тож П. Бакуменко пропонував акцентувати на цьому увагу нардепа, обласного керівництва, аби знайти можливість пролонгувати таке фінансування. Чимало проблем і з ремонтом доріг до сіл, хоч вдалося виконати ще один „довгобуд” – водопропускну споруду на Озеряни.

Торкнувся доповідач і питання об`єднання громад. Ми поважаємо думку людей і очільників сіл, обраних ними, силовими методами процес ніхто не просуває, говорив П.Бакуменко, проте варто всім виважено обміркувати перспективи.

Звіт голови схвалено відповідним рішенням, за ініціативою депутатів його роботу відзначено преміюванням.

Про роботу Прилуцької місцевої прокуратури на території району інформував варвинський загал заступник її керівника Андрій Вакуленко. Прилуцька прокуратура нині охоплює 4 райони, у Варві діє її відділення. Доповідач мусив констатувати, що спостерігається ріст кримінальних правопорушень – з 212 до 250 ц.р., зокрема проти власності, у сферах безпеки руху та земельних відносин. До суду скеровано 39 обвинувальних актів, з яких не прийнято жодного виправдального вироку.

Принагідно депутат селищної ради В.Остапець висловив свою думку щодо висвітлення роботи прокуратури у місцевій газеті та привернув увагу до розгляду звернень його авторства. А от у депутатів райради було більше запитань до нового очільника відділення поліції – т. в.о. начальника Олега Денисенка.

Депутати висловлювали і стурбованість, і глибоку стурбованість, та й просто обурювалися, що відділення нині не має фізичної можливості забезпечувати правопорядок на території району – бракує кадрів, пального, на термінові виклики стражі правопорядку мусять не їхати, а йти…

Не багато втішного прозвучало й у інформації Олега Вікторовича. Кадровий некомплект у Варвинському відділенні Прилуцького відділу нацполіції – 31 %, хоч реформування служби триває. Невдовзі у слідчому відділі зможуть працювати цивільні особи, а от дільничних стане навіть менше, аніж досі – лише два на Варву і район. Планується їх функції підкріпити чотирма групами швидкого реагування, проте фактично на виїздах протягом доби працюватиме лише одна.

Варвинські депутати вкотре ініціювали посилити контроль дорожнього руху – два працівники місцеві й інколи заїжджі наразі не можуть забезпечити порядок на дорогах, збереження твердого покриття. Селищний колега В.Остапець закликав передбачити кошти на підтримку поліції за районною програмою, йому ж нагадали, що ухвалити таку може і селище.

Обговорення правоохоронної проблематики спонукало до виступу й начальника відділу освіти РДА В.Кутового – одного з фігурантів сумнозвісної кримінальної справи по реконструкції школи. Володимир Євгенович вважав за потрібне довести до відома колег і земляків власну думку попри серйозні звинувачення (інкримінуються завдання збитків державі, підроблення документів; санкції статей – від 3 до 5 років позбавлення волі) провини за собою не вбачає. Навпаки, наголосив, вдалося суттєво здешевити роботи з проектної вартості 3,4 млн. до 2,8, повернуто державі ще 500 тис. Але, говорив він, став і заручником ситуації із запізнілим держ­фінансуванням та реформ у правоохоронній сфері, і „зіркою телеекрану”… Сказати ж присутнім на почуте, принаймні привселюдно, було нічого.

У ході спілкування на комісіях, на сесії вкотре звучали проблеми відрод­ження районного історико-краєзнавчого музею – озвучив О. Ященко, згортання мережі банківських установ у селах району – О. Антоненко, стану райавтодору – М. Капко, контролю дотримання ПДР на шляхах (великоваговий транспорт сільгоспвиробників у період збору врожаю блокує проїжджу частину) – В. Полянна, і стану доріг по району, до Прилук – В. Небрат, участі у розвитку території СТОВ „Дружба-Нова” – О. Луданий. Голова громадської ради при РДА В.Бойко ініціював звернення до столичних можновладців щодо здирницьких цін на ліки, а також висловився на підтримку формування єдиної об`єднаної громади у межах території району.

Тож поле прикладання спільних зусиль, як завжди, широке. А вирішувати озвучене та чимало іншого нинішньому скликанню райради і сільських самоврядних органів доведеться за обтяжуючої обставини – в умовах вже недалекого переформатування місцевих громад.

Є.Зима