Із засідання комісій і сесії районної ради

Відновити можна, були б діти…

На цьогорічній червневій сесії райради районні обранці з важким серцем мусили ухвалювати рішення щодо реорганізації наймалочисельніших шкіл району – Брагинцівської, Леляківської і Дащенківської. Хоч дискусій до хрипоти тоді не лунало, адже межа наповнюваності шкіл – 25 учнів, безальтернативно виставлена державою, але у ході голосування не всі руки, особливо представників сіл, здійнялися „за”. Голова районної ради Петро Бакуменко наголошував: у разі, коли необхідна кількість школярів набиратиметься, школу ще можна відновити.

Тоді це звучало, як сподівання без надії, бо всі ми орієнтуємося у сучасній статистиці сільської демографії. Проте вже вереснева сесія районної ради мала нагоду повернутися до цього питання, відновивши попередній статус Леляківської школи, де на початок навчального року потрібну кількість дітей буквально зібрали. Проти 17-и станом на липень першого вересня тут вже було 25. Зокрема, дві сім`ї, котрі не мали житла у одному із сіл Срібнянщини, перебралися у Леляки, де із цим місцева громада їм взялася допомогти.

На скільки років такими зусиллями буде продовжено життя сільського осередку освіти – покаже час, проте леляківці вже зараз довели: нездоланних проблем немає, коли діяти, а не смиренно приймати кимось відведену тобі участь. Отож рішенням райради ті кількісні зміни у школі були підтримані. Зберегти Леляківську школу – інтерес району подвійний, бо, крім навчання для дітей і працевлаштування для педагогів, влітку тут діє районний оздоровчий табір, який вже встигла облюбувати місцева дітвора.

Восьму ж чергову сесію відкривав звіт голови районної державної адміністрації Любові Долі щодо виконання програми соціально-еко­номічного розвитку і бюджету району та делегованих повноважень. Також розглянуто більше півтора десятка питань, зокрема, інформацію очільника місцевої поліції щодо стану законності і охорони правопорядку в районі, хід виконання програм зайнятості населення, цивільного захисту і пожбезпеки, внесення необхідних змін до них, низку поточних фінансових і організаційних рішень тощо.

Нині гостро стоїть питання подальшого існування районної шляхової дільниці і ремонту місцевих доріг, тож хоч вони і не містилися в основному порядку денному зібрання, однак чимало інформації і думок, пропозицій прозвучало щодо цього і на комісіях, які передували сесії, і вже у сесійній залі. До земляків-варвинців звернувся з цього приводу представник громадського формування „Прилуцька самооборона народної ради” Ігор Приліпко, який брав участь у сесії. А от обласне керівництво автодору настійливе запрошення поспілкуватися з варвинськими депутатами проігнорувало. Не дочекалися й представника обласного управління поліції, до якого теж мають запитання, зокрема щодо кадрового і матеріального забезпечення місцевого підрозділу, контролю за безпекою руху тощо.

Оскільки деталізований звіт голови РДА напередодні сесії було оприлюднено і доведено до відома депутатів, то Любов Доля зупинилася на його ключових аспектах і майбутніх пріоритетах спільної роботи районної влади. Торік наш район посів друге місце в області за показниками соціально-економічного розвитку (економічна діяльність – 7, соціальна сфера – 1), загальний фонд райбюджету склав 116 млн. грн. (46 млн. – власних надходжень району, що на 12 більше попереднього року), у 2016 рік ввійшли без боргів по зарплаті й енергоносіях, інших видатках у бюджетній сфері, чим не могли похвалитися у попередні роки. Більше того, залишок коштів районного і сільських бюджетів на початок року склав майже 9 млн. грн.

За результатами минулого півріччя район посів загальне сьоме місце (фінансова самодостатність – 3 місце, інвестиційний розвиток та розвиток інфраструктури – 6, економічна ефективність – 9 і т.д.), на що суттєво вплинули показники сільського господарства, котрі, як відомо, у галузі краще рахувать восени. За 8 міс. до бюджету акумульовано 92 млн. грн (109% плану, на 24 млн. більше м. р.), власних надходжень отримано більше на 13 млн., що і дало змогу, як зауважила Любов Вікторівна, забезпечити до кінця року фінансові потреби бюджетних галузей і навіть подбати про зміцнення їх матеріально-технічної бази – придбати чи полагодити те, що давно чекало фінансування.

У районі діє комплекс заходів на підтримку малозабезпечених варвинців, майже не зазнала змін мережа установ гуманітарного спрямування, крім основних освітніх закладів, утримується дошкілля, спортшкола і позашкільна освіта, діє програма підтримки обдарованої молоді (300 учнів брали участь у районних предметних олімпіадах, 50 – у обласних (здобули 20 дипломів), 3 – мають дипломи МАН), з райбюджету забезпечується підвіз учнів і педагогів до шкіл, безкоштовне харчування для учнів 1-4 класів і пільгових категорій, чим держава нині не опікується. Майже 300 тис. виділено на ремонти шкільних автобусів і 700 тис. – співфінансування на придбання нового автобуса. Діяли пришкільні і два оздоровчі табори, де діти пільгових категорій теж мали можливість відпочити безкоштовно. За підтримки депутата облради С. Гайдая на 30 тис. грн придбано спортінвентар для ЗОШ і спортивної школи.

Рівень розвитку району засвідчує середня зарплата, найвища в області – майже 5,4 тис. грн. (3,8 – по області), щоправда, контраст між бюджетною сферою і промисловістю чи сільгоспвиробництвом відчутний. Середня пенсія – 1,7 тис. грн.

Особлива увага приділялася якнайширшому охопленню населення програмою житлових субсидій, аби пом`якшити ціновий удар (торік вп`ятеро зросло число тих, хто звернувся за допомогою, зазначила Любов Доля, тому служба соцзахисту працювала в екстремальних умовах), підтримці соціально вразливих категорій населення і учасників АТО, родин загиблих воїнів, що знайшло відображення у дієвих місцевих програмах. 89 учасників АТО отримали земельні ділянки.

Попри труднощі початкового періоду, цілком успішно впроваджуються електронні закупівлі, що ц.р. дало економію бюджетних коштів близько 600 тис. грн.

Пріоритети: виконані – нарешті придбано рентгенапарат для ЦРЛ, здійснено ІІ чергу реконструкції Варвинської ЗОШ (більше 2 млн. з держбюджету), власними коштами модернізовано опалення МНВК, на часі – реконструкція покрівлі райбібліотеки і поліклініки ЦРЛ, завершення заміни вікон головного корпусу лікарні (теж 1,5 млн. з держбюджету), грантове фінансування реконструкції Озерянської школи, капремонт початкової школи у Світличному – коштом сільського бюджету, на майбутнє – заміна вікон і даху у райгімназії, добудова незавершеного будівництва 30-квартирного будинку у селищі, капремонт аварійної водопропускної споруди на Озеряни, ремонт доріг, організація відзначення річниці видатного математика Г. Вороного та чимало іншого.

Щодо ремонту доріг до населених пунктів району голова РДА запропонувала підтримати програму співфінансування з районного бюджету. Спільно з областю є вірогідність залучити певні кошти на такі потреби.

Окремим рядком очільниця виконавчої влади району торкнулася грядущих змін у фінансуванні бюджетних галузей – на жаль, надалі внаслідок змін до урядових нормативних актів штати слід буде приводити у відповідність до передбаченого державою фінансування (за принципом „люди під кошти”), а не шукати наприкінці року ресурси і допомогу на наявні потреби. Фінансування енергоносіїв для установ теж перекладається на місцеві бюджети, тож ці новації потребуватимуть спільних дій, адекватних ситуації.

У цьому контексті варто вкотре з усією відповідальністю розглянути можливості утворення об`єднаної громади, котра наділятиметься більшими фінансовими можливостіми і повноваженнями. На Чернігівщині вже створено 5 громад плюс на стадії формування ще 11, тож невдовзі у новому статусі існуватиме вже півобласті, нагадала Любов Доля, вкотре закликавши зважити всі за і проти цього незворотного процесу і пройти його консолідованою громадою нинішнього району.

Звіт голови РДА було підтримано одноголосно, проте і у ході сесії, і на засіданнях комісії депутати зацікавлено обговорювали проблеми, які чекають вирішення: триває демонтаж недобудованого басейну і є неабияка проблема, де взяти грунт на засипання котлованів; потребує ремонту приміщення районного музею, а ще більше – такого очільника, котрий би був ентузіастом музейної справи; розглядаються варіанти переселення музичної школи у приміщення початкової школи ЗОШ, треба шукати можливості для ремонту сільських доріг та чимало іншого.

Із категорії непростих питань – стан справ у райавтодорі, який віднедавна очолив т.в.о. начальника Володимир Приліпко. Колектив вважає, що обласна структура зумисне блокує його роботу, вилучаючи зароблені кошти, не надаючи матеріалів на нові роботи і навіть не приймаючи вже виконані, аби мати підстави внаслідок неприбутковості філії реорганізувати її, приєднавши до Срібного чи Прилук. Певно, особливий інтерес для сусідів – досить таки потужна технічна база нашого автодору.

Районні депутати висловили готовність підтримати місцевих дорожників у їх прагненні зберегти філію, проте наголосили, що і їм треба докласти максимум зусиль, аби вийти на рівень прибутковості. Депутат О. Луданий цілком резонно запитував: у мене інші шляховики кладуть асфальт по 310 грн. за м2, ваш асфальт – по 270, то чому я про це не знаю?..

„Тихим рейдерством” назвав прилуцький самооборонівець І. Приліпко ситуацію довкола варвинської філії і нагадав землякам, що на момент реформування адміністративно-територіального устрою Варва може просто залишитися без такої потрібної техніки, тож вже нині треба активно обстоювати власні інтереси.

На сесії райдепи послухали інформацію т.в.о. начальника відділення поліції Сергія Монька щодо стану боротьби із злочинністю в районі, проте відчувалося, що це – лише привід для предметнішої розмови. Доповідач навів статистику: за І півріччя ц.р. зареєстровано 132 кримінальні провадження (на 12% більше), обліковано 90 кримінальних правопорушень (торік 55), вдвічі зросла кількість злочинів проти власності – крадіжки (49) і шахрайства (10), пов`язаних з наркотиками (5) і безпекою руху (6, в т. ч. 3 угони), зареєстровано два умисні вбивства, відсоток розкриття – 53 (по області – взагалі 32), лише кожне шосте кримінальне провадження направляється до суду. І все це – на тлі реформування служби, коли деякі підрозділи взагалі скорочено, у інших – хронічний „некомплект” і брак практичного досвіду, немає належного фінансування. Криміногенну ситуацію ускладнює подальше зубожіння населення.

Вже не вперше, але, схоже, так само безрезультатно, обговорювали проблему перевищення швидкості руху на шляхах і вулицях району. У селищі дошкуляють мотоциклісти – таких, котрі можуть розвивати „реактивну” швидкість, нині вже четверо. І, виявляється, на цю хвастовиту пацанву, як і на старших лихачів, управи нинішня поліція не має. Як пояснював С. Монько, притягнути їх до відповідальності за перевищення швидкості можна лише зафіксувавши стаціонарними приладами, таких у Варві немає. 14 камер і програмне забезпечення для них „затягнуть” півмільйона гривень, жоден з місцевих бюджетів на такі витрати не піде. Тож повноваження інспектора зводяться до …перевірки документів.

Вкотре вислухавши аргументи, депутати нагадали, що вихід із ситуації однак треба шукати. Інакше, у випадку трагедії, коли під колесами залишиться чиєсь життя, почнеться людський самосуд, партизанщина. Районні обранці наполягали: важелі впливу знайти можна, треба тільки прикро за це взятися. Як варіант, активніше запрошувати фахівців з області, тимчасово встановити запозичене обладнання тощо.

У низці спільних розпоряджень міжсесійного періоду і змін до програм зафіксовано придбання водяної помпи для місцевих рятувальників (необхідність показав випадок, коли через затоплення підвалів у п`ятиповерхівках, сталося коротке замикання, добу мешканці залишалися без електроенергії), дофінансування заробітної плати для працівників будинку культури і придбання 3D кінотеатру, заміну вікон у райраді на енергоефективний пластик, ремонт автомобілів новоствореного центру первинної медико-санітарної допомоги, відшкодування послуг ЖКГ для родин загиблих афганців, придбання підручників для райгімназії, мультимедійного обладнання – для Озерянської школи, ноутбука і холодильника – для Мармизівської, оргтехніки – для райвідділу освіти, виготовлення ПКД на встановлення твердопаливного котла у ЦРЛ тощо.

Звучала й така інформація: внаслідок перерахунку залишок невикористаних сум субсидій на ЖКП (а це аж 17 „віртуальних” мільйонів) повернуто у держбюджет.
Спілкуючись із депутатським корпусом, голова РДА нагадала, що триває робота із встановлення у райцентрі пам`ятного знака воїнам АТО (зібрано більше 50 тис. грн) і закликала депутатів долучитися до збору коштів. Як очікується, знак буде встановлено до Дня захисника України, який відзначається 14 жовтня.

Є. Зима