Із засідань виконкому селищної ради

Х-у-х!..  Або „шатун” vs „крадун” по-варвинськи

На засіданнях виконавчого комітету селищної мерії у жовтні і в листопаді ц.р. розглянуто низку питань життєдіяльності селища – як різнопланових, так і тих, які мають певний спільний знаменник. Завжди один з таких – діяльність єдиного у власності згаданої ради місцевого комунального підприємства. І одразу, в пояснення такого хитромудрого заголовку, зазначу, що вже рік, із засідання в засідання, із сесії в сесію, точиться запекла дискусія довкола роботи КП, ради в цілому між активістами виконкому й депкорпусу та представниками підприємства, радівцям. Одній з протидіючих сторін, певно, здається, що їх, а відтак і населення, кругом і всюди дурять та обкрадають, іншій – що певна „група осіб” робить все, аби розхитати роботу комунальників, обмежити діяльність голови. Ось вам і місцевий аналог модного нині з`ясування, хто ж таки “крадун”, а хто –”шатун”, на яке пересічний варвинець дивиться щонайменше з подивом. І вже втомлено, бо хотілось би нарешті, через рік діючої каденції, побачити спільну роботу наших вельмишановних на спільне ж благо.

Перше зі згаданих засідань – від 20 жовтня. Якою може бути атмосфера – зазвичай зрозуміло із явки. Те засідання не відвідували активісти депкорпусу, не було чомусь і окремих членів виконкому – особливо завзятих і голосних, натомість голова радо вітала нове поповнення – колишнього секретаря ради Г.Озимая, а також В.Хоменка і В. Чаленка, дообраних на виконкомівські вакансії. Тож і звіт голови ради за 9 міс. року, інформацію директора КП щодо підготовки до зими слухали без звичного крику, і слушних ідей від того не поменшало, навпаки їх легше було сприйняти.

Так, звітуючи перед виконкомом, В.Саверська-Лихошва зазначила, що станом на жовтень на радівському рахунку мали майже 3,4 млн. грн, було акумульовано близько 250 тис. коштів пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури селища (надійшли від „Дружби-Нової”, „Тозіналі”), за програмою благоустрою залишалося близько 260 тис. Цього року покращено матеріальну базу садків (придбано необхідну побутову техніку, меблі, м`який інвентар), на 700 тис. грн. виконано ремонти вулиць, заохочується створення нових робочих місць – очікується відкриття в селищі двох супермаркетів, розпочала роботу приватна структура, котра планує займатися розробкою і видобутком вуглеводнів. Більше півтора десятка проектів на залучення інвестицій спрямовано у різні інстанції.

Голова поінформувала про труднощі у реалізації масштабного проекту реконструкції водогонів: проектну документацію, виготовлену раніше під всеукраїнську програму „Питна вода”, наразі доведеться дробити на три пускові коплекси. Триває розробка ПКД на реконструкцію очисних споруд з надією потрапити у державне фінансування чи міжнародні гранти. Поновлено щотижневий вивіз сміття із приватного сектору, вживаються заходи енергозбереження – заміна лампочок вуличного освітлення, у одному з дитсадків на економніші. Вжито заходів для покращення стану зони відпочинку „І дамба”, упорядковано територію, обстежено дно, підкачано воду, за сприяння депутата райради О.Луданого водойму зарибнено мальком коропа.

Про ситуацію довкола визначення місця під нове сміттєзвалище очільниця селища говорила з певною обережністю, бо такий „бентежний” об`єкт не горить бажанням мати поруч жодне із сіл-сусідів. Проте, як випливало з почутого, принаймні, кар`єр „Мостища” під такі цілі більше не розглядається, а непродумане рішення селища з цього приводу нині доводиться „корегувати” районові.

За відсутності затятих критиків роботи КП досить оптимістично прозвучав і звіт його очільника. С.Садовий розповів, що у ході підготовки до осінньо-зимового періоду підприємством виконано заміну водяних труб у кількох багатоповерхівках (близько 250 м), каналізаційних – 28 м. по вул. Миру, ремонт і ревізію запірної арматури, колодязів тощо. Відремонтовано більше 500 м кв. покрівлі багатоповерхівок, встановлено відливи на проблемній шестиповерхівці, де потрібен капремонт даху.

Відзначив тенденцію до зменшення кількості поривів на лініях (до двох десятків за 8 міс.), а от щодо тиску у мережі – до збільшення, також цьогоріч довелося міняти тільки один насос на свердловині, тоді як торік – 7, що вважає наслідком вжитих підприємством заходів модернізації водомереж. За інвестиційною програмою КП виконано ремонти на КНС №1 і №2 (покрівля, обладнання, металоконструкції), 100 м кв. покрівлі очисних споруд теж відремонтовано. На цьому проблемному об`єкті силами КП і ГПЗ виконано очищення і ремонтні роботи у відстійниках. Ведеться контроль скидів („на радість нам мікроби відновлюються”, зауважив С.Садовий).

У ході обговорення виступів голови та директора КП звучали такі пропозиції: все ж таки врегулювати відносини з місцевим сільгоспвиробником шляхом укладання соціальної угоди, а не щоразу простягати руку, ніби за милостинею (С.Смаглюк), упорядкувати „візитівки” селища на в`їздах з Озерян і Гнідинців (С.Смаглюк і Н.Макух), визначити телефонну лінію на випадок аварійних ситуацій (В.Чернецький), подбати про утеплення під`їздів і порядок у підвалах (В.Небрат), на черговий день довкілля організувати толоку із залученням депутатів і членів виконкому для видалення аварійних дерев по вул. Космонавтів; хоча б розрівняти чи засипати баюри навпроти ДНЗ „Казка”, де створилася імпровізована стоянка автотранспорту (Н.Макух) тощо.

Так, дискусія довкола створення диспетчерсько-аварійної служби розпочалася з жовтневого засідання і перейшла у листопадове. Як пояснювали комунальники і радівці, одним телефонним номером така справа не минеться. Треба доукомплектовувати штат ремонтниками у відповідності до трудового законодавства, а це можливо, додавши витрати у тариф. Але ж гучна „тарифіада”, коли з витрат вихолощено все, на думку активістів, зайве, щойно завершилася… Як тут не згадати десь почутий вислів: „З грішми і я зроблю, а ти зроби без грошей…” Поки ж суть та діло, дзвінки приймають Садовий і голова, залишилося лише оприлюднити їх номери у газеті.

Засідання друге, 16 листопада. Відкривалося на мажорній ноті – до майбутнього Дня самоврядування активістів виконкому очільниця ради нагороджувала відзнаками – зокрема, С. Петренка, А.Булду, С. Смаглюка, В. Чернецького та інших, зазначивши, що, попри всі дискусії, прагне до конструктивної співпраці і дослухається до слушних пропозицій. Щоправда, обмінявшись взаємними „реверансами”, один з нагороджених однак запевнив, що „воюватиме” й надалі. Вже всі разом зводили до жартів, мовляв, воювати треба не один з одним, а за краще життя для селища.

Войовниче налаштованих того засідання підсилили член виконкому Ю.Бачиш, який був, як завжди, активним у обговоренні, та депутат селищної ради Д.Павленко, тож хоч зібрання і було нетривалим – з годину-півтори, але гучним. Окремі „раунди” обговорення голова мимоволі завершувала втомленим: ”Х-у-х!” і починала пояснювати знову і знову.

Послухали звіт головного бухгалтера ради Н. Юрченко про виконання селищного бюджету за 9 міс. ц.р.: до загального фонду за вказаний період надійшло майже 7,4 млн. грн., що на 1,3 млн. понад план; з них з райбюджету отримали 2,6 млн. (на утримання садків). Видатки склали майже 5,5 млн.: на утримання органів самоврядування – близько 800 тис. (дещо менше запланованого), на ДНЗ – майже 3,5 млн разом з районними коштами і батьківською платою; благоустрій профінансовано на майже 800 тис. грн. тощо.

У членів виконкому з приводу почутого запитань майже не було, а от присутній депутат знову повів мову про те, що казначейство має звітувати раді про виконання бюджету. Бухгалтер пояснювала, що існує певний механіз взаємозвірки. Коли він довго і наполегливо аргументував, що таке звітування передбачене законодавством, більшість не розуміла, для чого це все. Ясність для непосвячених у задум внесло хіба що припущення доповідачки: „А!.. Щоб співставити…”

Взаємна недовіра проглядалася і на питаннях довкола КП. Інвестиційну програму на наступний рік – реконструкція водомережі по 40 р. Перемоги та придбання обладнання для прочистки каналізаційних мереж, погодили, нагадавши про виконання цьогорічної, де значиться ремонт водогону по вул. Онопрійка. А от погодити вихідні дані для розроблення індивідуальних нормативів використання питної води – на виконання свого ж рішення, голосів забракло. Розгорілася палка дискусія за участю Ю. Бачиша, котрий вказував, що підприємство не веде ретельний облік втрат води, яку… набирають пожежні автівки. Мабуть, коли десь горить, а надто у себе, це останнє, що спаде на гадку. Наразі обрахували за кількістю пожеж за попередній рік.

… Х-у-х!.. Мітингували з цього приводу знову досить довго і голосно. Знати і рахувати, встановивши зо два десятки лічильників і на пожгідранти, – справа, певно, корисна, але складається враження, що, усунувши одну претензію активістів, ніби голова у гідри, відросте натомість кілька.

У підсумку – не проголосували, вивчатимуть далі. Свого часу повивчали і викинули із фінансування пальне для пожежної служби, а невдовзі свою необдуману економію „відіграли” назад – горіло звалище, нагадала голова ради. Не втримався від коментаря і С.Садовий: нинішні нормативи втрат діють до 2019 року, забажалося окремим ентузіастам нових – будь ласка, але це витрачені намарно 10 тис. грн. Тож не голосували як поборники змін, так і їх противники.

Розпочали на виконкомі і непросту дискусію довкола обліку самих водогонів – виявляється, є вулиці, де діють і нові, і старі „гілки” водогонів, й до тих, і до інших під`єднані споживачі. Окрім іншого, звучала на виконкомі й така, цікава читачеві, інформація: буде створено тимчасову комісію (С.Бейкун, А.Чиж, С.Петренко, Д.Павленко, М.Бей) для обстеження берегу „І дамби” на предмет несанкціонованого скиду стічних вод із навколишніх обійсть; на пропозицію С.Й. Петренка заплановано видалення аварійної деревини біля автопавільйону поряд сільгосптехніки; цьогорічну новорічну ялинку, певно, востаннє буде придбано у приватних господарів тисяч за три, а надалі думки розділилися між придбанням штучної, виготовленням каркасу для гілок і навіть висадженням (знову!) дорослої (остання пропозиція Ю.Бачиша).

До речі, невдалий досвід датується 2011 роком, тодішня ялинка всохла без поливання. Кажуть: треба було заливати щодня – ось вам не забаряться й нові втрати води. Так і все: хочемо мати і те, й інше, не втратившись на нього. А як показує досвід вже й діючої каденції ради, так не буває.

Є.Зима