Із сесій селищної ради

І народило селище бюджет. Багатостраждальний і малообіцяючий

Не відразу, у муках, на емоціях, місцями пересварившись, без гарантій, що те «дитя» сподівання всіх і кожного виправдає. Словом, все було, як і буває у цьому складному життєвому процесі.
До відома наших читачів наразі лишаються не доведеними третя, четверта і п`ята сесії Варвинської селищної ради сьомого скликання, які відбулися у передноворіччі. Називаю їх бюджетними й передбюджетними, бо на третю зібралися, щоб розвантажити порядок денний саме бюджетної сесії, на четверту може б і потрапив бюджет селища-2016, так, певно, одностайність не визріла, навпаки «консультації» завершились лікарняним голови ради Валентини Саверської-Лихошви і сесія відбулася й без неї, і без бюджета. А от вже на п`ятій сесії 30 грудня, коли варвинці метушилися у передсвяткових турботах, вже затемна, на четвертій годині роботи, багатостраждальний, але малообіцяючий громаді бюджет таки народили.
До речі, наша селищна рада знову вирізнилася – була заключною у бюджетному процесі серед рад всенької області. Не будь і я споглядачем тих мук із «ложі преси», порадила б селищним обранцям такі ключові рішення планувати, як у Верховній, на «після опівночі» – результат буде такий же, тільки швидше.
Між іншим, бюджетотворчість, що розпочалася ще у виконкомі і продовжилася на засіданнях комісій та безпосередньо на сесії, добряче ускладнювало не тільки безгрошів`я (щоб комусь додати, десь треба забрати), а й, все ж таки, гостра конфронтація активної частини депутатського корпусу & виконкому із головою селища. Як на мій погляд, більшість нинішніх депутатів її бачать аж ніяк не головою громади, власне, громадою й обраною, а хіба «ведучою» їх сесій, ніби на концерті, і щоб без власних імпровізацій. Бракує, певно, витримки і «ведучій», бо у пікових точках дискусій з`являється фальцет, а прагнення демонструвати підтримку депутатських ініціатив нема-нема, та й підводить…

Отож, сесія третя – розвантажувальна

А розвантажували 18 грудня майбутню бюджетну сесію теж доволі змістовно. Зокрема, інформуючи колег про фінансування дитсадків селища в 2015 році, депутат Дмитро Павленко навів такі висновки, яких разом з колегами дійшов у вивченні теми: торік державою ПДФО спрямовано до районного бюджету, натомість на нього покладено й фінансування дитсадків. Обсяг міжбюджетного трансферту на ці цілі визначається районною радою відповідно до затвердженої формули, коментував законодавчі норми доповідач, проте він не може бути меншим обсягу фінансування попереднього року. Дозволяється фінансувати такі заклади й місцевим радам.
Відтак 3,2 млн. було надано з району, потреба склала 4,2 (без врахування батьківської плати), тож різницю брало на себе селище. Наразі ж селищні обранці шукають можливості отримати із райбюджету всю потребу, не тільки, аби зекономити власні кошти на бюджет розвитку, а головним чином, не маючи достатніх ресурсів на утримання садків у році 2016-ому.
Доповідач запропонував, а депутати проголосували рішення з цього приводу, яким районові озвучено вимогу фінансувати витрати садків вповні. Селищний голова пропонувала альтернативу – у разі, якщо трансферт не відповідатиме потребам селищних ДНЗ, передати ці заклади в оперативне управління району.
Вона поінформувала колег, що за попередніми розрахунками надходження податків до бюджету селища складуть близько 2,7 млн. грн. (не буде не тільки ПДФО, а й частини єдиного податку). На потреби селищної ради слід мати 3,7 млн (- 1 млн.), ДНЗ – 5,1 (з району надійде 3,2, відтак «у мінусі» 1,9 млн.). Якщо у попередні роки селище мало залишки коштів, то нині дефіцит лише на поточні видатки складе близько 3-х млн. гривень. Схоже, «ділити», а це найулюбленіше заняття всіх, обтяжених владою, буде нічого.
Пропозиція «передати садки» не знайшла підтримки ні серед колег у селищі, ні з боку керівництва району, адже робити подібні кроки напередодні ймовірного укрупнення громад ніхто не буде.
Присутня на сесії голова районної державної адміністрації Любов Доля на прохання депутатів висловила власну позицію. Щодо виділення трансфертів законодавство не порушено, на 15-й рік їх розраховували за дотацією вирівнювання, що надавалася селам в попередній період. Вона наголосила, що подібна ситуація і в районному бюджеті, адже держава визначає видаткову частину місцевих бюджетів, враховуючи не фактичні видатки, а норматив забезпечення на одного учня, на одного дошкільника, в медицині – на одного жителя громади. Відтак, приміром, освітня чи медична субвенція і на район (а це, передовсім, зарплата бюджетникам) не відповідають реальним потребам. Щоб вийти із ситуації, не зменшуючи мережу закладів і штати, всі ресурси, які вдається залучати протягом року, спрямовуються на дофінансування цих галузей. В тому числі, говорила очільниця району, працюємо із сільськими радами, які мають змогу закрити зарплату принаймні тим школам, які знаходяться на їх території.
Моя позиція чітка, підсумувала виступаюча нетривалу, але гостру дискусію опісля виступу, працювати доведеться у межах законодавства і спільно утримувати все: і садки, і школи, і медицину. Усвідомивши, що бюджети – чи районний, чи сільські, діятимуть в режимі «проїдання», селищні обранці зажурилися.
Шукати шляхи економії бюджетних коштів взялися вже за розглядом наступного питання – про виділення коштів на придбання обладнання для котельні ДНЗ «Казка». Як інформувала завідувачка закладу Любов Кіктенко, незадовго до похолодання із ладу вийшли два теплообмінники (вартістю близько 10 тис. грн. кожен), при огляді обладнання фахівці підприємства, що обслуговує котельню, рекомендували замінити весь модуль (близько 50 тис.), щоб невдовзі «скупому» не довелося платити двічі.
Потребу у цьому депутати поставили під сумнів і виділили кошти лише на теплообмінники. Депутат Олександр Кудринецький висловив думку: наскільки «грамотною» була експлуатація котельні, свою оцінку мають дати незалежні фахівці, щоб не витрачати марно бюджетні гроші. Анатолій Хотін – голова комісії, що відає комунальним майном, наголосив, що надалі всі закупівлі слід проводити виключно у відкритому режимі – з використанням електронної системи «ProZorro». У ній селищна рада щойно зареєструвалася, повідомили представники апарату ради. Голова бюджетної комісії Сергій Старенченко запропонував установам звітувати комісії соціально-економічного розвитку про кожне придбання.
Нагадати колегам, що іноді занадто економний платить двічі, спробувала депутат Ніна Волох, то і їй депутати протилежної статі «нерівногендерно» нагадали: перш, ніж мати власну думку, слід знати різницю між модулем й іншими комплектуючими.
До дискусії депутат Сергій Садовий додав: теорія і практика будь-якого питання мають певні відмінності, доки каверзуємо – таке нам обслуговування котельні чи не таке, може вийти так, що охочого взятися за нього не буде…
Тривале обговорення питання садківських теплообмінників завідувачка підсумувала, звісно, якщо хтось почув, коротко і влучно: їй байдуже, де буде придбано обладнання і хто його обслуговуватиме, аби у садку було забезпечено необхідний дітям температурний режим.
У «різному» третьої сесії селищний голова поінформувала про вирішення питань, які ставили й депутати, і мешканці у міжсесійний період. Зокрема, біля обеліску Слави (проблемна калюжа) виконано водовідведення, по Котляревського у канави завезено бій, виведено лампочки з прилеглих організацій на вул. Космонавтів, де відсутнє вуличне освітлення, тощо. Депутат Микола Цопа вкотре нагадав, що залишається без освітлення вкрай важлива територія – біля районної гімназії – густо населена, рухаються діти, тоді як новобудова «Аеродромний» із поодинокими хатами світить вогнями ліхтарів.
Заступник селищного голови Сергій Бейкун спробував переконати депутатів у необхідності виготовлення ПКД на ремонт мосту на «Підгорі». Зазначив: від мешканців надходять скарги, комунальний міст не ремонтувався 60 років і перебуває у аварійному стані. Щоб спробувати залучити на його капремонт кошти обласного бюджету (близько 4 млн. грн.), треба тисяч на двісті виготовити проект­но-кошторисну документацію і на 50 – інформаційні панно зі схемами об`їзду для великоваговиків, «обмежених» у проїзді.
І тут знову почалося жваве обговорення, як і щоразу, коли депутати чують «треба кошти». Резюмувати його можна приблизно так: кому треба підсилення мосту (як відомо, в районі не так і багато підприємств, які послуговуються великоваговиками, точніше сказати – одне), той хай і робить. Згодні хіба дбати про водовідведення з Холодниці і встановити обмеження ваги транспорту. Треба пошукати способи, щоб обмежити «автомонстрів» і на інших вулицях селища, говорили вони. А починати, схоже, доведеться ніби й з малого, але малоймовірного – хоча б побачити на своїй сесії керівника такого підприємства.

Сесія четверта – без голови

На 24 грудня анонсувалася наступна сесія, як передбачалося, бюджетна. А ще до порядку денного було внесено соціально-економічну програму селища на 2016-й рік, положення про виконавчий комітет, план регуляторної діяльності ради на рік прийдешній, зміни до статуту КП «Господар», положення про порядок встановлення і демонтаж пам`ятних знаків на території Варви, про оформлення актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарств, про виконання рішень ради щодо ремонту доріг у селищі і т.ін. Заступник голови С. Бейкун на початку зібрання зробив повідомлення, що голова на лікарняному, тому, за відсутності в раді секретаря, для ведення сесії слід обрати когось із депутатів. Відтак було обрано Тамару Дейнеку.
Блок питань відання комісії законності, правопорядку, регламенту, депутатської етики і гуманітарної сфери представила її голова Галина Пасєка. Положення про виконавчий комітет запропонувала зняти з рогляду, бо його, як зазначила, слід узгодити з виконкомом у частині розподілу обов`язків. А от положення про порядок встановлення та демонтаж пам`ятних знаків, пам`ятників та меморіальних об`єктів, меморіальних дощок на території смт. Варва, розроблений відповідно до порядку спорудження таких пам`яток, затвердженого наказом Держкомітету з будівництва і архітектури Міністерства культури і мистецтв, запропонувала затвердити. Хоч його змісту на широкий загал ніхто не виносив, але, припускаю, у селищі відтепер настає час, як-то кажуть, «збирати каміння».
Ще одним питанням, винесеним на сесію згаданою комісією, став порядок надання актів обстеження матеріально-побутових умов громадян (у простонародді – акти на субсидію, коли кількість фактично проживаючих в оселі і зареєстрованих різниться). Досі такий акт, вийшовши на місце, підписував депутат, нині ж комісія законності та правопорядку, вивчивши нормативну базу, запропонувала поставити це в обов`язок селищній раді – створити відповідну комісію із числа працівників селищної ради і зобов`язати її без зволікань надавати громадянам згадані акти. Крім того, коли дискусія затяглася, окремі депутати підкреслили, що надані раніше акти – не що інше, як фікція.
На репліки від інших депутатів, чом би не користуватися вже звичною для людей практикою і може б не посилати 80-річну бабусю по акт у селищну раду, від представників апарату ради – чи не простіше і швидше людині звернутися до депутата, який добре знає свій округ, красномовним був виступ депутата Володимира Остапця, який зазначив, що кожен має діяти в межах компетенції, визначеної законодавством. Він додав: «Ми, депутати, прийшли працювати, і нас обрали виборці не для того, щоб ми ходили там складали акти, переносили якісь мішки, пиляли дерева чи ще щось. Ми – законотворці у селищі Варва. Ми, якщо є якісь неврегульовані питання, своїми рішеннями врегульовуємо їх, як і в цьому випадку.»
Не витримавши напруги обговорення, коли, як у пінг-понгу, депутати пасували ті злополучні акти апаратові ради і навпаки, найстарший депутат Микола Зеленський закликав молодших колег не тільки невідступно слідувати букві закону, а й бути ближчими до людей, які їх обрали. Він запропонував свою кандидатуру і запросив інших охочих депутатів до нової комісії при селищній раді, які можуть виконувати цю роботу і не бояться відповідальності за неї. Врешті-решт, зі згаданою пропозицією і терміном на виконання до 31 січня 2016 року рішення було прийняте.
Наступним був блок питань, підготовлених комісією соціально-економічного розвитку, комунальної власності і благоустрою. З нього виключили програму соціально-економічного розвитку, як невдовзі із фінансового блоку – бюджет, із формулюванням: «тривають дискусії у виконавчому комітеті».
Зміни до статуту КП «Госпо­дар», зокрема, збільшення його статутного фонду на суму, надану на різні об`єкти і придбання, на індексацію заробітної плати протягом 2015-го року, озвучив голова комісії Анатолій Хотін. Вивчивши матеріали, комісія зробила висновки, що за окремими позиціями вартість робіт, на її думку, «натягнуто», як і безпідставно включено витрати на зарплату. Затвердити статутний капітал у сумі, до якої запитань не виникає, -пропозиція Д. Павленка, а відтак – і проголосоване рішення.
Розглянули того дня й звернення громадських організацій «Сова» (волонтерська) і учасників АТО – «Оса» щодо передачі їм у пільгову оренду підвального приміщення під податковою інспекцією (будівля готелю), проте згадане приміщення є захисною спорудою цивільного захисту населення і не може передаватися в оренду. Тож вирішено пошукати альтернативу.
Низку фінансових питань представив заступник голови бюджетної комісії Дмитро Павленко. Зокрема, анонсував, що комісія ретельно вивчить видатки на благоустрій (по мільйону у 2015 році і в наступному). Це пристойні гроші, зауважив, які потребують пильної уваги, як і виконання робіт з ремонту доріг і тротуарів. З цих тем, схоже, далі буде.

Сесія п`ята –  з бюджетом і головою.
Але «обрані» били горщики і палили мости

Заключна сесія цієї трилогії передноворічних селищних зібрань виявилася і тривалішою – понад 4 години, і драматичнішою за попередні. Вела її селищний голова Валентина Саверська-Лихошва, відтак і відтягла на власну персону добру частку депутатських емоцій.
У порядок денний, де першими пунктами було визначено бюджет селища -2016, затвердження штатних розписів ради і її установ, нормативу відрахування до бюджету частини прибутку КП, депутати вже традиційно внесли зміни. Розпочали сесію «з кінця» – з питань про вибори секретаря селищної ради (місце залишається вакантним), розгляду заяви групи депутатів і надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт вул. Трудова. Хоч група підтримки з Трудової вже набрала повітря голосно «переконувати» депутатів, згадане рішення сталося швидко, бо кошти на ПКД (25 тис. грн.) виділяє керівник сільгосптовариства «Прогрес» Микола Бойко. А от у двох інших «забуксували».
Так, на пропозиції попрацювати секретарем (нагадаю, якщо працюватиме пенсіонер, то втратить пенсію, якщо особа молодша – доходнішу роботу чи можливість вести бізнес) вкотре не пристали ні Володимир Остапець, ні Дмитро Павленко. Щоправда, цього разу відмова, як на мене, так категорично не звучала. Відклали питання тепер вже на січень.
А наступне питання – заява депутатів і рішення, прийняте за її розглядом, принаймні, для «непосвячених» мало ефект міни сповільненої дії. Депутати А. Хотін, О. Кудринецький, М. Цопа і Г. Пасєка звинуватили селищного голову В. Саверську-Лихошву у дискредитації (умисні дії на підрив авторитету, іміджу і довіри, як пише хоча б Вікіпедія) депутатів і членів виконкому, тиску на них через адміністрацію підприємства і перешкоджанні у депутатській діяльності. Причиною тому вони вважають власну ініціативність, а приводом – бажання особисто проконтролювати хід робіт з ремонту вже згаданої котельні ДНЗ. У рішенні за розглядом заяви, підготовленому комісією законності, правопорядку і депутатської етики, зафіксували: взяти з голови ради письмові пояснення «вчинків, спрямованих на дискредитацію депутатів», на підприємство направити лист із характеристикою депутатів і попередженням про неприпустимість перешкоджання депутатській діяльності, контроль за виконанням рішення покласти на згадану ж комісію („за” – 18 голосів).
У свою чергу, голова запевнила, що жодних заходів дискредитації щодо депутатів не вживала. Коли розгорілися взаємні з`ясування, вона нагадала колегам, що її обрали 70% виборців селища, які взяли участь у голосуванні, а депутатів – від 46 до 188 голосів за кожного. Вона висловила переконання, що більшість нинішнього депутатського складу, попри вибір варвинців, головою її не бачать. Але власною заявою про складання повноважень таких вона не порадує, і це питання планує винести на розгляд громадськості на сході селища…
Від почутого з обох сторін, принаймні, «ложа преси» почувалася, ніби «з хати винесено сміття». Вже досвідчений депутат Сергій Старенченко, котрий і сам зазвичай не вирізнявся особливою поміркованістю, закликав кожну із сторін зробити крок назад і все ж таки пошукати шляхи співпраці. А Микола Зеленський додав і про крок назустріч. Далі кожна із конфліктуючих сторін вважала за потрібне нагадати, що прийшла у раду безкорисливо працювати на розбудову Варви, але і ці виступи закінчилися банальною сваркою…
Згадавши про бюджет, завели нову, теж затяту дискусію. Цього разу з приводу того, чий проект – виконкому чи бюджетної комісії, ставити на голосування за основу, а потім пройти кожну зміну. Очікується 7,8 млн. загального фонду (із районним трансфертом, із залишками поререднього року і ін.), 0,5 – спеціального. Хоча відмінностей між проектами небагато – близько 400 тис. початково було знято комісією з витрат на водогони і додано на перші 2 міс. дитсадкам, де й так значний дефіцит, 20 тис. – як прозвучало, знято «із собак» (тобто йдеться про боротьбу із бродячими тваринами) на те, щоб бачити свої зібрання в ефірі «Оріону», 3 тис. із „підгорянського” мосту – знову на садки, де, нагадаю, бракує до двох млн. Щоправда, довго сперечаючись про ті 400 тис., з`ясували, що проект капремонту водогонів розрахований щонайменше на 1,7 млн. грн. і тендер на виконання робіт буде оголошено тільки при наявності повної суми. Доти ж спірні «капвидатки» лежатимуть мертвим вантажем. Із цим виявом принциповості, тобто із коштами на водогін, бюджет і прийняли. Ставили на голосування і комісійний, і виконкомівський проекти, з додатками і без, домовлялися доти, доки не набрали прохідну кількість голосів.
Формуючи свій варіант бюджету, виконком виключав із нього рядки, котрі, на думку його членів, не мали достатнього документального підтвердження. Так, приміром, „випали” із проекту кошти на угоду з місцевими рятувальниками щодо гасіння часто палаючого „холодницького” сміттєзвалища. В остаточний варіант вони так і не повернулися.
Слово брав представник виконкому, підприємець Юрій Бачиш. Він продемонстрував певну обізнаність у темі обговорення, довго і пристрасно говорив про необхідність видатків на бюджет розвитку, на заохочення підприємництва, про запровадження заходів енергозбереження, які в перспективі дадуть суттєву економію, повторив міркування Д. Павленка про те, що за більший трансферт на садки треба боротися, хоч і в суді.
Всі заслухалися і майже увірували у сказане, от тільки вже бувалий у раді С. Старенченко зауважив, що судової перспективи справа не матиме, і нагадав колезі, що бухгалтерія комерційного підприємства і бюджетний процес – це речі навіть не співставні. Дискусію щодо фінансування садків він назвав бурею у склянці води, особливо коли неминуча перспектива об`єднання району у єдину громаду.
Де забрати і додати садкам, селищні обранці, „відстоявши” 400 тис. „бюджету розвитку”, спробували пошукати  мало не по тисячі. Серед пропозицій – наполеглива і озвучувана знову і знову В. Остапцем думка, що за такої скрути селищна рада не може мати преміальний фонд у 136 тис. Йдеться не тільки про доплати голові селища, а й тим фахівцям, які мають мінімальну зарплату. Затверджуючи штатні розписи ради, загону благоустрою та садків, депутати знову шукали „резерви”. Проте нагадування колеги Ніни Волох, що в районі середня зарплата вже наближається до 5 тис. грн, певно, дещо охолодило той запал і можливість „підтягувати” куці зарплати преміями таки лишили. Тим паче, що ці тисячі від двох мільйонів так далеко.
Порядком втомившись, усно домовилися вже в січні спрямувати на дофінансування садків вільні залишки коштів. Решта рішень – програма підтримки воїнів АТО, затвердження містобудівної документації (також стосується виділення землі воїнам АТО) та інші, чи то теж від втоми, чи під дією абревіатури „АТО”, пішли швидше…
…Минала четверта година тих страстей по бюджету. Втомившись занотовувати, що сказав один учасник дискусії, що відповів інший, про що кричали разом, сиділа я у своїй спорожнілій і безмовній „ложі преси” і думала: такі ініціативні, принципові, всезнаючі, пильно читаєте закони, ратуєте „за справедливість”, „за громаду”, зрештою, „за свою вулицю”. Де ж була ваша принциповість, коли остаточно узаконювали нове сміттєзвалище у кар`єрі „Мостища”? А де – майже так само гуртом, як нині „били батька”, чи пак голову, ви підіймали руки за те рішення. І не сперечалися годинами, як за переділ коштів чи за взаємні образи. І не повертаєтеся більше до того „незручного” всім питання, ви його проїхали…
Думала і про те, що, коли не схаменутися, певно, ще не одне важливе рішення може потонути у небажанні чути один одного, шукати компроміси. Важливе потоне у дріб`язковому.
Є.Зима

   P.S. Днями, при нагоді, цікавилася у голови селища, на якій стадії облаштування нової сміттярні. Документи всі готові, відповіла вона, вже й у сейфу лежать. Залишається поставити довкола кар`єра сіточку, посадити пищики. І можна сипати…
   Це ремарочка тим, хто ще не зрозумів, що сміттєва процесія під мовчазний людський осуд завершується.­