Із сесії селищної ради

„Ми з вами всі однакові і давайте не будемо
вискакувати, що хтось із нас розумніший…”

Восьма (від 11.03.) позачергова сесія цього самоврядного органу збиралася неквапом – хвилин із 20 опісля призначеного часу ще дожидали кворуму, згадали навіть про колишню практику звозити обранців радівською автівкою, щоправда, нині прикріше лімітованою. Доки загал чекав, голова зробила кілька дзвінків: „Шановний …, ми вас чекаємо, а ви оце де?..” Але зрештою із 26 прибули 19, і хоч засідання було рекордно нетривалим -1,5 години, проте, як і завжди, гучним, дискусійним. У момент виходу на одну із пікових точок чергової принципової дискусії пролунало словосполучення: „Суцільна недовіра…”, котре, як на мене, і є лейтмотивом не тільки згаданого зібрання, а й поки що чи не всього масиву відносин у раді.

Одразу зауважу, мої нотатки рясніють цитатами того чи іншого учасника дискусії залежно не від моїх власних симпатій чи антипатій, а від того, наскільки активним у обговоренні він був, якими „перлами” сипав, що цікавого прозвучало. А власна думка, поки що від побаченого скептична, якою мені дорікають окремі обранці, на те і є власною, щоби її не узгоджувати з тими, для кого існують два види суд­жень: своє і неправильне.

Так ось, і цього разу, хоч було й швидко (7 питань, деякі зняли одразу із формулюванням: не розглянуто на комісіях – зокрема, порядок використання коштів на благоустрій, приватизацію кімнати у гуртожитку), однак було гучно, почасти неконструктивно, а у „ложі преси” від того всього – незатишно.

Низку поточних фінансових питань представив колегам голова бюджетної комісії С. Старенченко. Зокрема, запропонував виділити кошти на облаштування аналога паспортного столу при селищній раді (наразі держава поставила місцеве самоврядування перед фактом – з такого-то числа ця функція з картотеками на додачу передається у ради – рухаємо­ся ж бо до адмінтериторіальної реформи) та на ін. дрібні невідкладні потреби. І хоч мова йшла про суму невелику – 27 тис. грн., розгорнулися принципові дебати. Чому відповідний закон прийнято ще у грудні 2015 року, а питання без належного вивчення виноситься на сесію тільки нині і авралом – запитували члени комісії з питань законності, правопорядку, регламенту і депутатської етики С.Кабалик, Г. Пасека. «Я не та людина, котра може стежити за всіма змінами у законодавстві, я селищний голова», – не вельми переконливо парирувала В.Саверська-Лихошва. На що їй відказали: куди дивиться апарат? Закон законом, а вказівка «прийняти картотеку» і роз`яснення з цього приводу від обласної і місцевої міграційної служби надійшли нещодавно, виправдовувалася голова. Чи є у штаті вказана посада, хто її обійме і де конкурс на її заміщення? – знову їй депутати.

– А комісія законності і правопорядку аналізувала це питання? – не дочекавшись завершення перепалки, втрутився й доповідач.

– Ні.

– А вивчала?

– Ні.

– А питання тоді: чим займається комісія?.. – і під суміш обурення членів комісії, яким довели до відома питання за півдня до сесії, і жарти інших колег продовжив: – Хочу запитати вашими словами: а коли ви дізналися про зміни у законодавстві і чи не вважали за доцільне повідомити голову й запропонувати на розгляд?.. Я це до чого говорю: ми з вами всі однакові і давайте не будемо вискакувати, що ми тут найрозумніші… Доки ми вивчатимемо питання, у який паспортний стіл ітимуть люди?..

Відтак 16 «за», 3 «утрималися», рішення прийнято – розім`ялися перед багатостраждальною програмою благоустрою.

Далі голова бюджетної комісії поінформував депутатів, що на їх пропозицію рада спробувала себе у процедурі закупівель через публічну електронну систему, і у неї все вийшло. Є можливість освоїти 28 тис. грн, здається, на оргтехніку, як звучало на попередніх сесіях. Залишилося тільки «перемістити» кошти з травня на березень рішенням сесії. Схоже, що роз­анонсована назва «ProZorro» користується цілковитою довірою, і ніхто й не сперечався, треба та техніка чи, може б, як і в решті питань, позаощаджувати далі. Всі «за», один «утримався». Прийнято рішення і про фінансування 330 тис. грн. на ремонт ДНЗ «Казка» із спеціального і загального фондів бюджету – за наполягання виконкому «бюджет розвитку».

Програму благоустрою (п`ять разів проходила виконкомівське «сито»: стовпи порахували і газони поміряли, але так і не прокалькулювали всі види робіт) колегам теж представляв на затвердження С.М. Старенченко. Він запропонував проголосувати за основу варіант виконкому (зійшлися на тому, що просто умовно поділили запропоноване – близько 700 тис., на три, лишень би розблокувати фінансування), а далі пройтися по всіх статтях витрат – додати чи зменшити. Однак поборники прискіпливого контролю за бюджетом, схоже, запідозрили його у намаганнях збільшити суму, котру споживе «бюджетожер» (так «семеро зі збільшувальним склом» наразі називають «Господар»).

Голова селища повідомила, що через блокування програми нині на звалищі – жах, воно вчасно не підгортається технікою, котру і далі старцювати у благодійників вона вже не може. І попередила, що тієї суми – близько 240 тис., на якій сторгувалися, однак мало, і вона знову і знову проситиме про збільшення. Додала: «Я погоджуся на все, але ви бачите, чим це може закінчитися…»

Колега по комісії і «куратор» КП Д. Павленко зауважив, що про додавання коштів може йти мова тільки після чіткого визначення об`ємів і вартості робіт. Він зацитував витяг із порядку визначення вартості робіт, звучала термінологія «економічно обгрунтовані планові витрати, визначені на підставі державних галузевих нормативів», «рівень рентабельності», який для КП має визначити рада, «ціни на матеріальні ресурси вираховуються на рівні цін, установлених при проведенні закупівель на конкурсній основі за участю підприємств-виробників». Резюмував, що за два місяці суперечок з виконкомом цієї роботи радою не проведено. Пропозиція: ухвалити програму у варіанті виконкому – «урізану», запустити її роботу, але гроші «не списувати, а використовувати».

Вислухавши всі настанови, радівці спробували заперечити, що теорія і практика – речі дещо відмінні. За запропонованим порядком із кількох десятків видів робіт вдалося прокалькулювати, і то з допомогою члена виконкому А. Авраменка, тільки близько двадцяти. Мовляв, хто знає як порахувати решту, підключайтеся…

Доки тривало обговорення, підвела витримка директора КП С. Садового, який мав необережність мовити щось на кшталт: на біса мені треба такий благоустрій. Відтак наразився на Старенченкове: «Вам (себто КП – прим. автора) треба те, що скажемо ми (себто рада – прим. автора). Якщо скажемо вивозити сміття підстрибуючи, то ви будете це робити…» І цією тезою, і згодом дослівно нагадав комунальникам: ми з вами по різні боки барикади. А колегам, певно, зі свого боку барикади, запропонував не урізати кругом і всюди фінансування для «Господаря», а контролювати використання коштів. Чим відновив реноме «форварда» серед депутатів, набуте у попередньому скликанні, хоч наразі його й посунули нові активісти і навіть «пташенята його гнізда».

Ідея контролю сподобалася і керівнику КП, і голові ради: перший запропонував обрати контролера із числа депутатів, який щодня підписуватиме товарно-транспортні накладні на використання транспорту, голова – залучити депутатів до контролю за роботою бульдозера на звалищі – стояти і дивитися, чи годину він там гребеться, чи всі 12. Голова бюджетної комісії висловив пропозицію: рахунки на послуги з благоустрою хай щотри дні вивчає комісія соцекономрозвитку і благоустрою. Щоправда, постояти на підписуванні «путівок» чи на звалищі, охочих просто у сесійній залі не проявилося – всі раптом згадали, що кожен має й основну роботу…

Переказувати все подальше обговорення, зізнаюся, ні снаги не маю, ні сенсу не бачу. Знову завели: «Каль-ку-ля-ці-ю!» Голова заходилася живописати подробиці роботи загону благоустрою – жінок з паличками і косарів, бо ж не всі кошти на благоустрій використовуються на послуги КП, частина – їм на зарплату. Десь тут і йшлося про вже згадувану тотальну недовіру.

Все те і почуте раніше депутат В.Остапець назвав розмовами ні про що, мовляв, більше мільйона на чисту Варву щороку знаходиться, а на чисту воду, тобто поступову заміну водогонів – зась…

Підсумок розгляду питання: програму прийнято, утрималися Садовий, Кабалик, Старенченко (певно, кожен зі своїх міркувань), решта «за». У черговому двобої «голова, апарат, КП – активісти з депкорпусу і виконкому» на якийсь час запанує пауза, може, до тарифної процесії, котру вже запущено.

Того дня, окрім іншого, затверджено протокол конкурсної комісії на виконання послуг із вивезення сміття – виграв єдиний учасник – «Господар». А навіщо ж була ця процедура, коли він єдиний? –певно, пересічний варвинець так і не знатиме.

Озвучила Валентина Савер­ська-Лихошва у «різному» запрошення активно працювати над новими тарифами, відвідувати КП і вивчати все, що вважають за потрібне. Сергій Садовий вже традиційно теж прикликав: прийдіть і подивіться. Запропонувала голова й сформувати комісію для огляду вулиць селища на предмет першочерговості у ремонті. На рік 2016-й на ці цілі селище має 800 тис. До комісії записалися О. Кудринецький, Т. Чеберда, С. Кабалик, Р. Пшеничний, І. Ча­лен­ко, Д. Павленко, С. Ста­ренченко, і поки що жевріє надія, що до справи підійдуть не за принципом: кожен – ковдру на свій округ, а все ж таки прозоро і обґрунтовано.

Так, приміром, мешканці вул. Нова, де обіцяний капремонт торік перетворився на розрізнені латки, чекають латок ще. Згодні на не зовсім «паралельні і перпендикулярні» й на інших вулицях селища. Відтак поборники зрозумілих правил мають добру нагоду довести практично свої благі наміри.

…І тут би вже й крапку поставити у черговій серії із життя селищної ради, та з голови не йдуть оті різні боки барикади. Їх, як не крути, є два, а куди ж тоді податися простому варвинцю, котрий однаково скептично сприймає обидвох і все ще жде просто нормальних умов для роботи і життя?

Є.Зима