Із сесії селищної ради

Хай же буде світло і у наших „Нью-Васюках”!

21-ша чергова сесія селищної ради відбулася 24 листопада за доброго кворуму (протягом сесії досходилися – 21-22 голоси), розглянуто до двох десятків питань плюс звична вервечка земельних. Під час затвердження порядку денного голова комісії соцекономрозвитку і благоустрою А.Хотін вказав, що у порядку денному немає звіту майстра з благоустрою. Як звучало далі, оскільки майстер на лікарняному, звітувати має керівник – у даному випадку голова ради, тож на подальші сесії В.Саверська-Лихошва мусила пообіцяти звіт й щодо благоустрою селища.

Певне напруження у рядах депутатського активу відчувалося, і коли голова представляла заїжджих гостей – Є.Фофонова і Ю.Воліка – представників проекту реконструкції вуличного освітлення у Мені, який триває на грантові кошти Євросоюзу, і у такому конкурсі може спробувати себе й Варва. Хоч питання значилося першим на розгляд, однак окремі обранці, випереджаючи пояснення, не вельми гостинно квапили: звідки гості, з чим завітали?

Момент ніяковості і під час вручення відзнак селищної ради – депутат Дмитро Павленко по свою грамоту до голови під оплески і вигуки колег вийшов, проте …попросив більше таких „совєцьких пережитків” йому не вручати. З нагоди грядущого свята місцевого самоврядування Валентина Саверська-Лихошва відзначила грамотами депутатів І.Чаленко, С.Панченка та привітала всіх колег, причетних до діяльності ради.

То з чим же завітали кияни? Як нагадала присутнім голова ради у розгляді питання «Про хід виконання Європейської ініціативи «Угода мерів», селищна рада у квітні 2015 року долучилася до такої угоди (діє за ініціативи ЄС з 2008 року, об`єднує 7 тис. міст Східної Європи і Кавказу, в т. ч. більше 140 – України) щодо запровадження заходів збереження клімату і використання природної енергії, далі розробила і направила до Брюсселю свій план сталого енергетичного розвитку. Звісно, крім задекларованої екологічної складової, підписантів, перш за все, приваблює можливість залучати на свої інфраструктурні проекти кошти європейських донорів. Без допомоги фахівців у розробці і просуванні таких проектів здобути грант проблематично, підкреслила голова, тож, перебуваючи на черговому форумі заручилася згодою менеджера менського проекту реконструкції вуличного освітлення Євгена Фофонова попрацювати спільно. Наразі від варвинців потрібні згода на співпрацю і 150 тис. гривень на проектно-кошторисну документацію, а далі – співфінансування робіт (20% вартості – з місцевого чи обласного бюджетів).

Предметно, зі знанням і справи, і людської психології, презентував можливий прожект на освітлення Варви пан Євген. Підкреслив очевидні вигоди – комфорт для містян і безпека руху, для самоврядного органу – можливість показати себе у роботі і залучити кошти на модернізацію інфраструктури, для грантодавців – економія електроенергії (Мена заощаджує 70%) і зменшення викидів у довкілля. Навів приклади залучення коштів у Долині (Івано-Франківщина) на утеплення будинків ОСББ, Конотоп (Сумщина) – вуличне освітлення, Жовква (Львівщина) – модернізація котельні під тверде паливо, Краматорськ на Донеччині – оновлене тролейбусне депо тощо. По менському проекту, який курує, навів такі цифри: до півмільйона євро надано ЄС і більше 130 тис. у цій валюті – кошти співфінансування, роботи розраховані на 2 роки, до реконструкції Мена освітлювалася тільки на 40 % від потреби, а нині – стовідсотково.

Родзинка в аргументації – буде не просто замінено світильники на енергоефективні, а й на стовпах з`являться сонячні панелі, котрі накопичуватимуть енергію, яка з лишком перекриє власні потреби.

Заслухавшись доповідача, депутати забули про регламент (замість анонсованих 15 хв. уважно слухали з годину), проте з обговорення відчувалося, що сумніви ще залишалися: який алгоритм дій, через „Прозоро” чи без „оного”; а які шанси на удачу (конкурс є конкурс, можна й облизня спіймати); якими будуть затрати селища? Словом, як би його і шампанського випити, і не ризикувати особливо.

Євген Фофонов, „дотискаючи” аудиторію, окрім очевидних вигод нашій мерії-бенефіціару (це не лайливе слово, а всього лиш „вигодонабувач”) розповідав, що грантові кошти залучаються з меншими труднощами, аніж бюджетні, і водночас ефективно контролюються європартнерами, що до співфінансування буде змушена приєднатися область і Варві не доведеться затягувати лише власний „пасок”, що такий масштабний проект прикличе у селище на конференції і семінари представницькі делегації звідусіль, пожвавиться життя довкола. „Эти два года, – завершував презентацію доповідач, – это не работа, это суперотпуск и суперотдых, тут будет масса делегаций. Все люди, которые захотят принимать в этом участие, будут ездить по разным странам і городам ( і тут погляди присутніх варвинців мимоволі звернулися до очільниці ради, „легкої на підйом” – прим. автора), обмениваться опытом. Это суперклассная штука! И для горожан, которые здесь живут, будут проводиться различные мероприятия. Каждый июнь во всей Европе проводятся т.н. Дни устойчивой энергии. Это целая неделя, когда по городу включаются солнечные коллекторы, крутятся различные вентиляторы… Это очень увлекательно и интересно, это делает наш мир богаче!”

…Цур мені, аж грішним ділом (і не в образу дійсно вмілому столичному менеджеру) згадалися …Нью-Васюки за Ільфом і Петровим.

Коли обговорення звично затяглося (висловлювалися, хто розлого, хто коротко, С.Старенченко, Д. Павленко, В.Остапець, О.Кудринецький і навіть зарічанський активіст О.Нагнойний), гості відповідали-відповідали, а насамкінець запитували: у вас ще така насичена програма, може, ми вже підемо, а ви без нас визначитеся з рішенням?..

Зрештою, за чергове „шото велике” – вуличне освітлення за євро від ЄС і може трішки – за свої, наші „єврооптимісти” проголосували одноголосно – наразі доручено голові укласти договір з ТОВ „Альфа-ЕСКО” на розроблення ПКД. А от місцевих „євроскептиків” має втішити те, що виготовлену документацію у випадку фіаско у конкурсі можна буде надалі втілювати самостійно і поетапно, або подавати в інші фонди.

Проводжали ж гостей під жарти: ви навіть не уявляєте, яка це довіра – „Не дай Бог!..” – говорила киянам голова, киваючи на своїх завжди прискіпливих колег. І ті не забарилися з „отвєточкою” – жартували так: хто-хто, а голова скористається принадами співпраці по-повній – від`їздить всі можливі єврозаходи.

Далі ж, на другій годині роботи сесії, приступили до звичної рутини. Заступник голови бюджетної комісії Д.Павленко інформував щодо виконання селищного бюджету за 9 міс. У рішенні зафіксовано: доходи – 8,3 млн., видатки – 6,3, тож простою арифметичною дією можна обрахувати, що на щось корисне для селища – вода, дороги, світло тощо, вже нині має бути зо два мільйони. На утримання ради використано 875 тис. грн., садків – 3,4 млн., на програму благоустрою – 432 тис. за послуги КП і 243 тис. – на зарплату загонові благоустрою.

Рішенням ради здійснили перерозподіл коштів із капвидатків – близько 170 тис. грн (на потреби ради, садків, обслуговування вуличного освітлення тощо), а от на встановлення камер відеоспостереження для ефективнішої роботи поліції (просили 150 тис.) не згодилися – пригадали й раніше встановлені і фактично не діючі, і те, що на виклик у ЦРЛ („біла гарячка” у пацієнта) йшли чи їхали неприпустимо довго, говорили, що селище має й нагальніші потреби. Хоча контроль за безпекою руху на шляхах (а п`яні і любителі швидкої їзди таки вкрай знахабніли) – теж неабияка проблема.

Наступними рішеннями дофінансували програми благоустрою (наразі загальна сума – більше 880 тис. грн) і розвитку ДНЗ (всього 2,1 млн). За ініціативи бюджетної комісії вкотре порушено питання утримання садків до їх повної потреби з районного бюджету, з приводу чого ухвалено звернення до районної влади. Майже одноголосне голосування включно з головою, котра зазначила, що нарешті «дійшло й до неї», доповідач резюмував так: чітко скажемо районному керівництву: здійснюйте…

У цьому селищні обранці демонструють послідовність і передбачуваність, вже рік доводячи, що фінансування садків коштує їм змоги робити капвидатки на розвиток Варви. А от на затвердженні голів комісій (починався блок питань комісії законності, голова Г.Пасека) зуміли здивувати. Раптом, під кінець першого року роботи комісій, мерія похопилася, що їх очільники лишилися не затвердженими сесією. І цей, здавалося б, формальний маневр коштував повноважень голові земельної комісії Н.Бабенко (довіру підтвердили тільки 9 депутатів, а треба 14). Новим очільником став Сергій Панченко – схвалюючи кандидатуру, колеги жартували: знає всі вільні метри землі у Варві.

А передував голoсуванню „парад-але” самовідводів і переходів. Нещодавно В.Остапець поповнив ряди комісії соцекономрозвитку, вибувши із законності, котру без нього складно й уявити, тож С. Садовий і собі із соцекономрозвитку запросився в земельну, І.Чаленко (із законності і правопорядку) хотіла б попрацювати у соцекономрозвитку, проте цих переходів керівна (бо голосна) «гальорка» не схвалила. Те, що можна соратникам, – опонентам та іншим, певно, зась.

Родинний депутатський дует – А.Хотін і Г.Пасека, висловили намір залишити головування у комісіях соціально-економічного розвитку, благоустрою і комунального майна та законності, правопорядку, депутатської етики і гуманітарної сфери. Ефектна «прощальна гастроль» від Галини Олексіївни – особиста пропозиція (попри рішення комісії) переобрати колегу із земельної комісії, від Анатолія Олексійовича – обрати головою у своїй комісії найбільш «компетентного», як звучало у письмовій заяві (зачитуючи, голова ради аж спіткнулася на цьому епітеті), С.Садового, мовляв, тоді муситиме відвідувати засідання…

Бачачи, як стрімко розгортаються події, аж захотілося і собі зі своєї незатишної «ложі преси» подати голос: вельмишановні, куди ж ви, куди, а як же звіти, заплановані на четвертий квартал?..

Згадані кадрові рокіровки застали зненацька й колег по «комітетах», тож головуюча оголосила перерву, аби ті у «кулуарах» швиденько визначилися з новими головами. У бюджетній лишився беззаперечний лідер С.Старенченко, хоч в потилицю дедалі настирливіше дихає молодша зміна; у законності і правопорядку запропонували С.Кабалика (депутат, досі відсутній на засіданні, хутко прибув на голосування, заледве й до вступної промови не дійшло); земельну очолив, як і зазначалося, вже бувалий «земельник» С.Панченко.

Інтригу довкола комісії соцекономрозвитку, схоже, вирішили за дружньою бесідою у перерві Хотін та Садовий (ну чим не ВР: у залі скубуться, а поза нею – можна і руки потиснути). Повернувшись до загалу, Анатолій Олексійович оголосив, що головою, так і бути, залишається. Мовляв, Сергій Миколайович обіцяв до кінця каденції залишитися в комісії, головою ж бути не бажає через зайнятість, а більше, зауважив, і нікому. А от Ірину Чаленко, схоже, до того чоловічого гурту не взяли, мабуть, не заслужила – голосувати ж бо треба синхронно з активістами.

Серед рішень 21-ої сесії новий персональний склад комісій не фігурує, тож залишився попередній. Але невдовзі повернуться до дискусії, бо виявили у своїх струнких рядах «прогульника» – комісія соцекономрозвитку ініціюватиме «зняття…» не знамо чого, бо на цьому рівні про депутатську недоторканність можна говорити хіба що жартома, з колеги С.Семенченка. Аргументація: майже не відвідує ні комісію, ні сесії.

Казуїстика довкола складу і керівництва комісій – відповідає те чи інше закону про місцеве самоврядування і здоровому глузду – затяглася знову мало не на годину, тож закономірне запитання: а що з того «із пустого в порожнє» звичайному варвинцю?.. Рік промайнув, а обранці й досі «портфелі» ділять, Варва ж самотужки європейським містечком ніяк не стає …

Від думок риторичних дещо відволікло одне з питань наступних. І знову наша мерія, ніби ТСН, «вражає». Винесли на затвердження положення (здається, улюблений літературний жанр нинішньої ради) про Почесну грамоту селищної ради і Подяку голови. Певно, із циклу ініціатив «хай на машині не їздить, каменів не розкладає, папірців не роздає…»

Все б нічого, але вельмишановні спробували зафіксувати, що визначати, чи гідний Іванов, Петров або Сидоров грамоти, мають, бачте, вони – на сесії або хоча б у комісії (усталена ж практика – за поданням керівника колективу, який найкраще знає професійні якості працівника). Голові ж на відкуп залишають Подяку – без матеріальної винагороди.

Ну що тут скажеш?.. Примірявши роль номінанта на грамоту хоч би й на себе, кожна адекватна людина була б проти, аби сесія – а це група осіб, публічно (не забуваймо, у залі ЗМІ) обговорювала, гідна, як на їх суб`активну думку, кандидатура чи ні … Та й навіщо здався мені такий орден, не згодна я й на таку медаль, коли процедура може зачепити людську гідність.

Цього разу здоровоглуздих виявилося досить, аби ухвалити положення без «оцінювання» кандидатів на сесії – «за» 17. А то б людям, за яких так вболівають їх обранці, не лишилось би нічого кращого, аніж, як депутат Павленко, просити не турбувати їх такими почестями.

У блоці питань комісії соціально-економічного розвитку після деяких дискусій ухвалили проведення інвентаризації водомереж. «Щож, міряли бордюри, переміяємо і труби, з вже натренованою толерантністю обіцяла голова. А от очільник КП сподівання ентузіастів тотального переобліку на те, що прикріше перемірявши водогони, зазнають зменшення норми витрат води чи тарифи, дещо похитнув: коли переміряєте всі «туленики» (споживачі постійно доврізаються, конфігурація водогонів змінюється внаслідок ремонтів), протяжність водогонів стане навіть більшою балансової, і це ляже у витрати. На чергову інвентаризацію створять і чергову комісію, щоправда, щось не чути гучних висновків комісій, які мали «походити зі щупами» на очисних чи на І-ій дамбі, де у водойму потрапляють стічні води.

На листопадовій сесії знову розглядали сумнозвісну ПКД на ремонт вул. Сонячної (депутат райради О. Луданий виготовив власним коштом). І знову на звернення і райради, і її депутата згоди не дали. Обговорювали: за чиї гроші –«за їхні чи за наші» ляже асфальт, чому «вранці» документація, а згода на неї – вже опісля, «ввечері», давайте документацію «включимо», а поткнуться по гроші – тоді й «виключимо» і т.д. Словом, «за» – лише 13, рішення не прийнято.

Серед низки земельних, котрі зазвичай семимильними кроками перебігають наприкінці сесій, а відтак – без особливої уваги, тієї ж таки уваги заслуговує, приміром, таке: передати на баланс КП «Господар» звалище ТПВ на Холодниці.

Задзвеніло лунко «за, за, за…» і ніхто й не поцікавився, а чи, бува, не вигулькне надалі утримання цієї халепи у тарифі для споживачів. Чи не зазирне зайвий раз наш турботливий муніципалітет у наші худі кишені, усіляко розвантажуючи від витрат селищну казну – «свиню-копилку» наших же податків?

Ніхто не запитав, ніхто й не пояснив, і не дискутували. Це ж вам не комісії, грамоти чи «Нью-Васюки», а така дрібниця…

Є.Зима