Із сесії селищної ради

Ремонтний „міжсобойчик” – тест на прозорість. Стратили…

31 березня відбулася 9-та сесія селищної ради. На неї прибули 22 з 26-и депутатів, головувала В.Саверська-Лихошва, а іноді – мало не гуртом, розглянули (глибше чи поверхово, чи й взагалі відклали розгляд) 18 питань порядку денного, голосно дискутували, і не тільки із означеного кола питань, відтак набігли майже чотири години дебатів. Цього разу визначення „на доопрацювання” лунало у сесійній залі чи не частіше за всі попередні зібрання. Як на мене, це свідчить про рівень підготовки питань, комунікації у складі ради, а тому до відкладеного повертатимуться знову і знову.

Вже ніби й звикла до того, що слухатиметься і опісля писатиметься про почуте непросто, однак вкотре мушу констатувати: селищні обранці знову зуміли здивувати. Такою собі креативністю – в питаннях, як на їх думку, принципових, а ще рівнем децибелів і зневаги до опонентів при обговоренні, новими прикладами розгляду „під мікроскопом” чогось одного і водночас не менш затятою короткозорістю у іншому.

Новацією нашої ради вважаю (бо підмітила вперше) намагання одного із депутатів регулювати голосування. До команди „Голосуємо…” залишається додати хіба що характерний помах руки, і спом`янемо легенько одіозних „папєрєдніков”.

Збиралися ж депутати на сесію переважно з напруженими обличчями, окремі ще завершували суперечки. Виявляється, перед початком сесії всіх охочих збирали постійні комісії на спільне засідання, де остаточно визначалися, як поділять кошти на цьогорічний поточний ремонт вулиць. Кажуть, сварилися, як ніколи. Відтак розподіл той стався, як у відомому японському конкурсі крикунів: призи – майбутні латки на вулиці свого округу, а відтак – можливі квитки від виборців у наступне скликання, брали „горлом”.

Підвісити за премію  поки що не вийшло…

Напруження і певні плани на сесію у стані активної опозиції відчувалися ще у ході затвердження порядку денного. Голова бюджетної комісії С.Старенченко запропонував зняти з розгляду як невивчені його комісією питання змін до рішень про преміювання селищного голови і положення про преміювання, котрі ініціював член комісії законності, правопорядку і депутатської етики В.Остапець. У свою чергу, Володимир Павлович теж запропонував зняти всі питання, котрі не розглянула його комісія, або й навіть не розпочинати сесію, бо про її порядок денний депутатів не було поінформовано, як слід. Колега по бюджетній комісії Д. Павленко теж наполягав, що питання зарплати голови – не бюджетне і довивчення не потребує, а голова комісії законності, правопорядку і депутатської етики Г. Пасека зазначила, що не можна пропонувати зняти питання, коли інші депутати навіть не знають, про що йдеться.

Вже разом з іншими колегами вказали голові, що оголошення про скликання сесії слід доводити до відома громади селища за 10 днів до її проведення; комісії, і не лише профільні, а всі, мають „обмозгувати” питання хоча б за три дні до сесії; спробували завернути на комісію соц- економрозвитку «нерозглянутий» звіт директора КП. Нарікали й на те, що порядок денний 9-ої сесії вони бачили щонайменше у трьох варіаціях. Словом, і так далі в дусі принципу: друзям – все, а опонентам – закон.

В.Саверська-Лихошва відповіла тим, що селищна рада має оперативно реагувати на потреби мешканців і нагадала, що за період, коли законом дозволено провести одну сесію, їх відбулося вже мало не з десяток, і витримати всі формальності й терміни нереально. Але переконало припинити суперечки довкола порядку денного, мабуть, не це, а все ж таки нетерплячка затвердити перелік вулиць для ремонту, де все так гарно „зрослося”, та розглянути інші «принципові» питання. Тож закривати сесію, так і не розпочавши її, зрештою не стали. Як і знімати з розгляду питання преміювання, принаймні, для того, щоб ознайомитися з його суттю.

Чому ж виникла така зацікавлена суперечка, дійсно, більшості учасників зібрання стало зрозуміло тільки опісля його розгляду. Комісія законності, правопорядку і депутатської етики запропонувала привести преміювання голови у відповідність до урядової постанови. Мовляв, щомісяця, по його завершенню, депутати мають визначати, чи заслуговує вона заохочення і у якому розмірі. Коли С. Старенченко запропонував процитувати пункт, якому попереднє рішення про встановлення 50-відсот­кової щомісячної доплати не відповідає, конкретної цитати навіть після тривалої дискусії не прозвучало. Невтаємничені у намір колеги загули: навіщо, яка у цьому необхідність, а втаємничені почали кричати: комісія з 5 осіб вивчила і підтримала одноголосно, тож голосуємо.

Ясність у зависле в повітрі «навіщо» раптом вніс голова комісії соціально-економічного розвитку, комунального майна і благоустрою А.Хотін: «Наразі в нас немає ніякого впливу („А-а-а, ось воно що…” – знову загули у залі) на діяльність або бездіяльність, на «робимо – не робимо», «будемо старатися – не будемо». Рішення прийняли, вони (мабуть, радівці – прим. авт.) хочуть – виконують, хочуть – не виконують. Для того ми будемо аналізувати роботу за попередній місяць і виплачувати премію, чи заробили вони, чи не заробили. Валентина Василівна буде так старатися, що я впевнений, що вона буде постійно отримувати премію…»

Не втрималася від репліки депутат Т.Чеберда, нагадавши, що невисока зарплата голови, котра як працюючий пенсіонер-держслужбовець нині ще й не отримує пенсії, тією премією доточується. Обмовилася і про те, що вже о шостій ранку у кабінеті голови світиться.

Не втримаюся і я, щоб не вставити свої п`ять копійок: у багатьох колективах Варви і району, особливо нафтовицьких, премії чи певні доплати вже давно існують не за надзаслуги, а як звична складова зарплати. От тільки очільниця громади, щоб її заслужити, схоже, має, як дідова дочка, все назагад перепорати, а потім ще улесливо зазирати вельмишановним у вічі .

Від одного із депутатів того дня звучало і таке: після огляду „Казки” у мене знято 100% премії, після об`їзду вулиць – 50… Може, це теж надихнуло запровадити таку практику і в раді?

Голова у ході тривалої дискусії цього разу промовила одну-єдину фразу: «Ставлю на голосування…» і свого голосу до нього не додавала. Ті, кому ясно було і ясно стало, голосували так: «підвісити» голову за щомісячну премію – 10 «за» (О. Кудринецький, В.Остапець, Д.Павленко, Г.Пасека, А. Хотін, М.Цопа, І.Дубчак, І.Мелащенко, А.Ущаповська, С.Кабалик), 7 «проти» (Н.Бабенко, Н.Волох, Л.Неділько, С.Панченко, С.Старенченко, Т.Чеберда, І. Чаленко), 4 «утрималися» (М. Зба­ран­ський, М. Зеленський, І. Кальченко, С. Садовий). Рі­шення не прийнято. Наразі.

Благоустрій: все має бути про-зо-ро. І добре, аби ще й чисто.

Довготривале вивчення бухгалтерської документації щодо використання у 2015 році коштів на благоустрій, із копіюванням і фотографуванням, поки що завершилося розглядом на сесії питання „Про використання коштів селищного бюджету на використання робіт з благоустрою в 2015 році”, доповідав заступник голови бюджетної комісії Д. Павленко. Зокрема, звучало, що торік видатки на благоустрій склали близько 1,5 млн. грн., з них на послуги КП „Господар” – близько 925 тис. за 10-ма договорами – на догляд за клумбами, розчищання і спилювання дерев, скошування трави, підготовку до святкових заходів, вивезення сміття, обслуговування кладовищ, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, прибирання парків, скверів і ін. зон відпочинку, вуличне освітлення тощо. Окрема графа у табличці аналізу – розходження між сумою за договором і фактичним використанням, мабуть, у „ручному” режимі. Особливо доповідач акцентував увагу на тому, що найнятим косарям сплачували 70 грн. 62 коп. за годину роботи, близько 160 тис. було використано на ремонт центральної площі із інших призначень, більше 100 тис. – на роботу бульдозера на упорядкуванні сміттєзвалища. Кожна з цих позицій коментувалася десь так: неприпустимо дорого.

Хоч очікуваного ефекту інформаційної бомби озвучене у залі не справило, однак Д. Павленко вніс низку пропозицій у подальшу організацію благоустрою селища. Так, приміром, із бюджетного фінансування запропонував виключити утримання сміттєзвалища, а тому ці витрати невдовзі можуть вигулькнути у тарифах на вивезення ТПВ. Утримання прибудинкових територій багатоквартирних будинків теж треба з бюджету вилучити (мовляв, хай самі або прибирають, або платять), як і обслуговування контейнерів біля центрального кладовища.

Далі розгорнулася тривала і голосна дискусія довкола того, як донині було налагоджено роботу із благоустрою у селищі. Під вигуки: „Регламент, регламент” з опозиційної „гальорки” голова намагалася виправдовуватися, чому те чи інше робили так, а не інакше, навіть зачитувала щоденник майстра з благоустрою. Переповідати ті виправдання не буду, вихоплю лише таку тезу: „На той момент ми розробили такий варіант чистоти у селищі. Якщо вважаєте його поганим – зробіть краще”…

На піку дискусій з цього приводу і інших, коли один з опонентів, вибачте за каламбур , вже пік-пік, доки допік, голова ради не стрималася і закричала щось на кшталт: „Замовкніть вже!” Все з тих же „задніх парт” пролунали такі щирі оплески, котрих у раді не було чути навіть тоді, коли вручалися депутатські посвідчення. Це такий собі ліричний відступ, але, схоже, атмосфера протистояння не дає змоги депутатам задуматися про наслідки окремих пропозицій, як от щодо припинення фінансування робіт на звалищі бюджетним коштом. Відтак рішення, розроблене місцевим „НАБУ”, прийнято – здійнялися догори 16 рук „за” під вигуки: „Голосуємо, підтримуйте!” Додати б ще: „Валять – не будувати”…

Звалище нас може оминути. Але хай живе його філія!
Чи, бува, не в тому ж «Мостищі»?

На запитання депутата І. Чаленко, чи вишуковується інша ділянка під нове звалище навзамін невдало визначеній у „Мостищі”, чи працює відповідна комісія у селищі, голова ради поспішила повідомити почуте того дня на колегії РДА. „Хтось”, а наразі це районна влада, шукає інші варіанти, зокрема, розглядається ділянка між Журавкою і Воскресенським, досить віддалена від населених пунктів.

Але… У згаданому вище рішенні щодо благоустрою особисто я спіткнулася і об такий пункт: „Розпочати роботу з вишукування та розроблення проекту та виділення в натурі земельної ділянки під влаштування пункту збирання вторинної сировини для подальшої передачі в оренду підприємствам, що забезпечить зменшення навантаження на сміттєзвалище”. Оце вже дійсно „ в натурі”…

Дуже хочеться помилитися, але схоже на те, що не встигли жителі гнідинцівської околиці відкараскатися від розміщення нового звалища у кар`єрі „Мостища”, як наші місцеві законотворці мостять нову халепу – філію звалища десь, певно, теж неподалік селища. І спокуса скористатися вже узаконеною ділянкою у „Мостищі” якщо ще не виникла, то може невдовзі проявитися.

Так, сортування і використання вторсировини – справа потрібна. Але як її буде налагоджено на „філії звалища” з нашим загальним рівнем культури, можна судити зі стану контейнерів для пластикових пляшок – їх нині теж забито несортованим сміттям. Все те „добро” поїде на пункт сортування, а там, дивись, і приживеться…

Словом, якщо вже без того пункту сортування селищним активістам світ немилий, пропозиція: розмістити його у межах їх округів, або й на центральній площі селища, і дати можливість потрудитися там особисто.

Ремонт вулиць: «Це мені і це мені, це теж мені, ну і це хай мені…»

До …надцятого питання порядку денного „Про затвердження переліку доріг смт. Варва, які потребують ремонту”, приступали і насварившись, і втомившись. Проте виявилося воно цілком і „доопрацьованим”, і „узгодженим”, і „розглянутим комісіями”. Спершу у переліку було більше трьох десятків вулиць-кандидатів на латковий ремонт (на всіх – 670 тис. грн), залишили 19 позицій – центральні і ті, що зазнають найбільшого навантаження, а решта, кажуть, – «протеже» тих, хто переконливіше кричав.

У переліку не побачили вулиць своїх округів депутати Н. Бабенко – зарічанські „грунтовки”, і Л.Неділько – вул. Соколовського, Нова. На останній, зокрема, торік замість капремонту кинули кілька латок – за принципом: одну кладемо, одна – „в умі”. Тож ці депутати за рішення не голосували, як і депутат Т.Чеберда, котра пробувала брати участь у тому розподілі і бачила його зсередини. Зі скорботним обличчям просидів сесію і зарічанський активіст О. Нагнойний, кот­рий мріє про капремонт вул. Трудова, бо про капітальні видатки наразі й не йдеться.

Підсумок: 18 „за”, 2 „проти”, 1 „утримався”. Перелік вулиць, які конче потребують ремонту, бо, певно, у найгіршому стані, виглядає так:

Перелік вулиць і доріг комунальної власності у смт. Варва на 2016 рік, на яких планується провести поточний ремонт (додаток до ріш. №8-9/16)

№ п/п Назва вулиці Запланований вид робіт
1. вул. Шевченка – ямковий ремонт поодиноких ямок;
– поточний ремонт тротуару на ділянці від м-ну «Всесвіт» до ФОП «Конюшенко», та на ділянці від Зеленої аптеки до вул. Володимирська
2. вул. Миру – ямковий ремонт поодиноких ямок;
– поточний ремонт тротуару на ділянці біля буд. №16 та на ділянці від м-ну «Каштан» та Нової пошти
3. вул. Коцюбинського – ямковий ремонт поодиноких ямок
4. вул. Пилипенка – ямковий ремонт поодиноких ямок
5. вул. Котляревського – засипання 4-х великих ям щебенем
6. вул. Ломоносова – ямковий ремонт поодиноких ямок
7. вул. Грушевського – ямковий ремонт картами (в 2-х місцях)
8. вул. Зарічна – ямковий ремонт пооди­ноких ямок
9. вул. 900-річчя Варви – ямковий ремонт поодиноких ямок
10. вул. Комарова – ямковий ремонт поодиноких ямок
11. вул. 17 Вересня – ямковий ремонт на всій протяжності
12. вул. Вербна (Горького) – ямковий ремонт на ділянці протяжністю ≈165м (до в’їзду в двір)
13. вул. Онопрійка – ямковий ремонт окремих ділянок
14. вул. Михайла Галушки (50 років Перемоги) – ямковий ремонт
15. вул. Б.Хмельницького – ямковий ремонт та ремонт картами на всій протяжності
16. вул. Промислова – ямковий ремонт картами + поточний ремонт окремих ділянок
17. вул. Злагоди – ямковий ремонт поодиноких ямок
18. В’їзд на територію ДНЗ «Дже­ре­льце» – ямковий ремонт поодиноких ямок зі сторони вул. Садова
19. вул. Трудова – ямковий ремонт + поточний ремонт окремих місць на ділянці протяжністю ≈ 600м (від вул. Зарічна до Сухого яру).

Дозволю собі один коментар: ремонтувати тротуари, де застрягають дівчата на підборах, звісно, треба, а от чомусь у переліку немає тих вулиць, де дівчата застрягають у гумових чоботах.

Ну і ще один. Доки невдоволені обурювалися, а вдоволені „дотискали” криком голосування, я, наївна, згадувала тези, почуті на минулих сесіях з вуст поборників змін на краще, прозорості і обгрунтованості. Треба провести паспортизацію вулиць… Визначити ті, які у найгіршому стані… Розробити прозорий і зрозумілий порядок використання коштів на „паралельні і перпендикулярні” латки… І бла-бла-бла… Бла-бла-бла… Бла-бла-бла… А прозорий і зрозумілий порядок на практиці чомусь виявився банальним „міжсобойчиком”.

І насамкінець нотаток із сесії. Хоч цього разу переказати чотиригодинну законотворчість в повному обсязі я вже й не намагалася, однак зазначу, що того дня відправили на доопрацювання порядок використання коштів на благоустрій, як і спробу скасувати рішення виконкому про встановлення технологічних норм води; зміни до порядку про пайову участь підприємців-забудовників у розбудові селищної інфраструктури, де з окремих позицій чомусь пролунав навіть менший відсоток участі – теж на доопрацювання; виділили 7 тис. на обстеження очисних споруд, а 3 на визначення вантажопідйомності підгорянського мосту (для подальшого обмеження руху) – ні; розкритиковане на виконкомі положення про виконком повернули виконкомові ж з вимогою конкретизувати зауваження письмово; на намагання накинути мороку із розроблення регуляторних актів комісії законності і правопорядку – пас назад, апаратові; звіт директора КП було б навіть дивно, якби затвердили (із яскравих цитат: „Чотири місяці ходите на підприємство, як на роботу, який вам ще звіт, я ж вам усе дав…”, „Приступивши до директорства, я сам запросив на підприємство фінінспекцію для ревізії…” і опісля голосування: „Ну, приходьте до мене по водичку…”) і т.д., і т.п. Якщо щось упустила чи подала не ті „ключові фрази”, вкотре запрошую всіх охочих зі сторінок газети висловлювати власні думки і наміри.

* * *

Після дев`ятої сесії знову резюмувала колегам: як писати із селищних зібрань – простіше …на них не ходити. Але свого часу ми – варвинці, громада, приміром, нове звалище „провтикали”. „Провтикаємо” ще немало чого, коли залишимо місцеву законотворчість без громадської уваги. Тож, крапка звична – „далі буде”.

Є.Зима