Із сесії селищної ради

ПОГАНИЙ ЗНАК

Для владців будь-якого пошибу і калібру режим роботи, коли люди до них не пишуть і не ходять, нічого не вимагають і навіть не просять, – то знак недобрий. Говорити, що й місцевий електорат раптом став всім задоволений, не доводиться, а от у бажанні й спроможності вельмишановних допомагати, схоже, поволі зневірюється.

Моя незатишна «ложа преси» у селищній мерії протягом останніх сесійних зібрань все частіше залишається майже в одинокості. Раніше тут, при вході до гучної дискусійної зали чи пак поближче до виходу з неї, присідали прохачі коштів, доріг та інших благ цивілізації, а нині немає навіть зарічанського завсідника мерських зібрань О.І. Нагнойного (разом із сусідами мріє хоча б про відтинок асфальту на його Трудовій).

І на серпневій сесії (35-та чергова від 10.08.) прохачів було не густо. Начальник поліції О. Яцик – вкотре по сприяння у встановленні камер відеоспостереження, підприємиця О. Жук – по знижку в оренді землі, ближче до 25-ого питання прибув і член виконкому Ю. Бачиш – виявляється, по „індульгенцію” від виключення з виконкому.

Прийшли послухати селищних обранців і шановані варвинці М.Г. Неділько і І.О. Гайдай – представники вул. Вербна, де теж чекають допомоги мерії в ремонті дорожнього покриття. Микола Гнатович витримав години з півтори мерських вивчень-обговорень (бюджету, благоустрою, зробленого і незробленого…) і мовчки пішов, його колега по клопотанню побув дещо довше. „Так а про нашу Вербну – нічого?..” – перепитував Іван Олексійович у сусідів по сидячих місцях, і теж з тим і пішов.

А сесія вирувала собі далі – всього майже чотири години монологів і дебатів. Наприкінці були знову й сумнозвісні „га-ра-жі”, і питання інших безкоштовних депутатських наділів, але досидіти до того міг би хіба настирливий споглядач.

«Переходимо на вищий рівень –
смітнички стануть презентабельні!»

Звітуючи про цьогорічний соціально-економічний розвиток селища, з огляду на насичений порядок денний (всього ж значилося майже півсотні питань), очільниця громади прискорювалася, як могла. Озвучила низку зробленого зусиллями ради й виконкому, КП і загону благоустрою: прибрано два стихійні сміттєзвалища, до весняних свят упорядковано кладовища, доглядаються зони відпочинку, виконується деякий поточний ремонт вулиць, встановлюються лампочки-„економки” для вуличного освітлення і виконано ремонт освітлення мікрорайону „Сад”, оновлюються чи виготовляються генплан забудови ринку, проекти на заміну водогонів, вуличного освітлення, реконструкцію очисних споруд.

Коштом обласного екологічного фонду таки зведено КНС для двоповерхівок по вул. Шевченка, які потерпали із вигрібною каналізацією. Проведено чотири суботники (здебільшого, силами радівців, комунальників і ветеранів селища), закуплено контейнери для роздільного збирання сміття і, як висловилася звітуюча, презентабельні лавочки і смітнички – за ініціативи депутатів, а також піскорозкидач, бензокоси й мотоблок для загону благоустрою, розсаду квітів тощо. Опоряджувальні роботи велися біля обеліска Слави і у „Казковому містечку”. Силами „Господаря” ремонтувалися водогони по вул. Онопрійка, 40 р. Перемоги, Комарова. На фінішній прямій, зазначила В.Саверська-Лихошва, процедура підготовки до початку реконструкції водогону на відтинку від автостанції до вул. Космонавтів. Було то місяць тому.

Інформувала голова загал і про те, що радою ведеться роз`яснювальна робота щодо створення ОСББ, готується конкурс на право оренди землі під ринком. Селищна рада бере участь у всіх доступних їй семінарах щодо створення ОТГ і ОСББ, у грантах і конкурсах, розробляє програми розвитку, навіть до 2030 (!) року.

У обговоренні, на диво не надто дискусійному, вкотре йшлося про необхідність ремонту даху проблемної селищної шестиповерхівки (озвучила Т.Чеберда). Як зазначила голова, вихід із ситуації дає нова програма сприяння створенню ОСББ: нехай мешканці реєструють таке об`єднання і будують дах у складчину із селищним бюджетом (50х50). Подібне рекомендувала мерія і мешканці однієї двоповерхівки по Шевченка, де зіяють тріщини у стінах.

Схоже, нині всім прохачам ремонтів у багатоквартирних будинках рекомендація єдина – йдіть ви …в ОСББ.

Звіт соцекономрозвитку селища було швидко і безболісно взято до відома, як і наступний – про виконання програми благоустрою від бухгалтера КП М. Обернієнко і майстра загону благоустрою Ю. Бобошко. Коли зазвичай ламалося стільки списів довкола освоєння коштів підприємством, за визначенням місцевих активістів – „бюджетожером”, то цього разу, як студентам, зарахували «на шару» – бухгалтер озвучила суми, освоєні за 9-ма договорами на послуги (скошування трави, посипання доріг в ожеледь, вивезення сміття тощо) – всього майже 730 тис грн, а звіт майстра взагалі прийняли у письмовому вигляді.

А от у наступному блоці питань – бюджетному: звіт про виконання бюджету за півріччя, зміни до річного розпису, цільових програм тощо, голова бюджетної комісії Д. Павленко регламентований час вже так не заощаджував. Коли ж голова насмілилася нагадати доповідачу – чи не рекордсмену з голосного вивчення і продукування запитів, про регламент, то чоловік навіть щиро здивувався.

Які ж кошти маємо на «шото велике»?
А нам все про акцизи і збори…

Голова бюджетної комісії неквапом, розлого, ніби й не маячили попереду півсотні питань на розгляд, характеризував вивчений стан надходжень до казни селища податків і зборів, акцизів з підакцизних товарів – вітчизняних й імпортованих, зокрема й поквартально, тоді як громаду у залі і поза нею більше цікавить, говорячи спрощено, скільки ж всього зібрано коштів до бюджету, скільки з них з`їдено-використано і яку різницю між доходами і видатками є змога спрямувати на дороги, водогони та інше «шотовелике» тощо – на спільне благо. Із озвученого ж аналізу можна припустити таке: т.з. борець із чиновництвом і сам вміє викласти інформацію так, що головне серед другорядного ще доведеться пошукати.

А що конкретика цікавить і, ба, навіть вже її відсутність дратує, підтвердили у обговореннях згодом й самі обранці, голосно обурюючись: і виконано-перевиконано, і зекономлено, і садки – на утриманні району, а однак ремонт доріг у селищі кволий, не виконали навіть торішній, викричаний ними, перелік. На календарі знову осінь, а водогону на мільйон з гаком теж ніхто ще не копав.

Цифри із затвердженого зрештою звіту такі: надходження загального фонду 8,8 млн грн; з них «з`їдено» 6,2 (до речі, доповідач чомусь називав 9,8 млн – чи він щось не те почитав, чи я?), схоже, лише за звітний період заощаджено майже 2,5 млн. Депозит-мільйон, кажуть, теж десь «лежить», а от залишки попередніх років зайвий раз вголос і не озвучуються.

І дивляться не так, і говорять,
та й взагалі „рєбята нємєсниє”

Звіт, наданий казначейською службою і вивчений у мерії, затвердили, а далі внесли зміни до бюджету (на 1,9 млн грн) у частині видатків. Зокрема, першим рядком прописали додатковий 1 млн на ремонт доріг (плюс до наявного 1,2 млн на ці цілі). Як зазначав доповідач, на ці кошти робитимуть дороги з минулорічного переліку. Схоже, новим прохачам, дійсно, нічого й тривожитися.

Далі запланували 300 тис. грн на співфінансування камер відеоспостереження у Варві. Сталося те диво після гучного і некоректного, як на мене, діалогу поміж депутатом С. Старенченком і начальником відділення поліції О. Яциком. Окрім озвучених раніше претензій по суті питання – де проект, розрахунки тощо, звучало й таке: кожен начальник поліції „нахиляє” мера, а наш, виявляється, ще й на вельмишановних то не так дивиться, то не тими тоном чи мовою (недержавною) озвався. Та і взагалі, мовляв, сам він немісцевий…

Олександр Яцик те все сприйняв доволі стійко і стримано. Емоція далася взнаки, коли говорив, що йому і його колегам, можливо, без камер було б навіть менше роботи і клопотів, але всі ми маємо думати про спільний результат – порядок у селищі і районі. Звідки б я не був, говорив вихідець, здається, з Полтавщини, я ті камери із собою не повезу, вони служитимуть варвинцям.

Хто з візаві зрештою був переконливішим, показало голосування – 14 із 20 присутніх депутатів все ж таки висловилися „за” камери. А щодо манери спілкування окремих обранців, іноді ніби підліткової, варто зауважити таке: цікаво було б подивитися на них за подібною розмовою …ну хоча б у райвідділі.

Дискусійним було і дофінансування благоустрою селища – на майже півмільйона. Активісти то стимулювали власне голосування репліками на кшталт: не проголосуємо – в газеті напишуть. То прагнули заручитися запевненням голови, що „оце дамо, і до кінця року – все!”, вона ж усіляко уникала обіцянок.

Зрештою, затвердили і благоустрій, і 23 тис. на мистецькі заходи РБК та 32 – на утримання районного трудового архіву, 49 тис. – на ремонт власної радівської котельні, 150 – прийняли з держбюджету на черговий дитячий майданчик, 12 – виділили для придбання будинкових лічильників води для багатоповерхівок, 21- на експертизу ПКД очисних тощо. А от уклінне прохання голови дати їй змогу закрити тряп`яним банером (12 тис. грн) неприглядну стіну будівлі гастроному на в`їзді на площу селища, котра псує враження гостей від нашого євромістечка, гучно, із саркастичними репліками відхилили. Не переконала їх і тим, що ні власних зображень, ні цитат на банер не планує, просто не може змусити власника будівлі – райСТ, виконати ремонт стіни.

Знову завели про штрафи, інспектора з благоустрою (це той, якого „того… скоротили”), про може чи не може голова особисто походжати селищем і роздавати „грамоти”-штрафи. Принагідно чи то запитували очільницю, чи дорікали: навіщо той „куб” сюди-туди переміщати?.. Де наш Шевченко, за якого ми заплатили? Мовляв, зразу зробите, а тоді питаєте депутатського дозволу, кажуть, треба б навпаки…

Раз – програма, два – програма,
Або у клубі «бюджетожерів» прибуло

Крик дещо ущух, коли прохачі почали розходитися, а зібрання збагнуло, що на другій годині роботи вивчає ще тільки четверте питання з п`ятдесяти. Відтак хутчіше ухвалювали зміни до програм – розвитку ДНЗ (додали дещицю на витрати, всього за рік фінансування близько 600 тис. проти 5,5 млн районних), того ж таки завжди спірного благоустрою – наразі річне фінансування 1,6 млн. А також оновили діючу програму організації оплачуваних громадських робіт з благоустрою та озеленення смт Варва, виконання підсобних робіт на ремонті об’єктів соціальної сфери на 2016-2020 роки (+40 тис., всього за програмою близько 130 тис. із селищного бюджету і 40 – з держфонду зайнятості).

До речі, безробітним варвинцям, задіяним на громадських роботах, ниньки навіть в чомусь пощастило – селищний депутат, голова бюджетної комісії Д.Павленко, який і представляв зміни до програми оплачуваних громадських робіт, може виступати гарним „лобі” у виділенні таких коштів, адже й сам приєднався до тих, хто послуговується бюджетом для власної зарплатні – попрацював на громадських роботах за цією програмою. Із переліку видів робіт, виконуваних пересічними варвинцями (здебільшого благоустрій, ремонт об`єктів соцсфери, догляд за інвалідами чи сиротами, облік переселенців тощо), селищна рада доручила колезі теж соціально значиму ланку – „роботи, що мають економічну, соціальну та екологічну користь, відповідають потребам громади та сприяють її соціальному розвитку на 2017 рік”. Що то були за роботи, наразі знають лише працедавець і працевлаштований, – схоже, і не з косою, і не з мітлою.

Таки ідіть …в ОСББ,
і мерщій по гроші на ремонт

Серед низки питань відання комісії соцекономрозвитку і комунального майна мешканцям багатоповерхівок, на думку мерії, має бути цікавою програма сприяння створенню об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, ухвалена на сесії. Представляв голова комісії А.Хотін, дещо сперечалися довкола сум і тривалості того сприяння: скільки дамо, і чи дамо один раз при створенні, чи платитимемо до скону такого об`єднання. Навіть і сам доповідач ніби заохотився: а от, приміром, маємо будинок на двох-трьох господарів, то що, теж можемо взяти кошти на ремонт? Можете – радівці у відповідь.

А між тим, програма на 2017-18 роки передбачає може наразі і віртуальний, але мільйон гривень. З цих коштів порівну внески селищного бюджету і ОСББ. Тож хто із вимушених співвласників швидше зорієнтується, створить об`єднання, подолає паперові процедури, той і матиме, приміром, новенький дах. Є тільки одне невеличке «але»: із співфінансуванням від людей (50х50, як кажуть, витягни та поклади) швидко і просто може не вийти.

До речі, за порядком проведення конкурсного відбору житлових будинків ОСББ для проведення ремонтних робіт (додаток програми) конкурсна комісія утворюється рішенням у складі депутатів, членів виконкому, організатора конкурсу, керівників ОСББ, представників громадських організацій. Лиш би і цей розподіл місцевих благ, як приміром, «латок» на дороги, визначався не «на горло» або і взагалі за принципом: це – мені, і це – мені, а я себе не обділив?

Серед подальших питань комісії зауважила затвердження звітів про оцінку майна (кімнати салону краси у гуртожитку по Шевченка готуються на продаж з аукціону), до переліку приміщень на продаж також внесено підвал колишнього готелю «Берізка» – можливе облаштування тут телемайстерні. Дай, Боже, особисто я «за» все, що робиться руками і розумом, бо точок, де заробляють на різниці між оптом і роздрібом прострочених майонезів чи алкогольного фальсифікату, у нас і так на душу населення забагато.

Чия ж то «юроособа»?

Блочок питань комісії законності і правопорядку, регламенту і депутатської етики (трішки згодом розповім, де вкотре тою «етикою» здивували) озвучували без відсутнього очільника комісії. Нетривіальне серед оргрутини – спроба змінити кількісний і якісний, як наголосили депутати, склад виконкому. У зв`язку з частою відсутністю Ю.Бачиша і В.Повар на засіданнях цієї другої керівної і віднедавна зареєстрованої юридичної особи селища пропонувалося виключити їх зі складу виконкому, а також А.Авраменка – за власним бажанням, і зменшити кількісний склад (нині – 19 осіб, і щозасідання кворум та голосування – на межі фолу).

Підприємець «у миру» Юрій Бачиш, попри зайнятість, прибув особисто на розгляд питання. Одразу зауважу, спроба радівців спекатися активіста виконкому – оскаржувача тарифів КП і одного з найретивіших громадських вивчальників проблем мерії, була невдалою. Як то кажуть, невпевнений – не обганяй.

На захист колеги грудьми стали активісти ради. Д.Павленко: так, може, коли і відсутній Юрій Леонідович, але дуже відповідальний і дуже обізнаний у всіх сферах життя громади, його кандидатуру я пропонував у виконком і знаю його підхід до вивчення питань… А. Хотін: Бачиш володіє ситуацією, спілкується з депутатами і членами виконкому у неформальній обстановці… С. Старенченко: один Бачиш вартує багатьох… Так, так, згоджувалася й голова, він нам дуже допомагає, особливо на судах…

Слухаєш відгуки, і просто таки згадана юр. особа-виконком ототожнюється з Юр. Леонідовичем.

Капнув до загального меду трішки дьогтю хіба С.Садовий: на засіданнях виконкому, коли треба голову заморочить, – всі „дуже відповідальні” в повному складі, а як на порядку денному тарифи –активістська братія чомусь відсутня. Але Садовий запропонував і «задній хід» – не виключати, лишень попередити. Думку вподобали і активісти, і голова. Останню, певно, вмотивувало нагадування Павленка, мовлене на початку обговорення: Валентино Василівно, у нас нині є співпраця по багатьох питаннях…

«Галасуватимемо» до побєдного кінця.
Чи просто до кінця – каденції.

28-47 у порядку денному – питання земельні. Збігала третя година сесії, обранці втомлені, норовлять залишити зібрання, а їх уклінно просять залишитися.

Цікавинки земельних. Територія ринку готується до аукціону на право оренди, тож розрізнені ділянки воз`єднали у єдиний комплекс. З райСТ на три місяці продовжили договір оренди, бо аукціон той неготовий. Припинили право користування землею під колишньою конторою УБР (там нині не лишилося каменя на камені, нафтовики згорнули і діяльність, і будівлю) і трішки посперечалися, чому бути натомість – сміттєвим бакам, гаражам чи дитмайданчику. Вдруге по знижку в оренді (із 12-ти % до 3-ьох) звернулася господиня майбутньої піцерії над яром у м-ні «Нафтовик». Як не вмовляла, нагадали припис Антимонопольного комітету (всім орендарям – встановлювати ставки без знижок, на рівних умовах) і відмовили. Аналогічно 12% сплачуватиме і райСТ за ділянку під колишнім ковбасним цехом.

І ось на стадії добрячої втоми знову вигулькнули у розгляді сумнозвісні гаражі, вірніше, ділянки під їх будівництво по Садовій. Дурно (безкоштовно) свого часу 14 наділів (поміж пересічними затесалися й обранці) не виділили, збільшили кількість до 24-ьох і у запалі вболівання за справедливість відрядили на аукціон, але опісля поверталися до дилеми «дати чи продати» вже не раз. Не впоралися з нею і цього разу. Дурно знову не надали, рішення про аукціон, схоже, чинне, проте в життя теж не втілюється.

Новація серпневого розгляду спірних гаражів: а давайте забабахаємо чергове положення, опублікуємо його, щоб у аукціоні взяли участь всі охочі варвинці. А не „хто перший добіжить”, як висловився С. Старенченко.

І насамкінець сесії, «котрої там вже» за ліком і за тривалістю – «хух!», ніби «на коня» голова земельної комісії С.Панченко повторно виніс на затвердження колег зміну призначення власної ділянки по Вишневій. Це та, котру надано безкоштовно під житлове будівництво, ніби пригадував один з учасників обговорення, а що планується будувати? Магазин – коротко відповів колега-прохач, ніби передчуваючи результат розгляду. А це не той, де газом торгуватимуть? – Підпряглися інші. Ні, продуктами харчування, заперечив Сергій Вікторович. А я вважаю, громогласно включився у обговорення С.Старенченко, бути там заправці, і правильно, чим більше у нас буде комерційних точок – тим краще, нам головне – наповнювати бюджет. Підтвердив думку невдовзі і голосуванням – у числі ще десяти «за» і він, а от п`ятеро утрималися і проти – рішення не прийнято. Кілька колег встигли на той момент залишити сесію і уникнути делікатного голосування.

Проте нагода визначитися і щодо нього, і щодо «га-ра-жів» трапиться їм, думаю, ще не раз. Бо це, схоже, ті питання, до яких повертаються знову і знову, до переможного кінця.

І у «пис-писі» про етику. У обговоренні кількісних і якісних характеристик органів мерії депутат А. Хотін навів у приклад… старшу колегу Т.Чеберду: ось, мовляв, погляньте, людина кілька скликань у раді (чотири (!) обирається сусідами, таку довіру молодші колеги ще хай напрацюють – прим. автора), а скільки подала «законодавчих ініціатив» (на теренах селища це, певно, численні положення, порядки і звіти – знову прим. автора)? Чи вивчає матеріали в електронній пошті?..

Тетяна Іванівна на черговий випад на свою адресу тільки посміхнулася. Для медика стаціонару та біда – мабуть, і не біда зовсім.

Є.Зима