Із сесії селищної ради

А свято виборів наближається

Начебто у вже звичній атмосфері – напруження, недовіри до пропонованого на голосування, безкінечних голосних дискусій, пройшла й чергова сесія селищної ради, „Господи, яка вже там” за ліком – 32-а від 25-ого і 30-ого травня, проте й певні відмінності спостерігаються. Чим ближче до виборів у нову раду ОТГ, тим відчутніше у депкорпусі те напруження і тим гучніші дискусії, тим зацікавленіше вивчення питань – візитівка нинішньої ради. І все частіше й натхненніше наші обранці дискутують про дороги, воду, сміття і таке передвиборче інше, а потім осмикують один одного репліками: годі вже, не піартеся!


А тривала ця чергова мало не годин зо п`ять у сумі двох засідань – на першому за три години побороли хіба половину питань із порядку денного (всього ж виносилося понад чотири десятки позицій). Земельні і завжди голосне „Різне” відклали на друге засідання, бо ж і куранти пробили кінець робочого дня, і на розгляд земельних питань не прибули не тільки голова профільної комісії, якому мали озвучити протоколи про корупційні правопорушення, а й жоден член земельної комісії – чи із остраху, чи із солідарності, чи ще бозна чого.

Отож, до сесії. Починали начебто з приємності – депутат О. Кудринецький щиро подякував голові селища за оперативність у придбанні державної символіки для прикрашання центру селища до травневих свят, зазначивши, що цього разу, на його думку, Варва виглядала значно святковіше. Напруження ж пішло на гора вже на формуванні порядку денного. Звернення до вищих чинів держави щодо недопущення продажу сільгоспземель, ініційоване фракцією „Батьківщини”, з чільного питання послали аж насамкінець у «Різне». Дискусія розгорілася і щодо того, виносити на голосування чи ні рішення про відміну власних рішень щодо утворення ОТГ. Депутат В. Остапець з такою пропозицією звернувся до голови ради, а коли вона запропонувала її на розсуд колегам, заходився заперечувати: мовляв, просив на позачергову, а не на чергову сесію. Спантеличені колеги (то відміняти ж чи ні?) однак згодом одностайним голосуванням висловили своє ставлення до раптової ініціативи очільника місцевих споживачів, що раптом так радикалізувався, що аж пішов наперекір активістам-соратникам.

А до початку основного розгляду розім’ялися у принциповості, коли вкотре представник місцевої поліції озвучив пропозицію мерії фінансово долучитися до встановлення у селищі камер відеоспостереження. Як аргументував новий очільник відділення поліції О. Яцик, нині в області успішно діє така мережа відеофіксації правопорушень, зінтегрована у єдиний центр, відтак злочинця з одного району вже за лічені хвилини можна віднайти у іншому. Особливо помічні камери, коли на весь район, хоч і невеликий, внаслідок реформування нацполіції лишаються один-два дільничні, довести провину в суді теж легше, маючи незаперечні докази.

Головний полісмен району був начебто й переконливим, наводив приклади із практики, зазначив, що серед аутсайдерів цієї справи невдовзі лишимось хіба ми і Срібне, однак у селищі вельми не люблять гостей, які приходять по гроші. А коли виступаючий ще зазначив, що нова система відеоспостереження дуже сподобалася керівництву області (і кому – нашим активістам, для яких, схоже, вагомих авторитетів, окрім власного, ще пошукати), тут і почалося: а чому держава не виділяє кошти, а чи не станеться тут «відмивання», а де «бізнес-план»?

Як показало подальше напружене спілкування, депутати бажають вивчити і обґрунтування необхідності відео­спостереження, і технічні параметри системи, і де саме камери планується водрузити тощо. Але, як показує практика того мерського вивчення, це ще не гарантує, що і опісля згодяться фінансувати. Словом, принциповість наших активістів відтепер відома і новому керівнику ВП.

Звіт голови ради про виконання програми соцекономрозвитку селища, яким розпочинався порядок денний, слухали нетерпляче, в очікуванні обговорення чи цікавішого просили зачитати його за скороченою програмою. Але очільниця громади однак хутенько нагадала, що за квартал ц.р. спільно з мешканцями вул. Дарвіна здійснено там висипку твердого покриття, триває випилювання і кронування дерев, вражених омелою, сухостою, з’являються чергові альтанки, «Господар» ремонтує водогін по вул. Онопрійка, виготовляється і коригується генплан ринку, низка ПКД (на очисні, вуличне освітлення, реконструкцію водомереж, будівництво КНС), заготовляється піщано-соляна суміш на новий сезон тощо.

У обговоренні обурювалися тим, що ніяк не стартує, і найнагальніше – з канави на «кругу», цьогорічний ремонт вулиць (С.Кабалик), що неподалік основного звалища, просто на городах, з’явилось стихійне нове (Р.Пшеничний), постійно захаращені сміттєві контейнери по Ломоносова, біля кладовища (О.Кудринецький), недостатньо прибираються кладовища (Т.Чеберда) тощо.

Звіт одностайно взяли до відома, а от наступний – про виконання бюджету за квартал – вкотре «прокотили». Доповідач – нинішній голова бюджетної комісії Д.Павленко знову нагадав колегам, що казначейство на вимогу селища не надає йому звіту про виконання бюджету (ідею активістів – співставити бюджетні цифри від ради і від казни, обнародувала радівський бухгалтер), і вони його підтримали, не давши більшості голосів за «не такий» звіт. Чим це загрожує голові і бухгалтеру, достеменно не знають і вони. Отож натомість виробили компромісне рішення – знову відтермінувати розгляд до надання звітності казначейством.

…Все б і нічого, от тільки чого вартуватиме така настирливість, пінг-понг листування з казною, коли, домігшись бажаного від неї, ті цифри …візьмуть, та й співпадуть. На кожну бюджетну гривню нині і без доморощеного «НАБУ» вистачає заповзятих державних контролерів.

А бюджет за квартал його нинішній ретивий охоронець охарактеризував схематично, без зайвого цифрового матеріалу: перевиконання значне – залучатимемо на розвиток, по видатках – економія, що не спричинило погіршення роботи ради. Цифри ж із ухваленого рішення – доходи 5,3 млн., видатки 2,9, тож у плюсі більше 2 млн., і це лише за перший квартал.

І невдовзі одним із рішень ухвалили чергове звернення до району щодо додаткового фінансування на селищні садки (район передбачив 5 млн. на рік, а бракує ще 2,3). З цього приводу пролунало таке визначення позиції району: «Особливо не шевеляться…»

Треба «шевелитися» і нам, запропонував депутат В.Остапець, зокрема, скорочувати видатки садків: замість сторожів запровадити автоматизовану охорону, з двох ДНЗ утворити одну юрособу із одним завідувачем… Зауважу, пропозиція лунала на тлі перевиконання селищного бюджету і фінансування першочергових видатків дошкілля з бюджету району, тож чи зрозуміють люди навіть закриття на місяць кожного із закладів з метою економії? Кому край нікуди подітися з малечею – прийматиме інший заклад, запевнила голова.

Свою ж опіку власними садками селище оцінює у близько 400 тис. грн. – така наразі селищна програма розвитку закладів (деякі придбання, енергоносії, харчування). До речі, очікувані результати у програмі визначено напрочуд патетично: «оновлення змісту дошкільної освіти дошкільного закладу; морально-духовний розвиток дошкільнят; збережені цінності дошкільного закладу і зміцнення його матеріальної бази; формування вмінь та навичок, необхідних для дошкільнят; фінансова стабільність дошкільних закладів «Джерельце», «Казка», дотримання державних стандартів у харчуванні дітей закладу».

На сесії затвердили додаткові видатки і перерозподіл коштів (більше 300 тис. грн.) на поточні потреби і придбання ради, на благоустрій , на ПКД по Зарічній (навіть без «Прозоро», аби швидше) – ІІ черга реконструкції водогонів. Як і раніше, від мантри: хальва, хальва, хальва, солодше чомусь не стає – так і не рушила ще й перша черга «шотовеликої» води від автостанції до вул. Космонавтів.

До програми пільгового кредитування для будівництва і реконструкції житла «Власний дім» (область, район і тепер – селище) згодилися додати 50 тис. співфінансування (всього програма на більше 400 тис.), адже через надмірну ощадливість мерії варвинці, охочі до 3-відсоткового кредиту, дедалі частіше почали наражатися на відмови з області.

Серед питань компетенції комісії соцекономрозвитку гучно дискутувати почали на першому – на прохання ініціативної групи мешканців одного із багатоквартирних будинків (активіст С.Й. Петренко) планували припинити надання послуг КП з утримання житла. Комунальна дискусія була голосною і тривалою, мало хто у залі однозначно й достеменно розумів її суть. Зрештою, більшість дійшла думки: хай кожен споживач, бажаючий розірвати договірні відносини з комунальниками, звертається до КП самостійно і рве і їх, і злощасний папірець договору.

Кричали й на питанні змін до цьогорічного переліку майна на продаж. Процедуру викупу кімнат у гуртожитку по Шевченка («триповерхівка») розпочала власниця салону краси Н. Шокодько. Аж раптом депутати згадали, що на час створення ОТГ своїм рішенням призупинили відчуження комунального майна. За внесення кімнат (таких начебто 6) до переліку на продаж не проголосували, не задовольнившись і запевненням, що це – процедурний крок, а ще не сам продаж. Знову завели про інвентаризацію селищного майна – яку вам ще, виходила з терпіння вже й голова, і садківські «ложки-плошки» рахували, і цікавіше – приміщення – теж.

На „мораторії” на відчуження мало не спіткнулася і мешканка селища, котра ще не завершила приватизації квартири (останні метрів зо 5), але здоровий глузд і втома від лементу таки взяли гору.

Парад-але вболівання за селище, зокрема зовнішній вигляд його центральної вулиці, активісти демонстрували на питанні скасування рішення свого ж дочірнього виконкому – щодо дозволу на спилювання каштанів під будівництво автостоянки біля магазину вин по Шевченка. А. Хотін, Г. Пасека, Д. Павленко, С. Старенченко висловилися за каштани (бо, як припустив Старенченко, замість зелені невдовзі матимемо алею «кубів» – такий артоб’єкт перемістили із в’їзду у селище у його центр), а от В. Остапець з розумінням поставився до потреби підприємця у облаштованому під’їзді до магазину, згадував і безпеку руху. Інші обговорювали можливі варіанти влаштування стоянок, вписавши існуючі дерева у забудову, або ж навели у приклад компактну стоянку-«кишеню» – авто ставиться за напрямом руху, як біля колишнього магазину «Паляниця».

А підсумок того тривалого вболівання і за обличчя селища, і за інтереси підприємця такий: рішення виконкому не скасовано (лише 10 «за»), «хай пиляє і будує». Між іншим, як йшлося у обговоренні, коли внаслідок раніше ухвалених рішень ОМС підприємець понесе витрати – почне забудову тощо, змоги відмінити рішення тим паче не буде.

Далі, надискутувавшись, без особливих вивчень «по кісточках» ухвалили положення про передачу комунального майна (згодиться при передачі ДНЗ, утворенні ОТГ), правила утримання дитячих і спортивних майданчиків (виявляється, не стільки заради утримання, як задля розмежування відповідальності у випадку «раптом що»), порядок обмеження часу роботи місцевих «наливайок» – досі не було. А от правила торгівлі на ринках – формальність, що дублює державне регулювання у цій сфері, несподівано прокотили: наші бійці запасу зі знанням справи (бо, певно, і самі полюбляють у щоденному вжитку камуфляж) вчили радівців, що ж саме слід вважати військовою амуніцією і матеріалами для її пошиття, торгівлю якими на ринках заборонено. Отож, не захотіли – і не прийняли, відрядили на довивчення.

І ось, мало не на двадцятому питанні порядку денного, знову на голосування положення про виконком, де наріжним каменем – його реєстрація як юридичної особи (активісти ради і виконкому домагаються цього вже другий рік, комусь від того «зростуться» судові справи, комусь – бракує повноважень і можливостей). Всі вже порядком втомилися, а от Кабалик і Павленко вступили у авторитетний диспут.

Перший припустив, що хай би вже майбутня ОТГ формувала новий виконком і реєструвала його, другий переконував, що та громада успадкує і вже створену з такими потугами юросо­бу. Далі, як і годиться у публічному диспуті не хлопчиків, а мужів, обмінялися люб’язностями: «ви щось плутаєте», «ви не володієте ситуацією, читайте закон» і т.д. Більшість у цей час ледве розуміла, про що ж мова. Підсумок такий: голосуванням наразі не підтримали положення у новій редакції, де у рішенні визначали – селищному голові забезпечити реєстрацію того органу самоврядування (забракло лише 1 голосу). Своє розчарування тим, що колеги-депутати не підтримали реєстрацію юрособи В.Остапець коментував так: це просто люди прийшли посидіти…

Інший активіст юрособи Д. Павленко непоінформованим колегам радив повивчати «матчасть» – що ж воно той орган самоврядування мав би самоврядовувати. Відтак і я читаю у останній редакції положення: «Виконком є юридичною особою…, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах», «Члени виконкому обираються радою за поданням селищного голови…» (у нас же було так: кілька депутатів склали власний список – переважно з числа активістів, які не потрапили на виборах до ради, а голова, в надії на співпрацю, й подала його, що і видихає другий рік у залах ради і судів – прим. автора).

Вивчаємо далі: «Особи, які входять до складу виконкому… звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат… за рахунок коштів селищного бюджету». «Виконком у межах своєї компетенції приймає рішення, які є обов’язковими для виконання … об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території смт. Варва.» І далі за текстом: виконком попередньо формує бюджет і програми розвитку, приватизації майна, управляє комунальним майном, заслуховує звіти керівників підзвітних підприємств, формує тарифи, розподіляє комунальне житло тощо. Тож, схоже, битва за таку юрособу у світлі майбутньої ОТГ набуває ще більшої ваги.

На третій годині дебатів зачитали звернення до голови ради В.П.Остапця щодо необхідності скасувати власні рішення щодо утворення об’єднаної громади, спробували заручитися його поясненнями, а далі висловили своє ставлення до того всього голосуванням: заявнику «відмовити у задоволенні…» – 16 «за».

Із блоку земельних питань на першому засіданні розглянули лише одне – про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на відведення у власність ділянки (на городі матері донька планує забудову), бо дівчина мала терпіння три години (!) чекати у сесійній залі поряд з дебатуючими. А решту ж відклали до наступного засідання, коли буде забезпечено явку земельної комісії.

Навіть за відсутності депутата-фігуранта справи секретар ради мусила озвучити протоколи про вчинення ним адмінправопорушення, пов’язаного з корупцією, – не написав заяви про конфлікт інтересів під час розгляду особистих питань і брав участь у голосуванні. Колеги послухали, пожартували: це, мовляв, як грамота, але немало хто задумався – конфлікт інтересів за нинішнього законодавства – це вам таки не жарти.

Перше засідання завершили розглядом звернення «Батьківщини» – щодо недопущення продажу землі. Голова фракції І. Чаленко зачитала текст, її дещо поскубли запитаннями, а опісля – звернення не підтримали. Кажуть, проти продажу, але і щодо ініціатив згаданої політсили –проти теж.

Друге засідання, за кілька днів потому, відкривали повторним розглядом питання щодо включення кімнат гуртожитку (салон краси) у перелік на продаж. У період між засіданнями, певно, краще довивчили, і голова профільної комісії А. Хотін аргументував необхідність ухвалити рішення тим, що підприємець витратилася на документи і перепланування, і у випадку відмови селище муситиме відшкодувати ті витрати. Із запереченнями знову виступив В.Остапець, але більшість проголосувала «за» останній крок до аукціону.

Цікавинки у низці земельних (за відсутності голови комісії і присутності деяких її членів однак озвучувала секретар ради): належним чином оформлено і прийнято у власність громади два пасовища для громадської череди („Руда”, „Зарічка”, станом на 2016 рік у селищі залишалося аж 46 корів), змінено орендаря землі під „сипками” на Зарічці (у „Дружби” майно купила підприємець О. Савченко, планується стоянка автівок), надано дозвіл райСТ на виготовлення документації на землю під їх приміщенням на ринку –схоже, єдине, що надалі зможе тут орендувати споживспілка, надано ділянку під забудову на Антонівському шляху ще одному «атовцю» – Р. Малічу з Богданів, чимало людського і підприємницького тощо.

Як йшлося на засіданні, у історичній частині селища – територія давнього поселення Варин, назрівають нові археологічні розкопки. Раніше самотужки організувати такі, аби отримати можливість викупити земельну ділянку під приміщенням колишнього магазину „Паляниця”, визвався новий власник – ПП „Валентина” (керівник О.Квас), а нині ініціатива викупу ділянки поряд виходить і від найближчих сусідів – приватної нотаріальної контори (Н.Пушкарьова-Гезердава). Відтак ухвалено рішення, яким надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності для подальшого викупу її частини.

Якщо ініціаторам викупу вдасться порозумітися з ініціаторами пошуків глечиків й інших артифактів старовини – археологами, землю викуплять, у протилежному випадку – орендують. І знову депутатський вердикт, як із „Паляницею” – „хай чоловік занімається”.

До речі, наприкінці розгляду земельних питань обговорили й ситуацію у самій комісії, ще донедавна такій престижній серед обранців. Нині ж хтось відвідує вряди-годи, хтось вибув на роботу за межі селища чи й країни, голові комісії наоголошували протоколів, відтак готувати матеріали, кажуть, нікому. А їх зазвичай тут чи не найбільше серед всіх депутатських „лож”. Навіть згадали, що свого часу Садовий просився у земельну, а його не пустили…

І насамкінець повторне „Різне”- як завжди, сумбурне і голосне. Проаналізувати депутатське відвідування сесій і комісій – сачкують же ж! Неблагоустроєна територія біля ЗОШ, якою тягли комунікації до ділянки, викупленої під супермаркет, котрому, схоже, там однак не будуватися! Купа гілля чи сміття по Космонавтів! Загін благоустрою знову запопадливо обкосив „заводську” територію біля магазину-недобудови у „Царському селі”! Та ще й, як на лихо, побив сосонки, висаджені тут депутатами.

Обурювалися, кричали, показували голові фото віднайдених неподобств. Занотую, зробимо, скажемо – толерантно у відповідь вона.

Давайте вже шкарабанки-смітнички міняти на нормальні! – розпалилися більше активісти. Ось саме на цій пропозиції аж грядущі вибори згадалися, бо зазвичай лавочок-смітничок саме з наближенням часу „Ч” у нашому європейському містечку й більшає…

Хух, і ця чергова завершилася.

…І у сьогоднішньому „пис-писі” таке. Від сесії до сесії живуть студенти весело. Подібна циклічність у діяльності властива і різнорівневим депутатам – тільки від виборів до виборів. Кілька місяців варвинці і гості нашого містечка смачно лаялися на „кругу” у центрі Варви, маневруючи довкола і кругу-транспортної розв`язки, і добрячої канави у тутешньому асфальті. Пропонували й районці – оголосити конкурс: хто із охочих покерувати новою ОТГ першим добіжить до ями з лопатою, та ще й організує тут роботи – так тому і бути …очільником нової громади!..

Ет, і прикрість, і радість, не встигли ми з тим конкурсом. На шостому місяці календарного і бюджетного року, опісля вивчень-обговорень, розпрозорих закупівельних церемоній на площі селища таки з`явилися шляховики. І той свіжий гарячий асфальт – як бальзам на душу нинішньої мерії, котра бачить себе мерією й майбутньою. Завертілися ремонтники на вулицях Варви, а мені так і чується довкола веселий святковий передзвін, як у рекламі розкрученої газводи: „Свято наближається, свято наближається…” Свято чергових „вибєрі мєня”.

Є. Зима