Із сесії районної ради

ЧАС ВАЖКИХ РІШЕНЬ

Реорганізувати не можна залишити… Цього разу у вказаному реченні на черговій, п`ятій, сесії райради районні обранці мусили поставити розділовий знак – кому, саме так, як визначено змінами до законодавства. З нового навчального року із державного фінансування виключено ті загальноосвітні школи, де кількість учнів менша 25 осіб. Відтак, вивчивши ситуацію на початок нового навчального року, прорахувавши зриму перспективу наповнюваності класів і відкинувши показний популізм, своїми рішеннями районна рада мусила реорганізувати Брагинцівську та Леляківську загальноосвітні школи І-ІІ ступенів у ЗОШ І ступеня, тобто у початкові, а також припинити діяльність Дащенківської школи І-ІІ ступенів.

Підготовка до червневої сесії, котру вів голова ради Петро Бакуменко, тривала на засіданнях комісій і президії райради, колегії РДА, тож тривалих дискусій у сесійній залі, попри такі непрості питання у розгляді, вже не було. Порядок денний із двох десятків пунктів містив затвердження спільних розпоряджень голів ради і адміністрації, ухвалені в міжсесійний період, зміни до бюджету і програми соціально-економічного розвитку району, програм розвитку підприємництва, соцзахисту окремих категорій населення, місцевих стимулів для працівників медицини, пожбезпеки та інших, а також рішення щодо реорганізації згаданих освітніх закладів та змін до умов продажу недобудованого плавального басейну, низку рішень щодо управління комунальним майном тощо.

Також розглянули звернення голови громадської ради при РДА В.О. Бойка щодо організації дозвілля молоді та заслухали на сесії його інформацію про діяльність цього громадського дорадчого органу. Райдержадміністрація своїм листом ініціювала вивчення питання орендної плати за державні землі, передані у користування сільгоспвиробникам. Зокрема, у сільські та селищний бюджети за такі землі надходить лише 3%, тоді як середня орендна плата за паї – шість. Нині розпорядником таких земель є обласне управління Держгеокадастру, тож свої пропозиції щодо збільшення відсотку за договорами оренди слід спрямовувати йому.

Блок фінансових питань на комісіях представила начальник фінуправління О.Гмиря. Зокрема, спільні розпорядження стосувалися коштів на підтримку установ і громадян від депутатів обласної ради (59 тис. грн), придбання програмного забезпечення для відділу освіти, збільшення капвидатків на придбання шкільного автобуса (співфінансування району і області), дофінансування із сільських бюджетів потреб закладів освіти і медицини, із районного вільні залишки – окремим сільським радам, які не мають власних надходжень, на придбання медикаментів і виплату зарплати по райлікарні, ремонтні роботи у „Ритмі” та інші нагальні потреби бюджетної сфери.

Зазнав змін і бюджет району, звіт про виконання якого протягом кварталу затверджено сесією. Як наголосила Оксана Анатоліївна, хоч і було спрямовано всі вільні залишки коштів райбюджету на виплату зарплати працівникам, однак на час проведення сесії більше 900 тис. травневої зарплати медикам (200 тис. – на аванс травня і решта, щоб закрити місяць) лишалися не виплаченими. Намагання залучити до співфінансування кошти із селищного бюджету успіху не мали. Селищні депутати, навіть ті, хто і самі працюють чи дотичні до бюджетних установ, прохання про допомогу категорично відкинули, тож напруга не спаде до липня, доки не відкриється можливість скористатися резервом – перевиконання райбюджету за півріччя.

Характеризуючи зміни до програми соцекономрозвитку, перший заступник голови РДА В.Левадний поінформував про те, що стосуються вони, переважно, перерахунку кошторисів об`єктів, які плануються на ремонт і реконструкцію. Внесено зміни і продовжено дію програм розвитку підприємництва (для організації роботи відділу реєстрації), протипожежного захисту населення, передачі нетелів багатодітним сім`ям, місцевих стимулів для медичних працівників. Зокрема, за останньою передбачено кошти на заохочення працівників напередодні професійного свята, оплату відряджень і навчання, „оздоровчих”, а в перспективі, говорили депутати, треба розробити реальні механізми надання службового житла запрошеним на роботу лікарям. А потреба гостра у таких фахівцях: офтальмолог (може прибути вже у серпні ц.р.), рентгенолог, анестезіолог.

А от зміни до програми соціального захисту населення окремих категорій громадян викликали дискусію. Зокрема, держава припинила фінансування послуг електрозв`язку пільговим категоріям громадян, тож такі кошти (більше 80 тис. грн) слід передбачити у місцевому бюджеті, й так завжди напруженому. Тож і категорії тих, кому оплачувати телефон з районного бюджету, вивчали прикріше. Так, депутати запропонували виключити з програми пенсіонерів ОВС та інших служб, які скористалися правом виходу на пенсію у досить працездатному віці, працюють нині у інших сферах чи займаються підприємництвом. Відтак після гострого обговорення знайшли компроміс – аби „під роздачу” даремно не потрапили ті, хто дійсно потребують бюджетної підтримки, категорії пільговиків мають узгодити комісії райради з питань бюджету і соцзахисту населення.

На сесії прийнято програму надання безоплатної правової допомоги населенню Варвинського району на 2016-2017 роки, яку подано Ніжинським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (11 південних районів області). Його директор В. Бригинець поінформував депутатів про основні напрямки діяльності центру та завдання програми. Зокрема, послугами центру, а з 1 вересня 2016 року – й районних бюро (фінансуватимуться з держбюджету), зможуть скористатися малозабезпечені та інші пільгові категорії населення (діти-сироти, ветерани, інваліди та ін.). Безоплатна правова допомога надається не тільки у форматі консультацій, а й представництва у суді тощо.

З метою забезпечення прозорості та відкритості діяльності райради, ширшого залучення громади до ухвалення рішень з питань її життєдіяльності депутати затвердили положення про офіційний веб-сайт районної ради та закріпили депутатів за виборчими округами, адже оновлена виборча система деякі з них залишила без представника. Зі списком депутатів можна ознайомитися на 6 стор. у колонці „Офіційно”.

Вкотре обговорювали подальшу долю найпроблемнішого довгобуду райцентру – плавального басейну райгімназії. Надій на добудову немає, а об`єкт з великим котлованом під басейн і багатотонними бетонними плитами становить реальну небезпеку для людей, а надто – дітвори. Тож вже не вперше робилися спроби продати під розбір безнадійний об`єкт, але охочих на умовах утеплення стіни поки немає. І котлован потребує значних затрат, як звучало в обговоренні, тут вибрано більше 2 тис. кубометрів землі. Відтак з умов продажу наразі виключено утеплення стіни, яке планується провести за кошти від продажу (оцінка – близько 30 тис.). Вивчаючи всі нюанси і довгобуду, і „довгопродажу”, деякі з обранців вже й запитували, а чи не простіше і дешевше його таки добудувати?..

Серед низки питань, що стосувалися управління майном, вирізнялося ось таке. Гнідинцівський ГПЗ ініціює безкоштовну передачу у власність району добротного житлового будинку (так званий під синім дахом у нафтовицькій садибній забудові) на умовах подальшого користування прийомною сім`єю чи дитбудинком сімейного типу. Сесією, звісно, надано згоду на прийняття, тож подальші кроки – за нафтовиками.

У низці питань із категорії земельних йшлося про затвердження нормативної грошової оцінки для одного з фермерів (169 га розрізненими ділянками по району з орендною платою 4 %), обговорювалася ситуація з відсутністю пасовища у Брагинцях. Спільне тут те, що функцією розпоряджатися такими землями нині ні село, ні район не наділені. Так, по фермеру район може хіба що рекомен­дувати обласному управлінню Держгеокадастру при укладенні договору передбачити не 4, а максимальні 8% орендної плати.

Зі зверненням до районного керівництва виступив і Озерянський сільський голова С.Дмитренко, адже не всі сільчани, хто має право на 2-гектарний пай, отримали землю, тоді як у селі надано паї мешканцям з інших населених пунктів, наголошував він. Пропозиція винести питання на розгляд профільної комісії – аграрної, широкої підтримки не знайшло, адже поговорити і нічим не допомогти – теж не вихід, бо нині ця процедура стала ще нездоланнішою.

А між тим нині особливої уваги потребує те, що кадастрова система наразі працює так, що будь-який мешканець держави може претендувати на будь-яку вільну земельну ділянку – присадибну, город, 2 га тощо, якщо вони донині лишаються неприватизованими. До голів сіл Варвинщини вже починають надходити такі запити, наголошував Петро Бакуменко.

Із питань, до яких підходили з важким серцем – реорганізація шкіл, інформував депутатів начальник відділу освіти В.Кутовий. Цифри по Брагинцівській школі: на 14 учнів штат 8 осіб, вартість утримання одного учня – 47,7 тис., надалі може сягнути й 70 тис. (гімназія – 10,3 тис.), початківців залишається п`ятеро, решта школярів підвозитимуться в Озеряни.
Леляки – 19 учнів. Де взяти ще 6, аби зберегти заклад І-ІІ ст.? Кажуть, вчителі можуть перевести власних дітей із райцентрівських шкіл, але ж чи це вихід?..

У Дащенках ситуація ще драматичніша: залишається шестеро учнів, у початкових класах – жодного, така ж і перспектива. Підвіз до Богданів і Варви, майно – у власність сільської громади.

У контексті реорганізації мережі шкіл особливої гостроти набуває питання стану доріг у районі і транспорту для підвозу учнів. Антонівський шкільний автобус потребує кап­ремонту, Озерянський – ремонту двигуна, не говорячи про придбання нових (вартість близько 1,4 млн. грн).

Хоч голосування і не було швидким та одностайним, особливо важко було визначатися сільським депутатам, однак рішення, котрі зазвичай називаємо непопулярними, ухвалено. І шукати крайнього у селі чи районі не варто, тенденція до знищення села – багаторічна і загальнодержавна. Коли раніше частенько говорили: немає школи – не буде села, нині усвідомили: немає достойної роботи молоді – немає у селі мешканців, не народжуються діти, село зникає.

Вустами старійшини ради В. Ладицького: „Суддям по 300 тис. знайшли, а для дітей грошей немає…”, озвучено загальний настрій багатьох, і не лишень варвинців. Між іншим, на існування освітньої галузі району цьогоріч не вистачатиме 7,5 млн., з медициною – всі 12.
Насамкінець сесії голова ради поінформував загал про почуте на черговому форумі з децентралізації, у якому брала участь і варвинська делегація. Петро Бакуменко висловив переконання, що за тих вимог до організації об`єднаної громади, котрі визначені законодавством, на теренах нашого району спроможною буде лише одна громада. Тож до питань, які рано чи пізно постануть перед кожним селом, слід підійти, зваживши всі ризики.
Скориставшись нагодою, про намір Варвинської селищної ради найближчим часом ініціювати об`єднання громад оголосила селищний голова В.Саверська-Лихошва, запросивши колег – сільських голів приєднуватися до ініціативи. У варвинській громаді хочуть себе бачити й мешканці Дігтярів та Іванківець сусіднього Срібнянського району, звучало на сесії. „Це ще не офіційна пропозиція, – наголосила мер селища, – але будемо починати…”

Є.Зима