Із сесії районної ради

БОЛІСНИЙ ВИБІР

між бажаним і реальністю, між раціональним й емоційним, між чітким економічним розрахунком і потребами людей мусили робити районні депутати на черговій, 12-ій, сесії райради, котра під головуванням Петра Бакуменка відбулася 7 вересня. Найскладнішими, а відтак – з голосним та емоційним обговоренням на засіданнях комісій і президії ради, були питання дофінансування потреб бюджетних установ і закладів, інших видатків райбюджету, а також реорганізації двох сільських ЗОШ у початкові. У ході підготовки до сесії обговорювалися перспективи функціонування селищних ДНЗ, в утриманні яких селище участі брати не бажає, з цього приводу затято судиться з райфінуправлінням і райрадою. Хоч і районний, і апеляційний суди район виграв, однак його керівництвом вирішено в інтересах варвинців припинити тяганину довкола фінансування садків і прийняти їх під свою опіку.

Сесійний розгляд (у порядку денному значилося три десятки питань) відкривався звітом голови райдержадміністрації Любові Долі за підсумками минулого року і І півріччя ц.р. Оскільки він був оприлюднений напередодні сесії, очільниця РДА акцентувала увагу депутатів на ключових його тезах, поінформувала, що вдалося зробити спільними зусиллями виконавчої і представницької влади району, територіальних громад, які проблеми чекають вирішення.

Так, торік вдалося залучити більше 5 млн гривень державних інвестицій у бюджетну сферу (реконструкція райбібліотеки, поліклінічного відділення ЦРЛ і її головного корпусу, водогону в с. Калиновиця, обладнання для медзакладів, дитячий майданчик для селища, співфінансування шкільного автобуса тощо). Залучено кошти від депутатів облради, найвагоміші надходження, близько 100 тис. грн, – від С.А. Гайдая.

Звітуюча мала нагоду повідомити гарний результат: за обласним моніторингом показників діяльності районів у І півріччі ц.р. Варвинщина здобула І місце, зокрема, наразі лідируємо за економічною ефективністю, фінансовою самодостатністю, інвестиційним та інфраструктурним розвитком, ефективністю ринку праці. Обсяг реалізації промислової продукції – 157% (4 місце), сільськогосподарської 113,6% (2 місце), на 70 % зросли надходження до бюджетів від малого підприємництва (4 місце), середня зарплата сягнула 7,7 тис. грн (1місце), друге місце по області і у обсягах закупівель через „Прозоро” (економія коштів – 2 млн грн).

Серед об`єктів реконструкції, роботи на яких розпочинаються невдовзі – заміна вікон і дверей у райгімназії, санвузлів – у райцентрівській ЗОШ, за сприяння нардепа О.Кодоли у восьми населених пунктах району з`являться нові дитячі і спортивні майданчики, депутата облради С.Гайдая – спортивний майданчик у Варвинській ЗОШ.

Із районного бюджету фінансується ремонт історико-краєзнавчого музею, виділено 1,5 млн на ремонт доріг між населеними пунктами, доповідала колегам Любов Вікторівна. Вчасно виплачується заробітна плата, значні суми йдуть на утримання і ремонт бюджетних закладів, зокрема, освітніх. Вперше за останні роки вдалося задовольнити їх потреби у спортінвентарі, оновлена матеріально-технічна база шкільних їдалень, придбано інвентар для медзакладів.

Але оптимістичну картину розвитку району суттєво потьмарює ситуація на Гнідинцівському ГПЗ – непродовження спецдозволів на видобуток сировини і реорганізація у самій „Укрнафті” поставили підприємство на межу існування. Хоч район за допомогою звертався до керівництва області, народних депутатів, колектив брав участь у попереджувальних акціях під стінами кабміну, але позитивних зрушень нині немає, зазначила Любов Доля.

До проблемних питань додала й ремонт і обслуговування доріг, гостру необхідність реконструкції покрівель Журавської ЗОШ і райгімназії, забезпечення службовим житлом лікарів тощо. Триває пошук інвестора на добудову 30-квартирного довгобуду у селищі.

Зроблене раніше і заплановане на близьку перспективу – це спільна праця РДА і райради, депутатів всіх рівнів, сільських громад, промислових і сільгосппідприємств, громадськості, тож очільниця району дякувала всім за дієву співпрацю.

На сесії відбулося обговорення інформації начальника відділення поліції О.Яцика про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку за півріччя, що минуло. Зокрема, керівник місцевої поліції акцентував увагу депутатського загалу на проблемних питаннях: значний некомплект штату відділення, гостра потреба у додаткових посадах дільничних, що суттєво позначається на спроможності правоохоронного органу реально допомагати людям.

Голова райради ініціював запровадження патрулювання, особливо в нічний час, адже засилля нетверезих водіїв на шляхах вже дає свої трагічні наслідки. Як зазначив начальник відділення поліції, такі плани є – після доукомлектування по патрулю діятиме в районі і у селищі. Допоможе у роботі і система відеонагляду, котру все ж таки планується обладнати за співфінасування району і селища.

Такі видатки, у низці інших нагальних потреб, знайшли відображення у рішенні щодо змін до цьогорічного райбюджету, ухваленому на вересневій сесії. Зокрема, більше мільйона гривень передбачено додатково на зарплату бюджетникам – до грудня ц. р., а також необхідні кошти на придбання інсуліну для хворих на цукровий діабет і пального для медтранспорту, придбання автомобіля для центру первинної медико-санітарної допомоги та на інші видатки центру і ФАПів, асфальтування під`їзду до швидкої допомоги, будівництво теплого санвузла у райбібліотеці, придбання двигуна до автомобіля МНВК, ремонт даху Журавської ЗОШ, шкільних котелень, ганку райгімназії, придбання засобів зв`язку для райвійськкомату, камер відеоспостереження для поліції, на заходи пожбезпеки і меблі для закладів культури, на підтримку родин воїнів АТО та чимало іншого.

Заплановано субвенції обласному онкодиспансеру на придбання обладнання (співфінансування від районів області) та на утримання пологового відділення Прилуцької міської лікарні, де приймають варвинських породіль.

Розподіл додаткових коштів, а вповні задоволених у цьому питанні й апріорі бути не може, цього разу минувся навіть легше, аніж питання реорганізації шкіл у Леляках і Богданах. З цього приводу депутати почали спілкування із директорами шкіл і головами сіл ще на засіданнях комісій. Коли минулий рік, як-то кажуть, правдами й неправдами, заклади ще зібрали неохідну для державного фінансування кількість дітей – 25, то цьогоріч у Леляках на початок навчального року очікувалося 20 учнів, а в Богданах – 19. Щоб зберегти статус закладу І-ІІ ступенів хоча б на рік, із місцевих бюджетів – районного і сільських, потрібно близько 3 млн грн. А їх, як відомо, немає. Ще до вирішальної сесії богданівські школярі приєдналися до сусідів-світличненців, питання працевлаштування педагогів і підвозу школярів відділом освіти було вирішено.

У напруженому обговоренні звучало й те, що, думаючи про інтереси дітей, не варто забувати про якість освіти та соціалізацію у сіспільстві сільської дитини. Тієї, яка єдина у класі з вчителем, теж єдиним з багатьох предметів.

Передбачаючи розвиток ситуації, адже за подібні рішення депутатські руки підіймаються дуже неохоче, було організовано за процедурою таємне голосування. Для обох ЗОШ воно склалося однаково – „за” реорганізацію 14 голосів,”проти” – 5, рішення прийняті.

Вереснева сесія внесла необхідні зміни до низки діючих цільових програм – забезпечення пожбезпеки, розвитку підприємництва, підтримки обдарованої молоді, попередження дитячої безпритульності, профілактики правопорушень тощо, а також ухвалила нові – національно-патріотичного виховання на 2017-2020 роки, розвитку водного господарства і екологічного оздоровлення малих річок та р.Удай на 2017-2021 роки. За останньою, до речі, завдяки сприянню вихідців із Журавки може відкритися можливість розчищення Удаю державним коштом.

Хоч грошей у бюджеті вдосталь ніколи не буває, проте на спільному засіданні комісій депутати підтримали ініціативу керівництва району забрати на баланс і утримання селищні дитсадки, щоб остаточно зняти дискусію довкола того, хто ж і у якій мірі має їх фінансувати. Коли у селах району основні видатки за формульним розрахунком надходять з району, а село співфінансує свій заклад до потреби, то селище за наполягання окремих активістів ради усіляко відмежовується від спільного обов`язку дбати про свої садки.

Дійсно, є певні прогалини у законодавстві, проте вся Україна працює за проторованим механізмом фінансування, а ми розвозимо кошти на суди і розповідаємо у листуванні один одному про інтереси дітей, зауважила Любов Доля.

Наразі районного фінансування для двох варвинських закладів вистачить на вересень, далі ж треба ще 2 млн. Складеться така ситуація – селище не дає, ми не даємо, і люди стануть її заручниками, зазначила вона. Мало не в унісон з головою ради П.Бакуменком запропонували: хай вони вже їх нам передають і будемо самостійно фінансувати. Депутати своє схвалення ідеї висловили так: полегшимо життя селищним колегам, залишимо їм …площу з мітлами, себто хіба благоустрій.

Є.Зима