Із сесії і засідання виконкому селищної ради

ПЕРШІ РОБОЧІ,
або Голосували на диво одностайно

Прикро, але маю констатувати: районна газета у форматі тижневика і з обмеженим контингентом власкорів за кількістю заходів, спродукованих у стінах селищної ради, наразі вже не встигає. З початку каденції, а це лічені місяці, відбулося сім сесій ради і, мабуть, не менше засідань виконкому. Іноді й по двічі на тиждень обранці збиралися на відкриті пресі заходи, не говорячи вже про діяльність між засіданнями. Відтак подаю нотатки із 7-ої сесії від 25 лютого і засідання виконкому – 2 березня, на жаль, вже значно опісля (а на п`яти насідає наступна сесія – восьма, призначена на 11 березня).

Для себе ці зібрання коротко охрестила чи не першими робочими, принаймні, з тих, які доводилося бачити. Адже сесія минулася, можна сказати, без гучних суперечок, хоч і йшлося про низку проблем, вирішення яких простим бути не може. Дискутували й на засіданні виконкому, але теж порівняно коректно.

Свого часу, коли стартувало попереднє, шосте скликання ради, у котромусь з матеріалів доводилося писати про болісне притирання її складу. Схоже, що і нині триває перший настановчий етап, коли учасники процесу побачили один одного, сприйняли чи не сприйняли, однак мусять усвідомити, що доведеться поєднувати іноді непоєднуване. Головне, аби цей період не затягнувся в акурат до завіси скликання.

Диво чи чудо, але ці зібрання вирізнялися й тим, що голосування – на сесії перше відкрите поіменне, а на виконкомі – простим підняттям рук, було, мабуть, як бальзам на душу голови – майже з усіх питань „одноголосно”. Визначатимуться депутати відтепер у формі переклички – „за”, „проти”, „утримався”, і з подальшим оприлюдненням позиції кожного на радівському сайті http://sr.varva.org.

Чи підвищений рівень гласності, чи наслідки „притирання”, а голосували з більшості питань, винесених на сесію, у дружному спринтерському темпі. На засіданні „дочірнього” органу ради – виконкому, так не швидили, проте погодження нарешті багатостраждальної програми благоустрою про щось таки говорить.

Перелік проблем озвучено. «Виконуйте, будь ласка…»

Сьома сесія селради (явка – 22 депутати) розпочалася звітом голови про діяльність ради у 2015 році. Охочі варвинці слухали його на сході селища, а депутати, хто вперше, хто вдруге – на сесії. Озвучу здебільшого ті тези, котрі зауважила цього разу чи не навела у попередніх матеріалах, і обговорення довкола.

Так, голова акцентувала увагу на тому, що бюджет-2015 становив близько 14,5 млн. грн. (в т. ч. 6 млн. – залишок попереднього року, котрий утворився внаслідок неможливості здійснювати проплати, крім першочергових). Чимало позицій вдалося профінансувати, говорила вона, зокрема, проведено поточний ремонт 5 вулиць та окремих тротуарів, завершено чотирирічну роботу з формування генплану забудови селища, 400 тис. грн. виділено на співфінансування придбання рентген­апарата для ЦРЛ, виконано ремонт даху радівської котельні і підвалу адмінприміщення, де тренуються вихованці ДЮСШ. 10 центральних вулиць обслуговував загін благоустрою, залучалися до таких робіт і безробітні.

Замовлено детальне планування земельних ділянок для воїнів АТО, виготовлено документацію для громадських пасовищ (25, 13 і 31 га), проведено водогін до Підгірної, виконано поточний ремонт ділянок водогонів по вул. Одеська, Вороного, Зарічна, Трудова тощо. Вдалося залучити кошти на каналізаційний насос із обласного бюджету, виконано нумерацію багатоповерхівок і обпиляно дерева у мікрорайоні, аби авто швидкої допомоги могло дістатися до кожного під`їзду, частково освітлено вул. Космонавтів і т. ін.

Торік відбулося 15 засідань виконкому, 17 сесій селищної ради, триває робота зі створення електронних баз рішень ради, нумерації будинків селища, опрацьовано більше 650 звернень від громадян, інформаційних і депутатських запитів, видано близько 6,8 тис. довідок та іншої кореспонденції, діяли адмінкомісія і опікунська рада. На квартирній черзі у селищній раді (виявляється, така ще теж існує) перебуває 79 осіб.

Під притишений гул спілкування у залі очільниця громади нагадала і про низку культурно-мистецьких заходів у селищі та намагання у співпраці з міжнародними грантодавцями.

Зауважила доповідачка і те, що ряд потрібних робіт нині „застопорилися” через непогодження нинішнім складом виконкому програми благоустрою на рік поточний. На це депутат Д. Павленко зазначив: погодження немає, бо не вироблено прозорого механізму використання коштів на благоустрій, немає переліку об`єктів, котрі підпадають під дію програми, відтак, коли це буде зроблено, – згода не забариться.

«Зараз ми всіх вивели на вулиці, – емоційно відповідала голова на „ремарочку”, – рахуємо всі стовпи, всі дерева, міряємо всі бордюри, всю зелену зону, міряємо дороги, тротуари, щоб визначити об`єми робіт». Але хіба цим має займатися селищна рада – кілька спеціалістів, запитувала депутатів голова, назвавши великий селищний переоблік стовпів ненормальною, мабуть, у сенсі „невластивою раді”, роботою. Натомість депутат О. Кудринецький підкреслив, що це – робота важлива, котра надалі унеможливить неефективне використання бюджетних коштів.

Обговорення продовжив голова комісії з питань соцекономрозвитку, комунального майна і благоустрою А. Хотін, нагадавши про правила благоустрою і розкріплення між організаціями територій для прибирання, ухвалені попереднім скликанням ради, а також про об`єкти, закріплені за загоном благоустрою, резюмувавши: і на це торік використано 1,7 млн.?

Також він запропонував закріпити за СТОВ „Дружба-Нова” прибирання прилеглих територій (раніше існувала домовленість: „дружбяни” натомість викошували сквер) і ділянки, наданої підприємству під будівництво гуртожитку неподалік нового офісу. Нині ділянка поросла бур`янами і тут починає формуватися стихійний смітник. А прибирання території довкола недобудованого заводського магазину на виїзді на Гнідинці Анатолій Олексійович запропонував закріпити за ГПЗ, чим зекономити бюджетні кошти. Застеріг голову і від „шантажу” невивезенням сміттям з приватного сектору. „Ось є положення, – струснув стосом вивчених матеріалів депутат, – виконуйте, будь ласка.” Це, схоже, прозвучало на адресу посадовців. Мабуть, селищні обранці питатимуть з них, як виборці мали б запитати з усього складу „обраних”…

Думку залучати до прибирання „Дружбу-Нову” на рівні з іншими організаціями підтримали й інші депутати. Зокрема, голова бюджетної комісії С. Старенченко нагадав: у них може не бути зайвої робочої сили, але у них є гроші! Принаймні, штрафами за неупорядковану територію можна поповнити ту ж скарбничку благоустрою.

До речі, у контексті розмови земле­упорядниками було доведено таку інформацію: у зв`язку зі змінами у законодавстві повернути людям під городи згадані „дружбівські” бур`яни не є можливим. Виявляється, город тепер можна взяти хіба в оренду, виготовивши власним коштом документацію, уклавши договір із селищною радою, зареєструвавши його у реєстраційній службі, і надалі сплачувати орендну плату та ще й „перти плуга”. Тож, як мовиться, дурних немає…

Окрім іншого, Валентина Саверська-Лихошва також зауважила у звіті: хоч торік і виготовлено ПКД на перенесення сміттєзвалища у глиняний кар`єр, однак з настанням тепла буде поновлено пошук іншого місця, яке задовольняло б усіх мешканців району. Адже з 2017 року, висловила сподівання вона, сформується єдина варвинська територіальна громада, тож і майбутня сміттярня стане єдиною для всіх її сіл.

Відтак, як на мою думку, чинити спротив небезпечній близькості з таким об`єктом людям варто з подвійною енергією. Як би поборники дешевого і зручного доїзду до звалища не заколисували варвинців розмовами про дотримання санітарних норм, однак вкотре спрацює сумнозвісний принцип: хотіли, як краще, а вийде, як завжди – матимемо побіля Варви вже дві сміттєві „холодниці” у всій їх „красі”.

Щоправда, усвідомлення помилковості прийнятого селищною владою рішення щодо місця розташування нової „незагойної рани” прийшло ще не до всіх. А. Хотін, котрий разом з колегами-депутатами О. Кудринецьким, Г. Пасекою, Д. Павленком і М. Цопою на сесії теж побажали позвітувати про депутатську роботу і зустрічі з виборцями, з цього приводу у своєму звіті висловився так:

– Ділянки для розміщення полігонів ТПВ повинні обиратися за територіальним принципом і відповідно до схеми санітарного очищення і генерального плану населеного пункту. Розміщення полігонів ТПВ проводиться у відповідності до державних будівельних норм з врахуванням ряду чинників. Звучали думки, що ми недопрацювали це питання чи недостатньо вивчили, але ми його розглядали і підійшли до цього зважено. На даний час кращого місця для влаштування сміттєзвалища із врахуванням зазначених чинників поблизу селища, насамперед з фінансової точки зору, немає. Мораторій до кінця року на перенесення сміттєзвалища нічого не вирішує, а жителям х. Федоренків треба готуватися жити з таким сусідством тривалий час. Поясню, чому альтернативи немає. Крім дороги, яку нам обіцяла профінансувати Гнідинцівська сільрада, там є ряд технічних заходів, які слід виконати: викопати кар`єр, виконати обваловку, вивести землю із сільгосппризначення, і щоб там дорога була. У даному місці („Мостище” – прим. авт.) у нас вже є дорога, є відпрацьований кар`єр, у який можна засипати сміття при дотриманні всіх заходів безпеки і вимог…

Словом, схоже, що кращого місця, аніж майже під власним двором і дворами своїх виборців, депутат від вул. Нафтовиків, 17-го Вересня, Михайла Галушки,  Лесі Українки, Промислова і ін. не бачить, як, певно, і різниці між згадуваними ним полігоном ТПВ і відкритим сміттєзвалищем…

Коли у обговоренні звіту голови висловилися всі бажаючі, дебютувало поіменне голосування. У „перекличці” всі присутні висловилися „за” взяти його до відома, як і далі одноголосно прийняли звіт про виконання минулорічного селищного бюджету – як звучало раніше, такого небідного, але «неефективно використаного»; „компромісну” програму розвитку ДНЗ – із пропозиціями виконкому і коштами на дофінансування зарплати; внесли зміни до рішення щодо скасування тарифів на воду і водовідведення, бо на виконкомі через «брак комунікації» з підприємством затяглося прийняття інвестиційної програми для КП (тож нові тарифи перенесено на квітень); затвердили порядок застосування закупівель через публічну електронну систему – для ефективного й економного використання бюджетних коштів, про що їх розпорядники щомісяця звітуватимуть комісії соціально-економічного розвитку і комунальної власності; надали в пільгову оренду підвальне приміщення під готелем громадським організаціям волонтерів і воїнів АТО (щоправда, з умовою: за роз`ясненням з області приміщення, котре є захисною спорудою, «раптом що» – доведеться звільнити протягом 12 год.) і так далі.

У звітах групи депутатів озвучено чималий перелік селищних проблем до виконання: незадовільне водопостачання у літній період і відсутність перерахунку у таких випадках, стан тротуарів по вул. Шевченка між магазинами «Марс» і «Всесвіт», облаштування пандусу біля дитячої поліклініки, стоянки біля ДНЗ «Казка», пішохідних переходів, знаків – згідно нормативів, ремонт вул. 17 Вересня, Котляревського, Кошового, Київська і ін., випилювання перерослих верб по вул. Космонавтів, відсутність твердого покриття, освітлення і організованого вивезення сміття по вул. Пушкіна, освітлення по вул. Південна, Сонячна, Вишнева і Яблунева, Українська, необхідно облаштувати перехід через «Сухий яр» між «Зарічкою» і гімназією, у багатоповерхівках дахи течуть, під`їзди й підвали занедбані тощо.

Зокрема, йшлося про необхідність капремонту чи взагалі буріння нової свердловини у районі нафтовицької садибної забудови біля виїзду на Гнідинці. Комунальники вбачають причину негараздів у «запісоченні» свердловини, Анатолій Хотін вважає, що проблема у тому, що згадану свердловину «закільцьовано» до загальної мережі селища, тоді як вона була розрахована тільки на потреби т.з. «Царського села».

Директор КП нагадав про схему оптимізації водогонів, розроблену науковцями, котру для покращення водопостачання слід виконати. Пролунала й така репліка із зали: нехай скинуться на ремонт, коли свердловина їхня.

Чи не кожен із звітуючих депутатів наголосив, що їх виборці у час, коли бракує води, доріг і світла на них, висловлюються проти будь-яких «бастіонів» на площі та інших артоб`єктів. Наведу лаконічну цитату депутата О. Кудринецького: «Люди не бачать сенсу у встановленні подібних споруд тоді, коли, грубо кажучи, їсти нічого».

Стримано вислухавши всі «наряди», очільниця громади теж не лишилася в боргу: нагадала, що не стільки рук у раді і КП, коштів – у бюджеті, аби охопити всі потреби, і навела інший приклад виконання доручень виборців. Один із депутатів, не пишучи звернень і не роблячи виступів, придивився, де можна взяти бій цегли і пробує організувати його висипання на вулиці. Також нагадала про практику толок, приміром, весняних, куди селищна рада залучатиме й депутатів – показати приклад всім варвинцям.

Дискусії ж довкола утримання багатоквартирних будинків, що вкотре спалахнули за участю депутатів і їх колеги – керівника КП, невдовзі припинить держава – реформою у ЖКГ: з липня будинки стануть клопотом самих мешканців. Відтак «парад-але» звітів взяли до відома теж одноголосно.

У низці земельних питань (до двох десятків) із дивовижної одностайності вибилися кілька. Зок­ре­ма, не прийнято рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки під новобудовою – газовою заправкою неподалік колишньої бойні, на довивчення відправили питання перенесення проблемної ЛЕП (свого часу опинилася у житловій забудові) і заледве не відправили – щодо дотримання умов оренди землі у селища місцевим ринком, де без згоди селищної ради і відповідних надходжень у її бюджет зводяться торгові павільйони. Проте з приводу цього у рішенні зафіксовано: заборонити ринкові самовільну забудову і розпочати процедуру припинення дії договору з ним.

Залучити «дружбян» до благоустрою нагода швидко трапилася – підприємство звернулося за дозволом на розроблення техдокументації для продовження договорів оренди землі під їх об`єктами – зерносклад і пасіка на «Зарічці», офісне приміщення по Горького, тракторний парк і ін. Відтак депутати одноголосно обумовили внести згадані ділянки у схему прибирання і задумалися про збільшення орендної плати, коли дійде справа до переукладання договорів.

«Йдете ви вночі, впали у баюру, а на вас – ще й бродячий пес…»

Чергове засідання виконкому, мало не історичне, бо винесену вп`яте програму благоустрою селища на 2016 рік таки було погоджено, відбулося знову за участю 11 членів і членкинь з 19 за списком. Голова ради, вона ж керівник виконкому за законом, хоч цього разу і не зібрала всі радівські «штики» у виконкомі, однак, відчувалося, підготувалася. Майже урочисто оголосила, що великий переоблік селищного благоустрою завершується.

Членам виконкому таки було надано (на електронні адреси зокрема) перелік об`єктів благоустрою – скільки дерев, бордюрів, лавочок, лампочок тощо обслуговується, скільки метрів і гектарів обмітається і коситься. Сиділи у залі засідань в напруженні і жіночки – інспектор з благоустрою Н. Хажанець, майстер з благоустрою Ю. Бобошко, котрі разом із заступником селищного голови С. Бейкуном, озброївшись «метрівками», все те добро рахували не один день. Голова подякувала члену виконкому Р. Кареті, котрий технічно допоміг у визначенні площі зеленої зони селища.

Чи сприятиме наведена таблиця у заощадженні бюджетних коштів, на чому наполягають активісти нинішньої ради, а от інтерес для любителів різного роду цікавої статистики таки складе. Виявляється, у селищі, приміром, 22038 м2 тротуарів до підмітання і 14,07 км – на прочищення від снігу, 21,8 тис. м2 для посипання вручну протиожеледною сумішшю і 68,1 тис. – автомобілем, 7,1 тис. м погонних бордюрів – для побілки і 6,5 – на очищення від грунту вручну, майже 345 тис. м2 узбіч і зелених зон, де жінки із загону благоустрою штрикають паличками сміття, 198 смітничок, де те сміття треба вибрати вручну, 53 лавочки, що потребують фарбування, 793 дерев, стовбури яких біляться, і тощо, тощо, тощо.

А, мабуть, найголовніше, бо довкола цього й сперечалися «напередодні» найбільше, – маємо до викошування вручну 13,428 га зеленої зони. Невідповідність власним замірам – гектарів на шість, відразу зауважив Р. Карета, йому й іншим повідомили, що додано території парків, «Сухий яр» з амброзією, які теж викошуються. Депутат Д. Павленко піддав сумніву, що парк Слави коситься. Член виконкому С.Смаглюк вкотре наголосив, що перелік не підкріплено вартістю кожного з видів робіт і запропонував вже на наступне засідання ліквідувати й цю прогалину у «переобліку»…

Коли терпець голови мав ось-ось урватися, на авансцену зібрання вийшла зі свіжими силами до дискусій член виконкому і депутат попереднього скликання, очільниця казначейської служби в районі В. Повар. Вона зауважила, що не мала змоги брати участі у попередніх засіданнях виконкому і своє враження склала із прочитаного у газеті. І те прочитане їй не сподобалося. «Що, і вам теж?» – запитали завсідники цього дискусійного органу. Власне, не подобається і мені, тільки кожен має на увазі своє.

Віра Іванівна спробувала переконати колег у тому, що «ложка дорога до обіду» – програму благоустрою треба прийняти, щоб розблокувати фінансування поточних робіт, адже пішов вже третій місяць року. Далі можна продовжити роботу над удосконаленням і програми, і механізму фінансування робіт з благоустрою. Вона запропонувала уявити, як член виконкому іде темною, себто неосвітленою вулицею, спотикається і падає у ковбаню, а для повнішого «щастя» на нього кидається бродячий пес… Якщо ви цього не хочете собі і своїм близьким, апелювала Віра Іванівна до здорового глузду колег, давайте погодимо програму, котра є лише планом дій і її можна редагувати за потреби. Цю думку підтримав член виконкому Василь Небрат, наголосивши, що будь-яку господарську роботу непомітно, коли вона робиться вчасно.

Голова мала змогу перепочити за столом президії, бо далі послідувала палка дискусія між В.Повар і Д.Павленком на предмет програмно-цільового методу формування бюджету. Далі майже всі гуртом голосно сперечалися про те, що цифри фінансування не підкріплені реальними витратами. Дмитро Павленко навів у приклад рахунок на викошування трави, де одиниця виміру викошеного – гривня. На вигук, що будь-який бухгалтер спише що завгодно, бухгалтер КП аж стрепенулася…

Не знайшовши переконливіших аргументів, голова ради повідомила, що більше не проситиме благодійної допомоги технікою на ГПЗ і не купуватиме власним коштом лампочки для вуличного освітлення, а варвинці вже постали перед проблемою самостійного прибирання обпиляного «ремівцями» гілля.

Вкотре обурений недовірою до комунальників у використанні коштів на благоустрій, С. Садовий запропонував новому складові ради поновити щоп`ятничні об`їзди території селища, мовляв, тоді видніше буде – косити раз чи тричі, зменшити фінансування чи додати. Він нагадав, що основна місія КП – вода і водовідведення, і благоустрій він сприймає як тягар, тим паче, зважаючи на те, у якому запалі нині перебувають громадські контролери…

Лементувалися ще якийсь час – і про покращення життя варвинців, і про прозорість у використанні коштів, і про особисті амбіції, а консенсус щодо «приблизних» цифр програми настав знову по-підприємницьки: просто сторгувалися, поділивши запропоновану суму на три – вийшло 247 тис. «із собаками» та з настановою «доопрацювать». Відтак 11 «за» (голова, певно, від хвилювання спершу свій голос навіть забула порахувати), програму можна виносити на сесію, як і порядок використання коштів на благоустрій – 10 «за».

Затвердили схему територій для прибирання організаціями, включивши вже неодноразово згадувану «незлим тихим» «Дружбу-Нову» з її територіями, а недобудований «червоний» магазин наміряли ГПЗ – з подачі самих же заводчан.

Знову зайшла мова про необхідність доладувати яр біля колишнього банно-прального комбінату, де мешканці (зауважте, не прилучани чи срібняни, а варвинці) влаштували таке звалище, яке ні прибрати, ні загорнути землею наразі можливості голова селища не бачить. Коли інспектор вивела туди загін благоустрою, люди сказали, що розрахуються, а прибрати той жах не зможуть. Ось одне із складних, задавнених питань, добре поміркувати над яким треба всім разом – і радою, і «радою у раді», і громадою…

Подальші питання – про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії щодо виконавця послуги вивезення сміття, дозволу на влаштування волейбольного майданчика у «Сухому яру», за яким звернувся варвинець В.С. Шолом, схвалювали одноголосно.

Також того дня на засіданні виконкому зробили спробу обговорити пропозиції до майбутніх тарифів на воду і водовідведення. Хоч голова запевнила, що кожну пропозицію буде включено, а представники КП заходилися занотовувати їх за Д.Павленком, однак невдовзі, чи то від втоми, чи від складності обговорюваного, знову «забуксували» – нюанси того діалогу мало хто розумів, тож було вирішено перенести цей процес безпосередньо на підприємство, де під рукою документація, фахівці. На тому і розійшлися.

* * *

Хоч я вже й не рада, що встрягла у виснажливий селищний марафон – рада і виконком ніби змагаються, хто діяльніший і хто частіше збирається, однак мушу завершити чергові нотатки традиційним: «далі буде». Бо у тривалій суперечці, хто головніший – голова чи депутати, рада чи виконком, є єдино правильна відповідь – головніша громада. І вона має право знати.

Є.Зима