Діалог: влада – громада

 

Оприлюдненням на сайті селищної ради проектів рішень щодо припинення діяльності малокомплектних початкових шкіл у Брагинцях, Кухарці, Богданах та Леляках (кількість учнів 6-8) та відповідним повідомленням фактично стартувало обговорення у громаді цієї проблеми. Подаємо до друку думки і аргументи мешканців одного із сіл, де діяльність школи планується припинити, та відділу освіти селищної ради.

Начальнику відділу освіти Варвинської селищної ради КУТОВОМУ В.Є.

Варвинському селищному голові САВЕРСЬКІЙ-ЛИХОШВІ В.В.,

депутатському корпусу

Не ліквідовувати, а шукати шляхи економії

Громада Брагинцівського старостинського округу глибоко схвильована з приводу звернення начальника відділу освіти Варвинської селищної ради В.Є. Кутового, в якому він просить внести на розгляд чергової сесії Варвинської селищної ради питання про припинення діяльності Брагинцівського закладу шляхом ліквідації. В статті 8 Закону про загальну середню освіту говориться, що кожна дитина має право на здобуття початкової освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти. Тому виникає логічне запитання, чому діти нашого населеного пункту мають навчатися в іншому закладі, якщо на території обслуговування є початкова школа?

В закладі створені всі умови для навчання: теплий санвузол, їдальня в приміщенні, ігрова кімната, спортивний зал. Школа забезпечена комп’ютерною технікою, дидактичним та ігровим матеріалами в повній мірі. Індивідуальна форма навчання дійсно передбачає  5 годин на кожного учня. З приводу даного питання ми отримали роз’яснення у завідувачки закладу С.В. Мусіяки. Навчальні програми виконуються в повному обсязі, адже вчитель працює з дітьми не 5 годин, як того вимагає індивідуальне навчання, а згідно навантаження Типового навчального плану.

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення з приводу наповнюваності класів. Початкова школа може забезпечувати навчання дітям (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з’єднаному класі.

Наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 12 осіб. Навчання у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною для дітей. Тобто, програми будуть вико- нуватися в повному обсязі.

Нас здивували, Володимире Євгеновичу, такі Ваші слова: «Значну частину знань діти отримують один від одного, при цьому краще розуміють матеріал, швидше схоплюють, без труднощів засвоюють. У класах обов’язково повинні бути сильні учні, але як- що клас маленький, їх може не виявитися і тоді вчитися немає у кого. Учитель, яким би майстром він не був. не здатний заповнити цю прогалину». Дітям початкової ланки освіти обов’язково потрібен саме вчитель, який є і наставником, і помічником, і захисником, і другом, він покликаний допомогти дитині не тільки набувати знання, оволодіти вміннями і навичками, а й допомогти адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною творчою особистістю.

А ще більше здивували Ваші слова про те, що «в педагогічних училищах, коледжах, інститутах та університетах студентів зазвичай навчають працювати з повними класами або окремими учнями. У малокомплектній школі таке неможливо». Скільки пам’ятаємо нашу школу, завжди були класи-комплекти. Як же вчили дітей вчителі, якщо їх у вищих навчальних закладах цьому не навчили? І знову ми отримали роз’яснення у педагога, який працює в закладі. З 14 червня до 18 червня вчитель початкових класів проходила предметні курси при Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти у групі «Учителі початкових класів, які працюють в класах-комплектах». Очевидно, що навчанню вчителів в класах-комплектах держава приділяє велику увагу, адже таких класів багато.

Ми не згодні, щоб наших дітей підвозили до іншої школи, якщо в селі є своя. Дуже багато на це об’єктивних причин: шкільний автобус часто ламається, дороги потребують ремонту, взимку автобус не спускається в село з гори, бо дороги не посипані, дітей забирають в 7 годин і привозять о 16-17 годині (взимку це вже темний час доби).

Наше бачення розв’язання даної проблеми не в тому, щоб ліквідувати заклад освіти, а в тому, щоб знайти шляхи збереження школи. Обговоривши та проаналізувавши ситуацію, ми хочемо довести до відома свої думки з приводу даного питання:

1. Зменшення опалювальної площі. Заклад дошкільної освіти перевести в приміщення школи. Від’єднати від системи опалення площу дитячого садка та площу одного із класів школи.

Опалювальна площа відповідно зменшується. Хочемо вас запевнити, що таку площу ми можемо забезпечити паливом без вашої допомоги. Тобто, на опалення школи та дитячого садочка в бюджет закладати коштів не потрібно.

2. Економія електроенергії. Виконання першого пункту потягне за собою виконання другого. Хоча економія електроенергії і так очевидна.

3. Брагинцівський ЗЗСО І ступеня створити як філію опорного закладу. Відповідно це потягне зменшення витрат на заробітну плату педагогічним працівникам.

4. Створити клас-комплект, який передбачатиме лише 26 годин оплати педагогічним працівникам.

5.Привести до типових штатних нормативів штатні розписи Брагинцівського ЗЗСО І ступеня та Брагинцівського ЗДО «Колосок».

Шановні керівники, просимо з розумінням поставитись до даної проблеми, знайти способи її розв’язання не шляхом ліквідації, а збереження в умовах жорсткої економії. Просимо опублікувати дане звернення в газеті «Слово Варвинщини».

З повагою жителі Брагинцівського старостинського округу С.В. Мусіяка, В.М. Коваль, Н.М. Дзюба, Г.В. Коротун, Н.М. Чорнорай та ін. Всього 86 підписів.

ЗАВДАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ  МЕРЕЖІ –

ДАВАТИ ДІТЯМ ЯКІСНІ ЗНАННЯ

 

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освіт- ніх та інших потреб територіальної громади.

Розвиток мережі комунальних закладів освіти забезпечує селищна рада. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на від- повідному рівні.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту, відповідного рішення засновника.

Протягом кількох років у Кухарському, Брагинцівському, Богданівському, Леляківському закладах загальної середньої осві- ти І ступеня низька наповнюваність класів. У 2020-2021 навчаль- ному році в Кухарському закладі навчалися 9 учнів 1-4 класів (1 клас-комплект: 3 дітей другого класу і 2 дітей 4 класу, інші – 1 дитина 1 класу і 3 дітей 3 класу навчалися за індивідуальною формою навчання), Брагинцівському – 6 учнів 1-4 класів (1 клас – 1 учень, 2 клас – 2 учні, 3 клас – 1 учень, 4 клас – 2 учні), всі навчалися за індивідуальною формою навчання, Богданівському – 7 учнів 1-4 класів (3 клас – 5 учнів, 1 клас – 2 учні – індивідуальна форма навчання), Леляківському – 8 учнів 1-4 класів (4 клас (повний) – 5 учнів, 2 клас – 3 учні – відповідно індивідуальна форма навчання).

За попереднім титульним списком на 2021-2022 навчальний рік у Кухарському закладі загальної середньої освіти І ступеня кількість учнів становитиме 8, Брагинцівському – 6, Богданівському – 7, Леляківському – 7 учнів. Всі класи закладів будуть неповними.

У 2020 році вартість утримання одного учня у міській місцевості становила 28460 грн, у сільській місцевості відповідно 86600 грн. Суми освітньої субвенції, яка надходить щомісячно, вистачає на виплату заробітної плати педагогам лише на 73%, решта 27% виплачується за рахунок субвенції, яка надходить у наступному місяці. На виплату заробітної плати з нарахуваннями обслуговуючому персоналу, що фінансуються з коштів селищного бюджету, забезпечення становить лише 60%. До кінця фінансового року педагогічним працівникам Кухарського закладу за- гальної середньої освіти І ступеня на виплату заробітної плати не вистачає коштів в сумі 23744 грн, обслуговуючому персоналу
– 94831 грн, Брагинцівського відповідно 15829 грн і 185146 грн, Богданівського – 19787 грн і 176115 грн, Леляківського – 23744 грн і 130957 грн. Кількість учителів та обслуговуючого персоналу відносно кількості учнів у закладах не є ефективною.

На даний час 12 учнів 5-11 класів с. Кухарка, 12 учнів с. Брагинці підвозяться до Озерянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Варвинської селищної ради шкільним автобусом. Відстань між с. Кухарка і с. Озеряни становить 6 км, між с. Брагинці і с. Озеряни – 7 км. 12 учнів із с. Богдани підвозяться до Світличненського ЗЗСО І-ІІ ступенів, КЗССО І-ІІІ ст. «Варвинський ліцей No1», «Варвинський ліцей No2». Відстань між с. Богдани і смт Варва – 23 км. 8 учнів 5-11 класів с. Леляки підвозяться до КЗЗСО І-ІІІ ст. «Варвинський ліцей No1» шкільним автобусом, від- стань із с. Леляки до смт Варва – 7 км.

Кількість учнів, що здобувають освіту на усіх рівнях, складає 1488 учнів. Значна видаткова частина бюджету Варвинської громади використовується на забезпечення надання освітніх послуг.

Школи з нижчою фактичною наповнюваністю класів у порівнянні з розрахунковою є найбільш затратними комунальними установами (у перерахунку на одного учня).

Розпорядник коштів, керуючись пунктом 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого КМУ від 28.02.2002 No228, встановлює, що витрати повинні бути приведені у відповідність з бюджетними асигнуваннями. Для цього чисельність працівників установ, затверджених за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці.

Проте надмірні витрати на утримання позбавляють можливо- сті реінвестувати кошти громади у розвиток шкіл, які забезпечу- ють більш високу якість освітніх послуг, крім того, додаткове фі- нансування в такому випадку буде виділено з коштів Варвинської селищної ради, що могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури, співфінансування проектів тощо.

Заходи з оптимізації шкільної мережі планується провести з метою створення єдиного освітнього простору, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів та вихованців. Дія прийнятого рішення поширюватиметься на учнів та їх батьків.

На сьогодні чимало жителів сіл Кухарка, Леляки, Богдани, Брагинці вбачає проблему діяльності цих закладів освіти тільки в умисних намірах влади закрити школи через відсутність належної кількості учнів, тобто, наповнюваності, а також через великі витрати на їх утримання. А тому і вирішення проблеми вбачають тільки в тому, щоб «відстояти» школу, лише б вона працювала, а в іншому випадку, на їх переконання, немає школи – немає села.

Та давайте будемо відвертими, основна проблема не в тому, що на сьогодні заклади освіти не відповідають вимогам щодо наповнюваності класів, хоча і цей момент потребує роз’яснення. Розрахункова наповнюваність класів визначається з урахуванням кількості населення та щільності його проживання і є основною складовою у розрахунку субвенції з державного бюджету, яка передбачена виключно на заробітну плату педагогічних працівників.

Та головне не це. Головне – це якість знань, рівень підготовки учнів, вміння набувати навиків спілкування в колективі однолітків, вчитися здобувати лідерські навики, мати можливість повноцінного розвитку своїх здібностей та творчої майстерності. Бо тільки у конкурентному учнівському середовищі є у дітей мотивація до кращих результатів у навчанні.

Завдання школи насамперед – давати дітям якісні знання. Уже потім це місце працевлаштування вчителів. Школа – це установа, яка фінансується з державного бюджету і повинна забезпечувати всіх дітей освітою на рівні Державного стандарту. І тут вирішальною є роль вчителя, його системна робота над підготовкою до уроків, використання на уроках проблемних і дослідницьких методів навчання, перехід від процесу наповнення учнів знання- ми до процесу усвідомленого здобуття ними необхідних навичок для вирішення проблемних ситуацій, що в кінцевому підсумку й буде формуванням компетентності.

Тож де ж наша відповідальність перед дітьми?.. Ті батьки, які турбуються про майбутнє своїх дітей та прагнуть забезпечити їх успішність, надають можливість навчатися в закладах освіти, де їх діти зможуть здобути якісні знання.

Якщо говорити про поширене твердження, що немає школи – немає села, то, знову ж, якщо в селі залишилося настільки мало дітей, що школа стала категорично малокомплектною, то це не тому, що щось не так зі школою чи недопрацьовує влада. Це закономірні процеси, які існують в усьому світі і в Україні зокрема, – просто немає необхідності у великій кількості людей, задіяних у сільському господарстві, адже з’явилася нова потужна сільськогосподарська техніка та нові технології, які не потребують застосування ручної праці.

Але від цього не повинні страждати ваші діти. Вони не повинні ні в чому поступатися своїм ровесникам і мати добрий старт для дорослого життя. Тоді уродженці села зможуть продовжити добрі традиції своїх відомих земляків, які прославили рідний край своїми досягненнями та звершеннями.

За повідомленням відділу освіти
Варвинської селищної ради

Позиції авторів листа і відділу освіти опубліковано в газеті “Слово Варвинщини”  №26 1 липня 2021 року.