Депутат Микола  Бойко: слід виробити реальний  план розвитку громади – якої саме інфраструктури вона потребує і буде взмозі утримати,  та припинити популізм*

Із сесії селищної ради і депутатських слухань

*Владі – не обіцяти нездійсненного,  опозиції – не «піаритися» на скруті і негараздах, – прим. автора.

Позачергова 12-та сесія селищної ради, що відбулася 30 червня, була рекордно короткою – хвилин 20, адже єдине питання, що потребувало розгляду у визначені терміни і стало причиною для зібрання – це рішення щодо передачі майна колишньої РДА місцевій громаді (інформувала О. Нечай, начальник відділу соціально-економічного розвитку).

Другим питанням розглянули звернення до уряду, запропоноване  депутатом Л. Долею, щодо нового  порядку призначення субсидій (зокрема, про повернення місцевих комісій, які надавали субсидії тим, хто не підпадав під загально визначені норми, тощо). За ці рішення віддали свої голоси і опозиційні депутати з “ЄС”, які зазвичай у великій кількості розглядів принципово «утримуються» чи «проти», і депутати більшості з чисельніших партій.

Варто зауважити, що без радівської більшості залишилося б те звернення лише у проекті. І вже на наступному рішенні –  про затвердження положення про попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти бюджету Варвинської селищної територіальної громади (інформував О. Кальний, начальник юридичного відділу, необхідність змін виникла, в основному, з укрупненням громади), опозиція «подякувала» у властивій їй манері – принципово «утрималися» Л. Доля, Д. Павленко, Л. Шведюк, С. Смаглюк. Хоч положення зрештою  і було прийняте, але ось такий рівень співпраці, а по суті – постійного протистояння,  вже характерний у раді поточного скликання. «Найпринциповіший» з тієї групи утримався ще й на затвердженні програми цивільного захисту.

Звичне протистояння продовжилося на депутатських слуханнях опісля сесії, які були вже значно тривалішими і голоснішими.

Депутатські слухання, як зазначила голова громади В. Саверська-Лихошва, селищною  радою застосовано вперше, аби надати депутатам інформацію щодо стану справ у фінансуванні бюджетної сфери громади у перший рік її існування в укрупненому форматі та необхідності зменшення витрат. До інформування запросили заступника селищного голови О. Філоненка, очільників галузей освіти, медицини, культури В. Кутового, Ю. Полонця, Р. Бузикевича та начальника фінвідділу громади М. Кузьмич, але розпочати його по суті певний час не могли – через процедурні нарікання опозиційних депутатів: що то за слухання, а де попередня  інформація і т.д. Так ось же послухаєте, поставите запитання, буде потреба – зберемося ще, гуртом умовляли їх…

Коли почали розгортатися не слухання, а більше кричання, секретар селищної ради Микола Гайдай вкотре закликав всіх до виваженого діалогу і вивчення ситуації. Не перетворювати серйозне гуманітарне, соціальне, фінансове питання на політичне.

З інформації О. Філоненка. Громада в укрупненому форматі стартувала в перший бюджетний рік, прийнявши на утримання всю інфраструктуру 9 сіл, району, двох ОТГ і, відповідно, всі пов`язані з  цим витрати.

Культура. 16 клубних закладів у селищі й селах – 58 працівників, 16 бібліотечних закладів – 17 осіб, музей – 1 вакансія, музшкола – 11 працівників. Потреба в коштах на рік – 13,5 млн грн, при ухваленні бюджету бракувало 3,2 млн, переважно на зарплату. Внаслідок заходів оптимізації витрат така різниця суттєво скоротилася і для безборгового завершення року галузі бракує близько 300 тис. грн.

Освіта. Потреба на рік – близько 85 млн (розрахунки включають освітню субвенцію і місцеве фінансування), недофінансування початково очікувалося близько 14 млн грн. Низкою заходів економії розрив у коштах дещо зменшено. Мережа: 11 шкіл, в т.ч. 4 початкові, 2 – дев’ятирічки; 15 дитсадків та інші заклади.

У разі закриття малочисельних початкових шкіл очікувана економія: Богдани – більше 1 млн грн, Брагинці – бл. 800 тис., Леляки і Кухарка – кожна бл. 850 тис.

Таке рішення щодо сільських закладів – завжди болісне і резонансне, яка б аргументація за і проти не наводилася, зазначав виступаючий. Також слід підсилити транспортний парк освіти для якісного підвозу школярів до інших закладів.

Медицина, зокрема колишня райлікарня. Потреба у коштах на рік – 27,2 млн грн (на 6 млн більше торішнього), від НСЗУ надійде 13,3, громадою вже надано 7,5 млн, незабезпеченість – 6,4 млн грн. Бракує фінансування для хірургії, стоматології та ін. підрозділів, для адміністративно-господарських посад, держава не фінансує лікування «ковідних» хворих.

По лікарні близько 600 тис. грн щомісяця не вистачає на утримання наявного штату. За умовами НСЗУ з вересня для хірургічного пакету у штаті лікарні має бути епідеміолог, інакше державного фінансування не буде взагалі.

Завершуючи інформацію, Олександр Іванович озвучив загальне бачення ситуації керівництвом громади: зберігати максимально можливу за даних обставин  бюджетну мережу, вживаючи всіх заходів економії. Мета імовірних кроків оптимізації – зберегти галузі і спектр послуг мешканцям громади.

Невтішну інформацію щодо  перспектив фінансування доповнили керівники установ. Зокрема, Володимир Кутовий повідомив, що у населених пунктах громади буде проведено громадське обговорення оптимізації мережі шкіл. Він вкотре навів такі факти: дослідження підтверджують відставання учнів малих сільських шкіл  у навчанні на 2,5 роки від своїх міських однолітків; зі згаданих шкіл наступного року жодна не матиме класу комплекту – від 5 учнів; середня вартість утримання учня  у сільській школі – бл. 87 тис., є такі, де й за 100, тоді як у селищних – 28,5 тис. грн; щомісячна освітня субвенція на зарплату педагогам покриває потребу лише на 73%; кількість педагогів у закладах на третину більша, аніж існуюче навантаження за навчальним планом.

На жаль, «дебет з кредитом» у освіті зійдеться лише тоді, коли на карті громади залишаться два заклади у селищі (ліцей для старшокласників і гімназія – до 9 класу, перспектива 2024-2027 років – перехід до нової системи) та гімназії у Озерянах, Журавці, Гнідинцях, з прикрістю констатував доповідач.

На негативні репліки із зали Володимир Євгенович закликав всіх, хто знає реальні шляхи подолання багатомільйонного дефіциту, – озвучити їх громаді, а не спекулювати на темі. Зокрема, щодо підвезення учнів пояснив: прибуватимуть вони у заклад на 9-ту годину, для них забезпечать групи продовженого дня і вчасну доставку додому, супровід працівника у автобусі. І надалі громада планує зберегти відпочинкову базу табору «Сонечко» у Леляках.

У дискусії щодо якості навчання у малих школах (якщо немає класу-комплекту з 5 дітей, то воно індивідуальне – по 5 годин на учня замість 24-26, як у більших школах) голова громади навела приклад з життя. У одному із сіл 8-річна дитина чекає, доки підросте сусідський першачок і разом вони їздитимуть у Варву. Рідні восьмилітки висловилися  за повноцінне навчання, з індивідуального о десятій ранку діти вже вдома…

Інформація щодо перспектив лікарні від її керівника теж була важкою: на жаль, державне фінансове забезпечення дозволяє утримувати близько сотні працівників із  162-ох нинішніх і без суттєвої допомоги місцевої громади може залишитися орієнтовно невеликий стаціонар та поліклініка, урізані інші допоміжні служби.

Крім шляхів, озвучених на початку слухань заступником з гуманітарних питань, – економія, оптимізація, платні послуги, пошуки додаткових надходжень, чогось конструктивнішого у обговоренні не прозвучало. Коли воно місцями набуло голосних особистих звинувачень і з`ясувань, свою думку вкотре висловив авторитетний депутат від «Рідного дому» Микола Бойко: від популізму всім давно слід перейти до реального планування – які послуги хочемо отримувати в громаді і що можемо  для цього зробити.

Висловився він і за те, аби бюджетні заклади – культури,  медицини і ін. активніше заробляли кошти власними діяльністю і послугами, працювали на спільне виживання. Якщо ж оптимізація неминуча, вона має пройти в усіх галузях, службах і управлінських структурах, реально відсіяти тих, хто замість роботи «п`є чай» – аби не спекулювали на негативі всі охочі до дешевого піару.

На піку дискусії голова громади озвучила і таку інформацію до роздумів: якщо місцева СТГ не вийде на рівень спроможності, її може чекати доля недовго діючої Озерянської. Намагання місцевих політиків зберегти гарне обличчя при поганій грі може у підсумку коштувати самостійності громади…

Ось такий непростий захід вже відбувся. Подібних буде ще немало – допоки не спаде фінансова напруга. В силу непопулярних дій щодо економії і певних зусиль для  наповнення бюджету – іншого шляху, схоже,  немає.

Записала Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.