Архіви категорій: Місцева влада

Дякуємо “санітарам” громади!

15 березня – День працівників житлово-комунального господарства

Вони щодня починають свою потрібну, копітку працю зранку, як птахи, отож і їх, як пташок у лісі, можна назвати «санітарами» нашої громади. Бо їх перший клопіт – чистота довкола: на центральних вулицях селища, у зонах відпочинку і побіля громадських місць. Вони й там, де через людську нерадивість розростається вогнище стихійного смітника.

Це невеличкий, але мобільний загін благоустрою селищної ради, і чи потрібен він у громаді – сповна зрозумієш хіба тоді, коли ці люди раптом хоча б на один день не вийдуть на свою роботу. Читати далі

Є ПЕВНІ НАБУТКИ, АЛЕ…

Із колегії РДА

Цього разу на порядку денному засідання колегії РДА стояло одне питання, котре стосувалося виконання Програми економічного та соціального розвитку району, а також бюджету в 2019 р. Інформували присутніх начальник відділу економічного і агропромислового розвитку, містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ Микола Бей і начальник фінвідділу РДА Оксана Гмиря.

В ході аналізу стану соціально-економічного розвитку Варвинщини доповідач зазначив, що торік район реалізував промислової продукції на суму 437 млн грн. Прикро, але ГПЗ, не маючи достатньої сировинної бази, повноцінно не функціонує, припинений близько двох років тому технологічний процес підготовки газу, і сировинні потоки газу перенаправлені з НГВУ «Охтирканафтогаз» на Качанівський ГПЗ. Читати далі

Завдання комунального підприємства ради – забезпечити громаду необхідними послугами

Цю, здавалось би, зрозумілу кожному сентенцію минулої сесії, мало не півзібрання, депутати мусили вже колегіально пояснювати …нинішньому керівнику КП «Господар» у ході голосного, завдяки йому ж, розгляду двох питань: вилучення ринкової території з підпорядкування КП за наполяганням підприємства (ініціативу завернули на довивчення) і звіту директора КП. Останній так захопився «рятуванням» підприємства від зайвих клопотів, зокрема, щодо елементарного обслуговування ринку, що призабув чи, бува, й не знав: підприємство – дітище та власність ради, і має працювати на громаду, а не навпаки. Цього разу вигуки: «бідуємо», «дайте грошей», «не наші обов`язки» викликали вже навіть не подив депутатів, а рішуче обурення. Читати далі

Коли вийдемо із тарифного «піке»?..

Із засідання виконкому селищної ради

Серед звітів, традиційних за підсумками попереднього року – про виконання програм соціально-економічного розвитку, благоустрою, бюджету громади, на минулому засіданні виконкому (13.02) обговорювали і звіт директора КП «Господар». Вірніше, окремі проблеми у діяльності підприємства, спричинені «успішним» оскарженням «нашою громадськістю» тарифів на послуги водопостачання і водовідведення та вивезення ТПВ.

Відтоді підприємство мусило здійснити перерахунок для споживачів, відкотившись у тарифах на кілька років назад, і почати заново тривалу процедуру розробки тарифів, а рада постійно на значні суми дофінансовує різницю тарифів та всі інші нагальні потреби КП, аби уникнути комунального колапсу у селищі. Тож природно, що діалог із новим директором «Господаря» О. Щербатюком, який очолює підприємство вже мало не півріччя, члени виконкому розпочали із запитання: коли з`являться нові обгрунтовані тарифи і КП – суб`єкт господарювання, повернеться на самостійні «хліба», вийде на беззбитковий рівень. Читати далі

ЗИЧУ НАТХНЕННЯ Й ІНІЦІАТИВИ

Село моє, село єдине,
Для мене ти – найкраще на землі…
Садки й поля, гаї й діброви –
І все це є моя земля!..

Зазвичай, ошатним вважається село з рівними впорядкованими вуличками, квітучими садками та споконвічним сільським атрибутом: різноголосим гавканням дворняг…

Проте, як на мене, більш живописним є село з рельєфними підвищеннями та «прорізними» улоговинами, обрамленими духмяними травами, віковими вербами, гілля яких яскраво відображається в дзеркальному плесі ставків…

Такою мальовничою є Калиновиця – невеличке село в семи кілометрах від райцентру, старостою якого є Станіслав Булаєв. Читати далі

Надія на збереження хірургічної допомоги в районі є

Наші новини

Як інформував на щотижневій нараді в РДА директор райлікарні Юрій ПОЛОНЕЦЬ, триває робота із визначення обсягу подальшого фінансування Національною службою здоров`я нашої ЦРЛ і переліку послуг, які оплачуватимуться із держбюджету.

Зокрема, готуються документи для функціонування хірургічного напрямку, щоб їх було прийнято НСЗУ. За орієнтовними підрахунками обсяги державного фінансування за 4-ма видами послуг можуть скласти близько 13 млн грн (торік медична субвенція становила 11 млн).  Ще мільйонів 7 треба зібрати з місцевих бюджетів: районного, двох ОТГ, сільських. Щоб з найменшими проблемами пройти реформування, треба всім згуртуватися і працювати над цим.

Інформацію підготувала до друку Є. Зима

І ЗНОВУ ПРО ЛІКАРНЮ…

Із перших вуст

Вельмишановні добродії! Хоч я і зарікалася не вступати більше в полеміку з окремими мешканцями Варви, які тільки те й роблять, що знічев’я висмоктують з пальця інформацію, власноруч придуману, щоб очорнити мене, але наразі змушена відповісти на закиди про те, що начебто Саверська закриває лікарню.

Саверська ніяким чином не може закрити лікарню із-за того, що лікарня перебуває у підпорядкуванні районної державної адміністрації і фінансується з районного бюджету. Селищна рада лише співфінансує лікарню, розуміючи, що медпрацівникам не вистачає коштів на заробітну плату та оплату комунальних послуг. Яку суму коштів ми дофінансовуємо, я вже писала і повторюватися не буду.


Саверська не може закрити те, що не підпорядковане Варвинській ОТГ. Крім того, очільник ОТГ самостійно не має права розпоряджатися коштами, землею та майном. Це робиться лише з дозволу депутатів, які більшістю голосів приймають рішення.
Читати далі

Хазяйка мальовничого села над Удаєм…

Керівник. Фахівець. Людина

Якщо ви вперше, вельмишановні добродії, зустрінете цю симпатичну й усміхнену пані, то не відразу й збагнете, що перед вами староста села Леляки – Наталія Бачиш. Адже староста (або колишній сільський голова) – це, як говориться, посада серйозна, але в очах пані Наталії завжди радість, а на обличчі – усмішка.

Бути сільським головою (а нині – старостою) завжди було нелегко, а зараз – і поготів, проте Наталія Михайлівна не сумує, завжди оптимістично налаштована, впевнена в собі, весела, життєрадісна, винятково активна. Читати далі